Рішення

від 11.02.2021 по справі 915/2507/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року Справа № 915/2507/19

м.Миколаїв

За позовом : Колгоспу Прометей (56234, Миколаївська область, Березнегуватський район, с.Кавказ, поштова адреса представника, адвоката Приземного С.С.: 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, оф. 206, ідентифікаційний код 02126484),

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 34)

третя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача: Лепетиська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області, 56234, Миколаївська обл., Березнегуватський район, с.Лепетиха, вул. Центральна, 1,

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Сулейманова С.М.

В судовому засіданні 10.02.2021р. приймали участь представники:

від позивача: Приземний С.С., за ордером, Калашников П.В., за ордером, Герман О.С., за ордером, Скорий М.В. - голова колгоспу.

від відповідача: Кравченко Ю.А., за довіреністю,

від ІІІ особи: Михальчук М.М. - голова Лепетиської сільської ради.

СУТЬ СПОРУ: скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі,-

28.12.2019р. за вхід.№19730/19 Колгосп "Прометей" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.12.2019р. до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якій просить суд скасувати проведену 20.12.2019р. в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок: кадастровий №4821183000:05:000:0127, кадастровий №4821181700:07:000:0134, цільове призначення Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), вид використання Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при реєстрації спірних земельних ділянок відповідачем було в графі цільове призначення визначено 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) , що не відповідає дійсності, оскільки позивач зазначає, що спірні земельні ділянки належать йому на праві постійного користування відповідно до рішення Ради народних депутатів №5 від 10.01.1989р. у складі відведених цим рішенням земельних ділянок загальною площею 2507,3 га в межах Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області.

При зверненні до суду із позовом колгоспом "Прометей" також було подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у право власності земельні ділянки за кадастровими номерами: № 4821183000:05:000:0127, № 4821181700:07:000:0134, а також клопоче розглянути заяву про забезпечення позову у відкритому судовому засіданні за його участю.

Ухвалою суду від 02.01.2020р. позовну заяву було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 02.01.2020р. Колгоспом Прометей 11.01.2020р. з метою усунення недоліків позовної заяви подано до суду нову редакцію позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.01.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11 лютого 2019 року о 12-30.

Ухвалою суду від 16.01.2020р. призначено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову на 24.01.2020р.

10.02.2020р. від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, вважає його безпідставним, оскільки прийняті відповідачем спірні рішення жодним чином не порушують прав позивача з огляду на те, що позивач помилково вважає наявність свого права постійного користування цими земельними ділянками на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів від 10.01.1989р. Відповідач вважає, що вказане рішення не є рішенням про надання земельних ділянок у користування в розумінні ст. 16 Земельного кодексу Української РСР (в редакції, що діяла на 10.01.1989р.), оскільки не містить основних обов`язкових елементів рішення про надання земельних ділянок у користування - мети, для якої вони надаються і умов користування землею. Позивач не надав доказів належної реєстрації за собою права постійного користування спірними земельними ділянками, тому, відповідачем, за відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі, було правомірно встановлено цільове призначення вказаних ділянок - землі запасу. Також відповідач зазначив, що рішення у даній справі не вплине на становище позивача та не змінить таке становище, не наділить (не позбавить) позивача будь-яких речових прав на спірні земельні ділянки.

11.02.2020р. до суду надійшли: клопотання позивача про залучення третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача - Лепетинської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області та заява від Лепетинської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача.

З огляду на ідентичність заявлених вимог вказані заяви були розглянуті судом у сукупності та постановлено ухвалу від 11.02.2020р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача Лепетиську сільську раду Березнегуватського району Миколаївської області.

Також за результатом розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд постановив ухвалу про її задоволення та заборону Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у право власності спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 13.02.2020р. учасникам справи було повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 10.03.2020р.

20.02.2020р. від позивача до суду надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити відповідачу вживати будь-які дії, спрямовані на передачу спірних земельних ділянок у користування.

Ухвалою суду від 12.03.2020р. у задоволенні заяви позивача б/н від 20.02.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №2258/20) було відмовлено.

Вказану ухвалу позивачем було оскаржено в апеляційному порядку та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020р. вказану ухвалу було скасовано, заяву позивача задоволено, вжито заходи забезпечення позову, заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у користування земельних ділянок за кадастровими номерами: №4821183000:05:000:0127, №4821181700:07:000:0134.

Ухвалою суду від 12.03.2020р. учасників справи було повідомлено, що 20 березня 2020 року о 14:00 в Господарському суді Миколаївської області, відбудеться підготовче засідання у справі №915/2507/19.

Проте у зв`язку із вжиттям карантинних заходів та перебуванням суддів Господарського суду Миколаївській області у період з 17.03.2020р. по 27.03.2020р. у відпустках підготовче засідання, призначене на 20.03.2020р. не відбулось.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (в редакції постанови від 04.05.2020р. №343) на період з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради обмежувальних та профілактичних заходів (розпорядження голови Миколаївської обласної ради Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом № 35-р від 13.03.2020р.), з 16.03.2020р. був обмежений доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Враховуючи вищенаведені процесуальні норми та обставини, беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про послаблення карантинних заходів з 11.05.2020р., господарський суд ухвалою від 21.05.2020р. розгляд справи у підготовчому засіданні 09.06.2020 о 16:00.

Вказане підготовче засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю у Господарського суду Миколаївської області матеріалів справи №915/2507/19.

02.06.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати у ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації спірних земельних ділянок, проведених у 2019 році.

19.06.2020р. матеріали справи повернулись до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 22.06.2020р. розгляд справи, в т.ч. вказаного клопотання було призначено на 01.07.2020р.

01.07.2020р. від позивача до суду надійшли: клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які підтверджують вжиття ним заходів щодо самостійного отримання необхідної технічної документації; клопотання про виклик свідка - начальника Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_1 та заступника начальника Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2; клопотання про залучення третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Державне підприємство Центр державного земельного кадастру .

В судовому засіданні 01.07.2020р. вказані клопотання про виклик свідка та про залучення третьої особи були судом розглянуті та у їх задоволенні було відмовлено ухвалою суду від 01.07.2020р.

Ухвалою суду від 01.07.2020р. суд задовольнив подане клопотання про витребування доказів, зобов`язав Головну управління Держгеокадастру у Миколаївській області технічну документацію з проведеної у 2019 році інвентаризації спірних земельних ділянок, відклав підготовче засідання на 10.08.2020р.

22.07.2020р. від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до суду надійшла відповідь щодо неможливості надати вказаної технічної документації.

06.08.2020р. від відповідача до суду надійшли заперечення проти клопотання позивача про залучення доказів до матеріалів справи та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 10.08.2020р. підготовче засідання було відкладено на 02.09.2020р.

25.08.2020р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

02.09.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів - технічної інвентаризації земель по спірним земельним ділянкам, завдання на складання технічної документації із землеустрою, пояснювальну записку, копії документів, що містять вихідні дані, які використовувались під час інвентаризації земель, матеріали топографічно-геодезичних вишукувань, пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі, робочий та зведений інвентаризаційні плани, матеріали погодження технічної документації із землеустрою, договір на проведення заходів із інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності №12-Г від 21.02.2019р., матеріали виконаних робіт, відомості з документації із землеустрою які включені в Державний фонд документації із землеустрою, затверджені схеми, проекти у наступних суб`єктах: Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру в особі Миколаївської регіональної філії, Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , Березнегуватському відділі Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області, Державного фонду документації із землеустрою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Суд ухвалою від 02.09.2020р. повідомив учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 17.09.2020р.

11.09.2020р. від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, предмета позову, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №12442/0/14-19 від 20.12.2019р. Про затвердження документації із землеустрою ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеоадастру у Миколаївській області №12444/0/14-19-СГ від 20.12.2019р.;

- скасувати державну реєстрацію проведену 20 грудня 2019 року в Державному земельному кадастрі про віднесення земельної ділянки кадастровий №4821183000:05:000:0127 цільове призначення Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам), вид використання Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам);

- скасувати державну реєстрацію проведену 20 грудня 2019 року в Державному земельному кадастрі про віднесення земельної ділянки кадастровий №4821183000:05:000:0134, цільове призначення Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам), вид використання Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам);

- стягнення з відповідача судового збору.

14.09.2020р. та 17.09.2020р. від позивача до суду надійшли клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

За результатами розгляду заявлених клопотань в судовому засіданні 17.09.2020р., суд постановив ухвалу, якою клопотання позивача про витребування доказів задовольнив, у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, предмета спору - відмовив, відклав підготовче засідання на 15.10.2020р.

12.10.2020р. від ДП Центр Державного земельного кадастру на виконання вимог ухвали надійшли документи - копії договору на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності від 21.02.2019р. №12-Г з додатковими угодами до нього.

13.10.2020р. від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до суду надійшов лист з повідомленням про відсутність витребуваних судом документів.

15.10.2020р. від позивача до суду із супровідним документом надійшли матеріали з технічної інвентаризації земель по спірним земельним ділянкам, отримані від Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області.

Ухвалою суду від 15.10.2020р. суд відклав підготовче засідання на 05.11.2020р.

26.10.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи (вх. №13473/20), а саме: відповіді Державного архіву Миколаївської області від 01.10.2020р. №П-700/03-06, копію рішення виконавчого комітету Березнегуватської районної ради народних депутатів від 03.11.2989р. №198 з додатками до нього.

03.11.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про огляд веб-сайтів та долучення електронних доказів (вх. №13859/20).

Ухвалою суду від 05.11.2020р. підготовче засідання за клопотанням позивача було відкладено на 26.11.2020р.

11.11.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на вказані клопотання позивача, які мотивовані тим, що позивачем порушено процедуру подання доказів, передбачену ст. 80 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні 26.11.2020р. клопотання позивача про залучення доказів до матеріалів справи (вх. №13473/20), суд задовольнив його. Щодо клопотання позивача про огляд веб-сайтів та долучення електронних доказів (вх. №13859/20), то суд відмовив у його задоволенні, з огляду на те, що по-перше, у даному клопотання позивач просить суд здійснити огляд п`яти веб-сайтів для встановлення обставин неправомірності проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області інвентаризації спірних земельних ділянок в межах Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, тоді як в силу приписів ст. 209 ГПК України, з`ясування обставин та дослідження зібраних доказів суд здійснює на стадії розгляду справи по суті, та по-друге, письмові копії електронних доказів, які позивач просить оглянути на веб-сайтах, зокрема, наказу Держгеокадастру України від 21.02.2019р. №59 Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення .

Окрім цього, 26.11.2020р. від позивача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - ДП Центр державного земельного кадастру та Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Ухвалою суду від 26.11.2020р. підготовче засідання в т.ч. клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, було відкладено на 22.12.2020р.

10.12.2020р. від Лепетиської сільської ради до суду надійшли пояснення, в яких третя особа підтримує подане позивачем клопотання та залучити до участі у справі третіми особами ДП Центр Державного земельного кадастру та Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

11.12.2020р. від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до суду надійшли заперечення проти клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні відповідача ДП Центр Державного земельного кадастру та Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Ухвалою суду від 22.12.2020р. суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021р.

26.01.2021р. від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю участі представників позивача в даному судовому засіданні у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

26.01.2021р.від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою суду від 26.01.2021р. розгляд справи був відкладений на 10.02.2021р.

За результатом розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі суд в судовому засіданні 10.02.2021р. проголосив вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні даного клопотання.

Представники позивача в судовому засіданні 10.02.2021р. підтримують позов в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначаючи про його необґрунтованість та безпідставність, просить суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 10.02.2021р. суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати до 11.02.2021р.

Після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до приписів ст.240 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд, -

встановив :

20 грудня 2019 року на підставі виготовленої та затвердженої технічної документації Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області зареєструвало у Державному земельному кадастрі земельні ділянки з кадастровими номерами 4821183000:05:000:0127 та 4821183000:05:000:0134 площею 195,4791 га та 115,3970 га відповідно.

Вказане підтверджується копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки НВ-4808309952019 від 24.12.2019р. та НВ-4808309812019 від 24.12.2019р. (а.с.52-61 т.1).

З наданих витягів вбачається, що місцем розташування земельних ділянок є Миколаївська область, Березнегуватський район, Лепетиська сільська рада; цільове призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; форма власності - інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня; інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель 07.11.2019р. (19.12.2019р.) ДП Центр державного земельного кадастру Миколаївська регіональна філія; дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.12.2019р.

Позивач не погодився із зазначенням при реєстрації вказаних земельних ділянок їх цільового призначення, а саме, віднесення даних земельних ділянок Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області до земель запасу - земельних ділянок, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, оскільки вказані земельні ділянки перебувають у постійному користуванні позивача та входять до складу земельних ділянок, переданих позивачу на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів №5 від 10.01.1989р.

Вказане стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини, які виникли між сторонами стосовно реєстрації права постійного користування спірними земельними ділянками регулюються положеннями Земельного кодексу України (в т.ч. Земельного кодексу Української РСР), Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 10 Земельного кодексу УРСР передбачено право міських Рад депутатів трудящих, їх виконавчим комітетам в межах міста надавати в користування, а також вилучати земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 Земельного кодексу УРСР надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. №3рп/2003.

Статтею 16 Земельного кодексу Української РСР (чинному на дату прийняття спірного рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів №5 від 10.01.1989р.) визначено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється Радою Міністрів Української РСР.

Статтею 17 вказаного Кодексу передбачено, що землі, визнані у встановленому порядку придатними для потреб сільського господарства, насамперед повинні надаватися колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським підприємствам, організаціям і установам.

10 січня 1989 року за №5 Виконавчий комітет Миколаївської обласної ради народних депутатів прийняв рішення Про розукрупнення колгоспів Україна , ім.Чкалова та Прогрес Березнегуватського району та ім. Енгельса Баштанського району , відповідно до якого, з метою оперативного управління виробництвом, покращення соціально-культурного розвитку населених пунктів та збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, розглянув матеріали по розукрупненню колгоспів, виконком обласної Ради народних депутатів вирішив, серед іншого, погодитись з пропозицією Березнегуватського райкому Компартії України та райвиконкому про: розукрупнення колгоспів України та ім. Чкалова та створення, в т.ч. колгоспу Прометей з центральною усадьбою в с.Кавказ з площею сільгоспугідь - 2737 гектара, в т.ч. пашні - 2236 гектарів.

Відповідно до положень ст. 9 Земельного кодексу Української РСР, Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території області, зокрема, вирішують відповідно до статті 53 цього Кодексу питання про зміну меж і розмірів землекористувань при укрупненні і розукрупненні колгоспів, а також сільськогосподарських підприємств і організацій місцевого підпорядкування.

Статтею 53 Земельного кодексу Української РСР, зміна меж і розмірів землекористувань колгоспів, радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій, а також науково-дослідних, учбово-дослідних та інших сільськогосподарських установ при укрупненні і розукрупненні господарств, перерозподілі земель між землекористувачами може провадитись на основі науково обґрунтованих проектів землеустрою, які затверджуються, зокрема, виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів - при змінах меж і розмірів землекористувань колгоспів, а також сільськогосподарських підприємств і організацій місцевого підпорядкування незалежно від розміру площі землі.

З огляду на викладені норми, Виконавчий комітет Миколаївської обласної ради народних депутатів в межах своїх повноважень прийняв рішення про розукрупнення колгоспів та створення колгоспу Прометей із зазначенням відведеної йому при розукрупненні площі сільгоспугідь (2734 га, в т.ч. пашні 2236 га).

Окрім цього, питання щодо правомірності відведення колгоспу Прометей у постійне користування земельних ділянок в межах Лепетиської сільської ради Березнегуватсьвого району Миколаївської області неодноразово було предметом розгляду в різних судах.

Так, позивачем надано суду судові рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №2а-887/11/1470, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016р. у справі №2-а-8/11.

Із вказаних судових рішень, тексти яких розміщені у базі даних Єдиний державний реєстр судових рішень та є загальнодоступними за посиланнями http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25496518 , http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34141516 , https://reyestr.court.gov.ua/Review/56941880 , вбачається, що судами при розгляді даних справ досліджувались обставини набуття права колгоспом Прометей права постійного користування земельними ділянками, зокрема, в ході розгляду справи №2а-887/144/1470 було встановлено, що рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів від 10.01.1989 року №5 шляхом розукрупнення колгоспів Україна та ім. Чкалова в Березнегуватському районі був створений колгосп Прометей . Відповідні зміни Березнегуватським районним агропромисловим об`єднанням були внесені до (мовою оригіналу) - Отчёт о наличии и распределении земельного фонда по категориям земель, землепользователям и угодьям по Березнегуватскому району состоянием на 1-ое ноября 1989 года . Звіт про наявність земель і перерозподіл земельного фонду по категоріям земель, землекористувачам і угіддям станом на 01.11.89р. затверджений рішенням від 03.11.89р. № 198 виконавчим комітетом Березнегуватської районної ради народних депутатів. На замовлення обласного управління сільського господарства всім колгоспам, в тому числі, і колгоспу "Прометей" Інститутом землеустрою були складені проекти внутрігосподарського землеустрою, проекти створення сівозмін, корегування планових матеріалів, зйомок минулих років, економічну оцінку земель, ґрунтове обстеження земель. Всі ці матеріали в цілому, а також державна реєстрація земель складає систему державного земельного кадастру. Відділ Держкомзему у Березнегуватському районі Миколаївської області як територіальний орган Держкомзему був створений у 1993 році, а тому будь-яких відносин з питань внесення даних до звіту на 01.11.1989 р. не міг мати. Таким чином, вимоги позивача щодо безпідставного включення у 1990 році відомостей до державного земельного кадастру відповідачем є безпідставними. Щодо внесення даних до звіту Березнегуватським районним агропромисловим об`єднанням станом на 01.11.1989р. то дані внесені на підставі та на виконання рішення виконавчого комітету обласної ради від 10.01.1989р. № 5. Внесені, зміни затверджені рішенням виконавчого комітету Березнегуватської районної ради народних депутатів. Державний акт на право постійного користування землею колгосп Прометей не отримав, фактичне користування землею здійснює на підставі рішення облвиконкому від 10.01.89 р. № 5. Відповідно до статті 193 Земельного Кодексу України - державний земельний кадастр, це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками і містять сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну і якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр включає: кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, державну реєстрацію земельних ділянок, облік кількості та якості земель. Тобто, дані до державного земельного кадастру були внесені Березнегуватським районним агропромисловим об`єднанням у 1989 році і до теперішнього часу підстави для виключення відомостей із державного земельного кадастру відсутні. Судом встановлено, що земельна ділянка, якою користується колгосп Прометей не приватизована і відноситься до земель державної власності.

Учасниками справи №2а-887/11/1470 були: позивач - Березнегуватська районна державна адміністрація Миколаївської області, відповідач - Відділ Держкомзему в Березнегуватському районі Миколаївської області, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача - колгосп Прометей .

Відділ Держкомзему в Березнегуватському районі Миколаївської області наразі реорганізовано у структурний підрозділ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області без статусу юридичної особи, про що було зокрема зазначено представниками позивача в ході розгляду справи.

Окрім цього, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та колгосп Прометей приймали участь у справі №2а-8/11/1404, в ході якої судами також було встановлено, що колгосп Прометей фактичне користування землею здійснює протягом 23 років на підставі рішення облвиконкому від 10.01.1989р. № 5, зазначена земельна ділянка відноситься до земель державної власності.

Згідно з приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач був обізнаний щодо правових підстав користування відповідачем спірними земельними ділянками.

Посилання ж позивача на те, що рішення виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів №5 від 10.01.1989р. не може вважатись рішенням про надання земельних ділянок у користування у розумінні ст. 16 Земельного кодексу УРСР, є особистим тлумаченням позивачем вказаного рішення, що з огляду на чинність вказаного рішення, не спростовує обставин, встановлених судом при розгляді даної справи та обставин, встановлених судами у справах №2а-8/11/1404 та №2а-887/11/1470 щодо правомірності права постійного користування колгоспом Прометей земельними ділянками сільськогосподарського призначення, площі яких визначені рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів №5 від 10.01.1989р.

Стосовно тверджень позивача щодо відсутності у Державному земельному кадастрі реєстрації права постійного користування відповідача спірними земельними ділянками, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 1 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлює, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно приписів статті 2 Закону України Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру; кадастрів інших природних ресурсів; справлянні сплати за землю.

Об`єктами державного земельного кадастру згідно статті 10 Закону України Про Державний земельний кадастр є землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

Приписами ст.16 Закону України Про Державний земельний кадастр внормовано, що земельній ділянці, відомості про яку внесено до державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Статтею 20 Закону України Про Державний земельний кадастр внормовано, що внесення до державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти державного земельного кадастру є обов`язковими.

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (ч.1 статті 21 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. (ч.1 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Поземельна книга є документом державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження ( адміністративно-територіальна одиниця ); в) склад угідь; г) цільове призначення ( категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель ); д) нормативно грошова оцінка; е) відомості про обмеження використання земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки право власності ( користування ) на які виникло до 2004 року вважаються сформованими незалежно від присвоєння кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин . У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок. Внесення інших змін про відомості на ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Як було встановлено при розгляді справи №2а-887/11/1470 земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені колгоспу Прометей були включені до Державного земельного кадастру Березнегуватським районним агропромисловим об`єднанням у 1989 році і до теперішнього часу підстави для виключення відомостей із державного земельного кадастру відсутні.

На підтвердження того, що спірні земельні ділянки входили до складу земель колгоспу Прометей , наданий йому у постійне користування, позивач надав суду копію листа Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.01.2020р. №1/106-20, з якого вбачається, що Відділ у відповідь на адвокатський запит представника позивача надав інформацію про те, що земельні ділянки, кадастровий номер 4821183000:05:000:0127 площею 115,397 га та 4821183000:05:000:0134 площею 195,4791 га станом на 01.01.20126 входили до складу земель загальною площею 2507,3 га, які використовувались колгоспом Прометей .

Окрім цього, позивач в ході розгляду справи зазначив, що ним вживались спроби зареєструвати своє право постійного користування в тому числі на спірні земельні ділянки, на підтвердження чого надав суду копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №197456679 від 23.01.2020р. та №197457323 від 23.01.2020р., з яких вбачається, що на спірні земельні ділянки саме з кадастровим номером 4821183000:05:000:0127 площею 115,397 га та 4821183000:05:000:0134 площею 195,4791 було зареєстровано речове право постійного користування колгоспу Прометей відповідно до рішення Виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів від 10.01.1989р. (а.с.69-70 т. 2). Однак в подальшому, за твердженням позивача із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи були вилучені.

З огляду на вказане, твердження відповідача щодо неможливості ідентифікації спірних земельних ділянок, як належних позивачу на праві постійного користування спростовуються матеріалами справи.

Також вказаними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права спростовують твердження відповідача щодо невжиття позивачем жодних заходів щодо реєстрації за собою права постійного користування спірними земельними ділянками.

Щодо посилань відповідача стосовно правомірності проведення інвентаризації та складання технічної документації на спірні земельні ділянки суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання технічної документації регламентовано Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. №476.

Відповідно до п.2 вказаного Порядку, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно з п.4 даного Порядку, інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.

Згідно з п.6 Порядку, інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.

Пунктом 7 Порядку проведення інвентаризації встановлено, що вихідними даними для проведення інвентаризації земель є: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою; містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. № 1776-IV ; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку, підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.

Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, інвентаризація спірних земельних ділянок проводилась на підставі Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2019р. №59 Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності зі змінами, внесеними наказом від 13.05.2019р. №129.

Відповідно до зазначених наказів Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру вирішила провести у 2019 році захід з інвентаризації земель державної власності а саме: інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об`єднаних територіальних громад (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій) згідно з додатком №1, що додається; інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території областей України (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) згідно з додатком №2, що додається.

З додатку №1 до даного наказу вбачається, що на території Миколаївської області у 2019 році інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності мала проводитись у Вознесенській міській об`єднаній територіальній громаді.

Додаток №2 до даного наказу містить перелік областей, на території яких проводитиметься інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2019 році, в т.ч. Миколаївській області.

Представник відповідача зазначає, що інвентаризація спірних земельних ділянок проводилась відповідачем у 2019 році на підставі вказаного наказу з огляду на те, що територія Миколаївської області була включена до додатку №2 та входила до складу несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

Вказані твердження відповідача не приймаються судом з огляду встановлення обставин входження спірних земельних ділянок до складу земель, переданих у постійне користування на підставі рішення Миколаївської обласної ради народних депутатів від 10.01.1989р.

Окрім цього, судом також враховано, що ухвалою суду від 05.11.2012р. у справі №2а-887/11/1470 було додатково роз`яснено, що з 1989 року відомості про колгосп Прометей та належну йому земельну ділянку, яка знаходиться у його постійному користуванні, внесено до Державного земельного кадастру Березнегуватським районним агропромисловим об`єднанням та підстави для виключення відомостей із державного земельного кадастру відсутні. З 1989 року і по теперішній час кожен рік в залежності від системи оподаткування колгосп Прометей сплачує або земельний, або фіксований податок за користування земельною ділянкою.

Дані обставини відповідачем не спростовані, відповідних доказів суду не надано.

Посилання на відсутність електронній базі даних Державного земельного кадастру записів щодо права постійного користування колгоспу Прометей спірними земельними ділянками по-перше не спростовує внесення відповідного запису до Державного земельного кадастру у 1989 році у паперовому вигляді відповідною уповноваженою особою - Березнегуватським районним агропромисловим об`єднанням, а по-друге, свідчить лише про невиконання позивачем, як нинішним органом реєстрації, приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр .

При цьому, господарським судом враховано, що згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5 -рп/2005 від 22.09.2005р. щодо відповідності Конституції України положень ст..92 п.6 р.Х Перехідні положення Земельного Кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками):

- пункт 6 р Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного ті фінансового забезпечення;

- пункт 6 Постанови Верховної Ради України Про земельну реформу від 18.12.1990р. №563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами, організаціями після закінчення строку оформлення права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнано неконституційними.

Згідно даного рішення право постійного користування даною земельною ділянкою зберігається за колгоспом Прометей .

З 1989 року відомості про колгосп та належну йому земельну ділянку внесено до Державного земельного кадастру.

Згідно з приписами ч.ч.1,2 ст. 25 Земельного кодексу України, права землекористувачів охороняються законом. Припинення права користування земельною ділянкою або зменшення її розмірів може мати місце лише у випадках, прямо передбачених законом.

Статтею 35 вказаного Кодексу передбачені підстави для припинення права постійного користування земельними ділянками, а саме, встановлено, що право підприємств, організацій і установ на користування наданою їм землею підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадках: 1) відпадання потреби в земельній ділянці; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) ліквідації підприємства, організації або установи; 4) виникнення потреби вилучення земельної ділянки для інших державних або громадських потреб; 5) неосвоєння протягом двох років підряд наданої земельної ділянки. Право землекористування може бути також припинене у випадку використання земельної ділянки не відповідно до тієї мети, для якої вона надана, в разі безгосподарного використання землі, а також при необхідності винесення підприємств за межі жилого району з санітарно-гігієнічних умов. Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої і частиною другою цієї статті провадиться за рішенням (постановою) органів, які надали земельні ділянки, а у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, - за рішенням (постановою) органів, які мають право вилучати земельні ділянки.

Жодної із вказаних підстав для припинення права постійного користування колгоспу Прометей спірними земельними ділянками відповідачем не вказано та судом в ході розгляду справи не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, при проведенні реєстрації спірних земельних ділянок безпідставно не врахував те, що вони фактично входили до складу земельних ділянок, які перебували та перебувають у постійному користуванні колгоспу Прометей з 1989 року.

Вказане стало наслідком невірного визначення при реєстрації спірних земельних ділянок цільового призначення, як земель запасу (земельних ділянок, не наданих у власність або у користування громадянам чи іншим юридичним особам) та скасування державної реєстрацію, проведеної 20.12.2019р. про віднесення спірних земельних ділянок до земель запасу (земель, не наданих у власність або у користування громадянам чи іншим юридичним особам) забезпечить відновлення порушених прав позивача на постійне користування спірними земельними ділянками.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати державну реєстрацію проведену 20 грудня 2019 року в Державному земельному кадастрі про віднесення земельної ділянки кадастровий №4821183000:05:000:0127 цільове призначення Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам), вид використання Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) .

3. Скасувати державну реєстрацію проведену 20 грудня 2019 року в Державному земельному кадастрі про віднесення земельної ділянки кадастровий №4821183000:05:000:0134 цільове призначення Землі запасу (земельні ділянки (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам), вид використання Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або у користування громадянам чи юридичним особам) .

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь колгоспу Прометей 3842,0 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 22.02.2021р.

Суддя О.В. Ткаченко