Ухвала

від 26.01.2021 по справі 183/6672/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/6672/18

Провадження № 6/183/30/21

У Х В А Л А

26 січня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Власко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Новомосковської міської ради про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. звернувся до суду із вищезазначеним поданням, в якому просить вирішити питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,7 м 2 , житловою площею 30,7 м 2 , яка складається з: 1- коридор, площею 5,5 м 2 ; 2 - коридор, площею 1,3 м 2 ; 3 - туалет, площею 1,6 м 2 ; 4 - кладова, площею 0,3 м 2 ; 5 - кладова, площею 0,3 м 2 ; 6 - кухня, площею 6,2 м 2 ; 7 - кімната, площею 12,8 м 2 ; 8 - кімната, площею 17,9 м 2 ; І - балкон, площею 0,8 м 2 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 - боржникові за виконавчим провадженням, на праві власності, у якій зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте фактично не мешкає у зазначеній квартирі.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження за № 61020403 з примусового виконання виконавчих листів № 183/6672/18, виданих 25 листопада 2019 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики від 01 грудня 2015 року у розмірі 21 000,00 Євро та 600,00 дол. США, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 01 грудня 2015 року у розмірі 2 037,50 Євро та 58,21 дол. США та судових витрат у розмірі 8 810,00 грн.

Рішення суду боржником не виконується, ним, як приватним виконавцем, здійснено заходи щодо примусового виконання рішення суду, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Боржник офіційно не працевлаштований, має рахунок у банківській установі України, проте кошти на останньому відсутні, було проведено часткове списання коштів у розмірі 8,60 грн., у нього відсутнє рухоме майно та земельні ділянки на яке можливо звернути стягнення, окрім транспортного засобу - автомобіля марки ГАЗ, модель 3309, д/н НОМЕР_2 , який оголошено у розшук та який станом на день звернення до суду із цим поданням не розшуканий та вартість якого не покриє суму боргу за рішенням суду.

Під час проведення виконавчих дій ним виявлено у боржника на праві власності нерухоме майно - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яку ним, як приватним виконавцем, описано та на яку накладено обтяження - арешт, про що складено відповідну постанову від 25 лютого 2020 року та від 29 вересня 2020 року. Станом на 10 листопада 2020 року зазначені постанови боржником не оскаржувались.

Разом з тим, ним виявлено, що у вищезазначеній квартирі зареєстрована, однак не проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 . Додатково, зазначив, що права дитини, у наслідок звернення стягнення на нерухоме майно боржника, порушені не будуть, оскільки матері дитини на прав власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_5 та 3/4 частини квартири АДРЕСА_6 .

29 вересня 2020 року та 29 жовтня 2020 року ним направлено лист до Служби у справах дітей Новомосковської міської ради з метою отримання згоди на реалізацію нерухомого майна, право користування у якому має неповнолітня особа, відповіді на які він не отримав, а тому він припускає, що такий дозвіл йому не надають, а тому приватний виконавець звернувся до суду із цим поданням.

Заявник - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О. М. та заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у судове засідання не з`явились, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим провести розгляд заяви за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Новомосковської міської ради у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, пояснив, що на засіданні Виконавчого комітету Новомосковської міської ради 26 листопада 2020 року було розглянуто питання про надання дозволу на реалізацію нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та прийнято відповідне рішення. Під час прийняття рішення у справі просив ураховувати права та інтереси неповнолітньої дитини, передбачені чинним законодавством (а.с. 185).

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом установлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2019 року, ухваленим заочно у цивільній справі № 183/6672/18, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 01 грудня 2015 року у розмірі 21 000,00 Євро (двадцять одна тисяча Євро) та 600,00 доларів США (шістсот доларів США). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики від 01 грудня 2015 року у розмірі 2 037,50 Євро (дві тисячі тридцять сім Євро 50 центів) та 58,21 доларів США (п`ятдесят вісім доларів 21 цент). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 8 810 гривень 00 копійок. (вісім тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.) (а.с. 99-104).

На підставі вищезазначеного рішення суду були виготовлені та видані виконавчі листи (а.с. 114, 115, 116), які стягувач пред`явив для виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О. М.

20 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим О. М. (надалі - приватний виконавець) були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № 61005623, 61005926, 61006171, які згодом об`єднані у зведене виконавче провадження за № 61020403 (а.с. 117, 118, 119, 120).

Постановою приватного виконавця від 24 січня 2020 року накладено арешт на рахунки і вклади боржника ОСОБА_2 (а.с. 123). 25 лютого 2020 року приватним виконавцем арештовано нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 126). Постановою приватного виконавця від 29 вересня 2020 року описано та арештовано майно боржника ОСОБА_2 , а саме вищезазначену квартиру (а.с. 129-131). Крім того, приватним виконавцем установлено відсутність у боржника доходів, земельних ділянок, річкового/морського транспортів, на які можливо звернути стягнення.

Постановою приватного виконавця від 18 червня 2020 року оголошено у розшук майно боржника ОСОБА_2 , а саме транспортний засіб марки ГАЗ, модель 3309, д/н НОМЕР_2 (а.с. 148). Рішення суду боржником не виконується.

Відповідно до довідки Відділу реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 414 від 14 лютого 2020 року, наданої на запит приватного виконавця, і долученої до матеріалів подання у засвідченій заявником копії, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 133).

29 вересня 2020 року приватний виконавець звернувся на адресу Служби у справах дітей Новомосковської міської ради з метою надання йому попереднього дозволу на реалізацію нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яку належить боржникові ОСОБА_2 та у якій зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 156). Доказів отримання відповіді на вищезазначене звернення приватного виконавця матеріали справи не містять.

Разом з тим, відповідно до рішення Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 683/0/6-20 від 26 листопада 2020 року, наданим суду в копії представником заінтересованої особи - Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, відмовлено приватному виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову О. М. у наданні дозволу на реалізацію нерухомого майна, а саме: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки у зазначеній квартирі зареєстрована та має право користування неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 190).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до п. 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року, дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 177 СК України органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Згідно з п. 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

У п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв`язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку. Суд не має права зобов`язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом "Про виконавче провадження" можуть суперечити законодавству України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням, у тому числі, таких засад, як верховенства права;обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження.

Розділ VI ЦПК України визначає перелік процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), які вирішуються судом. Суд, вирішуючи подання, приходить до висновку, що чинним цивільним процесуальним законодавством України не передбачено порядку звернення судом стягнення на нерухоме майно боржника на підставі подання державного/приватного виконавця. Такий порядок передбачений лише Законом України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим, суд вважає за можливе роз`яснити заявникові про те, що він не позбавлений права на звернення до суду із заявою/поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду у порядку ст. 435 ЦПК України. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні вищезазначеного подання належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Новомосковської міської ради про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 26 січня 2021 року.

Суддя Г.Є. Майна