Рішення

від 16.02.2021 по справі 925/857/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року справа № 925/857/20

м. Черкаси

За позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації

до фізичної особи - підприємця Коваленка Сергія Володимировича

про стягнення 111473,53 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Бутар В.С.

від позивача не явилися;

від відповідача не явилися.

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури (далі також - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації (далі також - позивач) до фізичної особи - підприємця Коваленка Сергія Володимировича (далі також - відповідач) про стягнення одержаних відповідачем на виконання нікчемних правочинів коштів в сумі 111473,53 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказав на встановлену статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній в 2019 році, недійсність (нікчемність) укладених між позивачем і відповідачем додаткових угод від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 до договору про закупівлю товару від 06.02.2019 №13т як таких, що були укладені з порушенням вимог пункту другого частини четвертої статті 36 цього Закону і одержання відповідачем за цими додатковими угодами бюджетних коштів в сумі 111473,53 грн.

Ухвалою від 06.07.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, відкрив провадження у справі №925/857/20, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 20.08.2020 і встановив строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 20.08.2020 Господарський суд Черкаської області продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов до 10.09.2020 і відклав підготовче засідання у справі №925/857/20 на 11 год. 00 хв. 15 вересня 2020 року у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

09 вересня 2020 року до Господарського суду Черкаської області електронною поштою надійшли:

- клопотання відповідача від 08.09.2020 про закриття помилково відкритого провадження у справ №925/857/20, залишення позовної заяви без руху і повернення її прокурору та про розгляд цього клопотання без участі відповідача.

- заява відповідача від 08.09.2020, якою відповідач уточнив заявлені ним у клопотанні від 08.09.2020 вимоги і просив суд закрити провадження у справі №925/857/20 та залишити позовну заяву прокурора без розгляду.

11 вересня 2020 року до Господарського суду Черкаської області електронною поштою надійшла заява позивача про розгляд справи №925/857/20 без участі його представників за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 15.09.2020 Господарський суд Черкаської області за клопотанням прокурора відклав підготовче засідання у справі №925/857/20 на 14 год. 30 хв. 01 жовтня 2020 року у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

01 жовтня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшло заперечення прокурора проти клопотання позивача від 08.09.2020 про закриття помилково відкритого провадження у справі №925/857/20 і залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 01.10.2020, Господарський суд Черкаської області розглянув клопотання відповідача від 08.09.2020, уточнене його заявою від 08.09.2020, про закриття провадження у справі №925/857/20 та залишення позову прокурора без розгляду і відмовив у його задоволенні.

Ухвалою від 01.10.2020 Господарський суд Черкаської області продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов до 19.10.2020 і відклав підготовче засідання у справі №925/857/20 на 11 год. 00 хв. 05 листопада 2020 року у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

20 жовтня 2020 року до Господарського суду Черкаської області електронною поштою надійшло клопотання відповідача від 19.10.2020 про продовження строку для подання відзиву на позов.

21 жовтня 2020 року до Господарського суду Черкаської області електронною поштою надійшла заява/клопотання відповідача від 21.10.2020 про залишення позову прокурора без розгляду через недоведеність ним наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації у спірних правовідносинах. Також ця заява/клопотання містила клопотання про витребування від прокурора оригіналів письмових доказів.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 05.11.2020, Господарський суд Черкаської області розглянув заяву/клопотання відповідача від 21.10.2020 про залишення позову прокурора без розгляду і відмовив у її задоволенні.

Ухвалою від 05.11.2020 Господарський суд Черкаської області продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов до 23 листопада 2020 року і за клопотанням відповідача витребував від прокурора оригінали письмових доказів та відклав підготовче засідання у справі №925/857/20 на 10 год. 30 хв. 27 листопада 2020 року у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

24 листопада 2020 року до Господарського суду Черкаської області із супровідним листом прокурора від 19.11.2020 №34/4947вих-20 надійшли витребувані ухвалою від 05.11.2020 оригінали письмових доказів.

24 листопада 2020 року до Господарського суду Черкаської області електронною поштою надійшла заява/клопотання відповідача від 24.11.2020, якою він просив господарський суд:

- підготовче засідання у справі №925/857/20 провести після закінчення карантинних заходів в Україні, тобто після 31.12.2020, продовжити на цей термін строк подачі аргументованого відзиву на позов;

- зобов`язати прокурора надати суду в оригіналі (для безпосереднього дослідження в суді) всіх матеріалів (в тому числі процесуальних документів про призначення експертизи з відмітками встановленими КПК України) висновків експерта.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 27.11.2020, Господарський суд Черкаської області розглянув вказану заяву/клопотання відповідача від 24.11.2020 і відмовив у її задоволенні.

Відзив на позов до Господарського суду Черкаської області не надійшов.

Ухвалою від 27.11.2020 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі №925/857/20 і призначив її до розгляду по суті в судовому засіданні на 11 год. 30 хв. 22.12.2020 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 22.12.2020 Господарський суд Черкаської області відклав судове засідання з розгляду справи №925/857/20 по суті на 11 год. 00 хв. 26.01.2021 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

25 січня 2021 року до Господарського суду Черкаської області електронною поштою надійшло клопотання відповідача від 25.01.2021 про відкладення призначеного на 20.01.2021 судового засідання у справі №925/857/20 на 20-25 днів.

Ухвалою від 26.01.2021 Господарський суд Черкаської області відклав судове засідання з розгляду справи №925/857/20 по суті на 11 год. 00 хв. 16.02.2021 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

15 лютого 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшло електронною поштою клопотання відповідача від 15.02.2021 про відкладення призначеного на 16.02.2021 судового засідання у справі №925/857/20 на 20-25 днів у зв`язку з тим, що відповідачу з вечора суботи 13.02.2021 знову стало дуже погано, оскільки він за минулий тиждень спілкувався з дуже великою кількістю людей, тому має намір протягом 15-16 лютого повторно пройти відповідне тестування на COVID-19.

Неявка відповідача (його представника) в судове засідання, призначене ухвалою від 26.01.2021 на 11 год. 00 хв. 16.02.2021, не є першою його неявкою в судові засідання, які призначалися у справі №925/857/20, що відповідно до п. 2. ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за відсутності відповідача незалежно від причин неявки, тому господарський суд залишив клопотання відповідача від 15.02.2021 про відкладенні розгляду справи №925/857/20 без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2021 за участю прокурора, останній позов підтримав з викладених у ньому підстав, а Господарський суд Черкаської області розглянув справу №925/857/20 по суті і оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши прокурора, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 року позивач оприлюднив на веб-сайті "Prozorro" - публічні закупівлі" оголошення №UА-2018-11-27-002712-с про проведення відкритих торгів із закупівлі вершкового масла жирністю не нижче 72,5% в брикетах масою 200 г кожен в дрібно-роздрібній тарі виробника продукції (код предмету закупівлі - ДК 021:2015:15530000-2 - Вершкове масло) зі строком поставки до 31.12.2019 кількістю 3100 кг з очікуваною вартістю предмета закупівлі - 558000,00 грн.

Відповідно до затвердженої рішенням тендерного комітету позивача від 27.11.2018 тендерної документації щодо проведення процедури відкритих торгів з вказаним вище предметом закупівлі оцінка конкурсних пропозицій здійснюється за одним критерієм "Ціна".

На участь у цих торгах зареєструвалися і подали позивачу пропозиції: фізична особа - підприємець Столяр Сергій Миколайович з остаточною пропозицією щодо вартості предмета закупівлі - 371969,00 грн., фізична особа - підприємець Коваленко Сергій Володимирович з остаточною пропозицією щодо вартості предмета закупівлі - 372000,00 грн. і фізична особа - підприємець Хітров Сергій Олексійович з остаточною пропозицією щодо вартості предмета закупівлі - 557000,00 грн.

Згідно зі звітом про результати проведення процедури закупівлі №UА-2018-11-27-002712-с від 06.02.2019 пропозицію фізичної особи - підприємця Столяра Сергія Миколайовича відхилено в зв`язку з невідповідністю кваліфікаційним критеріям, а пропозиція фізичної особи - підприємця Хітрова Сергія Олексійовича не розглядалася. Переможцем процедури відкритих торгів визначено фізичну особу - підприємця Коваленка Сергія Володимировича з остаточною ціновою пропозицією щодо предмета закупівлі - 372000,00 грн.

06 лютого 2019 року позивач як замовник і відповідач як постачальник уклали між собою договір про закупівлю товару (продукти харчування) №13Т (далі - договір №13Т), який містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.1. Учасник зобов`язується протягом 2019 року поставити замовникові (навчальні заклади відділу освіти Христинівської РДА, Черкаської області) товар, зазначений в ціновій пропозиції, а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

1.2. Найменування (номенклатура, асортимент) товару - ДК 021:2015:15530000-2 - вершкове масло (масло вершкове жирністю не нижче 72,5 % в брикетах масою 200 г кожен, в дрібно-роздрібній тарі виробника продукції).

1.4. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1.4.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

1.4.2. Зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

1.4.3. покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

1.4.4. Продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

1.4.5. Узгодженої зміни ціни у бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг);

1.4.6. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

3.1. Ціна цього договору становить 372000,00 (триста сімдесят дві тисячі гривень 00 копійок) без ПДВ.

4.1. Розрахунки проводяться: оплати замовником після пред`явлення учасником накладної на оплату товару (далі - накладна).

5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товару: до 31.12.2019.

10.1 Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019

Також сторони узгодили і підписали додаток №1 до договору №13Т, яким визначили: найменування продукції - масло вершкове (жирністю не нижче 72,5%, в брикетах масою 200 г кожен, в дрібно-роздрібній тарі виробника продукції); одиницю виміру - кг; загальну кількість - 3100 кг; ціну за одиницю виміру продукції (за 1 кг) - 120,00 грн.; загальну вартість продукції - 372000,00 грн. без ПДВ.

11 лютого 2019 року позивач і відповідач уклали між собою додаткову угоду №1 до договору №13Т, якою з 11.02.2019 збільшили ціну на масло вершкове до 132,00 грн. за 1 кг, пославшись при цьому на коливання цін на ринку товарів згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 06.02.2019 №О-106 та листом відповідача від 11.02.2019 №198.

На виконання договору №13Т та додаткової угоди до нього від 11.02.2019 №1 відповідач за накладними від 18.02.2019 №ВСФ-000009, від 22.02.2019 №ВСФ-000014 і від 27.02.2019 №ВСФ-000019 передав позивачу 647 брикетів масла селянського за ціною 132,00 грн. за 1 кг на загальну суму 17080,80 грн., яку відповідач оплатив за платіжними дорученнями від 18.02.2019 №130, від 22.02.2019 №160 і від 27.02.2019 №209.

04 березня 2019 року позивач і відповідач уклали між собою додаткову угоду №2 до договору №13Т, якою з 01.03.2019 збільшили ціну на масло вершкове до 145,00 грн. за 1 кг, пославшись при цьому на коливання цін на ринку товарів згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 01.03.2019 №О-178 та листом відповідача від 01.03.2019 №272.

На виконання договору №13Т та додаткової угоди до нього від 04.03.2019 №2 відповідач за накладними від 11.03.2019 №ВСФ-000022 і від 18.03.2019 №ВСФ-000027 передав позивачу 463 брикети масла селянського за ціною 145,00 грн. за 1 кг на загальну суму 13369,00 грн., яку відповідач оплатив за платіжними дорученнями від 11.03.2019 №264 і від 18.03.2010 №300.

18 березня 2019 року позивач і відповідач уклали між собою додаткову угоду №3 до договору №13Т, якою з 18.03.2019 збільшили ціну на масло вершкове до 159,50 грн. за 1 кг, пославшись при цьому на коливання цін на ринку товарів згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 13.03.2019 №О-205 та листом відповідача від 15.03.2019 №330.

На виконання договору №13Т та додаткової угоди до нього від 18.03.2019 №3 відповідач за накладними від 21.03.2019 №ВСФ-000032 і від 26.03.2019 №ВСФ-000037 передав позивачу 150 брикетів масла селянського за ціною 159,50 грн. за 1 кг на загальну суму 4785,00 грн., яку відповідач оплатив за платіжними дорученнями від 21.03.2019 №320 і від 26.03.2019 №332.

01 квітня 2019 року позивач і відповідач уклали між собою додаткову угоду №4 до договору №13Т, якою з 01.04.2019 збільшили ціну на масло вершкове до 175,45 грн. за 1 кг, пославшись при цьому на коливання цін на ринку товарів згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 29.03.2019 №О-246 та листом відповідача від 29.03.2019 №401.

На виконання договору №13Т та додаткової угоди до нього від 01.04.2019 №4 відповідач за накладними від 05.04.2019 №ВСФ-000042, від 15.04.2019 №ВСФ-000049, від 22.04.2019 №ВСФ-000055 і №ВСФ-000052, від 24.04.2019 №ВСФ-000058 і №ВСФ-000061, від 15.05.2019 №ВСФ-000064 і №ВСФ-000067, від 20.05.2019 №ВСФ-000070 і №ВСФ-000073, від 22.05.2019 №ВСФ-000076 і №ВСФ-00079, від 29.05.2019 №ВСФ-000082 і №ВСФ-000085, від 10.06.2019 №ВСФ-000088, №ВСФ-000091 і №ВСФ-000093, від 13.06.2019 №ВСФ-000096 і №ВСФ-000099, від 20.06.2019 №ВСФ-000102 і №ВСФ-000105, від 25.06.2019 №ВСФ-000114, від 05.07.2019 №ВСФ-000117, від 10.07.2019 №ВСФ-000120, від 19.07.2019 №ВСФ-000123, від 29.07.2019 №ВСФ-000129 і №ВСФ-000126, від 07.08.2019 №ВСФ-000131, від 20.08.2019 №ВСФ-000134, від 23.08.2019 №ВСФ-000137, від 29.08.2019 №ВСФ-000140, від 02.09.2019 №ВСФ-000143, від 06.09.2019 №ВСФ-000146 і №ВСФ-000149, від 12.09.2019 №ВСФ-000152 і №ВСФ-000155, від 19.09.2019 №ВСФ-000161 і №ВСФ-000158, від 26.09.2019 №ВСФ-000167 і №ВСФ-000164, від 09.10.2019 №ВСФ-000170 і №ВСФ-000173, від 16.10.2019 №ВСФ-000176 і №ВСФ-000179, від 17.10.2019 №ВСФ-000182 і №ВСФ-000185, від 23.10.2019 №ВСФ-000188 і №ВСФ-000191, від 29.10.2019 №ВСФ-000194, 07.11.2019 №ВСФ-000197 і №ВСФ-000200 передав позивачу 9597 брикетів масла селянського за ціною 175,45 грн. за 1 кг на загальну суму 336806,73 грн., яку відповідач оплатив за платіжними дорученнями від 05.04.2019 №412, від 15.04.2019 №456, від 22.04.2019 №476, від 22.04.2019 №349, від 24.04.2019 №397, від 24.04.2019 №542, від 15.05.2019 №436, від 15.05.2019 №622, від 20.05.2019 №451, від 20.05.2019 №639, від 22.05.2019 №457, від 22.05.2019 №659, від 30.05.2019 №498, від 30.05.2019 №715, від 10.06.2019 №759, від 10.06.2019 №518, від 13.06.2019 №549, від 13.06.2019 №797, від 20.06.2019 №560, від 20.06.2019 №836,від 25.06.2019 №596, від 05.07.2019 №622, від 10.07.2019 №649, від 19.07.2019 №664, від 29.07.2019 №706, від 29.07.2019 №707, від 07.08.2019 №734, від 20.08.2019 №774, від 23.08.2019 №785, від 29.08.2019 №817, від 02.09.2019 №1064, від 06.09.2019 №839, від 06.09.2019 №1088, від 12.09.2019 №873, від 12.09.2019 №1136, від 19.09.2019 №1167, від 19.09.2019 №890, від 26.09.2019 №1214, від 26.09.2019 №922, від 09.10.2019 №950, від 09.10.2019 №1246, від 16.10.2019 №984, від 16.10.2019 №1302, від 17.10.2019 №991, від 17.10.2019 №1317, від 23.10.2019 №1000, від 23.10.2019 №1337, від 29.10.2019 №1029, від 07.11.2019 №1060 і від 07.11.2019 №1417.

Прокурор постановами від 17.01.2020 у кримінальному провадженні №42019251100000058 призначив товарознавчі експертизи, які були проведені експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Полтавцем В. О., який надав відповідні висновки від 06.04.2020 №310/1472-1475/20-27 і від 09.06.2020 №2278/20-27.

Згідно з висновком експерта від 06.04.2020 №310/1472-1475/20-27 ринкова вартість 1 кг масла вершкового, 73% жирності, в брикетах масою 200 г кожен, за відпускними (оптовими) цінами, що діяли на споживчому ринку України станом на 06.02.2019, 01.03.2019, 13.03.2019, 29.03.2019 складала 143,10 грн.

Згідно з висновком експерта від 09.06.2020 №2278/20-27 вартість 1 кг масла вершкового, 73% жирністю, в брикетах масою 200 г. кожен, в дрібно-роздрібній тарі виробника за відпускними (оптовими) цінами, які діяли на споживчому ринку України станом на 11.02.2019 складала 143,10грн.

Прокурор, проаналізувавши відносини між позивачем та відповідачем, що виникли із договору №13т, додаткових угод до нього та фактичних обставин їх виконання сторонами, звернувся до відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації з листом від 17.06.2020 №34/4-444вих-20, у якому вказав, що додаткові угоди від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 до договору №13т порушують вимоги чинного законодавства України про публічні закупівлі та є нікчемними, у зв`язку з чим прокурор попросив відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації повідомити про вжиття заходів щодо застосування наслідків недійсності (нікчемності) додаткових угод до договору №13т та повернення надмірно сплачених за ними коштів до бюджету у судовому порядку.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації листом від 22.06.2020 №617 повідомив прокурора про те, що додаткові угоди від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 до договору №13т були укладені у відповідності із вимогами чинного законодавства (розділ 8 ст. 41 п. 5 пп.2 Закону України "Про державні закупівлі за державні гроші"), згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати, тому заходи щодо застосування наслідків недійсності цих незаконних додаткових угод про закупівлю масла вершкового та повернення надмірно сплачених за ним коштів до бюджету у судовому порядку не вживалися.

З огляду на таку відповідь відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації прокурор і подав позов, за яким Господарський суд Черкаської області відкрив провадження у справі №925/857/20. При цьому прокурор листом від 22.06.2020 №34/4-457вих-20 повідомив відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації про подання такого позову.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюються Законом України "Про публічні закупівлі".

Частина перша статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції, чинній в 2019 році), передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Частиною третьою статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Положення пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" мають імперативний характер, тому сторони договору №13т не мали права відступати від них.

Зі змісту пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" випливає, що при укладенні договору про закупівлю його умови, в тому числі щодо ціни за одиницю товару, не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. І лише після підписання договору про закупівлю можуть змінюватися його умови щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Отож за умовами пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" право на зміну встановленої договором про закупівлю ціни товару виникає лише у разі коли коливання цін товару на ринку відбулося після укладення такого договору, а змінена ціна товару має застосовуватися не раніше дати такого коливання цін.

Чинне законодавство України у сфері публічних закупівель не передбачає певних засобів доказування наявності коливання цін на товари на ринку України і не визначає конкретних осіб (органів), уповноважених надавати інформацію на підтвердження коливання ціни на товари на ринку України, тому, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень, передбачених Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні", надає послуги щодо цінової інформації.

На підставі викладеного, належні довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження наявності коливання ціни товару на ринку України.

Надані відповідачем експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 06.02.2019 №О-106, від 01.03.2019 №О-178, від 13.03.2019 №О-205 і від 29.03.2019 №О-246 містять лише інформацію про середній рівень роздрібної ринкової вартості однієї пачки масла вершкового жирністю 73% вагою 200 грам в торговій мережі м. Черкаси та Черкаської області станом на день видачі цих висновків.

За встановленою договором №13т ціною 120,00 грн. за 1 кг масло вершкове відповідачем позивачу не поставлялося і почало поставлятися лише після укладення додаткової угоди від 11.02.2019 №1 за ціною 132,00 грн. за 1 кг. При цьому дата видачі експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 06.02.2019 №О-106, на підставі якої була укладена цю додаткова угода, співпадає з датою укладення договору №13т, а це означає, що уже на день укладення цього договору встановлена ним ціна вершкового масла уже не відповідача його ринковій ціні, тобто, що коливання ціни на масло вершкове уже мало місце, що суперечить вимогам пункту другому частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" стосовно наявності коливання цін на товар після укладення договору про закупівлю як обов`язкову підставу зміни ціни на товар.

Крім того, сукупне збільшення ціни вершкового масла за чотирма додатковими угодами від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 є більшим 10 відсотків від встановленої договором №13т ціни вершкового масла, що також є порушенням вимог пункту другому частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Встановлення коливання ціни на ринку в розумінні пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає наявність інформації про чинну ринкову ціну товару і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Отож надані відповідачем експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 06.02.2019 №О-106, від 01.03.2019 №О-178, від 13.03.2019 №О-205 і від 29.03.2019 №О-246 є не належними доказами для підтвердження наявності коливання ціни на масло вершкове на ринку в розумінні пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку, що спірні додаткові угоди від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 були укладені з порушенням пункту другому частини четвертої 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Додаткові угоди від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 спрямовані на зміну прав та обов`язків позивача і відповідача, які виникли у них з договору №13т, тому кожна із цих додаткових угод також є договором, на який поширюються дія пункту другого частини четвертої статті 36 та статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отож, враховуючи що спірні додаткові угоди від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 були укладені з порушенням пункту другого частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", вони в силу статті 37 цього ж Закону є недійсними (нікчемними).

Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Стаття 1212 глави 83 Цивільного кодексу України містить такі норми:

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отож відповідно до пункту першого частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Внаслідок збільшення ціни масла вершкового за недійсними додатковими угодами від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 відповідач безпідставно одержав від позивача бюджетні кошти в сумі 111473,53 грн., що становить різницю між вартістю поставленого в 2019 році масла вершкового за збільшеними цими додатковими угодами цінами і ціною, встановленою договором №13т.

Таким чином, прокурор вправі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України вимагати стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно одержаних відповідачем за недійсними додатковими угодами від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 бюджетних коштів в сумі 111473,53 грн.

Відповідно до стаття 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною третьою статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність інтересів держави тим, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність додаткових угод від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 до договору №13т, на підставі яких ці кошти витрачалися, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 до договору №13т, укладеними з порушенням законодавства у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів. Виплата коштів за додатковими угодами до договору №13т негативно вплинула на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131 1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову.

Господарський суд вважає, що проведення процедури державних закупівель та укладення додаткових угод від 11.02.2019 №1, від 04.03.2019 №2, від 18.03.2019 №3 і від 01.04.2019 №4 до договору №13т із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сферах публічних закупівель та контролю за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цих сферах суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому у справі, що розглядається, прокурор належним чином обґрунтував наявність інтересів держави, задля захисту яких він подав позов.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Згідно з Положенням про відділ освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації від 16.12.2019, цей відділ є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахунковий рахунок, є головним розпорядником коштів, основними завданнями якого є реалізація державної політики в галузі освіти, управління підпорядкованими закладами освіти, культури та спорту, забезпечення діяльності закладів освіти, культури та спорту, організація навчально-методичного забезпечення закладів освіти.

З огляду на вказані вище повноваження відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації він є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, тому є належними позивачем у цій справі.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, як випливає із вказаних вище положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У справі, що розглядається, прокурор дотримався встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку і належним чином обґрунтував і довів бездіяльність (нездійснення захисту інтересів держави) позивача та попередньо, до подання позову до суду, повідомити його про це, що підтверджується згадуваним вище адресованим позивачу листом прокурора від 17.06.2020 №34/4-444вих-20 і відповіддю позивача від 22.06.2020 №617.

Таким чином, прокурор довів наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивача у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене позов прокурора підлягає задоволенню.

За платіжним дорученням від 19.06.2020 №966 прокуратура Черкаської області сплатила за подання позову 2102,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір у сумі 2102,00 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Коваленка Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації (вул. Соборна, 47, м. Христинівка, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 38925709) - 111473,53 грн. (сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят три гривні 53 коп.) одержаних на виконання недійсних (нікчемних) правочинів коштів.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Коваленка Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) - 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 22 лютого 2021 року.

СУДДЯ М.В. Дорошенко