Постанова

від 22.02.2021 по справі 522/7017/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 522/7017/19

провадження № 61-13301св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

відповідачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Стікон ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомАкціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Стікон , про визнання недійсними правочинів, визнання договору укладеним

за касаційною скаргою Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року у складі судді Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - АТ Райффайзен Банк Аваль , банк) звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про виправлення описки просило:

визнати недійсною додаткову угоду від 15 серпня 2006 року, до договору від 11 липня 2005 року № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в місті Одесі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Стікон (далі - TOB Стікон ), ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності від 11 січня 2007 року серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Одеської міської ради;

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10 серпня 2012 року р. № 1-1801 квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;

визнати договір іпотеки укладеним між АТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 на таких умовах: іпотекодержатель - АТ Райффайзен Банк Аваль , іпотекодавець - ОСОБА_1 , основне зобов`язання, яке забезпечується іпотекою, - зобов`язання ОСОБА_1 , які випливають з кредитного договору від 24 березня 2006 року № 014/0014/74/48555 (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку кредитного договору), укладеним між АТ Райффайзен Банк Аваль і ОСОБА_1 , за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався до 24 березня 2026 року повернути АТ Райффайзен банк Аваль кредит у розмірі 150 000,00 дол. США, виданий для фінансування об`єкта житлового будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з договором від 11 липня 2005 року № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в місті Одесі та додатковою угодою від 24 березня 2006 року до цього договору, які укладені між ОСОБА_1 і TOB Стікон (ЄДРПОУ 19219876), сплатити нараховані на неповернуту суму кредиту проценти за користування кредитом згідно з умовами кредитного договору, за процентною ставкою 12 % річних, можливу неустойку у розмірах та порядку, передбачених умовами Кредитного договору та додатками до нього, та витратами, пов`язаними із зверненням стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , майнові права на яку має ОСОБА_1 , зважаючи на те, що наявність таких прав підтверджується договором від 11 липня 2005 року № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в місті Одесі та додатковою угодою від 24 березня 2006 року до цього договору. Договір іпотеки вважати чинним з моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. У всьому іншому при виконанні умов договору іпотеки сторони керуються чинним законодавством України;

вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 05 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки, посилаючись на відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 майнових прав за договором інвестування, яке вчинену на підставі додаткової угоди від 15 серпня 2006 року до договору від 11 липня 2005 року № Ш-12-ф про інвестування будівництва житла в місті Одесі, позивач не надав самої угоди, при цьому, згідно з наданими поясненнями ТОВ Стікон , надати текст додаткової угоди від 15 серпня 2006 року неможливо через закінчення терміну її зберігання. Також суд дійшов висновку, що ані відступлення ОСОБА_1 без згоди банку майнових прав, які перебували в заставі АТ Райффайзен банк Аваль , ані здійснення такого відступлення без повідомлення ОСОБА_4 про те, що відступлені майнові права перебувають в заставі АТ Райффайзен банк Аваль , на переконання суду, не може вважатися таким, що порушує публічний порядок чи суперечить інтересам держави і суспільства.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Одеський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2020 року апеляційну скаргу АТ Райффайзен Банк Аваль на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2019 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою від 10 серпня 2020 року Одеський апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ Райффайзен Банк Аваль на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2019 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що 05 червня 2020 року копія ухвали від 05 червня 2020 року була надіслана представнику АТ Райффайзен Банк Аваль -Жукову Т. В. за адресою, яка зазначена ним в апеляційній скарзі. 16 червня 2020 року Жуков Т. В. отримав копію цієї ухвали, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги заявник не усунув, а саме не подав заяви про поновлення строку, а також не надав доказів на підтвердження сплати судового збору.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У вересні 2020 року АТ Райффайзен Банк Аваль подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поважність заявлених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, які викладені в заяві про поновлення строку, не зробив висновку про поважність або не поважність причин пропуску строку. Також суд не взяв до уваги того, що АТ Райффайзен Банк Аваль , дізнавшись з веб сайту Судова влада про залишення без руху його апеляційної скарги, звернулося із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та надало докази сплати судового збору, однак ця заява була залишена поза увагою під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття провадження у справі. Більше того, в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції вказав, що ухвалу про залишення апеляційної скарги АТ Райффайзен Банк Аваль отримав ОСОБА 5. Ця обставина свідчить про те, що зазначена ухвала на адресу АТ Райффайзен Банк Аваль взагалі не направлялася. Зважаючи на те, що з апеляційною скаргою звернулося АТ Райффайзен Банк Аваль , яке не отримувало копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, вважає відсутніми підстави для застосування наслідків, встановлених частиною четвертою статті 357 ЦПК України.

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - адвокат Гайдай Яніна Федорівна подала відзив на касаційну скаргу , в якому просила її відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін, посилаючись на те, що це судове рішення є законним і обґрунтованим, оскільки апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не порушив норм процесуального права. При цьому зазначила, що до касаційної скарги заявник не надав доказів, які свідчили б про подання до апеляційного суду на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

16 листопада 2020 року справа № 522/7017/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2019 року позов залишено без задоволення.

У судовому засіданні 05 грудня 2019 року, представник позивача присутній не був, копію повного тексту судового рішення АТ Райффайзен Банк Аваль отримало 02 січня 2020 року, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 219).

Не погодившись із таким рішенням суду представник АТ Райффайзен Банк Аваль - адвокат Жуков Т. В. 15 травня 2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, а також із заявою про поновлення строку. До заяви про поновлення процесуального строку представник позивача додав незасвідчену належним чином копію листа-відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю Одекспресс від 14 травня 2020 року, згідно з яким відправлення від АТ Райффайзен Банк Аваль на адресу Приморського районного суду міста Одеси, яке було оформлено 14 січня 2020 року, кур`єр загубив, у зв`язку з чим воно не було доставлено.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2020 року визнав підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2019 року неповажними, апеляційну скаргу залишив без руху, надавши заявнику десятиденний строк на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку, а також сплатити судовий збір.

Копію ухвали Одеського апеляційного суду від 05 червня 2020 року надіслано представнику АТ Райффайзен Банк Аваль - адвокату Жукову Т. В., за адресою для листування, зазначеною в апеляційній скарзі. Жуков Т. В. отримав зазначену копію ухвали 16 червня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 232).

Станом на 10 серпня 2020 року позивач вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав, відповідної заяви та доказів на підтвердження сплати судового збору до суду не надав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Частинами третьою-четвертою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Встановивши, що копію ухвали Одеського апеляційного суду від 05 червня 2020 року представник позивача - адвокат Жуков Т. В. отримав 16 червня 2020 року, але станом на 10 серпня 2020 року недоліки апеляційної скарги щодо зазначення інших підстав для поновлення вказаного строку не усунув, апеляційний суд обґрунтовано, відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Позивач не вчинив належних процесуальних дій щодо виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, не подав до апеляційного суду жодної заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження чи мотивів, чому ухвала суду не виконується, а також не сплатив судового збору.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають, оскільки зводяться до незгоди з визнанням судом причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, що належить до дискреційних повноважень суду, а також не містять підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Аргументи касаційної скарги про те, що АТ Райффайзен Банк Аваль не отримувало ухвали Одеського апеляційного суду від 05 червня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, є безпідставними, оскільки вона була вручена його представнику, а вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Також не заслуговують на увагу і посилання в касаційній скарзі на те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху АТ Райффайзен Банк Аваль звернулося із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та надало докази сплати судового збору, оскільки доказів на підтвердження зазначених обставин заявник не надав.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев В. С. Жданова Є. В. Коротенко