Ухвала

від 22.02.2021 по справі 640/1028/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/1028/19

адміністративне провадження № К/9901/3496/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №640/1028/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДК Менеджмент до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м.Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки не містить конкретних фактів порушення відповідачем норм права. Також зазначає про неврахування судом доводів щодо неможливості виконати вимоги ухвали стосовно надання копії податкового повідомлення-рішення, адже такий документ разом з матеріалами контрольно-перевірочної роботи було передано Офісу великих платників податків.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 судом з`ясовано такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДК Менеджмент звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд м.Києва 18.02.2019 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. Цією ж ухвалою зобов`язав відповідача подати суду письмові пояснення щодо позову (відзив) та всі докази на їх підтвердження, які наявні у нього, зокрема належним чином завірену копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.11.2018 № 0827871212, а також докази скерування відзиву позивачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Однак вимогу ухвали суду від 18.02.2019 про надання копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач не виконав, про що зазначено у рішенні Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2020, яким позовні вимоги задоволено.

Крім того у рішенні Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2020 зазначено, що копія оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем до позовної заяви не додавалася, оскільки не було йому вручене у встановленому порядку.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.11.2020 відкрив апеляційне провадження та зобов`язав Головне управління ДПС у м. Києві в установлений для подачі відзиву на апеляційну скаргу строк надати суду належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення від 14.11.2018 №0827871212. При цьому вимога суду зобов`язального характеру зумовлена тим, що копія спірного індивідуального акту не була надана контролюючим органом і до суду першої інстанції, у той час як його прийняття відповідачем неодноразово підтверджувалося.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.10.2020 залишено без змін.

Також суд апеляційної інстанції, виходячи з приписів статтей 249, 324 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив днем прийняття основного рішення окрему ухвалу, якою вирішив довести до відома голови Державної податкової служби України інформацію про допущені порушення для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Приписами статті 324 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої та третьої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів

У четвертій та п`ятій частинах статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України йдеться мова про те, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції звернув увагу на положення статті 129 1 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, зокрема всіма органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, на всій території України.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем під час розгляду цієї справи було допущено порушення вищезазначених норм.

Також судом зауважено, що податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (стаття 4 Податкового кодексу України), що в сукупності з нормами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах саме на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що зумовлюють покладення на платника певних обов`язків.

Отже у спірній ситуації необхідність постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали виникла у зв`язку з тим, що контролюючий орган не здійснив достатніх та необхідних заходів, спрямованих на належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки допустив протиправну бездіяльність, що виразилася у ненаданні копії спірного індивідуального акту, яка призвела до ускладнення встановлення дійсних обставин справи судами.

Таким чином суд апеляційної інстанції оскаржуваною окремою ухвалою довів до відома голови Державної податкової служби України інформацію про порушення відповідачем вимог чинного законодавства України для вжиття відповідних заходів.

Невиконання ж відповідачем своїх процесуальних обов`язків та порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обумовило реагування суду на такі порушення шляхом постановленням окремої ухвали, відтак суд касаційної інстанції вважає, що оскаржувана окрема ухвала суду апеляційної інстанції відповідає закріпленій Кодексом адміністративного судочинства України меті ухвалення такого процесуального судового рішення.

Правильне ж застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні окремої ухвали є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у м.Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №640/1028/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДК Менеджмент до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.С.Пасічник

Л.І.Бившева

В.П.Юрченко