Ухвала

від 18.02.2021 по справі 813/5500/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2021 року

Київ

справа №813/5500/14

адміністративне провадження №К/9901/15302/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

за участю: секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивача: ОСОБА_1 (у режимі ВКЗ),

відповідача 1: представника Гелецького П.В.

відповідача 2: представник не з`явився,

відповідача 3: представника Ониськів А.С. (у режимі ВКЗ),

третя особа ОСОБА_2 : не з`явився,

третя особа ОСОБА_3 : не з`явився,

третя особа ОСОБА_4 : не з`явилась,

третя особа ОСОБА_5 : не з`явилась,

третя особа ОСОБА_6 : не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №813/5500/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними, скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

УСТАНОВИВ:

У провадженні Верховного Суду перебувала касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №813/5500/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними, скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 касаційну скаргу було задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №813/5500/14 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, скасування наказів про звільнення, зобов`язання вчинити дії скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби, Державної виконавчої служби Львівської області щодо звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Державної виконавчої служби Львівської області в період його тимчасової непрацездатності.

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту державної виконавчої служби "Про звільнення ОСОБА_1 " від 29.05.2007 №808.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної виконавчої служби Львівської області "Про звільнення ОСОБА_1 " від 30.05.2007 №441/К.

Визнано неправомірними дії Головного управління юстиції у Львівській області щодо неприйняття ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Поновлено ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника.

Допущено постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника до негайного виконання.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №813/5500/14 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди скасовано і направлено справу в цій частині позовних вимог на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі №813/5500/14 залишено без змін.

01.07.2019 Верховним Судом видано виконавчий лист у справі №813/5500/14 про поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника, боржником у якому зазначено Головне територіальне управління юстиції у Львівській області.

Під час нового розгляду справи в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в суді першої інстанції ОСОБА_1 заявлене клопотання, в якому у зв`язку із ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Львівській області позивач просив залучити до розгляду справи в якості відповідача Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020, яка залишена без змін ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020, клопотання позивача про заміну сторони в адміністративній справі задоволено. Допущено заміну відповідача у справі - Головного територіального управління юстиції у Львівській області, належним відповідачем (правонаступником) - Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.05.2007 по 22.05.2019 в розмірі 1212932,99 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2905,17 грн. допущено до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Шведа Р.З. від 20.12.2019 відкрито виконавче провадження №60913599 з виконання виконавчого листа №813/5500/14, виданого Верховним Судом 01.07.2019, про поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника.

27.01.2020 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні №60913599 з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на Міністерство юстиції України.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2020 заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження було повернуто заявнику без розгляду з підстав, передбачених частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки розгляд такої заяви відповідно до вимог частини 1 статті 379 цього Кодексу може здійснюватись виключно судом першої інстанції.

03.03.2020 до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, надійшла заява ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні №60913599 з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2020, заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні №60913599, а саме боржника - Головне територіальне управління юстиції у Львівській області належним боржником (правонаступником) - Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів).

20.07.2020 до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо невиконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у порядку статті 383 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 заяву позивача у порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій і бездіяльності відповідача залишено без задоволення.

22.07.2020 до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, надійшла заява ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати суду звіт про його виконання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 відмовлено.

29.07.2020 до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, надійшла заява Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення або зміну способу і порядку виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника.

18.08.2020 до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, надійшла заява Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зупинення виконавчого провадження №60913599 на час розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Розгляд вказаних заяв Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судом першої інстанцій у строки, встановлені КАС України, здійснений не був.

10.09.2020 та 11.09.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшли клопотання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про залишення без розгляду раніше поданих ним заяв про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а також про зупинення виконавчого провадження.

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 заяви Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення способу і порядку виконання судового рішення та про зупинення виконавчого провадження залишені без розгляду.

Поряд з цим, поки матеріали даної адміністративної справи перебували у суді першої інстанції, 14.02.2020 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, в якій позивач просив зобов`язати суб`єкта владних повноважень (боржника), не на користь якого ухвалене судове рішення надати суду звіт про виконання судового рішення (виконавче провадження №60913599 від 20.12.2019).

У зв`язку з цим, Верховним Судом 14.02.2020 матеріали даної адміністративної справи витребувано з суду першої інстанції та наголошено на необхідності термінового надіслання матеріалів справи на адресу суду касаційної інстанції.

04.09.2020 до Верховного Суду надійшла ще одна заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, в якій позивач просив зобов`язати відповідача - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) надати суду звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Верховним Судом 09.09.2020 матеріали даної адміністративної справи повторно витребувано з суду першої інстанції та наголошено на необхідності термінового надіслання матеріалів справи на адресу суду касаційної інстанції.

Проте, матеріали даної адміністративної справи були надіслані до Верховного Суду разом із супровідним листом Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 та фактично надійшли до суду касаційної інстанції лише 07.10.2020.

На обґрунтування поданих позивачем заяв він зазначає, що попри тривалий час, протягом якого виконавчий лист №813/5500/14, який видано Верховним Судом 01.07.2019, про поновлення ОСОБА_1 на посаді перебуває на примусовому виконанні, будь-яких дій з метою його виконання ані державним виконавцем, ані боржником вчинено не було. Позивач змушений самостійно звертатися до уповноважених органів та осіб із заявами щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, щодо його поновлення. При цьому, причини тривалого невиконання судового рішення, на переконання позивача, не мають об`єктивного характеру, а залежать лише від небажання боржника поновляти позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

При цьому, судові рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню (пункт 3 частини 1 статті 371 КАС України).

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції", Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (рішення від 19.03.1997, №18357/91).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Антонюк проти України" Суд нагадав, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (див. "Шестаков проти Росії" (Shestakov v. Russia), №48757/99, від 18 червня 2002 року) (рішення від 11.12.2008, №17022/02).

У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (N 1) [ВП], №36813/97, п. 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року) (рішення від 12.05.2011, №11944/05).

У свою чергу, статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин 1-2 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом.

Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що виконавчий лист у справі №813/5500/14 про поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника був виданий Верховним Судом 01.07.2019.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 20.12.2019 відкрито виконавче провадження №60913599 з виконання цього виконавчого листа.

У подальшому, на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2020, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05.08.2020 було здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні №60913599 з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Доказами, які додані позивачем до заяв про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, підтверджується, що ОСОБА_1 звертався до Державного секретаря Міністерства юстиції України Г. Буяджі з інформаційними запитами від 11.08.2020, від 14.08.2020, в яких просив повідомити про причини невиконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №813/5500/14, проте, відповідей на вказані запити, як стверджує сам позивач, йому надано не було.

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з інформаційним запитом від 14.08.2020, в якому просив повідомити про причини невиконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №813/5500/14 та додатково інформувати його про те, які заходи вжиті на її виконання.

Листом від 18.08.2020 №96/2/3-20/09-05 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) повідомило позивача про те, що згідно з вимогами наказу Міністерства юстиції України від 07.11.2019 №3421/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2019 за №1148/34119 "Про внесення змін до Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України" (надалі - Наказ №3421/5), перший заступник начальника, заступники начальника міжрегіонального управління, заступники начальника міжрегіонального управління - начальники Управлінь забезпечення примусового виконання рішень та їх заступники призначаються на посади та звільняються з посад державним секретарем Міністерства юстиції України. Тому, з метою належного виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №813/5500/14, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Проте, як було зазначено вище, заява Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення або зміну способу і порядку виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника, що була подана до Львівського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції 29.07.2020, була відкликана самим заявником - Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі клопотання від 10.09.2020, у зв`язку з чим ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 дану заяву було залишено без розгляду.

Отже, протягом тривалого періоду часу, зокрема більше як півтора року, постанова Верховного Суду від 22.05.2019 про поновлення позивача на посаді публічної служби залишається невиконаною.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав вважати, що існують будь-які об`єктивні причини неможливості виконання цього судового рішення.

У першу чергу, варто наголосити, що станом на час ухвалення Верховним Судом постанови від 22.05.2019 у справі №813/5500/14 про поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника була чинною Типова структура головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затверджена наказом Міністерства юстиції України 16.02.2018 №386/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.02.2018 за №193/31645, якою було передбачено наявність у головному територіальному управлінні юстиції в області такого підрозділу, як Управління державної виконавчої служби та посади у ньому заступника начальника Управління - начальника відділу, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Крім того станом на час ухвалення Верховним Судом постанови від 22.05.2019 в частині поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника, а також станом на час видачі Верховним Судом виконавчого листа від 01.07.2019 про її виконання, Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, що було визначене боржником, здійснювало свою діяльність на звичайній основі відповідно до чинної на той час редакції Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, зареєстроване у Міністерстві юстиції України від 23.06.2011 за №759/19497 (надалі - Наказ №1707/5).

Відтак, Верховний Суд, як суд касаційної інстанції, при прийнятті вказаного судового рішення та визначенні суб`єкта владних повноважень, на якого покладений обов`язок щодо його виконання, не допустив будь-яких процесуальних порушень, які б слугували чи могли б слугувати підставою для неможливості виконання цього судового рішення.

У подальшому згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" від 09.10.2019 №870 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком, до якого включене, у тому числі, Головне територіальне управління юстиції у Львівській області, а також утворено нові міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком, до якого включене, у тому числі, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Наказом Міністерства юстиції України від 23.10.2019 №3228/5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.10.2019 за №1126/34097, внесені відповідні зміни до Наказу №1707/5 шляхом викладення цього наказу у новій редакції.

Таким чином, після ухвалення судового рішення та видачі виконавчого листа з його виконання, мало місце вибуття Головного територіального управління юстиції у Львівській області, визначеного в якості боржника у виконавчому провадженні №60913599, зі спірних правовідносин та передача відповідних функцій у цих правовідносинах Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Львів).

У зв`язку з цим, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.07.2020, яка набрала законної сили, було здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні №60913599 з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів).

На реалізацію даної ухвали суду було прийнято постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 05.08.2020 ВП№60913599.

У той же час, наказом Міністерства юстиції України від 07.11.2019 №3421/5, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.11.2019 за №1148/34119, були внесені зміни до Наказу №1707/5 шляхом викладення пункту 9 цього наказу в наступній редакції: "Начальник міжрегіонального управління має не більше восьми заступників, включаючи першого заступника начальника. Перший заступник начальника, заступники начальника міжрегіонального управління, заступники начальника міжрегіонального управління - начальники Управлінь забезпечення примусового виконання рішень та їх заступники призначаються на посади та звільняються з посад державним секретарем Міністерства юстиції України.".

Тобто, з внесенням відповідних змін до Наказу №1707/5, компетенція щодо призначення на посади та звільнення з посад перших заступників начальника, заступників начальника міжрегіонального управління, заступників начальника міжрегіонального управління - начальників Управлінь забезпечення примусового виконання рішень та їх заступників передана державному секретарю Міністерства юстиції України.

Слід зауважити, що вказані зміни до Наказу №1707/5 були внесені до моменту постановлення Львівським окружним адміністративним судом ухвали від 17.07.2020 про заміну боржника у виконавчому провадженні, проте, не були враховані судом першої інстанції при вирішенні відповідного питання.

Крім того, під час вирішення Львівським окружним адміністративним судом питання про заміну боржника у виконавчому провадженні ВП№60913599 Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), представник якого був присутній у судовому засіданні 17.07.2020, жодним чином не заперечувало проти здійснення такої заміни та не вказувало будь-яких причин, які б робили неможливим виконання ним судового рішення.

Вказана ухвала не була оскаржена Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) в апеляційному порядку, що свідчить про згоду останнього на визначення його в якості боржника у виконавчому провадженні.

При цьому, як вбачається з пояснень, що надавалися Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) на виконання вимог суду, ні протягом періоду, коли у цього органу були відповідні повноваження, ні у подальшому після втрати таких повноважень, ним не вживалось жодних заходів задля виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 про поновлення ОСОБА_1 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника.

Суд також зазначає, що існування обставин, обумовлених внесенням таких змін до Наказу №1707/5, не може слугувати самостійною підставою для висновку про неможливість виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019, оскільки передача функцій щодо поновлення позивача на посаді від одного суб`єкта владних повноважень іншому, за своєю суттю, є процесуальним питанням, пов`язаними з виконанням судового рішення, яке повинно вирішуватись у порядку, передбаченому статтями 378-379 КАС України.

Варто також звернути увагу на те, що саме з цих підстав Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) було подано до Львівського окружного адміністративного суду заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019, датовану 29.07.2020, яку в подальшому було відкликано заявником.

Заяви про заміну сторони виконавчого провадження Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) у встановленому КАС України порядку подано не було.

У своєму рішенні у справі "Чуйкіна проти України" від 13.01.2011 Європейський Суд з прав людини наголосив, що навіть ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. Суд також зазначив, що "інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих" (рішення від 15 липня 2010 року у справі "Нікітіна проти Росії" (Nikitina v. Russia), заява №47486/07, п. 19, наразі ще не набуло статусу остаточного). Подібний підхід слід застосовувати до судового провадження у справі проти державного органу, в якому особа оскаржує виконавче провадження, враховуючи, що це виконання було і залишається обов`язком держави, незалежно від того, який конкретно орган відповідає за виконання цієї функції у будь-який момент часу. У зв`язку з наведеними обставинами у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Враховуючи наведене та зважаючи на тривалий період невиконання судового рішення про поновлення позивача на посаді публічної служби, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що мають місце підстави для вжиття заходів судового контролю за його виконанням шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, тобто, у даному випадку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, 07.10.2020, одночасно із надходженням матеріалів даної адміністративної справи від суду першої інстанції, до Верховного Суду надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дубчак М.З. від 25.09.2020, якою виконавче провадження №60913599 з виконання виконавчого листа №813/5500/14, виданого Верховним Судом 01.07.2019, про поновлення ОСОБА_1 з 30.05.2007 в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на посаді першого заступника начальника закінчене з підстав, передбачених пунктом 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає, що аналіз норми статті 382 КАС України, у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України, дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Оскільки виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється як добровільно (самим боржником), так і у примусовому порядку (органами державної виконавчої служби), то судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо не залежить від тієї обставини, чи існує станом на час вжиття заходів такого контролю відкрите виконавче провадження.

З огляду на наведене, заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягають до задоволення.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 355, 359, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №813/5500/14 задовольнити.

Зобов`язати Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) протягом одного місяця з дня постановлення цієї ухвали подати звіт про виконання постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №813/5500/14.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 23.02.2021.

СуддіВ.М. Шарапа В.М. Бевзенко Н.А. Данилевич