Рішення

від 11.02.2021 по справі 713/1000/20

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/1000/20

Провадження №2/713/11/21

РІШЕННЯ

іменем України

11.02.2021 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судового засідання Андрюк О.Д., а участю представника позивачки ОСОБА_1 , за участю представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 , з участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу:

за позовом ОСОБА_5 до Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , із самостійними вимогами ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом;

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом;

позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом;

зустрічним позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом до Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , із самостійними вимогами ОСОБА_4 .

Уточнивши позовні вимоги просить визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_13 . Після смерті її батька відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , 1970 року побудови.

Заповіт спадкодавцем не складався. З метою оформлення спадкових прав протягом визначеного законом шестимісячного строку звернулася до приватного нотаріуса Вижницького РНО Штефюка О.О., яким 07.07.2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки не надала належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності спадкодавця на житловий будинок. Її батьком вчасно не отримано у Долішньошепітській сільській раді свідоцтво про право власності на житловий будинок та не зареєстровано його у бюро технічної інвентаризації, як того вимагало цивільне законодавство, а також не отримано свідоцтво про право власності в інших компетентних органах, тому дані документи не змогла надати нотаріусу. У зв`язку з цим відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину. Підстав для оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відсутні.

Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця крім неї, є також інші діти спадкодавця, а саме, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Просить визнати за нею, право власності на належну їй частку спадкового майна, а саме: на 1/3 частку спадкового майна, яка складається із 1/6 частини житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , що становить 1/6 частку в житловому будинку.

Свої зустрічні позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_13 . Після смерті батька відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 . Заповіт спадкодавцем не складався.

Зазначила, що як спадкоємець першої черги по закону, своєчасно прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала із спадкодавцем на день смерті. З метою оформлення своїх спадкових справ звернулася до приватного нотаріуса Вижницького РНО Штефюка О.О., яким 07.07.2020 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки не надала належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності спадкодавця на житловий будинок. У зв`язку з цим відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Крім неї спадкоємцями першої черги є рідні сестри ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які протягом визначеного законом строку подали заяви про прийняття спадщини, а отже спадщину прийняли. Інші діти спадкоємця, які зазначені як треті особи, протягом визначеного законом строку заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подавали, а отже вважаються такими, що спадщину не прийняли.

Таким чином є три спадкоємці за законом, які спадщину прийняли, і яким належить по 1/3 частці в спадковому майні, яке складається із 1/16 частини житлового будинку. Те, що 1/2 частина житлового будинку належала спадкодавцеві підтверджується технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_6 звернулась із зустрічним позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , де третіми особами без самостійних вимог щодо предмету спору є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Просить визнати за нею, право власності на належну їй частку спадкового майна, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Свої зустрічні позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_13 . Після смерті батька відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 . Заповіт спадкодавцем не складався. З метою оформлення спадкових прав протягом визначеного законом шестимісячного строку звернулася до приватного нотаріуса Вижницького РНО Штефюка О.О., яким 07.07.2017 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності спадкодавця на житловий будинок. Так як її батьком вчасно не отримано у Долішньошепітській сільській раді свідоцтво про право власності на житловий будинок та не зареєстровано його у бюро технічної інвентаризації, як того вимагало цивільне законодавство, а також не отримано свідоцтво про власності в інших компетентних органах, тому ці документи не змогла надати нотаріусу. У зв`язку з цим відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про на спадщину. Підстав для оскарження постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не має. Отже, спадщина успадковується по закону.

Зазначила, що вчасно прийняла спадщину, адже протягом визначеного законом строку подала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця крім неї є її сестри та брати. Матеріали спадкової справи не містять даних, які б підтверджували прийняття спадщини іншими особами, окрім ОСОБА_14 , ОСОБА_5 . Враховуючи викладене вона має право на 1/3 частку спадкового майна.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 звернулась з позовом про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , де третіми особами є ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_15 , а саме на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_13 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_15 . За життя, а саме 27.08.2012 року ОСОБА_15 склала заповіт відповідно до якого заповіла їй все своє майно.

Зазначила, що як спадкоємець по заповіту, своєчасно прийняла спадщину. Осіб, які б мали право на обов`язкову частку в спадщині немає. Спадкоємці за законом заяв про прийняття спадщини не подавали. ОСОБА_13 та ОСОБА_15 зареєстрували шлюб 04 листопада 1962 року. Житловий будинок в АДРЕСА_1 ними був побудований в 1970 році.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, посилались на обставини викладені в позові, просили задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 визнали, не заперечували щодо задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_6 визнали, не заперечували щодо задоволення. Позов третьої особи ОСОБА_4 не визнали, оскільки власником житлового будинку був ОСОБА_16 матеріалах справи немає доказів, що даний житловий будинок був спільною сумісною власністю подружжя. ОСОБА_17 заявляючи вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_18 , не ставить вимогу про визнання даного майна спільним майном подружжя. ОСОБА_4 вважається такою, що не прийняла спадщину, оскільки в спадковому будинку не була зареєстрована та не проживала. Дозвіл на прийняття спадщини ОСОБА_17 дала ОСОБА_2 , яка на момент смерті ОСОБА_18 в спадковому будинку не проживала, переїхала на постійне місце проживання в с.Мигове, Вижницького району Чернівецької області, а тому спадщину не прийняла і не мала прав давати згоду на прийняття спадщини ОСОБА_4 . Просили відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник Долішньошепітської сільської ради не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від Долішньошепітської сільської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали зустрічний позов, посилались на обставини викладені в зустрічному позові. Позов ОСОБА_5 визнали частково, не заперечували щодо визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_5 на 1/6 частку у житловому будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_6 визнали частково, не заперечували щодо визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_6 на 1/6 частку у житловому будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 . Позов ОСОБА_4 визнали, не заперечували щодо задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала зустрічний позов, посилалась на обставини викладені в зустрічній позовній заяві, просила задовольнити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, посилалась на обставини викладені в позові, просила задовольнити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_8 позовні вимоги ОСОБА_5 визнала, не заперечувала щодо задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_6 підтримала, просила задовольнити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_9 позовні вимоги ОСОБА_5 визнала, не заперечувала щодо задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_6 підтримала, просила задовольнити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_5 визнала, не заперечувала щодо задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_6 підтримала, просила задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_10 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи скерував до суду пояснення, де зазначив, що є сином померлого ОСОБА_13 . Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 . Будинок, в якому він народився був побудований його батьками в шлюбі, а тому є спільним майном подружжя. На день смерті батька ОСОБА_13 в будинку була зареєстрована та проживала з своїми дітьми його сестра ОСОБА_2 , а отже вона спадщину після смерті батька прийняла. Після смерті його матері ОСОБА_15 відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового майна, яке належало їй як спільне майно подружжя. На день смерті матері в будинку була зареєстрована та проживала з своїми дітьми його сестра ОСОБА_2 , а отже вона спадщину після смерті матері прийняла. Йому відомо, що за життя мати зробила заповіт, яким заповіла все своє майно своїй внучці ОСОБА_4 . Він на спадкове майно, що залишилось після смерті матері не претендує. Просить справу розглядати у його відсутність.

В судове засідання ОСОБА_12 не з`явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи скерувала до суду пояснення, де зазначила, що є дочкою померлого ОСОБА_13 . На день смерті ОСОБА_13 не була зареєстрована за даною адресою, а отже вважається такою, що не проживала разом із спадкодавцем на день смерті, тобто спадщину не прийняла, на спадщину після смерті батька не претендує. Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , в якому вона народилась був побудований її батьками в шлюбі, а тому є спільним майном подружжя. На день смерті батька ОСОБА_13 в будинку була зареєстрована та проживала з своїми дітьми її сестра ОСОБА_2 , а отже вона спадщину після смерті батька прийняла. Після смерті її матері ОСОБА_15 відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового майна, яке належало їй як спільне майно подружжя. На день смерті матері в будинку була зареєстрована та проживала з своїми дітьми її сестра ОСОБА_2 , а отже вона спадщину після смерті матері прийняла. Їй відомо, що за життя мати зробила заповіт, яким заповіла все своє майно своїй внучці ОСОБА_4 . Вона на спадкове майно, що залишилось після смерті матері не претендує. Просить справу розглядати у її відсутність.

В судове засідання третя особа ОСОБА_11 не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши позивачку ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_1 , відповідачку ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , відповідачку ОСОБА_6 , третю особу, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_4 , третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_5 до Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області необхідно відмовити, позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 - задовольнити частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 , задовольнити. Позовну заяву третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 , задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_6 , задовольнити частково.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 09 грудня 2016 року виконавчим комітетом Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №21.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого 07 грудня 2018 року виконавчим комітетом Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис 19.

Померлий ОСОБА_13 та померла ОСОБА_15 були батьками позивачки за первісним позовом ОСОБА_5 , позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 Серія НОМЕР_3 від 18.07.1970 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 Серія НОМЕР_4 від 26.10.1991 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 Серія НОМЕР_5 від 25.01.1986 року; копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_6 від 29.06.2012 року; копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_7 від 10.12.1964 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_8 від 06.05.1989 року.

ОСОБА_13 та ОСОБА_15 04 листопада 1962 року уклали шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №15, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00027201618 від 28.07.2020 року.

За час спільного проживання, а саме у 1970 року ОСОБА_13 та ОСОБА_15 був побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорту на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 та копіями погосподарських книг.

06 квітня 1995 року ОСОБА_13 та ОСОБА_15 розірвали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_9 , виданого 06.04.1995 року Вижницьким відділом реєстрації актів громадянського стану, Чернівецької області, актовий запис №54.

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно до ст.28 Кодексу про шлюб та сім`ю України у разі поділу майна що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними.

Ці ж положення закріплені в ст.ст.60, 70 Сімейного кодексу України.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" роз`яснено, що розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю, зокрема є: майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст. 16 Закону "Про власність", ст. 22 КпШС України); майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім`ї, що об`єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п. 1 ст. 17, ст. 18, п. 2 ст. 17 Закону "Про власність").

Житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , який був побудований у 1970 році, є спільним майном подружжя, а тому частки подружжя в якому є рівними.

Таким чином, після смерті ОСОБА_13 відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 ідеальної частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та відповідно після смерті ОСОБА_15 після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 ідеальну частку спірного житлового будинку.

З довідки Долішньошепітської сільської ради №980 від 15.06.2020 року вбачається, що ОСОБА_13 проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1 , з 1970 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день смерті. На день смерті ОСОБА_13 в житловому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_15 - співмешканка, ОСОБА_2 - дочка (на даний час по місцю реєстрації не проживає), ОСОБА_19 - зять (проживав без реєстрації з 2009 року по 2017 рік), ОСОБА_20 - онук (на даний час по місцю реєстрації не проживає), ОСОБА_21 - онук (на даний час по місцю реєстрації не проживає).

З довідки Долішньошепітської сільської ради №1015 від 18.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_15 проживала та була зареєстрована за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1 , з 1970 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто по день смерті. На день смерті ОСОБА_15 в житловому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 - дочка з 1985 року (на даний час не проживає), ОСОБА_20 - онук з 2010 року (на даний час не проживає), ОСОБА_21 - онук з 2012 року (на даний час не проживає), ОСОБА_22 - онук з 24.02.2017 року (на даний час не проживає).

З відповіді Долішньошепітської сільської ради №278/02-10 від 12 червня 2020 року вбачається, що згідно наявних відомостей в Долішньошепітській сільській раді, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_13 є : дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; дочка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; дочка- ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання : АДРЕСА_2 ; дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; син - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання: АДРЕСА_7 ; дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; дочка - ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_14 , місце проживання: АДРЕСА_8 . Відповідно до наявних відомостей в по господарських книгах, які ведуться в Долішньошепітській сільській раді, ОСОБА_13 , станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зазначеним головою домогосподарства, за життя не встиг виготовити правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (стаття 1267 ЦК України).

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

З матеріалів спадкової справи №82/2017 року до майна померлого ОСОБА_13 вбачається наступне:

06.06.2017 року ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

06.06.2017 року ОСОБА_6 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

08.06.2017 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. №486/02-31 від 07.07.2017 року ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на дане майно;

08.06.2017 року ОСОБА_11 звернувся до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

08.06.2017 року ОСОБА_9 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

08.06.2017 року ОСОБА_23 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

08.06.2017 року ОСОБА_10 звернувся до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

08.06.2017 року ОСОБА_8 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

14.06.2017 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Штефюком О.О. скеровано повідомлення ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 про те, що останні вважаються такими, що не прийняли спадщину, оскільки звернулись із заявами про прийняття спадщини з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_13 ;

17 червня 2020 року ОСОБА_2 повторно звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомила приватного нотаріуса про те, що своєчасно прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України;

постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюка О.О. №58/02-31 від 17.06.2020 року ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на дане майно. В постанові нотаріуса значиться, що ОСОБА_2 вважається такою, що приняла спадщину після смерті ОСОБА_13 .

Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_13 спадщину прийняли його діти ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , та яким у відповідності до положень статті 1267 ЦК України належать рівні частки у спадковому майні.

Судом також встановлено, що за життя, а саме 27 серпня 2012 року ОСОБА_15 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №1818 згідно якого вбачається, що ОСОБА_15 на випадок смерті зробила наступне розпорядження: все майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 , що підтверджується копією заповіту.

З копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 №70/2020 від 10 червня 2020 року вбачається наступне:

10.06.2020 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт прийняття спадкоємцем спадщини встановлено за проживанням за однією адресою на день смерті із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області №959 від 10.06.2020 року;

10.06.2020 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. із заявою в якій відповідно до ст.1272 ЦК України надала згоду ОСОБА_4 на подання нею приватному нотаріусу Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. заяви про прийняття спадщини;

10.06.2020 року ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_15 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом;

31.07.2020 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_15 , зареєстрованого в реєстрі за №475, а саме: на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ;

31.07.2020 року приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_15 , зареєстрованого в реєстрі за №476, а саме: на земельну ділянку, площею 0,2500 га у межах згідно з планом, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер:7320581500:03:001:0323, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1, 2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З копій облікової картки об`єкта погосподарського обліку за період з 2011 року по 2015 рік вбачається, що в житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_13 - голова домогосподарства, ОСОБА_15 - дружина, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_20 - онук, ОСОБА_21 - онук.

З копій облікової картки об`єкта погосподарського обліку за період з 2016 року по 2020 рік вбачається, що в житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_13 - (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_15 - дружина (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_20 - онук, ОСОБА_21 - онук.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи.

Разом з тим, визначення терміну постійне місце проживання у діючому законодавстві відсутнє. Також відсутні будь-які часові критерії для визначення факту постійності.

Відповідно до пунктів 3.21, 3.22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Виходячи з наведеного, реєстраційний запис в погосподарській книзі про те, що ОСОБА_2 зареєстрована у будинку, де також була зареєстрована померла ОСОБА_15 , є належним доказом її проживання разом із спадкодавцем та прийняття нею спадщини, а тому згода надана ОСОБА_2 відповідно до ст.1272 ЦК України на подання ОСОБА_4 приватному нотаріусу Вижницького районного нотаріального округу Олійник Ю.М. заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_15 є такою, що відповідає нормам ЦК України.

Суд вважає, що саме реєстрація спадкоємця ОСОБА_2 за місцем проживання спадкодавця на час смерті спадкодавця свідчить про автоматичне прийняття спадкоємцем спадщини .

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі №360/2312/16-ц (провадження №61-5221св18).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом, є спадкоємцем 1/2 ідеальної частки житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 .

ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , є спадкоємцями по 1/6 ідеальній частці житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок в АДРЕСА_1 , по плану забудови під літ. А - 1970 року побудови, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до ст.31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме, за ОСОБА_5 необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/6 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а саме, за ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/6 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Зустрічний позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а саме, за ОСОБА_6 необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/6 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Позовна заява третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 , підлягає задоволенню, а саме, за ОСОБА_24 необхідно визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме, на 1/2 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 .

Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 до Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, судом встановлено наступне.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та Верховним Судом в постановах від 06 травня 2019 року у справі № 522/4687/14-ц та від 5 серпня 2020 року у справі № 733/529/17.

Предметом спору у цій справі є визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Оскільки у вказаній справі наявні спадкоємці, які в силу приписів статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, підстави для залучення до участі у справі у якості відповідача Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, були відсутні .

Встановивши, що у даній справі позов заявлено до неналежного відповідача - Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову ОСОБА_5 до Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Згідно ч.1, п.3, ч.2 ч.10 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд також враховує роз`яснення, які містяться у п.36 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , про те, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

У зв`язку з викладеним, суд стягує з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на користь позивачки ОСОБА_5 понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі по 210,20 грн.

З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суд стягує понесені нею і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 140,14 грн.; з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 суд стягує судовий збір в сумі 140,14 грн.; з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суд стягує судовий збір в сумі 140,14 грн.;.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280,20 грн.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280,20 грн.; з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280,20 грн.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280,20 грн.; з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280,20 грн.; з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280,20 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України, ст.ст.60, 70 СК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, ч.1, 2 ст.1236, 1268-1270, ч.ч.1, 2 ст.1272, ч.1 ст.1296 ЦК України, ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , п.п.3.21, 3.22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені позову ОСОБА_5 до Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/6 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 210 (Двісті десять) гривень 20 (Двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 210 (Двісті десять) гривень 20 (Двадцять) копійок.

Зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/6 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 20 (Двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 20 (Двадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 20 (Двадцять) копійок.

Позовну заяву третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме, на 1/2 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 26 (Двадцять шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 26 (Двадцять шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 280 (Двісті вісімдесят) гривень 26 (Двадцять шість) копійок.

Зустрічний позов ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме, на 1/6 ідеальну частку житлового будинку по плану забудови під літ. А , з відповідною часткою належних до нього надвірних будівель та господарських споруд, що розташований в АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 140 (Сто сорок) гривень 14 (Чотирнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 140 (Сто сорок) гривень 14 (Чотирнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 140 (Сто сорок) гривень 14 (Чотирнадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_9 .

Відповідачі:

Долішньошепітська сільська рада, код ЄДРПОУ 04418222, місцезнаходження юридичної особи: 59240, с.Долішній Шепіт вул.Головна, 69, Вижницького району Чернівецької області.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 .

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 .

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_6 .

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_7 .

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , АДРЕСА_8 .

Суддя І. А. Кибич