Постанова

від 23.02.2021 по справі 200/5135/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року справа №200/5135/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Блохіна А.А.,секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. у справі № 200/5135/20-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просив: скасувати податкові повідомлення - рішення: від 12.12.2018 № 0338674982, від 26.08.2016 № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13, від 30.06.2017 № 10079744-0000, № 5265051-0000-0538, № 9901123-4982-0538, № 9901123-49820-0538.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року позовну заяву було залишено без руху, та зобов`язано позивача надати клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження повідомлень-рішень форми «Ф» від 26.08.2016 № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області в частині скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 26.08.2016 № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: скасував податкове повідомлення-рішення № 9901123-49820-0538 (земельний податок) на суму 733,10 грн.; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 105,00 грн. В решті позовних вимог відмовив.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 27 жовтня 2020 року, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та розглянути позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд повертаючи позовну заяву у зв`язку з не усуненням недоліків у встановлений судом строк, проте, позивач ухвалу про залишення позовної заяви без руху не отримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Позивач у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовну заяву про оскарження податкових повідомлень-рішень форми «Ф» № 38235-13, № 38232-13, № 38238-13 від 26.08.2016 з порушенням строку звернення встановленого ст.102 Податкового кодексу України, при цьому клопотання про поновлення строків звернення, яке було запропоновано ухвалу суду позивачем заявлено не було.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 1.1. статті 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного в п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Тобто, у разі встановлення судом обставин, що свідчать про порушення позивачем строку звернення до суду встановлені ст. 122 КАС України, суд застосовує до позову положення статті 123 КАС України. Отже, відкриття провадження по справі не позбавляє суд права застосувати до позову відповідні процесуальні наслідки.

Таким чином, позовна заява може бути залишена без руху, як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і після відкриття провадження в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За вимогами ч. 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

З наведеного вбачається, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та направляє її не пізніше наступного дня після її постановлення.

За положенням частини 1 та 2 статті 241 КАС України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З аналізу наведених норм вбачається, що ухвала про залишення позовної заяви без руху надіслана на офіційну електронну адресу вважається врученою в разі отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направлено на електрону адресу позивача, зазначеної ним у позовній заяві об 16 год. 27 хв. (а.с.29 т.2). Проте, матеріали справи не містять доказів отримання судом повідомлення про доставлення позивачу чи його представнику копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає, що відсутність доказів вручення позивачу чи його представнику копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.

Згідно статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У справі v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги не вжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовних вимог без розгляду.

Щодо посилання апелянта в скарзі на скасування ухвали без направлення справи до суду першої інстанції для продовження судового розгляду та розгляду вказаних позовних вимог по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Частина 3 статті 312 КАС України прямо передбачає, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Отже. положення норм процесуального права прямо встановлюють обов`язок направлення справи на розгляд суду першої інстанції після скасування ухвали про залишення позову без розгляду.

Стосовно посилання апелянта на одночасне залишення судом першої інстанції позовних вимог без розгляду в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 38235-13 ухвалою від 27.10.2020 та їх розгляд в рішенні від 27.10.2020, суд зазначає, що вказане не може бути підставою для не додержання судом положень ч.3 ст.312 КАС України. Крім того, з матеріали справи містять податкове повідомлення-рішення № 38235-13 на суму 3442,63 грн, позовні вимоги щодо якого судом залишено без розгляду, при цьому, податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 № 38235-13 на суму 3930 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 310, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. у справі № 200/5135/20-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 р. у справі № 200/5135/20-а - скасувати.

Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23 лютого 2021 року

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді І.В. Геращенко

А.А. Блохін