Постанова

від 22.02.2021 по справі 923/1040/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1040/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Шевчук Н.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення від 21.12.2020 року №058842;

від Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон - Мельничук Д.М, ордер від 05.12.2019 року № 138014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон

на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року, м. Херсон, суддя Пінтеліна Т.Г., повний текст рішення складено та підписано 15.11.2020 року

у справі № 923/1040/19

за позовом Прокурора-заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон

про стягнення 248 807,65 грн. (відшкодування збитків за бездоговірне користування земельною ділянкою (безпідставно збережені кошти), -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

У листопаді 2019 року Прокурор-заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон, в якій просив суд стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон на користь Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області через Виконавчий комітет Голопристанської міської ради Херсонської області 248 807,65 грн., а також відшкодувати прокуратурі судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 17.11.2006 року є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці площею 1,9810 га за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, пров. Будівельників, 1, кадастровий номер 6522310100:02:001:2056; рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області, м.Гола Пристань Херсонської області від 30.05.2007 року № 329 відповідачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду для розміщення виробничої бази, яка належить відповідачу на праві приватної власності. Проте, договір оренди земельної ділянки з 2006 року по 2018 рік укладено не було та плата за користування вказаною ділянкою не здійснювалась, і тільки 22.02.2019 року, на підставі рішення Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області від 29.01.2019 року № 941, було укладено відповідний договір оренди землі, з огляду на що прокурором було розраховано збитки у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за час фактичного користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомого майна за період з 01.12.2016 року по 31.12.2018 року включно.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі №923/1040/19 (суддя Пінтеліна Т.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав, та обґрунтованість порядку і підстав здійснення нарахування коштів, які заявлені до стягнення. При цьому суд зазначив, що земельна ділянка за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, пров. Будівельників, в заявлений в позові період, за який нараховується орендна плата, не була сформована як об`єкт цивільного права, оскільки не мала ні визначених меж, інформація про неї не була занесена до Державного земельного кадастру, з огляду на що дійшов висновку, що прокурор належних доказів формування спірної земельної ділянки як об`єкту цивільного права за період з 01.12.2016 року по 31.12.2018 року до суду не надав, тому суд відмовив у задоволенні позовних вимог з цих підстав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон з рішенням суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі, а також провести розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що формування земельної ділянки, якою користується Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон, почалося у зв`язку з її відведенням із земель державної та комунальної власності. Так, рішенням Голопристанської міської ради № 329 від 30.05.2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,9810 га у м. Гола Пристань, провулок Будівельників, 1, в оренду для розміщення виробничої бази, яка належить відповідачу на праві приватної власності. Крім того, відповідно до інформації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 16.01.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон подано до Голопристанської ДПІ Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2015 рік, згідно з якою задекларовано податкові зобов`язання за земельну ділянку площею 1,9810 га. Згідно з довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 21.11.2014 року земельна ділянка, яка проектується до відведення в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон для розміщення виробничої бази за адресою: м.Гола Пристань, пров. Будівельників, 1, обліковується площею 1,9810 га. Рішеннями Голопристанської міської ради № 941, 942 від 29.01.2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон земельну ділянку площею 1,9810 га із земель промисловості м. Гола Пристань по пров. Будівельників, 1 в м. Гола Пристань для розміщення виробничої бази. Таким чином, як стверджує прокурор, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон використовувало земельну ділянку площею 1,9810 га в м. Гола Пристань, пров. Будівельників, 1 з 17.11.2006 року по 22.02.2019 року без правових підстав.

Прокурор зауважує, що у даному випадку спір стосується не стягнення плати за землю, а стягнення коштів, безпідставно утриманих товариством у зв`язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Тобто, сам спір виник унаслідок невідведення земельної ділянки у власність чи користування, та, відповідно, її несформованості. Використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавляє Голопристанську міську раду, як власника землі, можливості ефективної реалізації права комунальної власності та отримання місцевим бюджетом відповідного доходу (плати за землю), які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб населеного пункту. Оскільки на земельній ділянці комунальної власності розташовано нерухоме майно відповідача, Голопристанська міська рада позбавлена права розпорядитися спірною земельною ділянкою та отримати за її використання плату. Крім того, будь-яка інша особа не могла претендувати на цю земельну ділянку.

Суд, відмовивши у задоволенні позову з тієї підстави, що земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільного права, за твердженням прокурора, фактично унеможливив відновлення порушених майнових інтересів міської ради та створив преференції особі, яка, усупереч ст. 206 Земельного кодексу України (використання землі в Україні є платним) з 2006 року користувалось земельною ділянкою, проте не сплачувала кошти за таке користування. Одночасно суд першої інстанції поставив у нерівне та несправедливе становище осіб, які користуються земельними ділянками на законних підставах та сплачують за це кошти. Крім того, відсутність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2016-2017 роки не може позбавляти міську раду права на стягнення з відповідача коштів за фактичне користування ним спірною земельною ділянкою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19, справу призначено до судового розгляду.

25.01.2021 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 залишити без змін. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів справи.

У відзиві відповідач, із посиланням на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.05.2020 року у справі № 819/478/17, зазначив, що апеляційну скаргу було підписано не уповноваженою на те особою, оскільки згідно з ч. 3.ст. 11 Закону України Про прокуратуру у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури. Відповідно до наказу Херсонської обласної прокуратури від 24.09.2020 року № 86 Про розподіл обов`язків між керівництвом , обов`язки керівника Херсонської обласної прокуратури у разі його відсутності виконує перший заступник керівника обласної прокуратури. Але до апеляційної скарги не додано жодного доказу на підтвердження того, що на першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури Даниляка О. покладено виконання обов`язки керівника Херсонської обласної прокуратури.

Тобто, до Господарського суду Херсонської області звернулась неуповноважена на те посадова особа, тому що позов було підписано особою, яка не уповноважена відповідно до ст.11 Закону України Про прокуратуру представляти інтереси держави у суді. Окрім цього, до суду першої інстанції не було надано доказів на підтвердження того, що компетентний орган неналежним чином виконав свої повноваження, як підстава для захисту інтересів держави прокурором у суді в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Також, на думку відповідача, прокурором було невірно визначено позивача у справі, яким має бути Державна фіскальна служба України, як орган, який несе відповідальність за сплату земельного податку.

Стосовно предмету спору у даній справі відповідач, із посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц та від 20.11.2017 року у справі № 922/3412/17, наголосив, що предмет спору взагалі відсутній, оскільки земельна ділянка сформована і зареєстрована 22.11.2018 року, а право власності на неї позивач набув тільки 22.02.2019 року, тобто у період, за який просить стягнути кошти прокурор, земельна ділянка не була сформована, як об`єкт речових прав.

Також відповідач наголосив, що прокурор зазначає площу земельної ділянки у розмірі 19810 кв.м., проте нерухоме майно, що розташоване за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Будівельників, 1 відповідач придбав у ВАТ Голопристанський райагробуд на підставі біржового контракту від 26.10.2006 року №122/10-06, згідно з умовами якого придбане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 1,86 га. Також, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 09.08.1995 року у ВАТ Голопристанський райагробуд була надана земельна ділянка площею 1,86 га. При цьому, площа забудови під нерухомістю складає 8679,3 кв.м., що підтверджує схематичний план технічної документації, який був складений Херсонським БТІ 18.09.2005 року. Тобто, наявні документи підтверджують, що застосування при розрахунку збитків площі у розмірі 19810 кв.м. є помилковим припущенням прокурора.

За твердженням відповідача, придбання нерухомості не дає підстави для автоматичного набуття права оренди на землю під нерухомістю, про що зазначено в постанові Верховного суду України у справі № 629/4628/16-ц, відповідно до якої право оренди земельної ділянки виникає з відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Щодо розрахунку заявлених до стягнення коштів, відповідач зазначає, що розрахунок зроблено не на підставі витягу нормативної грошової оцінки, а на підставі якихось не відомих даних, при цьому, на думку відповідача, нормативна грошова оцінка на 2018 рік є помилковою.

08.02.2021 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу прокурора, у якій позивач просив суд апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м.Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 задовольнити в повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судовою колегією відповідь на відзив було долучено до матеріалів справи.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що з набранням чинності Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 року №1051 право власності на земельну ділянку оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Згідно із Розділом VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Рішенням Голопристанської міської ради народних депутатів № 160 від 11.07.1995 року Голопристанському районному кооперативно-державному об`єднанню Райагробуд видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХС №000137 площею 1,86 га для розміщення виробничої промислової бази. Таким чином, земельна ділянка надана в Голопристанському районному кооперативно-державному Райагробуд площею 1,86 га, власником якої в подальшому став відповідач у справі, вважається сформованою.

Згідно до рішення постійно-діючого третейського суду при ТБ Херсонська обласна товарна біржа від 06.11.2006 року у справі № 06- 0011, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 122/10-06 від 26.10.2006 року, укладений між відповідачем та ВАТ Голопристанський райагробуд . Право власності на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано 17.11.2006 року та саме з цього часу відповідач набув право користування земельною ділянкою площею 1,86 га та користувався нею до формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,9810 га з присвоєнням кадастрового номера 6522310100:02:001:2056.

Щодо підписання апеляційної скарги позивач зазначив, що у відповідності до ст. 11 Закону України Про прокуратуру у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури, тобто заступник керівника прокуратури має право підписання апеляційної скарги за посадою без видання відповідного наказу про його повноваження.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції прокурор підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 скасувати.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон у судовому засіданні заперечував проти доводів та вимог, викладених скаржником в апеляційній скарзі, просив суд залишити апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення, якими учасників справи було повідомлено про дату та час розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань суду не надали.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон потребує часткового задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі №923/1040/19 часткового скасування із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.

Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон з листопада 2006 року є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, пров. Будівельників, 1, про що свідчать копії рішення Постійно діючого третейського суду при ТБ Херсонська обласна товарна біржа від 06.11.2006 року по справі №06-0011, Технічного паспорту, станом на 29.10.2018 року на виробничий комплекс, який розташований за вказаною вище адресою та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка свідчить про те, що право власності на нерухоме майно, розташоване за вказаною вище адресою, набуте відповідачем 17.11.2006 року.

Разом з тим, матеріали справи містять копію Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХС №000157 виданого 09.08.1995 року Голопристанському районному кооперативно-державному об`єднанню Райагробуд , м. Гола Пристань на надання землекористувачу у постійне користування 1,86 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення виробничої промислової бази відповідно до рішення Голопристанської міської ради народних депутатів від 11.07.1995 року №160.

23.04.2007 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль м.Херсон звернувся до Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області із заявою (вих. № 9) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 19810 кв.м. по провулку Будівельників, 1 для розміщення виробничої бази.

Рішенням Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.05.2007 року № 329 Про надання дозволу ТОВ Магістраль на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення виробничої бази в м. Голій Пристані вирішено надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю Магістраль м. Херсон на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 19810 кв. м. по провулку Будівельників, 1 із земель запасу промисловості м. Голої Пристані для розміщення виробничої бази.

В подальшому, листами від 03.04.2013 року за вих. № 02-25/154, від 13.08.2014 року за вих. № 02-25/577 Голопристанська міська рада Голопристанського району Херсонської області повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон про те, що останнім не вчиняються дії щодо укладення договору оренди землі, яку він використовує та щодо виконання рішення Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області від 30.05.2007 року № 329 Про надання дозволу ТОВ Магістраль на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення виробничої бази в м. Голій Пристані .

21.11.2014 року відділом Держземагентства у Голопристанському районі Херсонської області було надано довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (вих. № 934), за змістом якої встановлено, що станом на 01.07.2014 року, земельна ділянка, орієнтовною площею 1,9810 га, яка проектується до відведення в оренду ТОВ Магістраль для розміщення виробничої бази, розташована в межах населених пунктів на території Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області.

28.01.2015 року, 29.01.2016 року, 10.03.2017 року, 08.06.2017 року рішеннями Голопристанської міської ради Херсонської області № 1191 з 01.01.2015 року, № 65 з 01.01.2016 року, № 423 з 2017 року, № 482 з 01.01.2018 року на території Голопристанської міської ради встановлено податок на майно та затверджено Положення про податок на майно.

11.12.2017 року Голопристанською міською радою Херсонської області за № 10-12/89 було надано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон для розміщення виробничої бази площею 1,9810 га по провулку Будівельників, 1 в м. Гола Пристань, Херсонської області із земель Голопристанської міської ради.

Для відведення в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Магістраль , м.Херсон земельної ділянки для розміщення виробничої бази Приватним підприємством Левас у 2018 році було виготовлено Технічну документацію зі складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, копії технічної документації якого маються в матеріалах справи.

28.11.2018 року на ім`я міського голови м. Гола Пристань від Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль м. Херсон надійшло клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9810 га, по пров. Будівельному, 1 в оренду та передання її в оренду строком на 5 років.

У відповідь на запит прокурора від 04.05.2018 року № 137/5663 виконавчий комітет Голопристанської міської ради 14.05.2018 року та 13.12.2018 року за вих. № 02-10/346, повідомив заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Шишенка Д.О. про безоплатне використання земель, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Гола Пристань Херсонської області без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації речових прав на них з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон. Крім того, рада зазначила, що Товариством з 2007 року використовується земельна ділянка площею 19810 кв.м. по провулку Будівельників, 1 у м. Гола Пристань Херсонської області та не сплачується орендна плата за землю, чим порушується земельне законодавство України і ст. 288 Податкового кодексу України. У зв`язку з викладеними вище обставинами, виконавчим комітетом Голопристанської міської ради нараховано збитків боржнику за самовільне використання земельної ділянки в сумі 244 955 грн. 61 коп.

23.10.2018 року рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області № 163 Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства , затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, а саме: 1.2. Акт від 10.09.2018 року № 2 про визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, згідно з яким розрахунок втрат до міського бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон за користування земельною ділянкою площею 19810 кв. м. по пров. Будівельників, 1 в м. Гола Пристань за період з 2015-2017 років, становить 244955 грн. 61 коп.

25.07.2019 року рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області №102 Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства , затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, а саме: 1.2. Акт від 03.06.2019 року №1 про визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, згідно з яким розрахунок втрат до міського бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон за користування земельною ділянкою площею 19810 кв. м. по пров. Будівельників, 1 в м. Гола Пристань за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, становить 142 592 грн. 38 коп.

Належних та допустимих доказів щодо повідомлення представника відповідача про засідання комісій матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи містять Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.12.2018 року № 852/200-18 та від 25.02.2019 року №173/20019, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: провул. Будівельників, 1 м. Гола Пристань, Херсонська область станом на 2018 рік становить 3 564 809 грн. 50 коп.

29.01.2019 року рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області №941 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон для розміщення виробничої бази а адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, провул. Будівельників, 1, передано в оренду вказаному вище Товариству, земельну ділянку площею 1,9810 га (кадастровий номер 6522310100:02:001:2056) із земель запасу промисловості м. Гола Пристань (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) по провулку Будівельників, 1 в м. Гола Пристань строком на 5 років для розміщення виробничої бази з оплатою у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно в сумі - 11 882 грн. 70 коп. на рахунок міської ради з щорічним урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Як убачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 09.12.2019 року, датою державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6522310100:02:001:2056 є 22.11.2018 року.

Листом від 30.01.2020 року за вих. № 30/0/110-20 Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повідомило Голопристанську міську раду про базову вартість 1 кв. м. земель міста Гола Пристань Херсонської області станом на 2018 рік - 124 грн. 27 коп. Крім того, Головне управління Держгеокадастру зазначило, що у відповідності п. 3-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок. Земельна ділянка, площею 1,9810 га, розташована за адресою: провулок Будівельників, 1, м. Гола Пристань, зареєстровано 22.11.2018 року на підставі проекту землеустрою та присвоєно кадастровий номер 6522310100:02:001:2056.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право оренди спірної земельної ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон 22.02.2019 року.

В матеріалах справи є лист Новокаховської місцевої прокуратури від 30.09.2019 року за вих. № 34-10294вих19, адресований Голопристанському міському голові Бабичу О.В., відповідно до якого, прокурор просив надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення у судовому порядку коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон за користування земельною ділянкою за адресою:м. Гола Пристань, пров. Будівельників, 1, а також зазначити причини, які перешкоджали вжиттю цих заходів. У відповідь за вказаний вище запит Голопристанська міська рада Херсонської області листом від 04.10.2019 року за вих. № 02-31/759 повідомила прокуратуру про прохання здійснення представництва в суді інтересів держави в особі Голопристанської міської ради щодо відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон збитків, заподіяних користуванням земельною ділянкою по пров. Будівельників, 1 в м. Гола Пристань без належним чином оформлених правовстановлюючих документів.

11.10.2019 року Новокаховська місцева прокуратура листом за вих. №34-10622вих19 повідомила Голопристанську міську раду Херсонської області про підготовлену прокуратурою позовну заяву в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон про стягнення 248 807 грн. 65 коп., яка має бути скерована до Господарського суду Херсонської області.

Також матеріали справи містять розрахунки втрат до міського бюджету, у зв`язку із відмовою відповідача оформити право користування земельною ділянкою площею 18600 кв.м. по пров. Будівельників, 1 у м. Голій Пристані, виконані першим заступником міського голови та начальником відділу з питань юридичної роботи Голопристанської міської ради Херсонської області, відповідно до яких, розмір недоотриманих коштів міською радою за використання вказаної вище земельної ділянки за 2016 рік складає 7 270 грн. 74 коп., за 2017 рік 92 456 грн. 88 коп., за 2018 рік - 82 440 грн. 62 коп., за 2018 рік (листопад з 22 по 30 число та грудень) - 15 447 грн. 51 коп.

Крім того, матеріали господарської справи не містять інших належних та допустимих доказів, зокрема таких, які підтверджують оскарження відповідачем у встановленому чинним законодавством рішення Голопристанської міської ради Херсонської області від 23.10.2018 року №163 та від 25.07.2019 року № 102 Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства .

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон на користь Голопристанської міської ради Херсонської області безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки загальною площею 1,9810 га, яка розташована за адресою: пров. Будівельників, 1 у м. Гола Пристань, Херсонської області за відсутності правовстановлюючих документів.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції частково погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. До обов`язків землекористувачів згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

За змістом п. 3 вищезазначеного Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно, в зв`язку з чим немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що також випливає зі змісту гл. 15, ст. 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Кондикційними зобов`язаннями є зобов`язання, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Такі зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон стало власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, пров. Будівельників, 1, про що свідчать копії рішення Постійно діючого третейського суду при ТБ Херсонська обласна товарна біржа від 06.11.2006 року по справі № 06-0011, Технічного паспорту, станом на 29.10.2018 року на виробничий комплекс, який розташований за вказаною вище адресою та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 1, 2 с. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно також переходить право користування земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права користування земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула право власності на це майно фактично стає користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

У даному випадку, у попереднього власника - ВАТ Голопристанський райагробуд , було право на користування частиною спірної земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХС № 000157 виданого 09.08.1995 року Голопристанському районному кооперативно-державному об`єднанню Райагробуд , м.Гола Пристань на надання землекористувачу у постійне користування 1,86 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення виробничої промислової бази відповідно до рішення Голопристанської міської ради народних депутатів від 11.07.1995 року № 160.

Разом з тим, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Докази оформлення права оренди спірної земельної ділянки під отриманим у власність відповідачем майном у період, визначений прокурором, у справі відсутні.

При цьому, рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області від 30.05.2007 року № 329 відповідачу був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 19810 кв.м. для розміщення виробничої бази, яка належить відповідачу на праві приватної власності.

Проте, відповідачем, на думку прокурора, незаконно правовстановлюючі документи так і не було приведено у відповідність, а земельна ділянка використовувалась ним у період з 01.12.2016 року по 31.12.2018 року без належного оформлення права оренди та орендна плата сплачена не була, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкта нерухомого майна.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу, відповідно до ч. 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки, зокрема із земель комунальної власності, за проектом землеустрою щодо її відведення звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").

За змістом ч. 1 ст. 26 цього Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі.

При цьому згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Тобто, об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав. Така позиція викладена в п. 7.27 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, пункті 6.8 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №922/652/18.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у ст. 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в ч. 2 ст. 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Зазначені обставини, з урахуванням вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спірна земельна ділянка, загальною площею 19810 кв. м., розташована по провулку Будівельників, 1 у м. Гола Пристань Херсонської області, кадастровий номер 6522310100:02:001:2056, який є єдиним визначенням її місця розташування, сформована як об`єкт цивільних прав 22.11.2018 року, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.11.2018 року.

Таким чином, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду наголошує на тому, що визначення меж і кадастрового номера спірної земельної ділянки відбулося саме 22.11.2018 року, а тому до цього часу спірна земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних прав, відтак, обов`язок сплати грошових коштів у розмірі орендної плати за неї у відповідача у період з 01.12.2016 року по 22.11.2018 року - був відсутній.

Крім того, за положеннями ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно з ч. 1-2 ст. 20, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Частинами 1, 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом ч. 4 ст. 23 цього Закону рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Така правова позиція викладена в п. 48 постанови Верховного Суду від 28.01.2019 року у справі №922/3782/17, в п. 7.30 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі 916/2948/17 та в п. 6.11 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №922/652/18.

Колегія суддів також звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, за якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 320/5877/17.

Крім того, за змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років (ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 288.4, пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. З 01.01.2017 року у зв`язку із внесенням змін до зазначених положень Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

З урахуванням зазначених положень законодавства, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що, оскільки нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності, наявність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у виді орендної плати за землю є обов`язковою.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, згідно з п. 21 якої нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за спеціальною формулою з урахуванням, зокрема, коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

Однак, матеріали господарської справи, а саме: рішення Голопристанської міської ради Херсонської області № 163 Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства від 23.10.2018 року, яким затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, а саме: 1.2. Акт від 10.09.2018 року № 2 про визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, згідно з яким розрахунок втрат до міського бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон за користування земельною ділянкою площею 19810 кв.м. по пров. Будівельників, 1 в м. Гола Пристань за період з 2015-2017 років, становить 244 955 грн. 61 коп.; рішення Голопристанської міської ради Херсонської області № 102 Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства від 25.07.2019 року, яким затверджено акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, а саме: 1.2. Акт від 03.06.2019 року №1 про визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок порушення земельного законодавства, згідно з яким розрахунок втрат до міського бюджету Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м. Херсон за користування земельною ділянкою площею 19810 кв.м. по пров. Будівельників, 1 в м. Гола Пристань за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, становить 142 592 грн. 38 коп., не свідчать про правомірне розрахування позивачем суми збитків у зв`язку із відмовою відповідача оформити користування земельною ділянкою за період 2015-2017 роки, які становлять 244 955 грн. 61 коп. та за період з січня по листопад 2018 року, оскільки, як вбачається з наданих позивачем розрахунків втрат до місцевого бюджету, у зв`язку із відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , м.Херсон оформити право оренди за період з січня 2015 року до грудня 2017 року включно, такі втрати розраховувались на підставі середньої базової вартості 1 кв.м. земель міста Гола Пристань, згідно Листа відділу у Голопристанському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 14.05.2018 року № 338/20018, а земельна ділянка не була сформована. До того ж, Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки був сформований тільки 25.02.2019 року.

З огляду на вказані вище досліджені в судовому засіданні матеріали справи, колегія суддів, з урахуванням зазначених вище норм законодавства та правових позицій суду касаційної інстанції, зазначає, що відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки в спірний період позбавляє Голопристанську міську раду права на стягнення з відповідача заявленої суми коштів саме в заявленому розмірі, а тому доводи прокурора в цій частині, викладені ним в апеляційній скарзі відхиляються судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки матеріали справи містять належні та вірогідні докази того, що, по-перше, спірна земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав станом на 01 грудня 2018 року, оскільки останній було присвоєно кадастровий номер та визначено межі, нарахування суми за грудень 2018 року здійснювалося на підставі витягу з нормативної грошової оцінки землі, оформленого належним чином, суд апеляційної інстанції, з урахуванням правових позицій, викладених вище та з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 917/32/17 приходить до висновку про задоволення позовних вимог прокурора в частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, які мав заплатити за користування земельною ділянкою у розмірі 11 882 грн. 79 коп. за грудень 2018 року (оскільки розмір орендної плати відповідно до норм чинного законодавства є помісячним, а не поденним).

Колегія суддів вважає, що у даному випадку, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення не застосував наведені вище положення законодавства; оцінки спірним правовідносинам у контексті зазначених норм не надав, належним чином не з`ясував обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку безпідставно збережених грошових коштів, та не здійснив оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Відтак, зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи та встановивши факт того, що станом на 1 грудня 2018 року спірна земельна ділянка вже мала статус об`єкта цивільних прав, розрахунок безпідставно збережених коштів позивачем частково було здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів, які мав заплатити за користування земельною ділянкою у розмірі 11 882 грн. 79 коп. є законним та обґрунтованим, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині потребує скасування з огляду на помилковість його висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Прокурора-заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області в повному обсязі, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 частково не відповідає обставинам справи та вимогам закону і тому наявні підстави для його часткового скасування.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м.Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційний перегляд судового рішення покладаються на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі №923/1040/19 - скасувати частково.

Позовну заяву Прокурора-заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області в інтересах держави в особі Голопристанської міської ради Херсонської області, м. Гола Пристань Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» , м. Херсон про стягнення 248 807 грн. 65 коп. відшкодування збитків за бездоговірне користування земельною ділянкою (безпідставно збережені кошти) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (73034, м.Херсон Новомиколаївське шосе, 19 ЄДРПОУ 30768558) на користь Голопристанської міської ради Херсонської області (Херсонська область, м. Гола Пристань вул. 1 Травня, 14 ЄДРПОУ 04059929) через Виконавчий комітет Голопристанської міської ради Херсонської області (Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, ЄДРПОУ 04059929) 11 882 грн. 79 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль» (73034, м.Херсон Новомиколаївське шосе, 19 ЄДРПОУ 30768558) на користь прокуратури Херсонської області (м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, ЄДРПОУ 04851120) судовий збір у розмірі 179 грн. 14 коп., судовий збір за апеляційний перегляд справи у розмірі 268 грн. 71 коп.

В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 05.11.2020 року у справі № 923/1040/19 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати накази.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п.2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 22.02.2021 року.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош