Ухвала

від 22.02.2021 по справі 2-1671/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1256/21

Номер справи місцевого суду: 2-1671/11

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

22.02.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого: Громіка Р.Д.,

суддів: Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаних коштів ,

встановив:

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року заяву ОСОБА_2 про скасування заходу забезпечення позову задоволено.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 08 грудня 2020 року подав апеляційну скаргу до апеляційного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Скаржнику був наданий строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Копія ухвали суду неодноразово була направлена рекомендованим листом із повідомленням на адресу скаржника, яка була зазначена в апеляційній скарзі, яка одночасно є його зареєстрованим місцем проживання (перебування), а саме за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34, 37).

Копія ухвали суду, яка неодноразово направлялась скаржнику за вказаною адресою, поверталась на адресу суду без вручення із поміткою працівника пошти адресат відсутній (а.с. 35-36, 43-44).

Згідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез`явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом апеляційної інстанції за адресою, зазначеною самим скаржником в апеляційній скарзі, не повідомлення суду про зміну місця проживання (перебування), може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

На виконання ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №910/16409/15.

Враховуючим та на підставі наведеного, скаржник належним чином сповіщений про залишення апеляційної скарги без руху, неотримання ним копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що сторона повідомлялась належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства. Враховуючи, що скаржник як ініціатор апеляційного провадження, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї скарги, і крім надісланої копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, має можливість отримати інформацію щодо руху апеляційної скарги в мережі Інтернет, а саме на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі Пономарьов проти України (Заява N 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .

Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.

Таким чином, є всі правові підстави вважати доставленою скаржнику копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Станом на 22 лютого 2021 року вимоги ухвали Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконані.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Враховуючи, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись ст. 185, ч. 6 ст. 357 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно одержаних коштів вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік

А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький