Постанова

від 15.02.2021 по справі 621/2260/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року

м. Харків

справа № 621/2260/20

провадження № 22ц/818/1829/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, представник відповідача - Загорулько Є.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 листопада 2020 року в складі судді Філіп`євої В.В.

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що він є членом Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, членом Ради та Президії.

Зазначив, що 25 квітня 2015 року відбулася позачергова конференція Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, яка є вищим керівним органом організації, на якій обрано районну Раду, голову та ревізійну комісію терміном на 5 років.

Вказав, що згідно з пунктом 4.7 Статуту організації районна конференція обирає районну раду та її голову і ревізійну комісію строком на 5 років в кількості, яка встановлює конференція.

Вважав, що станом на 25 квітня 2020 року термін повноваження районної ради та її голови сплинув. При цьому, незважаючи на неодноразові попередження голові організації про необхідність проведення звітно-виборчої конференції, реакції не відбулося.

Посилався на те, що порушуються право членів обирати та бути обраними до керівних органів організації.

Просив визнати бездіяльність голови Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок протиправною та зобов`язати проведення процедури звітно-виборчої конференції.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 25 листопада 2020 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовну заяву.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно вирішив, що Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок здійснює свою діяльність на підставі Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, зареєстрованого в Департаменті легалізації об`єднань громадян 06 жовтня 2010 року у м. Києві, таким чином продовживши термін перебування на посаді нелегітимного голови та ради. Вважав, що це дві різні організації, які зареєстровані в установленому державному порядку з різними статутами та мусять здійснювати кожен свою діяльність, керуючись своїм зареєстрованим статутом.

02 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду є законним, а апеляційна скарга - необгрунтованою. При цьому посилався на те, що по - перше, позивач не визначився зі суб`єктним складом спірних правовідносин. Зазначив відповідачем Зміївську районну організацію Українського товариства мисливців і рибалок, а просив зобов`язати вчинити дії її голову. По - друге, статус Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок підтверджено витягом зі списку підпорядкованих відокремлених підрозділів, тому він не може суперечити статуту Українського товариства мисливців і рибалок. Інші доводи апеляційної скарги вважав такими, що не підлягають задоволенню.

12 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він фактично виклав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довів, що при проведенні конференції Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 25 квітня 2015 року порушено його права.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до мисливсько-рибальського квитка № 369217, виданого 16 лютого 1991 року, ОСОБА_1 з 1983 року є членом Зміївської ради Українського товариства мисливців і рибалок (а.с.4).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 25273253 від 18 травня 2020 року вбачається, що Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок, код ЄДРПОУ 26451295, створена в організаційно-правовій формі громадська організація , директором якої з 25 квітня 2015 року є ОСОБА_2 згідно Статуту (а.с.5-7).

Як вбачається з протоколу конференції Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок від 25 квітня 2015 року, на яку висунуто 144 делегата та зареєструвалися 139 делегатів. Головою організації шляхом таємного голосування обрано ОСОБА_2 . Обрано за затвердженим списком Раду Зміївської РО УТМР в кількості 29 чоловік та проведено вибори контрольно-ревізійної комісії в складі 5 чоловік, вирішено інші організаційні питання (а.с.27-28).

Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок як громадська організація з 11 листопада 2003 року розпочала свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого делегатами установчих зборів Зміївської районної ради Українського товариства мисливців і рибалок, і зареєстрованого Зміївським районним управлінням юстиції 11 листопада 2003 року.

Як вбачається з пункту 1.1. Статуту 2003 року, Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок є місцевим осередком Харківської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), є неприбутковою, добровільною громадською організацією, яка об`єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захист спільних інтересів.

Із пункту 1.3. Статуту 2003 року вбачається, що Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок є юридичною особою, має відокремлене майно й самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку, штамп зі своїм найменуванням, здійснює діяльність, керуючись цим Статутом, який приймається її вищим керівним органом і погоджується Харківською обласною Радою УТМР, на підставі яких реєструється у відповідності до чинного законодавства України. Районна організація є невід`ємною частиною обласного товариства УТМР.

Як вбачається з пункту 4.6 цього Статуту вищим керівним органом цієї організації є конференція районної організації, яка скликається один раз на 5 років. Почергові або дострокові конференції при необхідності можуть скликатися за рішенням ради районної організації або з ініціативи не менше 1/3 первинних організацій.

Із пункту 4.7 цього Статуту вбачається, що районна конференція затверджує Статут районної організації у відповідності до Статуту УТМР, Статуту Харківської обласної організації УТМР, вносить зміни та доповнення; обирає районну раду, та її голову і ревізійну комісію строком на 5 років в кількості, яка встановлена конференцією. Районна конференція обирає делегатів на обласну конференцію; заслуховує і затверджує звіти районної ради і ревізійної комісії; визначає чергові завдання і розглядає інші питання роботи організації по виконанню статутних вимог (а.с.29-43).

Як вбачається з правового висновку реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області від 02 березня 2013 року щодо відповідності законам України повідомлення про зміни до статуту, зміни у складі керівних органів Зміївської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, уповноважений орган реєстрації не зареєстрував подані зміни, оскільки відповідач є місцевим осередком Харківської обласної організації УТМР, а відповідно до пункту 4.7. Статуту районна конференція затверджує Статут районної організації у відповідності до Статуту УТМР та Статуту Харківської обласної організації УТМР (а.с.70).

З цією позицією погодилися керівні органи Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР), які листом № 105 від 26 квітня 2013 року у відповідь на відмову в реєстрації змін до Статуту Зміївської районної організації УТМР зазначили, що згідно з частиною першою пункту 1.3 Статуту УТМР всі організації УТМР здійснюють свою діяльність, керуючись єдиним Статутом Українського товариства мисливців і рибалок, завірені копії якого після реєстрації змін у 2010 році направлено до підпорядкованих структурних підрозділів Товариства для використання у роботі (а.с.93).

Як вбачається з пункту 1.3 Статуту УТМР, затвердженого постановою ХV з`їзду УТМР від 27 травня 2010 року, зареєстрованого наказом № 2409/5 від 06 жовтня 2010 року Департаментом легалізації об`єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформагентств, Товариство, Кримська республіка, обласні, Київська міська та Севастопольська регіональна організація УТМР є юридичними особами, мають закріплене за ними майно і самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку, штамп з своїм найменуванням, здійснюють свою діяльність, керуючись єдиним Статутом Українського товариства мисливців і рибалок, на підставі якого реєструються у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 4.6 вказаного Статуту передбачено, що вищим керівним органом Кримської республіканської, обласної, Київської міської, Севастопольської регіональної, районної, міжрайонної, міської організації Товариства є Кримська республіканська, обласна, Київська міська, Севастопольська регіональна, районна, міжрайонна, міська конференції, які скликаються один раз на 7 років.

Із пункту 4.7 вказаного Статуту вбачається, що районна конференція обирає голову та районну раду УТМР, ревізійну комісію товариства терміном на 7 років.

Як вбачається з пунктів 4.10, 4.11 цього Статуту, для керівництва поточною роботою рада організації Товариства обирає зі свого складу строком на 7 років президію районної ради УТМР. Районна рада створює первинні організації УТМР, керує їх діяльністю, а також, крім іншого, скликає районну конференцію (а.с.71-92).

Із листа Всеукраїнської ради Українського товариства мисливців і рибалок № 392 від 30 листопада 2016 року про тлумачення вимог пункту 6.1.3 Статуту УТМР вбачається, що Зміївська районна організація УТМР, яка проводила позачергову конференцію із обранням нових делегатів у встановленому Статутом УТМР порядку, а не із залученням делегатів, які були обрані на попередній черговій організації слід вважати такими, що обрані на них органи та їх голови отримали повноваження терміном на 7 років (а.с.94).

Позачерговим з`їздом УТМР від 26 травня 2016 року прийнято нову редакцію Статуту громадської організації Українського товариства мисливців і рибалок , де пунктом 6.10 визначено повноваження голови районної організації УТМР, що діє зі статусом юридичної особи, згідно якого голова несе персональну відповідальність за виконання рішень, постанов ради організації УТМР, її президії та вищестоящих органів Товариства; встановлює коло обов`язків і ступінь відповідальності заступників та членів президії ради, працівників апарату за виконання покладених на організацію завдань; затверджує штатний розпис працівників апарату та встановлює посадові оклади відповідно до фонду оплати праці; представляє без доручення відповідну організацію УТМР у відносинах з іншими організаціями, в тому числі, у суді; розпоряджається коштами організації, відкриває рахунки в банках, здійснює фінансово-господарські операції, організовує контрольно-ревізійну роботу та проводить іншу роботу щодо зміцнення єдності організацій УТМР.

Пунктом 6.5 діючого Статуту УТМР в новій редакції 2016 року передбачено, що для керівництва поточною роботою рада організації Товариства обирає зі свого складу строком на 7 років президію кримської республіканської, обласної, регіональної, міськрайонної, міської організації УТМР. Заступники голови та секретар обираються президією ради.

Пунктом 6.6 діючого Статуту УТМР в новій редакції 2016 року визначено, що конференцію районної організації скликає Рада районної організації Товариства (а.с.95-126).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що Статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі, шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об`єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об`єднання, що не суперечать закону.

Статут громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи (у разі, якщо наявність статуту такого об`єднання передбачена рішенням про його утворення), може не містити положень, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 вказаного Закону громадське об`єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об`єднання згідно із статутом, у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відокремлені підрозділи громадського об`єднання не є юридичними особами, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відокремлені підрозділи громадського об`єднання утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об`єднання.

Відокремлені підрозділи громадського об`єднання зі статусом юридичної особи можуть мати своє положення, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання. Положення про відокремлений підрозділ громадського об`єднання містить інформацію про найменування відокремленого підрозділу, назву керівних (та в разі потреби контролюючих) органів, порядок обрання (призначення), строк повноважень, перелік повноважень керівних (та в разі потреби контролюючих) органів. Положення про відокремлений підрозділ громадського об`єднання не може суперечити законам та статуту громадського об`єднання.

Згідно статей 4-8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону громадські організації, їх спілки (союзи, асоціації, інші об`єднання громадських організацій), легалізовані на день введення цього Закону в дію шляхом реєстрації або повідомлення про заснування, не потребують відповідно перереєстрації або повторного подання документів для повідомлення. Статути (положення) громадських організацій, спілок громадських організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п`яти років з дня введення його в дію. Реєстрація змін до статуту (положення), пов`язаних з введенням цього Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п`яти років з дня введення цього Закону в дію.

Всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення цього Закону в дію, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус. Місцеві осередки таких громадських організацій можуть враховуватися для цілей частин сьомої - дев`ятої статті 19 цього Закону як їх відокремлені підрозділи.

Місцеві осередки всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, за рішенням вищого органу управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації зберігають за собою статус юридичної особи після введення цього Закону в дію.

Статути (положення) місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, мають бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п`яти років з дня введення його в дію.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з протоколу конференції Зміївської районної організації УТМР від 25 квітня 2015 року, на яку було висунуто 144 делегата та зареєструвалися 139 делегатів, головою організації шляхом таємного голосування був обраний ОСОБА_2 . Також, обрано за затвердженим списком Раду Зміївської РО УТМР в кількості 29 чоловік та проведено вибори контрольно-ревізійної комісії в складі 5 чоловік, вирішено інші організаційні питання.

Станом на момент проведення конференції 25 квітня 2015 року Зміївська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок здійснювала свою діяльність на підставі Статуту Українського товариства мисливців і рибалок зі змінами, затвердженими постановою ХV з`їзду УТМР від 27 травня 2010 року, зареєстрованому в Департаменті легалізації об`єднань громадян 06 жовтня 2010 року.

Таким чином, конференцією Зміївської районної організації УТМР від 25 квітня 2015 року для керівництва поточною роботою обрано голову, районну Раду та контрольно-ревізійну комісію зі строком повноважень на 7 років відповідно до положень пунктів 4.7 Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, термін повноважень яких спливає 25 квітня 2022 року.

Крім того, аналогічний висновок вищого керівного органу відповідача - Голови президії Всеукраїнської ради УТМР міститься у відповіді на запит Голови президії ради Харківської обласної організації УТМР від 26 листопада 2016 року № 392, в якому зазначено, що у Зміївській районній організації УТМР, які проводили позачергові конференції з обранням нових делегатів у встановленому Статутом УТМР порядку, слід вважати такими, що обрані на них голови отримали повноваження терміном на 7 років.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки термін повноважень керівництва поточної роботи даної організації не сплинув, підстави для визнання бездіяльності голови Зміївської районної організації УТМР відсутні. Також, не передбачено діючим Статутом Українського товариства мисливців і рибалок повноважень голови місцевої організації Товариства скликання і проведення звітньо-виборчої конференції.

Доводи та вимоги апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Таким чином, вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 25 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 19 лютого 2021 року.