Постанова

від 18.02.2021 по справі 320/2905/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2905/20 Головуючий у І інстанції - Терлецька О.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Білоцерківського національного аграрного університету, третя особа: Відокремлений підрозділ Білоцерківського національного аграрного університету Маслівський аграрний коледж ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося з позовом до Білоцерківського національного аграрного університету, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Білоцерківського національного аграрного університету (00493712), а саме: відокремленого підрозділу Білоцерківського національного аграрного університету гуртожитку Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (код ЄДРПОУ 36969901) за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Маслівка, вул. Незалежності, 66 А, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 24.12.2019 № 292.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що під час проведення перевірки Білоцерківського національного аграрного університету було виявлено ряд порушень правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю, а також здоров`ю людей та були зафіксовані в Акті перевірки від 24.12.2019 № 292.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким застосувати заходи реагування.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована також тим, що Відповідачем повністю не усунено виявлені порушення, вказаних в акті позапланової перевірки від 05.06.2020 № 81, та не вжито належних заходів, спрямованих на убезпечення вказаного вище об`єкту від можливості виникнення пожежі.

Вказано, що Відповідачем не спростовано, що на даний час не існує загрози життю або здоров`ю людей за умови не зупинення експлуатації (роботи) об`єкту.

Окрім того, Позивачем наголошено, що відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, що унеможливить вчасну евакуацію людей. А відтак, встановленими є підстави для зупинення експлуатації приміщень з огляду на наявність явної загрози життю людей.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Також у відзиві зазначено, що на момент прийняття спірного рішення залишалось лише одне порушення, на усунення якого замовлено проект, проте самі роботи вартістю понад 680 тисяч гривень не можуть бути виконані, в зв`язку з відсутністю коштів у Відповідача, який утримується за рахунок державного бюджету та є неприбутковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 грудня 2019 року було видане посвідчення № 10747 па проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки відокремленого підрозділу Білоцерківського національного аграрного університету Гуртожитку Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Маслівка, вул. Незалежності, буд. 66 А, головним інспектором Миронівського PC ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Чаматою Олексієм Володимировичем та провідним інспектором Миронівського PC ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Корчакою Олександром Миколайовичем, яке вручене особисто під підпис директора Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету Паховича Н.М.

24 грудня 2019 року за результатами позапланової перевірки був складений акт № 292 щодо додержання відокремленим підрозділом Білоцерківського національного аграрного університету Гуртожитком Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 19 порушень, а саме:

- система блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на будівлі гуртожитку знаходиться в несправному стані;

- приміщення гуртожитку не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014"Системи протипожежного захисту";

- пожежні кран- комплекти знаходяться в несправному стані, і не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані елементами з`єднання, рукавів та ручного пожежного ствола;

- відсутні отвори для провітрювання у навісних шафках в яких розміщені пожежні кран-комплекти;

- відсутній майданчик (пірс) з твердим покриттям розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобіліві забирання води будь-якої пори року до облаштовано штучного вододжерела;

- переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції па висоті 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей для їх повного відчинення;

- дозволяється експлуатація електричнихпроводів з`єднання, відгалуження та окінціювання яких виконано за допомогою скрутки;

- дозволяється підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах;

- дозволяється експлуатація тимчасових ділянок електромережі;

- не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення;

- не забезпечено двері сходових кліток пристроями для само зачинення дверей, а також допускається фіксування дверей у відчиненому вигляді;

- не забезпечено замикання дверей евакуаційного виходу з будівлі лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа;

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не оброблено засобами вогнезахисту несучі металеві конструкції відповідно до ДБН В.1.1.7 - 2016;

- територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ІБО 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ІБО 6309:1987, ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

- приміщення чергових не забезпечено фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персонал;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи , коридори , проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог;

- на будівлі об`єкту не поновлено покажчик (об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) 3 нанесенням на нього літерного індексу ПВ, цифрового зазначення відстані в метрах від покажчика до водойми;

- виходи зі сходових кліток на покрівлю (горище) не виконано через протипожежні люки 2-го типу розмірами не менше ніж 0,6 м х 0,8 м по закріплених металевих драбинах.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київські області звернулось з даним адміністративними позовом до адміністративного суду, в якому просило застосувати заходи реагування.

Під час розгляду даної справи, а саме 05 червня 2020 року за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Відповідача, було складено акт № 81, з якого слідує, що з наявних 19 порушень зафіксованих в Акті перевірки № 292, усунуто Відповідачем 16 порушень. Наявними станом на день складання Акту перевірки № 81 залишаються такі порушення:

- система блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на будівлі гуртожитку знаходиться в несправному стані;

- приміщення гуртожитку не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не оброблено засобами вогнезахисту несучі металеві конструкції відповідно до ДБН В.1.1.7-2016.

В зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, Відповідач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи Відповідачем усувались порушення законодавства, а станом на момент прийняття даного рішення, Відповідачем самостійно усунено 18 порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, що свідчить про відсутність обставин та підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 року.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Оцінюючи доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо неусунення частини порушень та наявності підстав для застосування заходів реагування, колегія суддів враховує, Позивачем в апеляційній скарзі обгрунтовано зазначено, що за результатами проведення повторного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 05.06.2020 № 81, яким встановлено зменшення кількості порушень вимог законодавства Відповідачем, проте неусунутими залишились 3 порушення:

1) система блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів на будівлі гуртожитку знаходиться в несправному;

2) приміщення гуртожитку не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ;

3) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, не оброблено засобами вогнезахисту несучі металеві конструкції відповідно до ДБН В.1.1.7-2016;

Щодо порушення № 1, контролюючим органом обгрунтовано вказано, що відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 (пункт 1.21 глава 1 розділ 4) блискавкозахист також відноситься систем протипожежного захисту. Відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур), та створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів стосовно порушення № 2 враховує, що відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відповідно Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні № 948/2019 з метою запобігання виникненню пожеж, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, можуть завдати суттєвої матеріальної шкоди, негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, економіки і національної безпеки, та забезпечення оперативного реагування на них постановлено вжити заходів щодо: забезпечення неухильного додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на об єктах з масовим перебуванням людей (закладах освіти, гуртожитках, закладах охорони здоров`я, торгово-розважальних закладах, готелях тощо), у тому числі вимог щодо забезпечення таких об`єктів системами пожежної сигналізації та підтримання їх у робочому стані, забезпечення необхідними первинними засобами гасіння пожеж, утримання у належному стані аварійних виходів та шляхів термінової евакуації, під`їзних шляхів для пожежних та аварійно-рятувальних служб.

Колегія суддів зазначає, що вказане порушення не є формальним, а стосується виключно відсутності у Відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її виявлення, оповіщення людей та швидкого реагування на неї.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.

Щодо порушення № 3, колегія суддів приймає як обгрунтовані доводи Позивача, що відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі

Колегія суддів зазначає, що захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки Відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Колегія суддів також враховує, що існування (не усунення Відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених Позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи Відповідача стосовно вжиття заходів щодо усунення встановлених порушень протипожежної безпеки, оскільки Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що станом на час розгляду даної справи по суті, відповідні порушення залишаються не усуненими.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті Відповідачем в повній мірі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта.

Так, відповідно до частин 1-3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил № 1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п. 1 Розділу ІІ Правил № 1417).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, який покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що Відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів вважає правомірними вимоги Позивача щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, доводи Відповідача про те, що ним було усунуто частину виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку Відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених Відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Колегія суддів вказує, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в актах перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність істотних порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень навів переконливі доводи та надав докази на підтвердження необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації вищевкаазного об`єкту до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Білоцерківського національного аграрного університету - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Білоцерківського національного аграрного університету (00493712), а саме: відокремленого підрозділу Білоцерківського національного аграрного університету гуртожитку Маслівського аграрного коледжу ім. П.Х. Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (код ЄДРПОУ 36969901) за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Маслівка, вул. Незалежності, 66 А, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 24.12.2019 № 292.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 19.02.2021 року.