Постанова

від 23.02.2021 по справі 200/5135/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року справа №200/5135/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Блохіна А.А.,секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. у справі № 200/5135/20-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просив: скасувати податкові повідомлення - рішення: від 12.12.2018 № 0338674982, від 26.08.2016 № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13, від 30.06.2017 № 10079744-0000, № 5265051-0000-0538, № 9901123-4982-0538, № 9901123-49820-0538.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, та зобов`язано позивача надати клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження повідомлень-рішень форми «Ф» від 26.08.2016 № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області в частині скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 26.08.2016 № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: скасував податкове повідомлення-рішення № 9901123-49820-0538 (земельний податок) на суму 733,10 грн.; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 105,00 грн. В решті позовних вимог відмовив.

Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу від 27 жовтня 2020 року та змінити рішення від 27 жовтня 2020 року, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріали справи не мітять доказів належного вручення позивачу податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982 та інших повідомлень-рішень вказаних у позові, оскільки про їх існування позивач дізнався після отримання від відповідача відповіді на запит адвоката. Також, апелянт зазначає, що за позивачем зареєстрована лише одна земельна ділянка щодо якої ним сплачено податки та обов`язкові платежі.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачу було нараховану за затвердженими ставками суми земельного податку на земельні ділянки які перебувають у власності чи користуванні позивача, у тому числі і на земельну ділянку площею 4,32 га.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідач, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 (код платника інн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), є власником земельних ділянок, платником земельного податку та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19.08.2020, згідно інформації наданої Міськрайонним управлінням у Великоновосілківському районі та м. Донецьк Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за наявними в Управлінні другими примірниками державних актів на право власності па землю станом на 01.01.2013 за ОСОБА_1 на території Новопетрівської сільської ради Великоновосілківського району зареєстровані земельні ділянки: з кадастровим номером 1421283600:01:001:0059 площею 5,1800 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДІІ № 059327; площею 0,5939 га відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку cерії НІ-ДИ № 101921;з кадастровим номером 1421283600:04:001:0014 площею 0,0227 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 132242.

Згідно наявними в Управлінні другими примірниками договорів оренди землі станом на 01.01.2013 в оренді у ОСОБА_1 перебували земельні ділянки: з кадастровим номером 1421283600:01:001:0428 площею 6,0451 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років, дата державної реєстрації речового права 14.06.2012;з кадастровим номером 1421283600:03:001:0564 площею 4,5400 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років, дата державної реєстрації речового права 29.10.2012; з кадастровим номером 1421285600:03:001:0563 площею 4,5344 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком па 49 років, дата державної реєстрації - речовою права 05.11.2012; з кадастровим номером 1421283600:03:001:0674 площею 9,0100 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років, дата державної реєстрації речового права 25.07:2012; з кадастровим номером 1421283600:01:001:0067 площею 5,1800 та з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 49 років, дата державної реєстрації, речового права 25.07.2012; з кадастровим номером 142128.3600:01:001:0068 площею 5,1800 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарською виробництва строком на 49 років, дата державної реєстрації речового права 25.07.2012.

Додатково зазначено, що органи, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, багаторазово змінювались, програмне забезпечення Державного земельного кадастру оновлювалось, отже інформація щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки на території Великоновосілківеького району у Державному земельному кадастрі міститься станом па 01.01.2013 та може бути неповною (а.с.13-14 т.2).

Згідно даним відповідача, відповідно до інформаційної системи ДПС України у користуванні ОСОБА_1 на території Новопетриківської сільської ради значаться: земельна ділянка загальною площею 10,36 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; земельна ділянка загальною площею 9,10 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; земельна ділянка загальною площею 6,05 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; земельна ділянка загальною площею 4,32 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; земельна ділянка загальною площею 5,18 га для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; земельна ділянка загальною площею 0,24 га для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд; земельна ділянка загальною площею 0,01 га для будівництва і обслуговування житлових будівель і споруд; земельна ділянка загальною площею 0,35 га для ведення особистого селянського господарства.

У 2016 році згідно рішення Новопетриківської сільської ради від 30.06.2015р. № 6/39-340 затверджена ставка земельного податку у розмірі 1%. У 2017 році згідно рішення Новопетриківської сільської ради від 13.07.2016р. № 7/16-67 затверджена ставка земельного податку склала 0,3%. У 2018 роц згідно рішення Новопетриківської сільської ради від 20.07.2017р. № 7/27- 133 затверджена ставка земельного податку склала 0,3%. У 2019 році згідно рішень Новопетриківської сільської ради від 20.06.2018р. № 7/38-197 затверджена ставка земельного податку склала 0,5%.

Відповідачем, по кожній земельній ділянці у 2016 - 2019 роках визначені позивачу податкові зобов`язання з земельного податку та сформовані податкові повідомлення-рішення, зокрема: від 26.06.2016 № 38238-13 на суму 3088,54 грн, № 38235-13 на суму 3442,63 грн, № 28232-13 на суму 1466,21 грн., вручені платнику 28.08.2016 згідно з корінцями до ППР; від 30.06.2017 № 10079744-0000 на суму 516,39 грн, вручено платнику 30.06.2017 згідно з корінцем до ППР; від 07.05.2018 № 5265051-0000-0538 на суму 516,39 грн, вручено платнику 07.06.2018 згідно з корінцем до ППР; від 30.06.2019 № 9901123-4982-0538 на суму 733,10 грн, вручено платнику 30.06.2019 згідно з корінцем до ППР.

ГУ ДФС у Донецькій області складено акт камеральної перевірки від 12.12.2018 № 027845/05-99-49-82/27595207 щодо порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань з земельного податку за 2016 рік.

ГУ ДФС у Донецькій області на підставі висновків акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982 про визначення штрафних санкцій у сумі 828,35 грн за порушення строків сплати узгоджених грошових зобов`язань з земельного податку за 2016 рік в частині 4141,86 грн.

29.03.2019 відповідачем акт перевірки та податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982 надіслані на податкову адресу платника поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення і повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 02.05.2019.

Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 26.08.2016 р. № 38235-13 про сплату 3930 грн., від 30.06.2017 р. № 10079744-0000 на суму 3572 грн. 44 коп. від 30.06.2018 р. № 5265051-0000-0538 на суму 3572 грн. 44 коп., від 30.06.2019 р. № 9901123-4982-0538 на суму 5993 грн. 53 коп., податковим органом не приймались. Податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982 про нарахування штрафної фінансової санкції в розмірі 828,35 грн. було надіслано на податкову адресу платника поштою 29.03.2019 та повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 02.05.2019, отже вважаться належним чином врученим.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення рішення від 30.06.2019 р. № 9901123-49820-0538 на суму 733 грн. 10 коп, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення було винесено у зв`язку з несплатою позивачем земельного податку по земельній ділянці площею 4.32 га., яка за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за позивачем не зареєстрована.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

За приписами п 284.1 ст.284 ПКУ органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку,що сплачуються на відповідній території.

За пп.12.3.4 ст.12 ПКУ сільські, селищні, міські ради у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів. Рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів офіційно оприлюднюється органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передую бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків і зборів. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початкового бюджетного періоду, що настає за плановим періодом .

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як визначено статтею 126 ЗК України, право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

Відповідно до п. 286.1. ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1 - 287.4 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Отже, на усіх власників чи користувачів земельними ділянками покладається обов`язок із плати за землю. При цьому у разі набуття права власності чи оренди на нерухоме майно обов`язок із сплати земельного податку або орендної плати покладається на власника/орендаря нерухомого майна, незалежно від факту оформлення права власності чи користування відповідною земельною ділянкою.

Таким чином, ПК України як спеціальний акт, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає об`єктом оподаткування саме земельну ділянку, яка перебуває у власності та користуванні, не встановлюючи імперативних умов щодо відповідного оформлення відповідного права щодо неї для виникнення обов`язку з плати за землю.

Суд зазначає, що обов`язок із сплати земельного податку пов`язується для особи саме із виникненням права власності або користування земельною ділянкою, а не із обставинами присвоєння такій земельній ділянці кадастрового номеру. При цьому згідно з пунктом 271.1 статті 271 ПК України базою нарахування земельного податку є нормативна грошова оцінка земельної ділянки або її площа, у разі якщо нормативна грошова оцінка не проведена.

Аналогічне правозастосування наведене і в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року (справа № 816/352/17), від 03 серпня 2020 року (справа №826/13307/18).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач при розрахунку земельного податку керувався даними інформаційної системи ДПС України, яка базувалась на даних представлених Новопетриківською сільською радою Великоновосільківського району Донецької області.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2019 № 9901123-49820-0538 щодо земельного податку за земельну ділянку 4,32 га на суму 733 грн. 10 коп.

Відповідачем надано лист Новопетрівської сільської ради від 10.09.2020 № 227, відповідно до якого за позивачем обліковується, зокрема, земельний пай (рілля) площею 4,32 га. Крім зазначеного інших доказів щодо знаходження у користуванні позивача земельної ділянки не надано..

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 5-0.222-4741/2-20 від 14.09.2020 земельна ділянка 4,32 га за позивачем не зареєстрована. Тобто, наявність вказаного листа ради не є безперечним доказом який, за відсутності інших доказів, свідчить про користування цією земельною ділянкою.

Як зазначалось, відповідно до п. 286.1. ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Отже, нарахування по цій земельній ділянці земельного податку позивачу є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 30.06.2019 р. № 9901123-49820-0538 підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982, суд зазначає наступне.

З акту перевірки та облікової картки позивача, останнім були порушені терміни сплати грошових зобов`язань з земельного податку за 2016 рік на суму 4141,86 грн., та нараховано штрафну фінансову санкцію в розмірі 828,35 грн.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

За положенням п.42.1, 42.2 ст.42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.42.5. ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 29.03.2019 були надіслані на податкову адресу платника (позивача) поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення №8550000413436 зазначене податкове повідомлення-рішення та акт перевірки. Поштове повідомлення було повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 02.05.2019.

На підставі викладено, податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982 у відповідності до ст. 42 ПК України, вважається врученими платнику податків (позивачу).

Щодо посилання апелянта на те, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято по земельній ділянці яка не зареєстрована за ним, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів в справи, вказане податкове повідомлення-рішення прийнято щодо земельної ділянки яка за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області перебуває у користуванні позивача, що створює обов`язок у позивача із сплати земельного податку за вказаною земельною ділянкою. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

На підставі викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 № 0338674982.

Також суд зазначає, що матеріали справи свідчать, що податковим органом податкові повідомлення-рішення від 26.08.2016 р. № 38235-13 про сплату 3930 грн., від 30.06.2017 р. № 10079744-0000 на суму 3572 грн. 44 коп. від 30.06.2018 р. № 5265051-0000-0538 на суму 3572 грн. 44 коп., від 30.06.2019 р. № 9901123-4982-0538 на суму 5993 грн. 53 коп., не приймались. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині за відсутністю вищевказаних податкових повідомлень-рішень

Стосовно посилання апелянта на одночасне залишення судом першої інстанції позовних вимог без розгляду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 38235-13 ухвалою від 27.10.2020 та їх розгляд в рішенні від 27.10.2020, суд зазначає, що матеріали справи містять податкове повідомлення-рішення № 38235-13 на суму 3442,63 грн, позовні вимоги щодо якого судом залишено без розгляду, при цьому, податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 38235-13 на суму 3930 грн яке розглянуто судом першої інстанції, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. у справі № 200/5135/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. у справі № 200/5135/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 23 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.В. Геращенко

А.А. Блохін