Ухвала

від 11.02.2021 по справі 10/366

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

11.02.2021Справа № 10/366

За скаргою Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат"

на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Браташова Антона Володимировича

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" (м. Мелітополь Запорізької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТАМОЛ" (м. Київ)

про стягнення коштів

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача (скаржника): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від органу ДВС: Браташов А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.01.21. до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Мелітопольський м`ясокомбінат" на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Браташова Антона Володимировича, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.20. у ВП № 50581579, прийняту старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Браташовим Антоном Володимировичем;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.20. у ВП № 50581579.

Також скаржник просить суд стягнути з Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на свою користь 2.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом автоматизованого розподілу справи скаргу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Суд встановив, що скарга відповідає вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.21. призначив скаргу до розгляду в судовому засіданні на 28.01.21.

Скаржник явку свого повноважного представника не забезпечив. При цьому судом враховано викладене ним в прохальній частині скарги клопотання про її розгляд за відсутності повноважного представника позивача.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання 28.01.21. не забезпечив.

В судовому засіданні 28.01.21. по розгляду скарги державним виконавцем подано копії матеріалів виконавчого провадження та заперечено проти її задоволення в усному порядку.

В судовому засіданні 28.01.21. судом встановлено наступне.

Скаржник посилається на те, що за даними автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем було вчинено запити до Міністерства внутрішніх справ України та Державної фіскальної служби України, однак не вчинено інших запитів, та не вжито заходів для виявлення корпоративних прав, належних боржнику.

Однак, доказів на підтвердження означеного скаржником не надано.

За викладеного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.21. розгляд скарги відкладено на 11.02.21, зобов`язано скаржника у строк до 10.02.21. включно надати суду докази в порядку ст. 74 ГПК України. Також з підстав, визначених означеною ухвалою суд дійшов висновку про доцільність розгляду скарги в розумний строк.

10.02.21. скаржником подано клопотання про долучення до матеріалів скарги документів.

Скаржник явку свого повноважного представника в судове засідання 11.02.21. не забезпечив. При цьому судом враховано клопотання, викладене ним в прохальній частині клопотання, поданого 10.02.21., про її розгляд за відсутності повноважного представника позивача.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання 11.02.21. не забезпечив.

В судовому засіданні 11.02.21. по розгляду скарги державним виконавцем заперечено проти задоволення скарги.

Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва, встановив:

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За наданими до скарги сторонами документами судом встановлено наступне.

Підставою для визнання неправомірною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.20. у ВП № 50581579 скаржник визначає:

- не направлення виконавцем запитів до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держпрожспоживслужби, Головного управління Держапраці в Київській області, Державного агентства рибного господарства, державної служби України з безпеки на транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- невжиття заходів щодо виявлення корпоративних прав, які належать відповідачу (боржнику);

- не долучення до постанови акту виконавця на виконання п. 2, 4 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

На виконанні у Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 50581579 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.11.11. № 10/366.

Постановою старшого державного виконавця Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Браташова Антона Володимировича повернуто означений документ стягувачу - Акціонерному товариству "Мелітопольський м`ясокомбінат" , на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 3 ст. 18, ч. 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження старшим державним виконавцем, дії якого оскаржуються, було вчинено заходи щодо примусового виконання рішення суду в даній справі.

Натомість скаржником не обґрунтовано підстав, для вчинення запитів до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держпрожспоживслужби, Головного управління Держапраці в Київській області, Державного агентства рибного господарства, державної служби України з безпеки на транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, не вказано, які відомості, необхідні для примусового виконання судового рішення мають бути отримані шляхом направлення запитів до означених установ.

Загальні положення Закону України Про виконавче провадження допускають звернення стягнення на корпоративні права. Відповідно до статті 10 Закону, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Проте детального порядку арешту, опису, оцінки та продажу корпоративних прав чинний закон не містить.

Також суд відзначає, що не долучення до постанови акту виконавця (про що зазначено в ч. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження - про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт), не впливає на правомірність чи не правомірність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки про відсутність майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, та про те, що здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, свідчать матеріали виконавчого провадження.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ).

Отже, старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Браташовим Антоном Володимировичем за наявності достатніх на те правових підстав було прийнято оспорювано скаржником постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.20. у ВП № 50581579.

Враховуючи викладене в сукупності відсутні правові підстави для задоволення скарги.

Згідно ст. 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Таким чином, враховуючи, що судом було відмовлено у задоволенні скарги у повному обсязі, понесені скаржником судові витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Мелітопольський м`ясокомбінат" в задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Браташова Антона Володимировича.

2. Ухвала набирає законної сили 11.02.21. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 22.02.21.

Суддя Т.М. Ващенко