Рішення

від 11.02.2021 по справі 815/4504/16

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року м. Одеса Справа № 815/4504/16

Провадження № 2/522/948/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кузнецової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації від 12.08.2015 року №ОД082152230729 про початок виконання будівельних робіт,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію Декларації від 12.08.2015р. №ОД 082152230729 про початок виконання ОСОБА_2 будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку з відкритим басейном по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що проект індивідуального житлового будинку розроблено з численними порушенням норм ДБН, пожарних та санітарних норм, оскільки під час його розроблення не враховано складність об`єкта будівництва та наявність сусідніх будівель, чим порушено норми ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності . Крім того, в декларацію про початок будівельних робіт були внесені невірні та недостовірні відомості, що є підставою для скасування вказаної реєстрації.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Верховного Суду від 16.07.2020 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року. Провадження у справі закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

30.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення справи за підсудністю.

Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено та справу передано до Приморського районного суду м.Одеси.

За результатами автоматизованого розподілу від 02.09.2020 року справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Кузнецовій В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 07.09.2020 року вказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.10.2021 року.

20.10.2020 року у зв`язку із знаходженням судді Кузнецової В.В. на лікарняному слухання справи відкладене на 24.11.2020 року.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24.11.2020 року закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено до судового розгляду по суті на 25.01.2021 року.

25.01.2021 року у зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та відсутністю відомостей щодо вручення йому судової повістки судове засідання відкладене на 11.02.2021 року.

11.02.2021 року у судовому засіданні представники позивача ОСОБА_3 та адвокат Стаценко В.М. позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи є письмові заперечення відповідача, з яких вбачається, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, наголошуючи, що позивачем - ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначено жодного пункту Декларації від 12.08.2015р. №ОД 082152230729 про початок виконання ОСОБА_2 будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку з відкритим басейном по АДРЕСА_1 , який не було б заповнено у встановленому порядку, як і не зазначено жодного пункту у якому було б наведено недостовірні дані.

Представник третьої особи адвокат Возіян А.А. у судовому засідання позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 11.08.2015р. ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт - Будівництво індивідуального житлового будинку та відкритого басейну по АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якої контролюючим органом 12.08.2015р. проведено її державну реєстрацію за №ОД 082152230729.

21.08.2015 року до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від Прокуратури Одеської області надійшла колективна скарга ОСОБА_4 та інших осіб щодо незаконного будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якої фахівцями Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва індивідуального житлового будинку, та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами вказаної перевірки Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 27.08.2015року складено Акт перевірки, у якому встановлено, що замовником будівництва - ОСОБА_2 виконуються роботи з влаштування балконів по периметру вказаного будинку з другого по четвертий поверхи, з тильного боку будинку встановлено випуски арматури в міжповерхових перекриттях для з`єднання існуючої частини будинку з новою, що не передбачено проектною документацією, виконуються будівельні роботи зі з`єднання існуючого стрічкового фундаменту під чашу басейна з фундаментом будинку, та залиття єдиної залізобетонної монолітної плити для влаштування нової частини будинку, яка не передбачена проектною документацією, розташування міжкімнатних перегородок не відповідає вимогам проектної документації.

У зв`язку з виявленими фахівцями Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області порушеннями, контролюючим органом 04.09.2015року винесено Наказ №64 від 04.09.2015 року СК Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , котрим скасовано реєстрацію декларації від 12.08.2015року №082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_2 .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016р. у справі №815/611/16 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано неправомірним та скасовано Наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №64 від 04.09.2015 року СК Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , яким скасовано реєстрацію декларації від 12.08.2015 року №082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 .

16.06.2016р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області винесено Наказ №153 Про скасування Наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 04.09.2015р. №64 СК , яким скасовано Наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 04.09.2015р. №64 СК Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт .

Відновлення реєстрації декларації від 12.08.2015р. №ОД 082152230729 про початок виконання ОСОБА_2 будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку з відкритим басейном по АДРЕСА_1 , стало підставою звернення ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Спірні правовідносини регулюються ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності .

Статтею 1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно ст. 4 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 та 7 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 35 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Згідно ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Як передбачено ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки передбачені пунктом 7 Порядку про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.

Зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку №553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв`язку з чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 12 серпня 2015 року подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за № ОД 082152230729.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).

В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених статтями 36 і 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у тому числі, у зв`язку з поданням недостовірної інформації у такій декларації.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За правилами статті 26 цього Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Отже саме із цього моменту новостворене майно з категорії побудови переходить до категорії майна як об`єкта цивільних прав.

З огляду на викладене, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення третьою особою дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт.

З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.

Після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, декларація про початок виконання будівельних робіт як і декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування вичерпує свою дію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.

12 серпня 2015 року Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано Декларацію № ОД082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_2

30.09.2016 року Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 142162742201.

Зареєструвавши декларацію про готовність об`єкту будівництва до експлуатації органи ДАБІ мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, при введені будинку до експлуатації ОСОБА_2 змінено адресу реєстрації новозбудованого об`єкту та на підставі відповідної довідки про присвоєння адреси зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_2 .

Надалі ОСОБА_2 було прийнято рішення про здійснення поділу об`єкту нерухомості , у зв`язку з чим 07.10.2016 року ТОВ БТІ ЕКСПЕРТ - КОНСАЛТИНГ надано висновок щодо технічної документації можливості поділу об`єкта нерухомості.

10.10.2016 року державним реєстратором прийнято низку рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

27.10.2016 року створено ОСББ ЛЮСТДОРФ 139/1 , яким в результаті передано на баланс земельну ділянку 5110136900:33:010:0027 та будинок по АДРЕСА_1 .

Таким чином, станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 не є власником ні земельної ділянки, ні власником будинку по АДРЕСА_3 ).

Приморський районний суд м. Одеси погоджується з твердженнями позивача про те, що в Декларації від 12.08.2015р. №ОД 082152230729 про початок виконання ОСОБА_2 будівельних робіт вказано невірні та недостовірні відомості, які порушують законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельні норми, державні стандарти і правила під час будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: по АДРЕСА_1 .

Крім того, незаконність будівництва та порушення прав сусідських будівель, підтверджується наявними в матеріалах справи судовими рішеннями, якими вказане будівництво визнано самочинним та таким, що підлягає знесенню (т.1 а.с.33-48).

Разом з тим, як вже зазначалось вище, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпує свою дію.

Підсумовуючи наведене та враховуючи те, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 12.08.2015р. №ОД 082152230729 фактично вичерпала свою дію внаслідок реєстрації права власності, суд дійшов висновку про те, що скасування спірної декларації не призведе до ефективного захисту порушеного права позивача.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення указаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 76 , 77 , 141 , 259 , 263-265 , 268 , 273, 352, 354 ЦПК України , -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (м.Одеса, вул. Канатна, 83), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ), про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації від 12.08.2015 року №ОД082152230729 про початок виконання будівельних робіт - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 19.02.2021 року.

Суддя В.В. Кузнецова

11.02.21