Постанова

від 11.02.2021 по справі 805/2821/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 805/2821/18-а

адміністративне провадження № К/9901/68726/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (колегія суддів: І.В. Сіваченко, А.А. Блохін, О.О. Шишов) у справі №805/2821/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод транспортно-механічного обладнання (надалі за текстом - ТОВ ЗТМО , позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 № 0002391411 на суму 641 059,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки Головного управління ДФС у Донецькій області, викладені у акті перевірки від 27.02.2018 №204/05-99-14-11/33371152 щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині достовірності нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість, у зв`язку із не підтвердженням факту реальності здійснення господарських операцій за договорами з контрагентами, є необґрунтованими та безпідставними. Як зазначає позивач, факт реальності укладених правочинів та здійснення за ним господарських операцій підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2018 (суддя - Чучко В.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що діяльність та спірні операції позивача містять ознаки нереальності та не підтверджені належними первинними документами, є нереальними з точки зору часу та матеріальних ресурсів, не спричинили зміни та рух активів та подальшої реалізації замовнику ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ та отримання доходу (грошових коштів) за реалізовану продукцію, доводи, які викладені в акті перевірки не спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається позивач, не можуть бути достатніми доказами фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Суд апеляційної інстанції постановою від 22.11.2018 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 03.04.2018 № 0002391411.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, прийшов до висновків про те, що реальність господарських операцій між позивачем та його постачальниками послуг/товару підтверджується всіма належними документами первинного господарського обліку, а також доказами подальшого збуту товару.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, на доводи які аналогічні висновкам акту перевірки та доводам апеляційної скарги .

В письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу №175 від 09.02.2018 та повідомлення про проведення перевірки від 09.02.2018 №60/10/05-99-14-11, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ЗТМО (код ЄДРПОУ 33371152), з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ АЛЬТОС ГРУП (код ЄДРПОУ 41041216), за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ УКРПРОМ-ОБЛАДНАННЯ (код ЄДРПОУ 41183279), за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ ОПТИМА ПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41305220), за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 та з 01.09.2017 по 30.09.2017 по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ КРІОН ПЛАС (код ЄДРПОУ 41375675), за період з 01.09.2017 по 30.09.2017 по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ АСКАЛІЯ (код ЄДРПОУ 41461837) та ТОВ ТГ ДОНТОРГ (код ЄДРПОУ 41391849), за період з 01.10.2017 по 31.10.2017 по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 39215196), про що складений акт від 27.02.2018 №204/05-99-14-11/33371152 (т. 1 а.с.12-51).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 1, 4, п. 1, 2 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні в результаті документального оформлення відносин щодо придбання послуг, по яких не підтверджується реальність здійснення приймання-передачі права власності в місці, розташованому на митній території України та відсутні об`єкти оподаткування, що підпадають під визначення пп.14.1.36, пп.14.1.185 п. 14.1 ст. 14, пп.б) п. 185.1 ст. 185, пп.г) п. 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. та п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України ТОВ ЗТМО завищено податковий кредит у розмірі 427373 грн. за перевіряємий період 2017 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 427373 грн.

За наслідками перевірки, 03.04.2018 Управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення №0002391411 про збільшення ТОВ ЗТМО суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 641059,50 грн., з яких: за податковим зобов`язанням 427373,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 213 686,50 грн.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із названими вище суб`єктами господарювання, з огляду на підміну останніми номенклатури придбаного ним товару в третіх осіб на такий, що був реалізований позивачу; відсутністю відповідних виробничих потужностей необхідних для реалізації відповідних послуг/товару; неможливості встановлення джерела походження товару, який придбавався позивачем згідно укладених угод, які були предметом податкової перевірки.

Касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки суду апеляційної інстанції про незаконність податкового повідомлення-рішення ДПІ передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення Податкового кодексу України дійшов правильного висновку, що наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Натомість поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За відсутності факту придбання товарів/робіт/послуг або в разі, якщо придбані товари/роботи/послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Відповідач в акті перевірки, а також під час розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, наголошував та ставив під сумнів неможливість реалізації позивачу товару, який продавцями не придбавався. Такі висновки зазначені в акті перевірки, і податковим органом було встановлено факт неможливості визначення джерела походження металевих конструкцій, які реалізовані позивачу.

Крім того, угоди позивачем укладались також з метою отримання позивачем послуг, в тому числі по термічній обробці окремих виробів з металу, що на переконання податкового органу потребує спеціальних вмінь, навичок, обладнання, а також приміщення, які відсутні за інформацією податкового органу.

Крім того, як вбачається із змісту рішення суду першої інстанції, що документи, які надані позивачем на підтвердження факту здійснення господарських операцій, не підтверджують їх реальність, а отже не є документами первинного бухгалтерського обліку згідно приписів ст.ст. 1 та 9 Закону № 996, з огляду на наступне:

1) у всіх контрагентів позивача (ТОВ АЛЬТОС ГРУП , ТОВ УКРПРОМ-ОБЛАДНАННЯ , ТОВ ОПТИМА ПОСТАЧ , ТОВ КРІОН ПЛАС , ТОВ АСКАЛІЯ , ТОВ ТГ ДОНТОРГ ) відсутні: управлінський та технічний персонал; оборотні кошти; виробничі активи (потужності) та складські приміщення; транспортні засоби; придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності в частині взаємовідносин з позивачем;

2) ТОВ АЛЬТОС ГРУП , ТОВ УКРПРОМ-ОБЛАДНАННЯ , ТОВ ОПТИМА ПОСТАЧ взагалі з моменту створення та протягом строку дії укладених з позивачем договорів придбавало: продукти харчування (яйця курячі, цукор, сіль, масло, жувальну гумку), штучні квіти та рюкзаки, та не придбавало тієї продукції (пружини, ланцюги, диски зчеплення, тощо), що вказана у договорах з позивачем. А отже, вказані підприємства, на думку відповідача, об`єктивно не мали можливості поставити позивачу металеву продукцію, оскільки її не придбавали та не виготовляли, так як не є виробником, а ТОВ АЛЬТОС ГРУП не мав можливості надати послуги з виконання робіт за відповідним договором з позивачем.

З огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, суду апеляційної інстанції необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів. Важливо звернути увагу, що в первинних документах відсутні обов`язкові реквізити, зокрема у видаткових накладних не зазначено відповідальну особу про отримання товару (а.с. 124,130, 135, 138,142, 160,161, 236-241 т.1, а.с.22-26 т.2, тощо),

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області задовольнити частково.

2. Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 скасувати, а справу №805/2821/18-а направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева І.А. Васильєва