Постанова
від 04.02.2021 по справі 911/1927/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2021 р. м.Київ Справа№ 911/1927/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 10.09.2020 (повний текст складено 23.09.2020)

у справі № 911/1927/18 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до 1. Броварської міської ради Київської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія"

про визнання незаконним та скасування рішень сесії Броварської міської ради, визнання договорів оренди землі недійсними з припиненням зобов`язань на майбутнє,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Броварської міської ради Київської області (дал і- відповідач 1) та ТОВ "Житлово-сервісна компанія" (далі - відповідач 2), в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення сесії Броварської міської ради Київської області №892-43-04 від 26.01.2006 в частині передачі в оренду ТОВ "Житлово-сервісна компанія" земельної ділянки площею 53,0234 га, в тому числі 0,5181 га землі обмеженого використання-коридор мереж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського за рахунок резервних територій міста;

- визнати недійсним договір оренди землі від 22.06.2006, в редакції договору про внесення змін від 16.12.2009, який укладений між Броварською міською радою Київської області та ТОВ "Житлово-сервісна компанія", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, з припиненням зобов`язань за останнім на майбутнє.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що:

- рішенням сесії Броварської міської ради Київської області № 892-43-04 від 26.01.2006 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, надання у постійне користування земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради" було надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" земельну ділянку площею 53,0234 га, в тому числі - 0,5181 га - землі обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території II житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського за рахунок резервних територій міста - сіножаті, терміном на 10 років;

- відведена оспорюваним рішенням Броварської міської ради земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 для будівництва житлової та громадської забудови з інфраструктурою включає в себе землі прибережної захисної смуги озера "Світловщина", систему осушувальних каналів, що підтверджується, зокрема, відповідями Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.2018 № 01-01/186, Управління водного господарства в м. Бровари від 03.07.2018 № 01-12/493, Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 № 17-08/1264, Управління водного господарства в м. Бровари від 04.08.2016 № 01-12/722, а також висновком експерта № 37/18 від 04.07.2018 р., згідно якого земельна ділянка площею 53,0234 га з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, яка перебуває в оренді ТОВ "Житлово-сервісна компанія", частково накладається на землі водного фонду, а саме - землі під мінімальною прибережною смугою озера, що займає 2,9023 га від усієї площі ділянки;

- право на землі водного фонду, встановлене ст. 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди; ч. 4 цієї ж статті визначено, що земельні ділянки із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо;

- з метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду статтею 61 Земельного кодексу України заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі - баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах;

- наведені норми права свідчать про те, що прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення, з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності, а в її межах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних). Тобто, передача земель водного фонду для їх використання в цілях житлової забудови, як це визначено оспорюваним рішенням та договором, не передбачено приписами законодавства України;

- включенням при передачі в оренду спірної земельної ділянки до складу орендованих земель системи осушувальних каналів, які в силу свого функціонального використання не могли перебувати в оренді чи приватній власності, при укладенні спірного договору оренди порушено також вимоги ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна;

- прокурор в обгрунтування позову узагальнено зазначав, що оспорюване рішення прийнято Броварською міською радою з порушенням вимог ст.ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 58-61 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 88, 89 Водного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки спірну земельну ділянку передано в оренду для будівництва за рахунок земель водного фонду, які становлять собою водний об`єкт, систему осушувальних каналів та прибережну захисну смугу водного об`єкта, які розташовані на спірній земельній ділянці, у зв`язку з чим як оспорюане рішення є незаконним та підлягає скасуванню, так і укладений на його підставі договір оренди підлягає визнанню недійснми в сил приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, з припиненням зобов`язань за останнім на майбутнє.

Короткий зміст заперечень Броварської міської ради Київської області проти позову

Броварська міська рада Київської області, заперечуючи проти позову,посилалась на те, що:

- з документів, наявних в матеріалах справи, проте, які не були досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, підтверджується, що спірна земельна ділянка загальною площею 80 га не перебувала у використанні як водогосподарський об`єкт із 1993 року;

- 27.11.2019 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду була прийнята постанова у справі № 911/1926/18, яка підлягає врахуванню і при вирішенні данного спору;

- досліджуючи матеріали справи у сукупності, суди попередніх інстанцій правомірно врахували, що побудована у 1979 році система осушувальних каналів, частина якої проходить через територію спірної земельної ділянки, виведена з експлуатації та списана, а тому припинила виконання функцій відведення верхнього стоку у канали осушувальної системи річки Осинки, що не було спростовано прокурором;

- земельна ділянка безпосередньо межує із земельною ділянкою, яка передана в користування ТОВ "Житлово-сервісна компанія", а водні об`єкти, які є підставою для оскарження рішень та договорів оренди в судових справах № 911/1926/18 та № 911/1927/18 -, є ідентичними.

Короткий зміст заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" проти позову

Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-сервісна компанія заперечуючи проти позову, посилалось на те, що:

- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 у даній справі визначено перелік документів, яким судами першої та апеляційної інстанцій не було надано правової оцінки та які дають підстави дійти висновку про відсутність будь-яких водних об`єктів, які б виключали можливість укладення оспорюваного договору оренди землі від 22.06.2006 на час прийняття рішення Броварської міської ради Київської області № 892-43-04 від 26.01.2006, та передачі такої землі в оренду за відповідним договором відповідачу 2;

- Броварською міською радою Київської області було прийнято оскаржуване рішення на підставі заяви відповідача 2 з дотриманням чинних на час прийняття такого рішення вимог законодавства, на підставі якого між відповідачами 1 та 2 укладено договір оренди землі від 22.06.2006, до складу якої не входив жодний водний об`єкт, а вже пізніше, після набуття ТОВ "Житлово-сервісна компанія" статусу орендаря, останнім були реалізовані попередньо погоджені ним проекти щодо створення штучної водойми згідно Робочого проекту "Штучне водоймище на території 2-го мікрорайону в районі вулиць Богунської-Маяковського м. Бровари Київської області", як декоративного елементу забудови, для акумулювання ґрунтових та поверхневих стічних вод у м. Бровари, Київської області, з подальшим відведенням цих вод в струмок Шляховий;

- зазначені обставини були предметом доказування під час розгляду господарським судом Київської області справи № 911/1926/18 за аналогічним позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Броварської міської ради Київської області та ТОВ "Афродіта", в якій станом на даний час Верховним Судом прийнято остаточне рішення, яким залишено в силі рішення місцевого та апеляційного господарських судів про відмову у позові з підстав недоведеності позивачем обставини, що на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладення договору оренди землі спірна земельна ділянка або її частина належали до земель водного фонду, та невідповідності обраного позивачем способу захисту прав засаді пропорційності у господарському судочинстві, а оскільки обставини, встановлені у рішенні господарського суду Київської області від 24.01.2019 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 у справі № 911/1926/18, які залишені в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, стосувались позивача та відповідачів у справі № 911/1927/18, то вони є преюдиціальними для даного судового спору та, відповідно, не підлягають доказуванню;

- постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 у даній справі встановлено, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку щодо початку перебігу позовної давності у спірних правовідносинах з лютого 2006, оскільки прокурор міг дізнатись про порушення вимог земельного законодавства під час прийняття оскаржуваного рішення Броварської міської ради від 26.01.2006 № 892-43-04 в частині передачі ТОВ "Житлово-сервісна компанія" земельної ділянки площею 53,0234 га в оренду та укладення оспорюваного договору оренди, з моменту надсилання в 2006 році до місцевої прокуратури копії такого рішення, зокрема, шляхом реалізації наданих прокурору повноважень щодо витребування відповідних документів від органів державної влади та місцевого самоврядування та проведення перевірки дотримання відповідачем 1 вимог земельного законодавства в порядку нагляду, передбаченого ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", а відтак, трирічний строк позовоної давності, встановлений ст. 257 Цивільного Кодексу України, - сплив, у зв`язку з чи відовідачем-2 заявлено про застосування такого строку;

- під час проведення експертизи (висновок експерта від 04.07.2018 р. № 37/18), на яку посилається прокурор, не враховано проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, розроблений на час прийняття спірного рішення та укладання договору оренди;

- висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.01.2019 р. № 29527/18-41 є більш достовірним доказом у даній справі, оскільки під час проведення вказаної експертизи була використана більш точна та наближена за датою інформація щодо спірної водойми, в якому чітко зафіксовано, що водойма, розташована в межах спірної земельної ділянки, є штучною, та створена за Робочим проектом "Штучне водоймище на території 2-ого мікрорайону в районі вулиць Богунської-Маяковського м. Бровари Київської області" як декоративний елемент забудови для акумулювання ґрунтових та поверхневих стічних вод у місті Бровари Київської області, з подальшим відведенням цих вод в струмок Шляховий;

- у період із 1993 року по 16.03.2006 земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, як водогосподарський об`єкт, - не використовувалася; канали, влаштовані в межах земельної ділянки, виконували функцію водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод, а такі канали не є землями водного фонду, оскільки як об`єкти меліоративної системи були списані і виконували функцію каналізаційної мережі.

Рух справи

Рішенням господарського суду Київської області від 10.01.2019 у задоволенні позовних вимог прокурора у даній справі було відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 рішення господарського суду Київської області від 10.01.2019 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 та рішення господарського суду Київської області від 10.01.2019 р. у даній справі було скасовано, а справу № 911/1927/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019, судом касаційної інстанції висловлено наступні вказівки:

- 6.14. Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень виходили з того, що на земельній ділянці, кадастровий номер 3210600000:00:057:0063, розташована прибережно - захисна смуга озера Світловщина та мережа осушувальних каналів.

- 6.15. Така позиція, на думку судів, підтверджується відповіддю Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.2018 № 01-01/186, відповіддю Управління водного господарства в м. Бровари від 03.07.2018 № 01-12/493, відповіддю Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 № 17-08/1264, відповіддю Управління водного господарства в м. Бровари від 04.08.2016 № 01-12/722 та висновком експерта від 04.07.2018 № 37/18.

- 6.16. Згідно з висновком експерта від 04.07.2018 № 37/18 земельна ділянка площею 53,0234 га, кадастровий номер 3210600000:00:057:0063, яка перебуває в оренді ТОВ "Житлово-сервісна компанія", частково накладається на землі водного фонду, а саме землі під мінімальною прибережною смугою озера, що займає 2,9023 га від усієї площі ділянки, та землі, зайняті осушувальними каналами.

- 6.17. Поряд з цим в матеріалах справи наявний проект відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури на території II житлового району м. Бровари по вул. Богунській та вул. Маяковській, розроблений Броварським міським відділом Київської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при ДК України", виконаний на підставі рішення Броварської міської ради від 27.10.2005 № 805-38-04. Зазначений проект землеустрою має позитивні погодження Броварського міського відділу земельних ресурсів, Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Державного управління екології та природних ресурсів в Київські області. Під час погодження проектної документації будь-яких зауважень надано не було.У проекті землеустрою щодо відведення оскаржуваної земельної ділянки в оренду є лист Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М. А. від 21.02.2006 № 72, в якому зазначено, що спірна земельна ділянка загальною площею 80 га не перебуває у використанні як водогосподарський об`єкт із 1993 року. Проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки отримав позитивний висновок Київського обласного управління земельних ресурсів.Після затвердження детального плану територій частини II житлового району на замовлення ТОВ "Житлово-сервісна компанія" Відкрите акціонерне товариство "Укрводпроект" у період з 07.11.2005 по 25.11.2005.розробило робочий проект у складі об`єкта "Комплекс інженерних мереж та споруд 2-го мікрорайону в районі вул. Богунської-Маяковського в м. Бровари Київської області" (наявний в матеріалах справи). У цьому робочому проекті зазначено, що ділянка на сьогодні занедбана та підтоплена ґрунтовими водами. Також встановлено, що замулені, невидимі із поверхні джерела створюють періодичне стійке підтоплення верхнього шару ґрунту. В матеріалах справи також є лист від 27.03.2007 № 2-8/541 заступника міського голови міста Бровари Руденко В. В. до начальника Ніжинської дистанції Південно-Західної залізниці Мазура О.М. із проханням надати дозвіл на проведення робіт з облаштування проходу щодо можливості відводу поверхневої води з підтоплених територій південно-західної частини міста м. Бровари (район вулиць Богунської - Маяковського). У цьому листі зазначено, що на спірній земельній ділянці знаходилась частина мережі водовідвідних каналів, що експлуатувалися колишнім радгоспом "Княжицький", із природним самопливним відтоком під залізницею в районі вулиці Богунської в річку Осинку. Однак під час проведення реконструкції проходу водовідвідного каналу під залізницею Південно-Західна залізниця порушила природний відтік поверхневої води з території спірної земельної ділянки - без погодження із Броварською міською радою Київської області забетонувала прохід осушувального каналу під залізницею вище рівня ґрунту на 50 - 60 сантиметрів, що призвело до підтоплення території спірної земельної ділянки в районі залізниці та вулиці Богунської у місті Бровари та блокування стоку води з вказаних осушувальних каналів в бік річки Осинки. Така ситуація згідно з Державним класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019-2001 є надзвичайною ситуацією природного характеру "Підвищення рівня грунтових вод (підтоплення)" за кодом 20480. У матеріалах справи наявний висновок комплексної експертизи ДП "НДПІ Містобудування" від 17.05.2007, де зазначено, що детальний план території частини II житлового району (район вулиць Богунської - Маяковського) в м. Бровари виконано на професійному рівні, відповідає вимогам містобудівного законодавства, ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" з інженерних питань та має необхідні погоджувальні висновки. Також в матеріалах справи є висновок Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М. А. Державного комітету України по водному господарству (лист від 19.09.2007 № 331/01, надісланий ТОВ "Житлово-сервісна компанія") про погодження скиду очисних зливових та дренажних вод в осушувальну систему в заплаві р. Осинки за умови побудови у заплаві річки Осинки водойми рекреаційного призначення для загального використання його населенням прилеглих населених пунктів. В матеріалах справи також наявний лист від 08.02.2008 № 58, яким Київська гідрогеологічна-меліоративна експедиція повідомила, що на території спірної земельної ділянки зафіксовано підтоплення ґрунтовими водами житлової забудови, масштаби якої безпосередньо залежать від метеорологічних умов. Так, у листі зазначено, що спірна земельна ділянка має територію природного пониження та відокремлена від території осушувальної системи річки Осинки насипом залізниці. На території спірної земельної ділянки розташована мережа каналів, які виконували до 1993 року функції дренування та відведення поверхневого стоку в канали осушувальної системи річки Осинки через прокоп під залізницею. За даними вишукувань ВАТ "Укрводпроект", щороку навесні ґрунтові води залягають на глибині 0,2 - 1,5 м, в окремі роки ґрунтові та поверхневі води зникають. В матеріалах справи є висновок Трубізького міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству (лист від 04.06.2008 № 102) про технічні умови забудови південно-західної частини м. Бровари, у т.ч. території спірної земельної ділянки, де зазначено, що на території спірної земельної ділянки у 1979 році була побудована мережа каналів, що перебувають у незадовільному стані, що призводить до підтоплення спірної земельної ділянки. Для освоєння (забудови) спірної земельної ділянки необхідно виконати технічні умови, зокрема відкрити осушувальні канали, розчистити та поглибити або замінити відкриті канали на закриті горизонтальні колектори. Крім того, в матеріалах справи є робочий проект ВАТ "Укрводпроект" комплексу інженерних мереж та споруд II мікрорайону в районі вулиць Богунської - Маяковського "Штучне водоймище площею 3,0 га (гідротехнічна частина) на території 2-го мікрорайону в районі вулиць Богунської - Маяковського в м. Бровари Київської області", де зазначалося про характеристики об`єкта будівництва - штучного декоративного ставу, умови будівництва, оцінка впливів об`єкта будівництва на навколишнє середовище, тощо.

- судами попередніх інстанцій при розгляді справи оцінки вищевказаним документам, наявним в матеріалах справи, не надано. При цьому враховано документи, а саме листи Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.2018 № 01-01/186, Управління водного господарства в м. Бровари від 03.07.2018 № 01-12/493, відповідь Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 № 17-08/1264, які складені після спливу тривалого часу з моменту передачі земельної ділянки в оренду.

- крім того, судами не з`ясовано чи був при проведенні експертизи (висновок експерта від 04.07.2018 № 37/18 доданий до матеріалів справи) використаний в тому числі, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, який розроблявся на момент прийняття спірного рішення та укладання договору оренди.

- 6.18. Таким чином, судами достеменно не з`ясовано, чи були наявні на спірній земельній ділянці на момент передачі її в оренду водні об`єкти, або відповідні об`єкти були облаштовані орендарем в ході погоджувальних процедур щодо землекористування на виконання заходів з відновлення земельної ділянки та приведення її в належний стан.

- 6.19. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, тим більше розглядати вимоги, які не були розглянуті судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- прокурором не надано належних та достатніх доказів в підтвердження того, що на час прийняття оскаржуваного рішення сесії Броварської міської ради Київської області від № 892-43-04 від 26.01.2006 в частині передачі в оренду ТОВ "Житлово-сервісна компанія" земельної ділянки площею 53,0234 га та укладення договору оренди землі від 22.02.2006 спірна земельна ділянка або її частина належала до земель водного фонду;

- посилання прокурора на листи Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.2018 № 01-01/186, Управління водного господарства в м. Бровари від 03.07.2018 р. № 01-12/493, відповідь Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 № 17-08/1264, які складені після спливу тривалого часу з моменту передачі земельної ділянки в оренду, не підтверджують та не обґрунтовують дійсного стану спірної земельної ділянки безпосередньо в період вирішення питання про її надання під забудову;

- надання відповідної земельної ділянки під забудову відповідає Генеральному плану м. Бровари та Детальному плану території частини II житлового району (район вулиць Богунської - Маяковського), пройшло необхідні експертизи та отримало всі погодження;

- у даній справі позовна давність не може бути застосована, оскільки судом було встановлено відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020) просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18, прийняти нове рішення, яким позов Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави - задовольнити: визнати незаконним та скасувати рішення сесії Броварської міської ради Київської області №892-43-04 від 26.01.2006 в частині передачі в оренду ТОВ "Житлово-сервісна компанія" земельної ділянки площею 53,0234 га, в тому числі 0,5181 га землі обмеженого використання-коридор мереж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського за рахунок резервних територій міста; визнати недійсним договір оренди землі від 22.06.2006, в редакції договору про внесення змін від 16.12.2009, який укладений між Броварською міською радою Київської області та ТОВ "Житлово-сервісна компанія", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, з припиненням зобов`язань за останнім на майбутнє.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- висновки суду першої інстанції про недоведеність надання в користування спірнї земельної ділянки за рахунок земель водного фонду - є безпідставними, оскільки як у висновку експерта № 37/18 від 04.07.2018 та листі Управління водних ресурсів у м.Києві та Київській області № 01-12/186 від березня 2015 року, а також у договорі оренди та графічних додатків до нього, вбачається наявність на спірній земельній ділянці мережі осушувальних каналів;

- натомість, згідно обласної цільової програти розвитку водного господарства та екологічного оздоровленн басейну річки Дніпро на період до 2021 (Київська область), затвердженої рішенням Київської обласної ради від 17.09.2013 № 663-34-VI передбачалось протягом 2016-2017 років відновлення функціонування осушувальної системи р. Осинка з метою захисту від підтоплення міста Бровари та роботи, пов`язані із поліпшенням технічного стану та благоустрою озера Світловщина з метою захисту від підтоплення; разом з тим, згідно пояснювальної записки щодо проекту рішення Київської обласної ради VІІ скликання Про внесення змін та доповнень до Переліку Природоохоронних заходів на 2016 рік з метою раціонального використання та освоєння коштів обласного фонду ОНПС у 2016 році зменшені суми вартості робіт по об`єктам, а саме: включено об`єкт Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою озера Світловщина з метою захисту від підтоплення м.Бровари - 979,5 тис.грн. у зв`язку з перебуванням спірної земельної ділянки в оренді приватної структури;

- матеріалами справи підтверджується, що відведена оспорюваним рішенням Броварської міської ради земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 для будівництва житлової та громадської забудови з інфраструктурою включає в себе землі прибережної захисної смуги озера "Світловщина", систему осушувальних каналів, а отже, спірна земельна ділянка сформована, в тому числі, за рахунок земель водного фонду та передана в оренду під забудову всупереч вимог закону для даної категорії земель;

- включивши при передачі в оренду спірної земельної ділянки до складу орендованих земель систему осушувальних каналів, які в силу свого функціонального використання не могли перебувати в оренді чи приватній власності, при укладенін оспорюваного догвору оренди порушено вимоги ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна ;

- під час нового розгляду справи судом першої інстанції оглянуто, але не надано належної правової оцінки додатково поданим прокурором доказам, зокрема: листу Трубізького міжрайонного управління водного господарства № 01-05/34 від 12.03.2020, згідно якого територія, на якій розташована меліоративна система за даними державної статистичної форми № 6-зем станом на 2020 рік рахується як меліоративні землі;

- висновки суду першої інстанції про надання спірної земельної ділянки в оренду оспорюваними рішенням Броварської міської ради та договором оренди за рахунок земель житлової та громадської забудови - є безпідставними, оскільки прокурором доведено факт надання в оренду спірної земельної ділнки за рахунок земель водного фонду і дані висновки не спростовані судом першої інстанції.

Короткий зміст заперечень Броварської міської ради Київської області проти доводів апеляційної скарги

18.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Броварської міської ради Київської області (відповідача 1) надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий засобами поштового зв`язку 14.01.2021), який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Броварська міська рада Київської області просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях відповідач 1 вказував про те, що:

- в матеріалах справи наявний проект відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури на території ІІ житлового району м.Бровари по ул. Богунській та вул.. Маяковській, розроблений Броварським міським відділом Київської регіональної філії ДП Центр ДЗК при ДК України , виконаний на підставі рішення Броварської міської ради від 27.10.2005 № 805-38-04, який має відповідні позитивні погодження Броварського міського відділу земельних ресурсів, Київськї обласної санітарно-епідеміологічної станції, Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області; під час погодження проектної документації - будь-яких зауважень не було;

- судом першої інстанції надано правильну оцінку наявним у матеріалах справи документам, зокрема: листу Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М.А. від 21.02.2006 № 72, робочому проекту у складі об`єкта Комплекс інженерних мереж та споруд 2 -го мікрорайону в р. вул.. Богунської - Маяковського в м.Бровари Київської області ,лист заступника міського голови м.Бровари від 27.03.2007 № 2-8/541, висновок комплексної експертизи ДП НДПІ Містобудування від 17.05.2007, лист Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М.А. від 19.09.2007 № 331/01, лист Київської гідрогеологічно-меліоративної експедиції від 08.02.2008 № 58, висновок Трубізького міжрайонного управління водного господарства від 04.06.2008, робочий проект ВАТ Укрводпроект комплексу інженерних мереж та споруд ІІ мікрорайону в району вул. Богунської - Маяковського Штучне водоймище площею 3,0 га (гідротехнічна частина) на території 2-го мікрорайону в району вул. Богунської - Маяковського в м. Бровари Київської області ;

- побудована у 1979 році система осушувальних каналів, частина якої проходить через територію спірної земельної ділянки, виведена з експлуатації та списана, а тому припинила виконання функцій відведення верхнього стоку у канали осушувальної системи річки Осинки, що не було спростовано прокурором;

Короткий зміст заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" проти апеляційної скарги

26.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" (відповідача 2) надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий засобами поштового зв`язку 25.01.2021), який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях відповідач 2 вказував про те, що:

- трирічний строк позовоної давності, встановлений ст. 257 Цивільного Кодексу України, - сплив, оскільки з моменту виникнення спірних правовідносин до пред`явлення позову минуло 15 років.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2020, для розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станіка С.Р., судді: Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18, залишено без руху надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 5 286,00 грн.та привести форму та зміст апеляційної скарги (зокрема мотивувальну та прохальну частину) у відповідність до пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2020 продовжено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

23.11.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов супровідний лист з апеляційною скаргою, яка приведене у форму та зміст (зокрема мотивувальна та прохальна частина) у відповідність до пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

14.12.2020 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 5 286,00 грн.

Окрім того, в апеляційній скарзі скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення суду. Заява про поновлення пропущеного процесуального строку обґрунтована, тим що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 10.09.2020 отримано апелянтом засобами поштового зв`язку 09.10.2020 (що підтверджується поштовим повідомлення трек-номер №01032 75087452, яке міститься в матеріалах справи), що унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги в законодавчо встановлений строк.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 поновлено Заступнику керівника Київської обласної прокуратури пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі №911/1927/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18; призначено до розгляду в судовому засіданні справу №911/1927/18 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020, розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18 призначено на 04.02.2021; на підставі ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2020 у справі №911/1927/18; встановлено учасникам справи процесуальний строк на подання відзивів, заяв та клопотань.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 у справі № 911/1927/18 отримана учасниками справи за адресами свого місцезнаходження: Заступником керівника Київської обласної прокуратури - згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0160140287463; заступником керівника Броварської місцевої прокуратури - згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0740104662262; ТОВ Житлово-сервісна компанія - згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0101508860685; Броварською міською радою Київської області - згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 0740028011487.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 04.02.2021 з`явились прокурор та представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія".

Прокурор в судовому засіданні 04.02.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати повністю за наведених у апеляційній скарзі доводів та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 04.02.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Броварська міська рада Київської області в судове засідання 04.02.2021 представників не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином за адресою свого місцезнаходження (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 про відкриття апеляційного провадження отримана Броварською міською радою Київської області - згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 0740028011487).

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідча 2 про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників відповідача-2.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а також враховуючи подання відповідачем 1 відзиву на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За змістом ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органи місцевого самоврядування, відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", наділені повноваженнями у сфері регулювання земельних відносин.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням сесії Броварської міської ради Київської області № 892-43-04 від 26.01.2006 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, надання у постійне користування земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" в оренду за рахунок земель міської ради земельну ділянку площею 53,0234 га, в тому числі - 0,5181 га земель обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території II житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського - за рахунок резервних територій міста - сіножаті, терміном на 10 років.

Прийняття рішення Броварської міської ради Київської області № 892-43-04 від 26.01.2006 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, надання у постійне користування земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради" обґрунтоване приписами ст.ст. 12, 41, 42, 83, 93, 116, 120, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про оренду землі", Постановою Кабінету Міністрів № 502 від 11.04.2002 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб", п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

На підставі зазначеного рішення, 22.02.2006 між Броварською міською радою Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з п. 1.1 якого орендодавець відповідно до рішення Броварської міської ради Київської області від 26.01.2006 № 892-43-04 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, надання у постійне користування земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками і юридичним і фізичним особами та внесення змін до рішень Броварської міської ради" надає, а орендар приймає в строкове платне користування терміном на 10 років за рахунок земель міської ради земельну ділянку площею 53,0234 га, в тому числі - 0,5181 га земель обмеженого використання - інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території ІІ житлового району міста Бровари в районі вулиці Богунська та вулиці Маяковського, за рахунок резервних територій міста.

Зазначений договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 657, а також зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі , про що вчинено запис від 22.02.2006.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 53,0234 га, що знаходиться на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського (п. 2.1 договору).

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні. Грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки Броварського міського відділу земельних ресурсів № 194 від 14.02.2006 р., складає 18461997,00 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню (п.п. 2.2-2.5 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, цей договір укладений строком на 10 років - до 22.02.2016. Після закінчення строку дії даного договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії даного договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності з п. 4.1 договору, річна орендна плата становить 184619,97 грн. на 1 рік згідно довідки Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 32 від 14.02.2006 р. Розмір щомісячної орендної плати складає 15385,00 грн.

В подальшому, 16.12.2009 між Броварською міською радою Київської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-сервісна компанія" (орендар) було укладено договір про внесення змін до договору оренди, яким сторони змінили п. 2.3 договору (щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки), пункт 3.1 договору (встановивши, що його укладено на 25 років та узгодивши, що після закінчення строку дії цього договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію), пункти 4.1 та 4.3 договору (щодо розміру орендної плати, встановивши його у розмірі 770 990,22 грн. на рік, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки - 25 699 674,00 грн.).

Зазначений договір від 16.12.2009 нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1393, а також зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 041096300104, про що вчинено запис від 25.08.2020.

Також, Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 14.1 договору, даний договір набирає чинності після підписання його сторонами та здійснення його державної реєстрації.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 12.02.2009.

26.01.2018 ТОВ "Житлово-сервісна компанія" та ТОВ "Афродіта" було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.01.2018 № ІУ 113180260518 об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального і громадського призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури на території II житлового району в районі вулиць Анатолія Луценка (Богунської) та вулиці Маяковського в м. Бровари Київської області".

Також, прокурором до матеріалів позову було долучено висновок експерта за результатами проведення судово земельно-технічної експертизи від 04.07.2018, складений судовим експертом Савчак В.В., яким експертом надано відповідь, зокрема, про те, що земельна ділянка площею 53,0234 га з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, яка перебуває в оренді у відповідача-2, часково накладається на землі водного фонду , а саме на землі під мінімальною нормативною прибережною захисною смугою озера, що займає 2,9023 га від усієї площі земельної ділянки, та на землі, зайняті осушувальними каналами, площу яких установити неможливо.

Прокурор у позові посилався на те, що договір оренди земельної ділянки від 22.02.2006 було укладено всупереч вимог закону, зокрема, ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 19, 20, 58, 59, 60, 61, ч. 1 ст. 116, ч.ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 1, 4, 88, 89, 90 Водного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), пунктів 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996 р., п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004.

Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурором вказується, що що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063 для будівництва житлової та громадської забудови з інфраструктурною включає в себе землі прибережної смуги озера "Світловщина", систему осушувальних каналів, що підтверджується листом Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" № 01-01/186 від 21.06.2018, листом Управління водного господарства в м. Бровари № 01-12/493 від 03.07.2018, листом Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського № 17-08/1264 від 20.06.2018, листом Управління водного господарства в м. Бровари № 01-12/722 від 04.08.2016, а також висновком експерта № 37/18 від 04.07.2018 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

З урахуванням зазначеного, прокурор у позові просив: визнати незаконним і скасувати рішення Броварської міської ради Київської області № 892-43-04 від 26.01.2006, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.06.2006 р., який укладений між Броварською міською радою Київської області та ТОВ "Житлово-Сервісна компанія", з припиненням зобов`язань за даним договором на майбутнє.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ч. 3 ст. 4, ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.

Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор у позові вказував, що вжиття заходів щодо скасування спірного рішення та укладеного на його підставі договору оренди саме органом прокуратури обумовлена тим, що в даному випадку відсутній орган, який би мав здійснювати захист порушених інтересів держави в контексті пред`явлених позовних вимог, а органи Держгеокадастру законодавством не наділені правом на звернення до суду з позовами про скасування рішень органу місцевого самоврядування та оскарження договорів оренди землі, укладених на підставі таких рішень органу місцевого самоврядування.

Отже, у даному спорі відсутній орган, який би мав здійснювати захист інтересів держави, про порушення яких вказує прокурор, а отже, спір належить до передбачених законом (ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") випадків, коли прокурор може звертатися до суду, як позивач, і таке звернення, за твердженнями прокурора, обумовлено у позові тим, що передача в оренду земельної ділянки водного фонду всупереч встановленого законом порядку істотно суперечить інтересам держави, однак у органу державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави в судовому порядку, відповідні пововаженян відсутні.

Судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи, встановлено наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У відповідності зі ст. 19 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за основним цільовим призначенням серед земель, зокрема, виділяють землі житлової та громадської забудови і землі водного фонду. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено , що до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до статті 4 Водного кодексу України (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та частини 1 статті 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду, серед іншого, належать землі, зайняті озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.

Водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт) (ст. 1 Водного кодексу України).

Частинами 1, 3 ст. 60 Земельного кодексу України встановлено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони (статті 1, 88, 90 Водного кодексу України, статті 60, 61 Земельного кодексу України).

Право на землі водного фонду, визначене у ст. 59 Земельного кодексу України, передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди (ч. 4 ст. 59 цього Кодексу).

Згідно положень ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

З метою збереження та дотримання особливого режиму використання земель водного фонду, статтею 61 Земельного кодексу України заборонено будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі - баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах.

Частина 2 статті 58 Земельного кодексу України визначає, що для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Ширина прибережних захисних смуг визначена ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України, ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та становить для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів від урізу води.

Згідно зі ст. 89 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі - баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996 р., передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з відповідними органами, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.1996 р. "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не можуть бути об`єктами оренди, зокрема, водосховища та водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди (крім гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми).

Згідно з висновком експерта № 37/18 від 04.07.2018, на який посилається прокурор, земельна ділянка площею 53,0234 га, кадастровий номер 3210600000:00:057:0063, яка перебуває в оренді ТОВ "Житлово-сервісна компанія", частково накладається на землі водного фонду, а саме - землі під мінімальною прибережною смугою озера "Світловщина", що займає 2,9023 га від усієї площі ділянки, та землі, зайняті осушувальними каналами.

Згідно дослідницької частини вказаного висновку експерта № 37/18 від 04.07.2018, для земель з розташуванням між вулицями Богунського, Маяковського та залізницею в південній частині м. Бровари характерний високий рівень грунтових вод. На вказаній території функціонує побудована за радянські часи система осушувальних каналів та до даного часу виконує функцію водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод. Озеро "Світловщина" - найнижча точка в Броварах, яке виконує функцію водозбору з території II мікрорайону м. Бровари та через систему каналів спрямовує надлишки вод до річки Осинки.

Прокурор у позові посилається на те, що наведені вище обставини та приписи законодавства свідчать про те, що прибережна захисна смуга може використовуватися лише відповідно до її цільового призначення, з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності, а в її межах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних). Тобто, передача земель водного фонду для їх використання в цілях житлової забудови, як це визначено оспорюваним рішенням та договором, не передбачено приписами законодавства, натомість наявна імперативна заборона використання вказаної категорії земель в таких цілях.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріаламис прави, в останній наявний проект відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури на території II житлового району м. Бровари по вул. Богунській та вул. Маяковській, розроблений Броварським міським відділом Київської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при ДК України", виконаний на підставі рішення Броварської міської ради № 805-38-04 від 27.10.2005.

Зазначений проект землеустрою має позитивні погодження Броварського міського відділу земельних ресурсів, Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції, Державного управління екології та природних ресурсів в Київські області. Під час погодження проектної документації, будь-яких зауважень щодо вказаного проекту - надано не було.

При цьому, у проекті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду наявний лист Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М.А. № 72 від 21.02.2006, в якому зазначено, що спірна земельна ділянка загальною площею 80 га не перебуває у використанні як водогосподарський об`єкт із 1993 року.

Крім того, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки отримав позитивний висновок Київського обласного управління земельних ресурсів.

Також, матеріали справи свідчать про те, що після затвердження детального плану територій частини II житлового району на замовлення ТОВ "Житлово-сервісна компанія" Відкрите акціонерне товариство "Укрводпроект" у період з 07.11.2005 по 25.11.2005 розробило робочий проект у складі об`єкта "Комплекс інженерних мереж та споруд 2-го мікрорайону в районі вул. Богунської-Маяковського в м. Бровари Київської області", в якому зазначено, що ділянка занедбана та підтоплена ґрунтовими водами. Також встановлено, що замулені, невидимі із поверхні джерела створюють періодичне стійке підтоплення верхнього шару ґрунту.

У матеріалах справи також наявний лист № 2-8/541 від 27.03.2007 заступника міського голови міста Бровари Руденко В.В. до начальника Ніжинської дистанції Південно-Західної залізниці Мазура О.М. із проханням надати дозвіл на проведення робіт з облаштування проходу щодо можливості відводу поверхневої води з підтоплених територій південно-західної частини міста м. Бровари (район вулиць Богунської - Маяковського).

У вказаному листі зазначено, що на спірній земельній ділянці знаходилась частина мережі водовідвідних каналів, що експлуатувалися колишнім радгоспом "Княжицький", із природним самопливним відтоком під залізницею в районі вулиці Богунської в річку Осинку. Однак, під час проведення реконструкції проходу водовідвідного каналу під залізницею, Південно-Західна залізниця порушила природний відтік поверхневої води з території спірної земельної ділянки та без погодження із Броварською міською радою Київської області забетонувала прохід осушувального каналу під залізницею вище рівня ґрунту на 50-60 сантиметрів, що призвело до підтоплення території спірної земельної ділянки в районі залізниці та вулиці Богунської у місті Бровари та блокування стоку води з вказаних осушувальних каналів в бік річки Осинки. Така ситуація, згідно з Державним класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019-2001, - є надзвичайною ситуацією природного характеру "Підвищення рівня грунтових вод (підтоплення)" за кодом 20480.

Поряд з цим, матеріали справи містять висновок комплексної експертизи ДП "НДПІ Містобудування" від 17.05.2007, в якому зазначено, що детальний план території частини II житлового району (район вулиць Богунської - Маяковського) в м. Бровари виконано на професійному рівні, відповідає вимогам містобудівного законодавства, ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" з інженерних питань та має необхідні погоджувальні висновки.

Також, в матеріалах справи наявний висновок Бортницького міжрайонного управління водного господарства імені Гаркуші М.А. Державного комітету України по водному господарству (лист № 331/01 від 19.09.2007, надісланий ТОВ "Житлово-сервісна компанія") про погодження скиду очисних зливових та дренажних вод в осушувальну систему в заплаві р. Осинки за умови побудови у заплаві річки Осинки водойми рекреаційного призначення для загального використання його населенням прилеглих населених пунктів.

У матеріалах справи також наявний лист № 58 від 08.02.2008, яким Київська гідрогеологічна-меліоративна експедиція повідомила, що на території спірної земельної ділянки зафіксовано підтоплення ґрунтовими водами житлової забудови, масштаби якої безпосередньо залежать від метеорологічних умов. Так, у листі зазначено, що спірна земельна ділянка має територію природного пониження та відокремлена від території осушувальної системи річки Осинки насипом залізниці. На території спірної земельної ділянки розташована мережа каналів, які виконували до 1993 року функції дренування та відведення поверхневого стоку в канали осушувальної системи річки Осинки через прокоп під залізницею. За даними вишукувань ВАТ "Укрводпроект", щороку навесні ґрунтові води залягають на глибині 0,2 - 1,5 м, в окремі роки ґрунтові та поверхневі води зникають.

Також, в матеріалах справи наявний висновок Трубізького міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству (лист № 102 від 04.06.2008) про технічні умови забудови південно-західної частини м. Бровари, у т.ч. - території спірної земельної ділянки, де зазначено, що на території спірної земельної ділянки у 1979 році була побудована мережа каналів, що перебувають у незадовільному стані, що призводить до підтоплення спірної земельної ділянки. Для освоєння (забудови) спірної земельної ділянки необхідно виконати технічні умови, зокрема, відкрити осушувальні канали, розчистити та поглибити або замінити відкриті канали на закриті горизонтальні колектори.

Окрім того, у матеріалах справи наявний робочий проект ВАТ "Укрводпроект" комплексу інженерних мереж та споруд II мікрорайону в районі вулиць Богунської - Маяковського "Штучне водоймище площею 3,0 га (гідротехнічна частина) на території 2-го мікрорайону в районі вулиць Богунської - Маяковського в м. Бровари Київської області", де зазначалося про характеристики об`єкта будівництва - штучного декоративного ставу, умови будівництва, оцінка впливів об`єкта будівництва на навколишнє середовище, тощо.

Також, прокурором до матеріалів справи було надано копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12015110130000803.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, зокрема лист Трубізького міжрайонного управління водного господарства № 01-05/34 від 12.03.2020, лист Бортницького міжрайонного управління водного господарства ім. Гаркуші М.А. № 71/03-20 від 04.03.2020, лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-10-0.43-3066/2-20 від 26.02.2020, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що побудована у 1979 році система осушувальних каналів, частина якої проходить через територію спірної земельної ділянки, була виведена з експлуатації та списана, а тому припинила виконання функцій відведення верхнього стоку у канали осушувальної системи річки Осинки. Крім того, наведені докази в сукупності свідчать про те, що у період із 1993 року по 16.03.2006 земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, як водогосподарський об`єкт, - не використовувалася, а канали, розштовані в межах земельної ділянки, виконували функцію водовідведення та пониження рівня ґрунтових вод.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано ні станом ан момент вирішенян споур судом першої інстанції, ні станом на момет апеляційного розгляду справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної істанції дійшов висновку, що оскільки на момент вирішення питання про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки на ній були відсутні водогосподарські об`єкти і відповідні об`єкти були облаштовані орендарем в ході погоджувальних процедур щодо землекористування на виконання заходів з відновлення земельної ділянки та приведення її в належний стан, а тому обумовлені законом підстави стверджувати, що зміна цільового призначення земельної ділянки при прийнятті оскаржуваного рішення, відбулась з порушення водного законодавства - відсутні, і таких підстав не було встановлено судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з виснвоками сууд першої інстанції про те, що матеріаламис прави підтверджується, що наявні на спірній земельній ділянці, на момент передачі її в оренду, водні об`єкти були облаштовані орендарем в ході погоджувальних процедур щодо землекористування на виконання заходів з відновлення земельної ділянки та приведення її в належний стан, що зокрема підтверджується проектом відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури на території ІІ житлового району м.Бровари по ул. Богунській та вул.. Маяковській, розроблений Броварським міським відділом Київської регіональної філії ДП Центр ДЗК при ДК України .

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження того, що на час прийняття оскаржуваного рішення сесії Броварської міської ради Київської області від № 892-43-04 від 26.01.2006 в частині передачі в оренду ТОВ "Житлово-сервісна компанія" земельної ділянки площею 53,0234 га та укладення договору оренди землі від 22.02.2006, спірна земельна ділянка та/або її частина належала до земель водного фонду.

Крім того, доводи прокурора про неврахування під час вирішення спору листів Київського державного підприємства геодезії, картографії та кадастрових та геоінформаційних систем "Київгеоінформатика" від 21.06.2018 № 01-01/186, Управління водного господарства в м. Бровари від 03.07.2018 № 01-12/493, відповіді Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського від 20.06.2018 р. № 17-08/1264, - судом апеляційної інстанцї відхиляються з огляду на те, що вказані документи складені після спливу тривалого часу з моменту передачі земельної ділянки в оренду, і вказані документи не підтверджують та не обґрунтовують дійсного стану спірної земельної ділянки безпосередньо в період вирішення питання про її надання під забудову відповідачу-2 згідно оскаржуваних рішення та договору оренди.

Також, доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки листу Трубізького міжрайонного управління водного господарства № 01-05/34 від 12.03.2020, згідно якого територія, на якій розташована меліоративна система за даними державної статистичної форми № 6-зем станом на 2020 рік рахується як меліоративні землі - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки судом першої інстанції було враховано вказаний документ при ухваленні рішення, і надано йому належну процесуальну оцінку в сукупності з іншими наявними у справі доказами, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Окрім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, процедура надання відповідної земельної ділянки під забудову відповідає Генеральному плану м. Бровари та Детальному плану території частини II житлового району (район вулиць Богунської - Маяковського), пройшла визначені законом необхідні експертизи та отримала всі погодження.

З урахуванням наведенного в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними у матерілах справи доказами підтверджується відсутність будь-яких водних об`єктів, які б виключали можливість укладення оспорюваного договору оренди землі від 22.06.2006 на час прийняття рішення Броварської міської ради Київської області № 892-43-04 від 26.01.2006, та передачі такої землі в оренду за відповідним договором відповідачу 2. При цьому, Броварською міською радою Київської області було прийнято оскаржуване рішення на підставі заяви відповідача 2 з дотриманням чинних на час прийняття такого рішення вимог законодавства, на підставі якого між відповідачами 1 та 2 укладено договір оренди землі від 22.06.2006, до складу якої не входив жодний водний об`єкт, а вже пізніше, після набуття ТОВ "Житлово-сервісна компанія" статусу орендаря, останнім були реалізовані попередньо погоджені ним проекти щодо створення штучної водойми згідно Робочого проекту "Штучне водоймище на території 2-го мікрорайону в районі вулиць Богунської-Маяковського м. Бровари Київської області", як декоративного елементу забудови, для акумулювання ґрунтових та поверхневих стічних вод у м. Бровари, Київської області.

Надані прокурором докази у встановленому процесуальном порядку вказаних висновків суду першої інстанції - не спростовують, і суд апеляційої інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності обумовлених законом підстав для задоволення позовних вимог прокурора за наведених доводів та обгрунтувань.

Доводи прокурора у апеляційній скарзі про те, що згідно обласної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 (Київська область), затвердженої рішенням Київської обласної ради від 17.09.2013 № 663-34-VI передбачалось протягом 2016-2017 років відновлення функціонування осушувальної системи р. Осинка з метою захисту від підтоплення міста Бровари та роботи, пов`язані із поліпшенням технічного стану та благоустрою озера Світловщина з метою захисту від підтоплення; разом з тим, згідно пояснювальної записки щодо проекту рішення Київської обласної ради VІІ скликання Про внесенян змін та доповнень до Переліку Природоохоронних заходів на 2016 рік з метою раціонального використання та освоєння коштів обласного фонду ОНПС у 2016 році зменшені суми вартості робіт по об`єктам, а саме: включено об`єкт Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою озера Світловщина з метою захисту від підтоплення м.Бровари - 979,5 тис.грн. у зв`язку з перебуванням спірної земельної ділянки в оренді приватної структури - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава скасування оскаржуваного рішення, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, вказана цільова програма стосується виключно фінансування робіт, і не стосується обставин, які є предметом дослідження в межах даного спору, а саме: прийняття оскаржуваного рішення сесії Броварської міської ради Київської області №892-43-04 від 26.01.2006 та укладення договору оренди.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує також і те, що під час проведення експертизи (висновок експерта від 04.07.2018 р. № 37/18), на яку посилається прокурор, не враховано проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, розроблений на час прийняття спірного рішення та укладання договору оренди, а висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31.01.2019 № 29527/18-41 є більш достовірним доказом у даній справі в розумінні ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час проведення вказаної експертизи була використана більш точна та наближена за датою інформація щодо спірної водойми, в якому чітко зафіксовано, що водойма, розташована в межах спірної земельної ділянки, є штучною, та створена за Робочим проектом "Штучне водоймище на території 2-ого мікрорайону в районі вулиць Богунської-Маяковського м. Бровари Київської області" як декоративний елемент забудови для акумулювання ґрунтових та поверхневих стічних вод у місті Бровари Київської області, з подальшим відведенням цих вод в струмок Шляховий.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором не доведено наявності фактичних обставин та підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає за наведених доводів та обгрунтувань.

Крім того, відповідачем 2 до ухвалення оскаржуваного рішення, було заявлено про застосування до вимог прокурора у даній справі наслідків спливу строку позовної давності, і про позовну давність також вказується відповідачем 2 у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо наведених посилань відповідача 2, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів держави, про захист яких прокурор просить суд у позові, відповідачем2 -не порушено, і суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора по суті в зв`язку з безпідставністю позовних вимог, а тому питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору - застосуванню не підлягає.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Броварської міської ради Київської області та ТОВ "Житлово-сервісна компанія" про визнання незаконним та скасування рішення сесії Броварської міської ради Київської області №892-43-04 від 26.01.2006 в частині передачі в оренду ТОВ "Житлово-сервісна компанія" земельної ділянки площею 53,0234 га, в тому числі 0,5181 га землі обмеженого використання-коридор мереж комунікацій, для будівництва індивідуальної, громадської забудови та об`єктів інфраструктури - землі житлової забудови, на території ІІ житлового району м. Бровари в районі вул. Богунська та вул. Маяковського за рахунок резервних територій міста, а також про визнання недійсним договору оренди землі від 22.06.2006, в редакції договору про внесення змін від 16.12.2009, який укладений між Броварською міською радою Київської області та ТОВ "Житлово-сервісна компанія", щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:057:0063, з припиненням зобов`язань за останнім на майбутнє - є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених прокурором доводів апеляційної скарги.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія оскаржуваного рішення Господарского суду Київськї області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18 підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Київську обласну прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарского суду Київськї області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарского суду Київськї області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Київською обласною прокуратурою.

4. Поновити дію рішення Господарского суду Київськї області від 10.09.2020 у справі № 911/1927/18.

5. Матеріали справи № 911/1927/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 18.02.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

О.В. Тищенко


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	04.02.2021
Оприлюднено	23.02.2021
Номер документу	95030271
Судочинство	Господарське

Бабкіна В.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 04.02.2021 по справі 911/1927/18ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/1927/18

Постанова від 04.02.2021

Постанова
від 04.02.2021 по справі 911/1927/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД