Рішення

від 22.02.2021 по справі 640/14984/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2021 року м. Київ № 640/14984/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві доПриватного акціонерного товариства Завод Київпродмаш простягнення заборгованості,- О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ПФУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Завод Київпродмаш (далі по тексту - відповідач, ПАТ Завод Київпродмаш ), в якому просить:

стягнути з Приватного акціонерного товариства Завод Київпродмаш заборгованість в розмірі 189 134,35 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у ПАТ Завод Київпродмаш виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (список 1,2), а саме: список 1 за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року у розмірі 108 886,50 грн.; список 2 за період з грудня 2017 року по червень 2019 року у розмірі 80 247,85 грн.

Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/14984/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Розпорядженням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді, у провадженні якого перебувала справа, адміністративну справу №640/14984/19 передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Аблову Є.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з наданого відповідачем відзиву, останній проти позову заперечує, вказує, що відсутність розуміння які саме рахунки надані суду ГУ ПФУ в м. Києві не дають можливості відповідачу належним чином перевірити правомірність суму боргу заявлену до стягнення. Крім того, зауважує на тому, що на його думку, позовна заява ГУ ПФУ в м. Києві подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, а тому просить суд залишити позовну заяву без руху та розглянути справу за загальними правилами та призначити розгляд справи в судовому засіданні.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує положення частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України згідно яких встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, враховуючи вищезазначене, а також звернувши увагу сторін на перевантаження суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, суд не вбачає підстав для зміни подальшого розгляду справи за правилами спрощеного провадження, а відтак і для задоволення клопотання відповідача.

Щодо клопотання позивача про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає, що відповідач не наділений правом надавати вказівки суду щодо розгляду справи, оскільки зазначені повноваження відносяться саме до компетенції суду, у зв`язку з чим дане клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

У С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ПАТ Завод Київпродмаш перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

За ПАТ Завод Київпродмаш обліковуються особи, які отримують пенсію, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. а , б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (Список 1, 2).

Згідно наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. а , б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , відповідач повинен відшкодувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року у розмірі 108 886,50 грн.; за Списком № 2 за період з грудня 2017 року по червень 2019 року у розмірі 80 247,85 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно підпункту 1, 2 статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування №400/97-ВР від 26.06.1997 року (з відповідними змінами та доповненнями), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 цього ж Закону, для платників збору об`єктом оподаткування є, зокрема, також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпункту а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Згідно з вимогами статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №788-XIІ від 05.11.1991 року (з відповідними змінами та доповненнями), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, за Списком №1, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі Список №1, Список №2).

Вказані Списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №461 від 24.06.2016 року.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами та доповненнями), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).

Так, підпунктом 6.1 пунктом 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

Отже, підприємство зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як підтверджують матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , надісланих позивачем, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах працівникам відповідача становить за Списком № 1 за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року у розмірі 108 886,50 грн.; за Списком № 2 за період з грудня 2017 року по червень 2019 року у розмірі 80 247,85 грн.

Обставини призначення пільгових пенсій та обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем не спростовані.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у спірному розмірі.

Однак, станом на день вирішення спору спірна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не сплачена. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку.

При цьому, жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1 за період з грудня 2017 року по листопад 2018 року у розмірі 108 886,50 грн.; за Списком № 2 за період з грудня 2017 року по червень 2019 року у розмірі 80 247,85 грн., неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 189 134,35 грн. відповідачем до суду не надано.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах до Пенсійного фонду України у вищезазначеному розмірі відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Завод Київпродмаш (код ЄДРПОУ 14308533) заборгованість на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 189 134,35 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч сто тридцять чотири гривні 35 копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві за реквізитами: розрахунковий рахунок 25607306208000, МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, назва банку одержувача Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , код ЄДРПОУ 42098368.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368)

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Завод Київпродмаш (код ЄДРПОУ 14308533, адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18)