Ухвала

від 22.02.2021 по справі 243/1119/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/1119/20

Провадження № 1-кп/243/237/2021

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2021 року м. Слов`янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019050000000677 від 11.12.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Макіївка Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, працюючої начальником відділу Департаменту інвестиційно-іноваційного розвитку і зовнішніх відносин Донецької обласної державної адміністрації, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні захисником ОСОБА_9 заявлено клопотання про доручення органу досудового розслідування провести за участю обвинуваченої ОСОБА_10 слідчий експеримент для встановлення загальної видимості елементів проїзної частини, заокруглення дороги ліворуч з робочого місця водія в умовах, максимально наближених до тих, в яких відбулася дорожньо-транспортна пригода з застосуванням автомобіля Chevrolet Epica, провести за участю обвинуваченої та захисника додатковий огляд місця події з метою встановлення радіусу заокруглення проїзної частини на автодорозі сполученням Слов`янськ-Святогірськ 8 км. + 400 м., та з метою встановлення наявності (відсутності) дорожнього знаку 1.2 Небезпечний поворот ліворуч та фіксації інформації щодо встановлення цього знаку. Окрім того, зазначаючи про позицію обвинуваченої щодо відсутності в момент ДТП дорожнього знаку 1.2 на місці ДТП, захисник вважає, що не була забезпечена безпека дорожнього руху на зазначеній ділянці дороги, тому з метою встановлення факту забезпечення безпеки дорожнього руху на місці ДТП просила призначити дорожньо-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) Чи були невідповідності дорожніх умов на ділянці дороги, де сталася ДТП, а саме на автошляху Слов`янськ-Святогірськ з боку м.Святогірськ на заокругленні дороги ліворуч, на ділянці 8 км. + 400 м. на дату події 11.12.2019, вимогам нормативних документів у причинному зв`язку з подією ДТП? 2) Чи забезпечувала організація дорожнього руху на дослідній ділянці дороги 11.12.2019 безпеку дорожнього руху? 3) Чи знаходяться невідповідності організації дорожнього руху на вказаній ділянці дороги у причинному зв`язку з подією ДТП? Проведення експертизи просила доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса.

Обвинувачена ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_8 підтримали заявлені клопотання, просили їх задовольнити, зазначили, що клопотання подане після дослідження всіх обставин кримінального провадження

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що будь-якої потреби ані в проведенні слідчих дій, ані в призначенні експертизи немає.

Представник потерпілих ОСОБА_4 та потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність. Проведення слідчих дій є недоречним, стороною захисту надано фототаблицю щодо дорожнього знаку, а слідчий експеримент з обвинуваченою був проведений ще рік тому. В судовому засіданні досліджено висновок автотехнічної експертизи, допитано експерта ОСОБА_11 , який пояснював, що наданих вихідних даних йому було достатньо для проведення дослідження. Представник потерпілих зазначила, що сторона захисту своєчасно не надала клопотання для ознайомлення, до того ж сторона захисту зловживає процесуальними правами та затягує розгляд кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_7 підтримав позицію представника потерпілих ОСОБА_4 .

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Положенням ст.350 КПК України передбачено право учасників судового провадження заявляти клопотання під час судового розгляду, які розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Частиною 1 ст.237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей і документів. Згідно з ч.1 ст.240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Як вбачається з ч.8 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведенням за дорученням суду у випадках, передбачених ч.3 ст.333 цього Кодексу. Положенням ч.3 ст.333 КПК України передбачено, що у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Відповідно до ч.4 ст.333 КПК України під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.

Перш за все, суд зауважує, що з об`єктивної сторони інкримінований обвинуваченій злочин характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв`язком між діянням і наслідками. Діяння (дія чи бездіяльність) виражається в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Диспозиція ст.286 ККУкраїни є бланкетною, тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності за цією статтею слід також звертатися до нормативних актів, які регламентують порядок дорожнього руху.

З матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що під час досудового розслідування з підозрюваною ОСОБА_10 за участю захисника ОСОБА_8 27.01.2020 було проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_10 не змогла вказати швидкість руху експериментальним шляхом, результати цієї слідчої дії зафіксовані у відповідному протоколі, схемі та фототаблиці до нього, оцінка цим доказам буде надана судом у нарадчій кімнаті. До того ж захисник ОСОБА_9 бере участь у цьому кримінальному провадженні з початку вересня 2020 року, будь-які обставини, що об`єктивно перешкоджали захиснику звернутися до суду з цим клопотанням раніше, відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_10 , реалізуючи своє право на свободу у поданні своїх доказів, надала суду фактичні дані щодо фотофіксації дорожнього знаку на місці ДТП з зазначенням дати його встановлення, які будуть оцінені судом в нарадчій кімнаті, тому підстави для здійснення додаткового огляду місця події з цією метою відсутні.

Також суд зважає на обґрунтування захисника щодо необхідності встановлення радіусу заокруглення проїзної частини, що полягають у необхідності визначення гранично допустимої швидкості руху автомобіля по зчепленню на заокругленні дороги в умовах місця ДТП. Однак, за змістом пред`явленого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні нею порушень ПДР України, що полягали, зокрема, у недотриманні нею безпечної швидкості руху. Слід зазначити, що згідно ПДР України безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, тому поняття безпечна швидкість руху та гранично допустима швидкість руху не є тотожними. На думку суду, гранично допустима швидкість руху встановлюється вимогами ПДР України, та в зазначеному випадку становила 90 км/год (оскільки рух здійснювався поза межами населеного пункту).

Розмірковуючи над доцільністю доручення органу досудового розслідування проведення слідчих дій, суд зауважує, що визначення радіусу заокруглення проїзної частини в подальшому має надати експерту можливість відповісти на питання щодо гранично допустимої швидкості руху, яка за змістом ст.91 КПК України не входить до предмету доказування у зазначеному кримінальному провадженні, отже проведення цієї слідчої дії на даній стадії кримінального провадження є недоцільним.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо призначення дорожньо-технічної експертизи у кримінальному провадженні, суд зважає на наступне.

Положенням ч.1 ст.332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

За змістом пункту 4.1. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р., встановлено, що до інженерно-транспортних експертиз (дорожньо-технічної експертизи) належить експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП , основними завданнями якої є визначення відповідності техніко-експлуатаційних, геометричних та технічних показників автомобільних доріг нормативно-технічним вимогам, визначення відповідності робіт з організації дорожнього руху вимогам безпеки руху. Також в п.4.2 наведений орієнтовний перелік питань, що вирішується такою експертизою, до якого в тому числі включені питання щодо наявності причинного зв`язку невідповідностей дорожніх умов вимогам нормативних документів з подією ДТП, однак наявність такого причинного зв`язку жодним чином не впливає на винуватість або невинуватість водія у порушенні ПДР України.

Вирішуючи клопотання захисника про призначення експертизи, суд перш за все враховує підстави його подання, та зазначає, що за змістом цього клопотання стороною захисту не оспорюється наданий стороною обвинувачення висновок автотехнічної експертизи № 2/19-44 від 29.01.2020, який також додатково був роз`яснений в судовому засіданні експертом ОСОБА_11 , захисник не клопотав перед судом про проведення такого виду експертних досліджень, в той час як наголошував на незабезпеченні безпечних умов дорожнього руху через відсутність відповідного попереджувального дорожнього знаку на цій ділянці дороги. Суд зауважує, що головною метою проведення автотехнічної експертизи (на відміну від експертизи стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП) є науково обґрунтоване відтворення обставин механізму пригоди та встановлення об`єктивних причин ДТП.

Оцінка вищезазначеним доводам сторони захисту у сукупності з наданими стороною обвинувачення доказами буде здійснюватися судом під час вирішення кримінального провадження по суті в нарадчій кімнаті, і, на думку суду, не потребує спеціальних знань, адже навіть незабезпечення безпечних умов дорожнього руху через відсутність відповідного попереджувального дорожнього знаку не звільняє водія від покладеного на нього обов`язку безпечно керувати транспортним засобом. Висновки, що можуть бути здобуті внаслідок проведення експертизи стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП, з огляду на завдання такого виду досліджень, у кримінальному провадженні не можуть за своєю суттю спростувати висновок автотехнічної експертизи, яким встановлено, що обвинуваченою порушено ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП. Отже, запропоновані на вирішення експерта питання не спроможні надати відомості, необхідні для встановлення істини в цьому кримінальному провадженні.

Проведення судової експертизи технічного стану доріг та дорожніх умов на місці ДТП дає можливість враховувати при дослідженні основні кваліфікаційні характеристики дороги та їхній вплив на виникнення ДТП, тобто в деяких випадках висновки цієї експертизи мають встановити неможливість уникнення водієм ДТП у разі наявності невідповідностей дорожніх умов вимогам нормативних документів, але винуватість такого водія виключається лише за умови дотримання цим водієм вимог ПДР.

Небезпідставними є доводи представника потерпілих щодо наявності ознак зловживання стороною захисту процесуальними правами та затягування розгляду кримінального провадження, тому з огляду на положення ст.28 КПК України, яким передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, у сукупності з вищенаведеними обставинами щодо недоцільності проведення слідчих дій та призначення у кримінальному провадженні експертизи суд не вбачає підстав для задоволення клопотань захисника ОСОБА_9 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 91, 242, 332, 350 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_9 про доручення органу досудового розслідування проведення слідчих дій та призначення експертизи залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду ОСОБА_1