Рішення

від 22.02.2021 по справі 537/2175/20

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/77/2021

Справа № 537/2175/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2021 р. Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Маханькова О.В.

за участі секретаря судового засідання - Костюкевич О.В.,

представника позивача Нетеса А.І. , Кулакова Ю.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

встановив:

До Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області з позовною заявою звернулась Кременчуцька міська рада про стягнення з ОСОБА_3 збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою.

На обгрунтування заявлених вимог повідомили, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.01.2020 № 197857157 ОСОБА_3 (надалі Відповідач) з 26.12.2019 року є власником нежитлової будівлі меблевої та столярної майстерні, за адресою АДРЕСА_1 .

Дана нежитлова будівля меблевої та столярної майстерні розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, загальною площею 3600 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:002:0050 за адресою: АДРЕСА_1 (Витяг з Державногого земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005058882020) .

Так, у період з 26.12.2019 року по 30.06.2020 року (включно ) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 119 872,32 грн. . який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, прохала суд задовольнити позов.

Відповідач гр. ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином з дотриманням вимог ст. 130 ЦПК України, про причини не явки суду не повідомив. Суд вважає можливим слухати справу за відсутності вказаного відповідача згідно ст. 223 ЦПК України.

Визнавши подані представником позивача докази достатніми для встановлення фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору, за наявності відповідної згоди, суд вважає за можливим проведення заочного розгляду справи.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно норм ч.1 ч.2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права і інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Таким чином, учинення відповідачем ОСОБА_3 протиправних дій у вигляді використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що надають право на земельну ділянку та спричинення збитків міській раді внаслідок користування цими земельними ділянками порушує зазначені вище інтереси держави, в особі якої в зазначеному спорі виступає Кременчуцька міська рада Полтавської області, яка згідно з ст.ст.11,12 Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах населеного пункту.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.01.2020 № 197857157 ОСОБА_3 (надалі Відповідач) з 26.12.2019 року є власником нежитлової будівлі меблевої та столярної майстерні, за адресою АДРЕСА_1 .

Дана нежитлова будівля меблевої та столярної майстерні розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, загальною площею 3600 кв.м., кадастровий номер 5310436500:10:002:0050 за адресою: АДРЕСА_1 (Витяг з Державногого земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0005058882020) .

Так, у період з 26.12.2019 року по 30.06.2020 року (включно ) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 119 872,32 грн. . який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Частиною 1 статті 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частинами 1 і 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У період з 26.12.2019року по 30.06.2020 року включно Відповідач ОСОБА_3 використовував земельну ділянку площею 3600 кв.м без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення та експлуатації об`єкту нерухомого майна (будівлі технічних майстерень), що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Тобто, земельні правовідносини виникли між позивачем і відповідачемяк фізичною особою, зокрема, стосовно забезпечення розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для їх подальшого передання в оренду відповідачеві і фактичного використання ним земельних ділянок без оформлення договірних відносин з позивачем.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 ЗК України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 ЗК України (частина третя статті 124 цього кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою є (пункт ґ частини другої статті 25 Закону України Про землеустрій ).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України Про землеустрій ).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт г частини другої статті 28 Закону України Про землеустрій ).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних приписів, а також статей 120 і 125 ЗК України отримання у користування (оренду) земельної ділянки комунальної власності та вчинення дій, спрямованих на виготовлення документації із землеустрою, не залежать від наявності у фізичної особи статусу підприємця. Його наявність не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верхового Суду від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц).

Наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема, у правовідносинах щодо замовлення документації із землеустрою для набуття в оренду земельних ділянок комунальної власності, а також у правовідносинах з користування земельними ділянками без укладення договору оренди.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

В силу ч.2 ст.1166 ЦК України вина заподіювача шкоди призюмується, тому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту завдання шкоди та її розміру, а особа, яка завдала шкоди, має довести, що шкоди завдано не з її вини.

Докази у справі достовірно вказують на те, що за період з 26.12.2019 року по 30.06.2020 року, ОСОБА_3 користувався земельною ділянка мою комунальної власності, яка розташовані за адресами: АДРЕСА_1 загальною площею 3600кв.м., здійснюючи підприємницьку діяльність і використовуючи їх для обслуговування належних йому нежитлових приміщень.

При цьому ОСОБА_3 всупереч норм ст.ст.93,96,116,120,124,125,126 ЗК України не оформив та не зареєстрував право оренди земельної ділянки та не сплачував власнику землі орендної плати.

Встановлені судом обставини свідчать про бездіяльність ОСОБА_3 у вчиненні передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, що призвело до неодержання територіальною громадою реальних доходів. Така бездіяльність відповідача знаходиться у прямому причинному зв`язку із завданими власнику землі збитками.

Ці збитки сталися з вини відповідача, а тому на останнього має бути покладений обов`язок з їх відшкодування.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.02.2020 за № 752/0/212-20 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3600 кв.м на 2020 рік складає 7778268,00 грн.

2019 рік

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3600 кв.м на 2020 рік складає 7778268,00 грн.

- 1,0 - коефіцієнт індексації за 2019 рік.

За період з 26.12.2019 по 31.12.2019 орендна плата за земельну ділянку площею 3600 кв.м становить:

7778268,00*3% = 233348,04 грн. (річна сума орендної плати на 2019 рік);

233348,04*6:365=3835,86 грн. (річна сума орендної плати на 2017 рік за період з 26.12.2019 по 31.12.2019)

2020 рік

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3600 кв.м на 2020 рік складає 7778268,00 грн.

- 1,0 - коефіцієнт індексації за 2019 рік.

За період з 01.01.2020 по 30.06.2020 включно орендна плата за земельну ділянку площею 3600 кв.м становить:

7778268,00*3% = 233348,04 грн (річна сума орендної плати на 2020 рік);

233348,04*182:366=116036,46 грн. (річна сума орендної плати на 2020 рік за період з 01.01.2020 по 30.06.2020)

Разом за період з 26.12.2019 по 30.06.2020 включно - 119 872,32 грн.

У відповідності до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,141,223,263-266,280-282,ст.ст. 22 , 1166 , 1212 , 1214,ЦКУкраїни , ст.ст. 14 , 269 , 287 ПК України , ст.ст. 116 , 120 , 122 , 124 , 125 , 152 , 156 , 157 , 206 ЗК України , ст.144 Конституції України , суд, -

вирішив:

Позовну заяву Кременчуцької міської ради до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , /ідент№ НОМЕР_1 / на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області, юридична адреса: м.Кременчук, площа Перемоги №2 ,безпідставно збережені кошти в сумі 119 872/сто дев*ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві/грн. 32коп. та сплачений позивачем судовій збір в сумі 2102грн.00коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення був виготовлений 22.02.2021 року.

Суддя Маханьков О.В.