Рішення

від 09.02.2021 по справі 914/641/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2021 справа № 914/641/18

За позовом: Заступника військового прокурора Західного регіону України (79007, м.Львів, вул. Клепарівська, 20) в інтересах Держави, -

про: визнання незаконним та скасування Рішення про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку (за Відповідачем-1) та частково Рішення Відповідача -1 №22 від 27.12.2013; визнання недійсним Договору оренди та витребування земельної ділянки, -

Позивач: Міністерство оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, 6; ідент.код 00034022);

Відповідач-1: Малехівська сільська рада Жовківського району, Львівської області (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Івасюка,6; ідент.код 22355287);

Відповідач-2: Жовківська районна державна адміністрація Львівської області (80300, Львівська область, м.Жовква, вул. Львівська, 40; ідент.код 04056351);

Відповідач-3: Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Галтрансрембуд» (79066, м.Львів, вул. Зелена, 269а; ідент.код 30918102);

Третя особа (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (79040, м.Львів, вул. Городоцька, 224; 80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 18; ідент.код 24308317).

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мазуркевич М.Р.

Представники:

Прокуратури: не прибув;

Позивача: не прибув;

Відповідача-1: Лосин О.Б. Довіреність від 02.11.2020;

Відповідача-2: Бакун О.Є. сільський голова;

Відповідача-3: Гобечія І.Т. Ордер ВС №1034548 від 07.09.2020;

Третьої особи: ОСОБА_1 Довіреність №2 від 05.01.2021.

Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №10.

Суд встановив:

Заступником військового прокурора Західного регіону України подано Позовну Заяву в інтересах Держави (Позивач - Міністерство оборони України) з вимогами:

-Визнати незаконним та скасувати Рішення Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області (номер запису про право 5023221 від 12.03.2014) щодо реєстрації права комунальної власності за Малехівською сільською радою Жовківського району, Львівської області на земельну ділянку (кадастровий номер 4622785700:03:000:0012), площею 0,117 га, розташовану на АДРЕСА_1 .

-Визнати незаконними та скасувати пункти 1-4 Рішення №22 від 27.12.2013 Малехівської сільської ради Жовківського району, Львівської області «Про державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування виробничих будівель і споруд ТзОВ «Галтрансрембуд» та надання в оренду».

-Визнати недійсним Договір оренди землі від 25.03.2014, укладений Малехівською сільською радою Жовківського району, Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галтрасрембуд», - щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4622785700:03:000:0012.

-Витребувати від Малехівської сільської ради Жовківського району, Львівської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтрансрембуд» на користь Держави Україна, в особі Міністерства оборони України, земельну ділянку площею 0,117 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 4622785700:03:00060012.

Судом, Ухвалою від 04.11.2020, прийнято часткову зміну Прокурором підстав позову.

Прокурором подано Відповіді на Відзиви Відповідачів-1 та -3.Прокуратурою підставами позову, зокрема, зазначено:

-виходячи з Технічного звіту з виконання проектно-пошукових робіт на встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки з видачі державного акту на право постійного користування землею Військовій частині НОМЕР_1 , земельна ділянка площею 0,117 га, з кадастровим номером 4622785700:03:000:0012, перебуває в межах земельної ділянки площею 3,8491га, яка належала, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 03.06.1997 серії ІІ-ЛВ №002741, Військовій частині НОМЕР_1 (правонаступником якої є ДП МО України «Західвійськбуд»);

-відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 03.06.1997 ІІ-ЛВ №002741, Військова частина НОМЕР_1 , яка знаходилась у с.Малехові Жовківського району, Львівської області, є постійним землекористувачем, для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд, на підставі Рішення Малехівської сільської ради від 27.12.1996;

-згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 29.05.1997 ІІ-ЛВ №000650, Військова частина НОМЕР_2 , що знаходилась у с.Малехові Жовківського району, Львівської області, є постійним землекоситувачем земельної ділянки площею 5,799 га, яку надано у постійне користування (для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд) відповідно до Рішення Малехівської сільської ради від 17.09.1996;

-на підставі Наказу Міністерства оброни України №27 від 29.01.1998, Військові частини № НОМЕР_3 та НОМЕР_2 ліквідовано, а на їх базі створено філії ДП МО України «Західвійськбуд»: « 66 управління начальника робіт», яке є правонаступником всіх майнових прав і обов`язків Військової частини НОМЕР_1 , та « 20 управління начальника робіт», яке є правонаступником всіх майнових прав і обов`язків Військової частини НОМЕР_2 ;

-відповідно до Довідки від 09.09.2013 з Державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем), станом на 01.01.2004 землекористувачем земельної ділянки площею 9,65га, яка знаходилася за межами населеного пункту, є Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд»;

-правонаступником всіх майнових прав і обов`язків щодо майна Військових частин НОМЕР_2 і НОМЕР_1 стало ДП МОУ «Західвійськбуд», зокрема правонаступником права постійного користування земельними ділянками, які надані у постійне користування Військовим частинам НОМЕР_2 і НОМЕР_1 ;

-згідно зі вказаним Наказом Міністерства оборони України №27 від 29.01.1998, Військові частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 розформовано, а на їхній базі створено ДП МОУ «Західвійськбуд», яке є правонаступником всіх майнових прав та обов`язків згаданих військових частин;

-Постановами від 11.12.2014 у справі №914/2733/13 та від 10.05.2016 у справі №914/2895/15 Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що ДП МОУ «Західвійськбуд» є повним правонаступником Військової частини НОМЕР_1 , у тому числі і щодо права цього Державного підприємства на вказану земельну ділянку;

-зазначені обставини встановлено та підтверджено Рішеннями Господарського суду Львівської області у справах №№5015/2616/12, 914/2733/13, 914/2895/15, а тому в порядку, передбаченому ч.4 ст.75 ГПК України, вказані факти не потребують повторного доказування;

-22.12.2006 Жовкіською районною адміністрацією прийнято Розпорядження №1223 «Про вилучення земельної ділянки із землекористування ДП МОУ «Західвійськбуд» на території Малехівської сільської ради», яким вирішено:

·припинити ДП МОУ «Західвійськбуд» користування частиною земельної ділянки площею 5,1443га, надану для обслуговування об`єктів нерухомого майна, - у зв`язку з добровільною відмовою від права користування частиною земельної ділянки, - з подальшою передачею ТзОВ «Захід-буд-сервіс», ПП «Автотехнобудсервіс» та ТзОВ «Галтрансрембуд» на території Малехівської сільської ради;

·вилучену земельну ділянку ДП МО України «Західвійськбуд» площею 5.1443 га перевести в землі запасу Малехівської сільської ради (забудовані землі);

-07.12.2011 прокурором Жовківського району Львівської області, на адресу Жовківської районної адміністрації, внесено Протест на Розпорядження від 22.12.2006 № 1223 «Про вилучення земельної ділянки ДП МО України Західвійськбуд» на території Малехівської сільської ради»;

-14.12.2011, Розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації (№ 1137), Розпорядження від 22.12.2006 № 1223 визнано таким, що втратило чинність;

-однак, незважаючи на викладене, 27.12.2013 Малехівською сільською радою прийнято Рішення № 22 «Про державну реєстрацію права комунальної власності земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва га обслуговування виробничих будівель і споруд ТзОВ «Галтрансрембуд» та надання в оренду», яким вирішено:

·Малехівській сільській раді здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничих будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622785700:03:000:0012;

·після державної реєстрації права комунальної власності, надати в оренду ТзОВ «Галтрансрембуд» земельну ділянку площею 0,117 га для будівництва та обслуговування виробничих будівель і споруд (кадастровий номер 4622785700:03:000:0012) терміном на 5 років, з розміром орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

-проте земельна ділянка площею 0,117 га, щодо якої прийнято Рішення Малехівської сільської ради від 27.12.2013 № 22, знаходилася в межах земельної ділянки площею 3,8491 га, яка належала, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЛВ № 002741 від 03.06.1997, Військовій частині НОМЕР_1 , правонаступником якої є ДП МО України «Західвійськбуд», на праві постійного користування;

-таким чином, відповідно до вимог ст. 149 Земельного кодексу України, перед прийняттям Рішення про надання в оренду ТзОВ «Галтрансрембуд» земельної ділянки площею 0,117 га по вул. Київській 22 у с. Малехів, Малехівська сільська рада повинна була прийняти рішення про вилучення земельної ділянки від постійного користувача - Військової частини НОМЕР_4 (його правонаступника);

-однак, відсутні будь-яких докази надання згоди Військовою частиною НОМЕР_1 , ДП МО України «Західвійськбуд» чи Міністерства оборони України та вилучення земельної ділянки площею 0,117 га по АДРЕСА_1 , а також - відсутнє рішення Малехівської сільської ради про вилучення вказаної земельної ділянки від постійного користувача Військової частини НОМЕР_1 чи її правонаступника;

-25.03.2014, на підставі Рішення Малехівської сільської ради від 27.12.2013 № 22, Малехівською сільською радою та ТзОВ «Галтрансрембуд» укладено Договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2 якого Орендодавець (Малехівська сільська рада) надала, а Орендар (ТзОВ «Галтрансрембуд») прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничих будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в оренду передано земельну ділянку, кадастровий № 4622785700:03:000:0012, загальною площею 0,117 га);

-відповідно до п. 8 Договору оренди, його укладено строком на 5 років;

-02.04.2014 Сторонами Договору оренди підписано Акт прийняття-передачі спірної земельної ділянки в оренду;

-згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2017, земельна ділянка з кадастровим номером 4622785700:03:000:0012 (цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови), площею 0,117 га за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності Малехівській сільській раді Жовківського району, Львівської області;

-отже, Відповідач-1 незаконно, перевищуючи свої повноваження, прийняв Рішення від 27.12.2013 № 22, яким неправомірно розпорядився частиною вказаної земельної ділянки, а саме ділянкою площею 3,117 га, надавши останню в користування Відповідачу-3 на підставі укладеного Договору оренди землі від 25.03.2014, враховуючи, що однією з підстав зміни цільового призначення земель є вилучення земельних ділянок, наданих в постійне користування;

-порядок вилучення земельних ділянок регламентовано нормами ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України, якими передбачено, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень;

-таким чином, прийняттю Рішення від 27.12.2013 № 22 про надання в оренду ТзОВ «Галтрансрембуд» земельної ділянки площею 0,117 га пo вул. Київській 22 у с. Малехів, повинно було передувати прийняття Відповідачем-1 рішення про вилучення земельної ділянки від постійного землекористувача ДП МО України «Західвійськбуд» за обов`язковою згодою Міністра оборони України;

-проте, Міністром оборони України або уповноваженою ним посадовою особою рішення щодо надання згоди на передачу як земельної ділянки площею 3.8491 га, так і земельної ділянки площею 0,117 га, яка входила до складу першої, не приймались;

-відсутність добровільної відмови землекористувача ДП МО України «Західвійськбуд», за згодою Позивача (як органу, уповноваженого Державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), від земельних ділянок, підтверджує той факт, що право постійного користування Підприємства спірною земельної ділянкою, яка належить до земель оборони, не припинено;

-обставини та факти щодо неправомірного вилучення земельної ділянки площею 5,1443 га (зокрема, щодо відсутності згоди Міністерства оборони України) були неодноразово досліджені та підтверджені Господарським судом під час розгляду справ № 914/2733/13 та № 914/2895/15, а тому не потребують повторного доказування;

-також, Рішеннями Господарського суду у справах № 914/2733/13 та № 914/2895/15 встановлено, що земельна ділянка площею 5,1443 га, яка входила до складу земельної ділянки розміром 9,65 га, що перебувала у користуванні військових частин НОМЕР_2 і НОМЕР_4 (правонаступником яких є ДП МО України «Західвійськбуд»), відповідно до ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» та ст. 77 Земельного кодексу України, належала і належить до земель оборони, які мають особливий правовий режим;

-14.12.2017 військовою прокуратурою Львівського гарнізону на адресу Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області направлено запит щодо: прийняття рішення про скасування (визнання недійсним) Рішення Малехівської сільської ради від 14.03.2006 № 1 про вилучення земельної ділянки ДП МО України «Західвійськбуд» площею 5,1443 га; повернення даної земельної ділянки Державному підприємству;

-проте Відповідачем-1 Рішення від 14.03.2006 № 1 не скасовано, рішень щодо повернення земельної ділянки площею 5,1443 га у власність Держави (в особі Міністерства оборони України) не приймалось;

-згідно зі ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів;

-нормами статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування і розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним;

-наявні докази підтверджують належність спірної земельної ділянки до земель оборони, зокрема, у Довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) чітко зазначено, що станом на 01.01.2004 землекористувачем земельної ділянки площею 9,65 га є ДП МО України «Західвійськбуд»; дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту (у Довідці вказаний номер рядка 6.1, таким номером рядка як власник, - землекористувач зазначається Міністерство оборони України);

-особливості передачі та надання згоди на вилучення земель, наданих для потреб Збройних Сил України, визначені «Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483;

-відповідно до вимог п.п. 44, 45, 50 вказаного Положення, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України; оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, на обліку яких знаходяться земельні ділянки;

-Міністром оборони України або уповноваженою ним посадовою особою рішення щодо надання згоди на передачу зазначеної земельної ділянки не приймалося;

-відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу;

-згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам Держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній вол; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-ураховуючи наведене та те, що спірний Договір оренди від 25.03.2014 укладено на виконання незаконного рішення Малехівської сільської ради №22 від 27.12.2013, він підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України;

-оскільки неприпустимим є повернення земельної ділянки невласнику (Малехівській сільській раді, що не мала права на її відчуження), заявлено вимогу про витребування спірної земельної ділянки на користь Держави в особі Міністерства оборони України;

-згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції;

-відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси;

-статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується;

-Відповідачі - 1 , 3 незаконно, без жодних правових підстав, користуються землями оборони, що призводить до порушення інтересів Держави;

-відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном;

-згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

-здійсненням Реєстраційною службою Жовківського районного управління юстиції Львівської області державної (номер запису про право: 5023221 від 12.03.2014) права комунальної власності за Малехівською сільською радою Жовківського районну Львівської області на земельну ділянку (кадастровий номер 4622785700:03:000:0012) площею 0,117 га по АДРЕСА_1 , порушено права власника - Держави (в особі Міністерства оборони України) на спірне майно, оскільки вказане рішення призвело до вилучення спірного майна від законного власника;

-таким чином, рішення Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про реєстрацію право власності за Малехівською сільською радою Жовківського районну Львівської області на земельну ділянку (кадастровий номер 4622785700:03:000:0012) площею 0,117 га по АДРЕСА_1 , є незаконним, порушує право власності Держави на вказане державне майно, а тому підлягає скасуванню;

-дії Реєстраційної служби є незаконними, оскільки зазначена земельна ділянка є власністю Держави в особі Міністерства оборони України, що підтверджується Рішеннями Господарського суду Львівського області справах № 914/2733/13 та № 914/2895/15;

-відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав на нерухоме майно у разі скасування, на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав;

-згідно із пп. 5 п. 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, ведення Державного реєстру прав передбачає внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування записів Державного реєстру прав;

-відповідно до абзацу 2 п. 2 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким передбачено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які належать до земель оборони;

-відповідно до п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2017 № 17, Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу ліквідовано, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї Постанови;

-04.10.2013, Розпорядженням Жовківської районної державної адміністрація (№ 3581), створено Центр надання адміністративних послуг при Жовківській районній державній адміністрації;

-Прокурором встановлено та визначено необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів Держави, оскільки Міністерство оборони України не забезпечило виконання необхідних заходів.

Позивачем зазначено про правомірність позовних вимог Прокуратури.

Третьою особою надано Пояснення з обґрунтуванням наявності підстав для задоволення позову, у яких, зокрема, зазначено:

-згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 03.06.1997р. II-JIB №002741, Військова частина НОМЕР_1 , яка знаходилась в с. Малехові, була постійним землекористувачем земельної ділянки площею 3,8491 га (земельну ділянку надано у постійне користування для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд відповідно Рішення Малехівської сільської ради від 27.12.1996);

-згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 29.05.1997р. ІІ-ЛВ №000650, Військова частина НОМЕР_2 , яка знаходилась в с. Малехові, була постійним землекористувачем земельної ділянки площею 5,799 га (земельну ділянку надано у постійне користування для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд відповідно Рішення Малехівської сільської ради від 17.09.1996);

-відповідно до Наказу Міністра оборони України від 29.01.1998р. № 27, Військові частини НОМЕР_1 і А-3334 були ліквідовані і на їх базі були створені філії Державного підприємства МО України «Західвійськбуд»: « 66 управління начальника робіт», яка є правонаступником всіх майнових прав і обов`язків військової частини А-3357 (стор. 11 Додатку до Наказу №27), та « 20 управління начальника робіт», яка є правонаступником всіх майнових прав і обов`язків військової частини А-3334 (стор. 10-11 Додатку до Наказу №27);

-так, у Довідці з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (форма 6-зем) від 09.09.2013 зазначено, що станом на 01.01.2004 землекористувачем земельної ділянки площею 9.65 га було ДП МО України «Західвійськбуд»; дана земельна ділянка знаходилась за межами населеного пункту;

-відповідно до Довідки КЕВ м. Львова від 08.09.2014 №4592, за ДП МО України «Західвійськбуд», за адресою: вул. Л. Українки, 45, с. Малехів, Жовківський район, Львівська область, Військове містечко №371, обліковувалась: земельна ділянка площею 5,7990га, яка відноситься до земель оборони, Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №000650 від 29.05.1997, та земельна ділянка загальною площею 3,8491 га, яка відноситься до земель оборони, Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №002741 від 03.06.1997;

-у Рішенні Господарського суду Львівської області від 08.09.2014 у справі № 914/2733/13 та Постанові Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 у справі № 914/2895/15 судами чітко визначено, що ДП МО України «Західвійськбуд» є повним правонаступником Військових частини НОМЕР_2 і А-3357, зокрема правонаступником права постійного користування земельними ділянками площею 5,799га та площею 3.8491 га, а також судами зазначено, що документальне переоформлення такого права у певний термін не є обов`язковим;

-при розгляді справ №914/2733/13 та №914/2895/15 судами ретельно було досліджено питання щодо правомірності користування земельними ділянками, починаючи з їх первісного користувача (тобто Військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ) та в подальшому - правонаступником Військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_1 (ДП МО України «Західвійськбуд);

-відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

-отже, обставини щодо переходу майнових прав і обов`язків Військових частин А-3334 і А-3357 при правонаступництві до ДП МО України «Західвійськбуд» не потребують повторного доказування;

-у Рішенні Господарського суду Львівської області від 29.08.2012 у справі №5015/2616/12 зазначено: «В матеріалах справи відсутні докази того, що правонаступником Військової частини НОМЕР_2 є Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд», що відповідний правонаступник дав згоду на вилучення земельної ділянки саме площею 1,9695 га по АДРЕСА_2 , а також відсутнє рішення Малехівської сільської ради про вилучення вищевказаної земельної ділянки від постійного користувача Військової частини НОМЕР_2 чи її правонаступника.»;

-дане ствердження в Рішенні було зазначено Судом не з метою доведення наявності чи відсутності факту правонаступництва, а з метою доведення факту неправомірного вилучення Малехівською сільською радою спірної земельної ділянки із земель державної власності; таке ствердження аргументовано судом стосовно того, що « ...спірне рішення Малехівської сільської ради №3 від 02.05.2004 суперечить ст. 149 ЗК України, оскільки прийняте без попереднього прийняття рішення про вилучення земельної ділянки від Військової частини НОМЕР_2 , якій належало право постійного користування на земельну ділянку площею 1,9695 га по АДРЕСА_2 »;

-крім того, у вказаному Рішенні Господарського суду Львівської області від 29.08.2012 у справі №5015/2616/12 було доведено, що згадане Рішення Малехівської сільської ради суперечить п.12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, оскільки Малехівська сільська рада, з перевищенням повноважень розпорядилась земельною ділянкою, яка знаходилась поза межами населеного пункту с. Малехів.

-під час розгляду справи №5015/2616/12, за результатами ретельного аналізу Проекту формування території і встановлення меж Малехівської сільської ради, Технічної документації (виготовленої ТзОВ «Алвер» у 2004 році) на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 4622785700:03:000:0015), судом було доведено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_2 , яка надана в користування ПП «Автотехнобудсервіс», знаходилася в межах земельної ділянки площею 5,799 га, яка належала на праві постійного користування Військовій частині НОМЕР_2 згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою сер. ІІ-ЛВ №000650 від 29.05.1997;

-враховуючи вказані факти і обставини, вже доведені і зазначені у Рішенні Господарського суду Львівської області від 29.08.2012 у справі №5015/2616/12, Рішення є доказом аналогічних обставин у справі №914/641/18, а саме того, що на момент (2004-2005 роки) незаконного, із перевищенням повноважень, вилучення Відповідачем-1 та надання в користування Відповідачу-3 спірної земельної ділянки площею 0,117 га, вона знаходилась за межами населеного пункту Малехів, входила до складу земельної ділянки площею 9,65 га, що відносилась до земель державної власності (земель оборони), та її землекористувачем було ДП МО України «Західвійськбуд» - правонаступник майнових прав і обов`язків Військових частин А-3334 і А-3357;

- при розгляді справи №914/2733/13 Господарським судом Львівської області було досліджено Технічну документацію (виготовлену ТзОВ «Алвер» у 2004 році) на спірні земельні ділянки (кадастровий №4622785700:03:000:0013 і кадастровий номер 4622785700:03:000:0014) по АДРЕСА_3 , які знаходились в межах земельної ділянки площею 5,7990 га та земельної ділянки площею 3,8491 га, що відносились до земель оборони та землекористувачем яких було ДП МО України «Західвійськбуд» (правонаступник майнових прав і обов`язків військових частин НОМЕР_2 і НОМЕР_1 ); судом було встановлено, що на підставі Рішення Малехівської сільської ради від 25.12.2003 №6 спірні земельні ділянки були неправомірно вилучені та переведені до земель запасу Малехівської сільської ради, а в подальшому були надані в користування на підставі договору оренди землі;

-разом із Технічною документацією до матеріалів справи №914/2733/13 було долучено План розподілу земельної ділянки ДП МОУ «Західвійськбуд», відповідно до якого в межах земельної ділянки площею 9,65 га, землекористувачем якої було ДП МО України «Західвійськбуд, чітко визначені земельні ділянки, що були надані Відповідачем-1 в користування приватним юридичним особам, в тому числі і спірна земельна ділянка площею 0,117 га (кадастровий номер 4622785700:03:000:0012), яка була надана в користування Відповідачу-3;

-земельна ділянка площею 0,117 га (кадастровий №4622785700:03:000:0012) перебуває в межах земельної ділянки площею 3,8491 га, що належала на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 03.06.1997 серії II-JIB №002741 Військовій частині НОМЕР_1 (правонаступником якої є ДП МО України «Західвійськбуд»);

-при співвідношенні планів зовнішніх меж землекористування земельних ділянок площею 3,8491 га та 0,117 га (які зазначені у Державному акті на право постійного користування землею від 03.06.1997 серії ІІ-ЛВ №002741, у Плані розподілу земельної ділянки ДП МОУ «Західвійськбуд», що долучався до матеріалів справи №914/2733/13, та даних Публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки з кадастровим №4622785700:03:001:0012) визначається, що спірна земельна ділянка з кадастровим №4622785700:03:001:0012 знаходиться на площині та в межах земельної ділянки площею 3,8491 га;

-ствердження Відповідача-1, Відповідача-3 щодо недоведеності прокурором факту правонаступництва ДП МО України «Західвійськбуд» майнових прав і обов`язків військових частин А-3334 і НОМЕР_1 , щодо відсутності доказів того факту, що спірна земельна ділянка площею 0,117 га (кадастровий номер 4622785700:03:001:0012) є частиною земельної ділянки площею 3,8491 га, землекористувачем якої була Військова частина НОМЕР_1 (а з 1998 року правонаступник останньої - ДП МО України «Західвійськбуд»), є необґрунтованими;

-Відповідач-1 та Відповідач-3 зазначають, що 13.07.2010 Львівська обласна рада прийняла рішення №1276 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни меж с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району», яким включено в межі села земельні ділянки загальною площею 325,80 га, в тому числі земельні ділянки під військовими частинами та підприємствами Міністерства оборони України, і, відповідно, - відбулося розмежування земель, в результаті якого земельна ділянка, що відносилась до земель державної власності (земель оборони) та землекористувачем якої було ДП МО України «Західвійськбуд» (правонаступник майнових прав і обов`язків Військових частин А-3334 і А-3357), передано до земель комунальної власності;

-Відповідач-3 стверджує, що «...станом на день прийняття Відповідачем-1 оскаржуваного рішення від 27.12.2013 р. та укладення оспорюваного договору оренди землі спірна земельна ділянка площею 0,117 га вже була у комунальній власності с. Малехів», проте, така позиція Відповідача-1, Відповідача-3 є помилковою і такою, що не відповідає дійсності та нормам законодавства України;

-факт включення спірної земельної ділянки в межі села Малехів не може ототожнюватись із автоматичним набуттям Малехівською сільською радою права комунальної власності на цю ділянку, оскільки, згідно з ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації;

-крім того, частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації;

-згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження Державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

-відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності (сервітут, емфітевзис, суперфіцій, право господарського відання, право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки);

-частина 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці;

-відповідно до п.1 оспорюваного Рішення Відповідача-1 від 27.12.2013 №22, Малехівська сільська рада лише наприкінці 2013 року вирішила здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування виробничих будівель і споруд по вул. Київська, 22, в с. Малехів, кадастровий №4622785700:03:001:0012;

-згідно з п.12 розділу X „Перехідні положення Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади;

-отже, факт включення у 2010 році земельних ділянок державної власності (земель оборони) в межі села Малехів говорить лише про те, що Малехівська сільська рада (замість Жовківської райдержадміністрації) в межах своїх повноважень набула право розпоряджатись земельними ділянками державної власності, в тому числі - спірною ділянкою площею 0,117 га (з кадастровим №4622785700:03:001:0012);

-відповідно до ст. 149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень;

-отже, Відповідач-1 міг би набути право комунальної власності на спірну земельну ділянку площею 0,117 га (з кадастровим №4622785700:03:001:0012) лише в тому випадку, якщо б остання була вилучена із земель оборони у встановленому законом порядку та за згодою уповноваженої особи Міністерства оборони України, як того вимагають норми пп. 44, 45, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 22.12.1997р. №483, відповідно до якого передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України; перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступником Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командувачами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України (п.48 положення); оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, на обліку яких знаходяться земельні ділянки;

-Відповідач-3 зазначає, що спірна земельна ділянка правомірно перебуває у користуванні ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» ще з березня 2005 року, в підтвердження цього факту посилається на Договір оренди землі від 01.08.2004, укладений Відповідачем-3 та Відповідачем-1 та Акт прийняття-передачі земельної ділянки від 24.03.2005;

-крім того, правомірність користування спірною земельною ділянкою Відповідач-3 пов`язує із набуттям останнім права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають на даній земельній ділянці, на підставі Договору купівлі-продажу від 26.03.2003 №8, укладеного ДП МО України «Західвійськбуд» та Відповідачем-3 (керуючись нормами ст.120 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу будівель);

-як зазначає Відповідач-3, за Договором купівлі-продажу від 26.03.2003 №8, на користь останнього було відчужено нерухоме державне майно по АДРЕСА_4 , а саме прохідну розчинно-бетонного вузла загальною площею 82,8 м2 та склад-навіс розчинно-бетонного вузла загальною площею 406,4 м2;

-пунктом 6.1 зазначеного Договору передбачено, що ДП МО України «Західвійськбуд» відмовляється від земельної ділянки, на якій розташовані будівлі, що відчужуються;

-у зв`язку з реалізацією будівель, Листами від 23.12.2003 ДП МО України «Західвійськбуд» зверталось до начальника районного відділу земельних ресурсів Жовківського району Львівської області та до сільського голови с. Малехова з проханням вилучити (відчужити) від ДП МО України «Західвійськбуд» земельні ділянки, що прилягають до реалізованих у 2003 р. об`єктів нерухомості;

-враховуючи вказані обставини, Відповідач-3 посилається на норми Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент відчуження будівель), а саме на норми пункту «а» ч.1 ст.141, якими передбачено припинення права користування земельною ділянкою на підставі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою;

-у зв`язку із цим Відповідач-3 застосовує норми ч.3 ст.142 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент відчуження будівель), зазначаючи, що «...припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки»;

-проте, Відповідачем-3 не надано належних доказів звернення землекористувача (ДП МО України «Західвійськбуд») із заявою до власника спірної земельної ділянки (тобто до Позивача - Міністерства оборони України);

-також Відповідач-3 не звертає уваги на норму ч.4 ст.142 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент відчуження будівель), відповідно до якої « ...власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації»;

-з огляду на вказану норму, в матеріалах даної справи відсутні належні докази прийняття Позивачем у 2003 році рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою;

-необхідно також зазначити, що посилання Відповідача-3 на дозвіл Міністерства оборони України від 22.12.2004 №10/2640, підписаний начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оброни України Ісаєнком Дмитром Валерійовичем, що діяв на підставі Довіреності Міністерства оброни України від 17.08.2004 серії ВВК №951832, як на доказ факту надання ДП МО України «Західвійськбуд» дозволу на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, не заслуговує на увагу та не є належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки:

·цей дозвіл було надано керівнику ДП МО України «Західвійськбуд» 22.12.2004, тобто майже на рік пізніше від прийняття Відповідачем-1 рішень щодо вилучення спірної земельної ділянки;

·цей дозвіл було надано для здійснення відчуження на користь Відповідача-3 вже іншого об`єкту нерухомого майна, а саме споруди розчинно-бетонного вузла (літ. « 3-1») та частини огорожі загальною площею 63,1 м 2;

·в Довіреності Міністерства оброни України від 17.08.2004 серії ВВК №951832 визначено, що ОСОБА_2 для виконання повноважень, вказаних у довіреності, надається право « ...надавати дозвіл на відчуження майна державних підприємств…»;

-тому, зазначення полковником ОСОБА_2 , в дозволі Міністерства оборони України від 22.12.2004 №10/2640, що «...загальна площа земельної ділянки, що безпосередньо прилягає до зазначених об`єктів нерухомості, становить 1,541 га і підлягає вилученню з фондів земель Міністерства оборони України після проведення відчуження зазначеного нерухомого майна», є абсолютно неправомірним і не відповідає повноваженням і правам вищезазначеної посадової особи Міністерства оборони України, наданим Довіреністю Міністерства оброни України від 17.08.2004 серії ВВК №951832;

-з огляду на обставини даної справи, Позивачем доводиться факт неправомірного вилучення спірної земельної ділянки;

-різниця між «відчуженням майна» і «вилученням майна» суттєва, оскільки в першому випадку передбачається оплата за здійснені дії, вилучення ж, в більшості випадків, носить безоплатний характер;

-крім того, частина 3 статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» передбачає, що відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього Закону;

-згідно з п.2 Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 22.05.2013 № 436, термін «відчуження земельних ділянок» (далі в Порядку - продаж земельних ділянок) вживається в такому значенні: продаж виконавцям земельних торгів земельних ділянок, у тому числі разом із розташованими на них об`єктами нерухомого військового майна, що підлягають реалізації;

-отже, враховуючи зазначені факти та норми законодавства, можна дійти висновку, що припинення права Позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою площею 0,117 га (з кадастровим №4622785700:03:001:0012) на підставі добровільної відмови землекористувача (Третьої особи) не відбулось ні в 2003 році, ні в 2005 році; дана земельна ділянка належала і належить до земель оборони, які мають особливий правовий режим;

-однак, не дотримуючись вказаних норм законодавства, а також не зважаючи, що спірна земельна ділянка знаходилась поза межами населеного пункту Малехів, на підставі звернень Третьої особи від 23.12.2003 до Відповідача-1 про вилучення спірної земельної ділянки, останнім, із перевищенням своїх повноважень, було прийнято неправомірне Рішення від 25.12.2003 № 6, відповідно до якого було надано дозвіл ДП МО України «Західвійськбуд», ТзОВ «Галстрансрембуд», ПП «Автотехнобудсервіс», ТзОВ «Захід-буд-Сервіс» на проведення інвентаризації земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_4 ;

-за результатами проведеної інвентаризації та виготовлення технічної документації на земельну ділянку, 02.05.2004 Малехівською сільською радою в черговий раз прийнято незаконне Рішення №5 «Про затвердження технічного звіту на земельні ділянки ТзОВ «Галтрансрембуд», які розташовані в АДРЕСА_5 », відповідно до якого вирішено затвердити матеріали Технічного звіту на земельні ділянкі площею 1.0195 га та 0.1170 га, які розташовані в АДРЕСА_5 , і призначені для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень, а також - надати ТзОВ «Галтрансрембуд» вказані земельні ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років 11 місяців з правом викупу;

-наслідком вказаних неправомірних дій Відповідача-1 стало укладення між Орендодавцем (Відповідач-1) та Орендарем (Відповідач-3) Договору від 01.08.2004 щодо оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих будівель, яка знаходиться в АДРЕСА_5 ;

-крім того, в пункті 2 Договору оренди землі вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1365 га, в тому числі склад-навіс - площею 406,4 м2, прохідна площею 82,8кв.м;

-таким чином, в результаті зазначених дій вже у 2003-2004 роках Відповідачем-1, з перевищенням своїх повноважень, було самовільно незаконно вилучено, привласнено, переведено до земель запасу Малехівської сільської ради та надано в користування Відповідачу-3 спірну земельну ділянку площею 0,117 га (з кадастровим номером 4622785700:03:001:0012), яка знаходилась в межах земельної ділянки державної власності площею 3,8491 га, що відносилась до земель оборони та використовувалась ДП МО України «Західвійськбуд»;

-незаконне володіння і розпорядження Відповідачем-1 спірною земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права комунальної власності на останню та надання її в користування Відповідачу-3 (на підставі оспорюваних Рішення Малехівської сільської ради від 27.12.2013 №22 та Договору оренди землі від 25.03.2014) продовжується і на момент розгляду даної справи.

Відповідачем-1 подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог, Заяву про застосування позовної давності та Пояснення, у яких, зокрема, зазначено:

-враховуючи відчуження об`єктів нерухомого майна Третьою особою на користь юридичних осіб, згідно із затвердженим начальником центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України 10.02.2003 Бізнес-планом ДП МО України «Західвійськбуд» на 2003рік, Третьою особою у 2003 році було замовлено виготовлення технічної документації на проведення інвентаризації земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_4 ;

-у ході проведення інвентаризації встановлено, що у Третьої особи в користуванні знаходяться земельні ділянки площами 2,1493га, 0,2276га, 0,4045 га, 0,2786га;

-у зв`язку із цим, 14.03.2006 Малехівською сільською радою було прийнято Рішення №1 «Про погодження дозволу на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки», яким погоджено вилучення земельної ділянки з користування та погоджено дозвіл на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна в АДРЕСА_4 ;

-дане Рішення було прийнято Малехівською сільською радою за Заявою ДП МО України «Західвійськбуд», керуючись ст.12, 120 Земельного кодексу України, враховуючи, що ДП МО України «Західвійськбуд» було відчужено об`єкти нерухомого майна юридичним особам;

-згідно з ч.1 ст.151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, зобов`язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів, умови проживання населення і охорону довкілля;

-враховуючи дане Рішення Сільської ради, а також клопотання ДП МО України «Західвійськбуд» про погодження вилучення частини земельної ділянки, було прийнято Розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 22.12.2006 №1223, яким припинено ДО МО України «Західвійськбуд» користування частиною земельної ділянки площею 5,1443га, - у зв`язку з добровільною відмовою від права користування частиною земельної ділянки, - з подальшою передачею ТзОВ «Західбудсервіс», ПП «Автотехнобудсервіс» і ТзОВ «Галтрансрембуд»; вилучену земельну ділянку ДП МО України «Західвійськбуд» площею 5,1443 га вирішено перевести в землі запасу Малехівської сільської ради;

-Рішенням Малехівської сільської ради від 24.11.2008 №14 було затверджено Генеральний план с. Малехів, згідно з яким територія розформованих Військових частин А-3334 та А-3357 передбачена в межах населеного пункту с. Малехів Жовківського району Львівської області, що підтверджується викопіюванням з Генерального плану с. Малехів;

-відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, що діяла на момент прийняття даного Рішення), до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на їх території належить: затвердження відповідно до законодавства місцевих містобудівних програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

-згідно з ч. 2 ст. 173 Земельного кодексу України, межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів;

-13.07.2010 Львівською обласною радою прийнято Рішення №1276 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району», яким затверджено проект землеустрою щодо зміни та встановлення меж села Малехів Малехівської сільської

Жовківського району Львівської області та включено територію розсформованих Військових частин НОМЕР_2 та А-3357 в межі с. Малехів Жовківського району Львівської області;

-про затвердженні Проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж села Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, у ДП МОУ «Західвійськбуд» в користуванні було 3,0600 га, що вбачається із викопіювання з проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж села Малехів Жовківського району Львівської області;

-із викопіювання з Генерального плану с. Малехів вбачається, що на території розформованих Військових частин А-3334 та А-3357 знаходяться юридичні особи, зокрема Відповідач-3, які здійснюють підприємницьку діяльність;

-дані юридичні особи є власниками об`єктів нерухомого майна, які було відчужено Третьою особою;

-згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти;

-відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

-з аналізу даних правових норм вбачається, що оскільки Третьою особою відчужено об`єкти нерухомого майна, припинилось і його право користування земельною ділянкою;

-на момент прийняття Рішення Сільською радою про затвердження Генерального плану с.Малехів та прийняття Рішення Львівською обласною радою про зміну меж с.Малехів, Розпорядження Голови Жовківської районної державної адміністрації від 22.12.2006 №1223 було чинним;

-враховуючи наявність правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна, ТзОВ «Галтрансрембуд» звернулось до Малехівської сільської ради для належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою;

-згідно з ч.1 ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад;

-відповідно до ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

-відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за волею, незалежно від волі інших осіб;

-згідно з ч.1 ст.320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом;

-відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні;

-згідно з ч.5 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди;

-відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб;

-відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин;

-у такому випадку, керуючись Генеральним планом с.Малехів (затвердженому у встановленому порядку), вказаними нормами чинного на той момент законодавства, беручи до уваги те, що спірна земельна ділянка перебувала в межах населеного пункту с.Малехів, Малехівською сільською радою, як суб`єктом, якому законом надано право розпоряджатися землями територіальних громад, прийнято оскаржуване Рішення;

-також, у 2005 році Третя особа звернулась у Жовківський районний відділ земельних ресурсів та ТзОВ «Алвер» з проханням внести зміни до вказаної Технічної документації у зв`язку з продажем об`єктів нерухомого майна;

-із урахуванням вказаного, в ході виготовлення технічної документації встановлено, що у Третьої особи в користуванні знаходиться земельна ділянка площею 2,2169 га;

-згідно з Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 27.07.2007 №2703, вбачається, що подана на державну землевпорядну експертизу технічна документація щодо виготовлення державного акта на право постійного користування землею ДП МОУ «Західвійськбуд» площею 2,2169 га для обслуговування об`єктів нерухомого майна в с. Малехів відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно;

-враховуючи належним чином погоджену Технічну документацію, Третій особі 22.02.2010, на підставі Розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 12.08.2008р. №617, видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №182274 (Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.08.2013, справа №914/2227/13 вказаний Державний акт визнано недійсним);

-крім того, відповідно до Довідки з державної статистичної звітності Відділу Держгеокадастру у Жовківському районі Львівської області від 11.01.2017, вбачається, що за ДП МОУ «Західвійськбуд» обліковується земельна ділянка площею 2,2169 га. що розташована в с. Малехів;

-згідно з Листом Відділу Держгеокадастру у Жовківському районі Львівської області від 11.01.2017, про землі в користуванні Військових частин А-3334 та А-3357 відомості відсутні;

-з Довідки Малехівської сільської ради від 02.05.2018. вбачається, що згідно з даними книги обліку сплати земельного податку за використання землі на території Малехівської сільської ради, ДП МОУ «Західвійськбуд» з 2010 року проводить оплату земельного податку за користування земельною ділянкою, площею 2,2169га, по вул.Л.Українки, 45 в с.Малехів, Жовківського району Львівської області;

-статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону;

-отже, з усього наведеного вбачається, що на даний час Третьою особою використовується земельна ділянка площею 2,2169 га;

-крім цього, з Акту прийому-передачі посади керівника ДП МОУ «Західвійськбуд» у 2011 році вбачається, що у Третьої особи на праві постійного користування знаходилась земельна ділянка площею 2,2169 га;

-таким чином, усе викладене засвідчує, що в процесі прийняття оскаржуваного Рішення Малехівська сільська рада діяла на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені актами законодавства України;

-у Позовній заяві зазначено про те, що спірна земельна ділянка, згідно оскаржуваного Рішення, знаходиться в межах земельної ділянки площею 5,799га, яка належала, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЛВ №000650 від 29.05.1997, Військовій частині НОМЕР_2 на праві постійного користування та входила до складу вилученої, згідно з Розпорядженням №1223 від 22.12.2006, земельної ділянки площею 5,1443га, при цьому належним чином не обґрунтовує та не надає жодних належних допустимих доказів, згідно з якими можна було б встановити розміщення спірної земельної ділянки;

-крім цього, Позивач зазначає, що Постановою від 11.12.2014 у справі №914/2733/13 та від 10.05.2016 у справі №914/2895/15 Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що ДП МО України «Західвійськбуд» є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 , вказані обставини встановлено та підтверджено Господарським судом Львівської області в справах №5015/2616/12 та №914/2733/13;

-звертаємо увагу, що у наведених судових справах встановлено правонаступництво ДП МО України «Західвійськбуд» тільки щодо Військової частини НОМЕР_1 , зокрема у Рішенні Господарського суду Львівської області від 29.08.2012 у справі №5015/2616/12, Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що правонаступником Військової частини НОМЕР_2 є ДП МО України «Західвійськбуд»;

-Постановою від 11.12.2014 у справі №914/2733/13 Львівським апеляційним господарським судом було встановлено, що ДП МО України «Західвійськбуд» є повним правонаступником Військової частини НОМЕР_1 ;

-наведене свідчить, що Позивачем належним чином не обґрунтовано та не надано належних і допустимих доказів, що б не підтверджували законне право Позивача на спірну земельну ділянку;

-також безпідставною та незаконною є позовна вимога про витребування від ТзОВ «Галтрансрембуд» на користь Держави Україна (в особі Міністерства оборони України) земельної ділянки площею 0,117 га по АДРЕСА_1 , кадастровий №4622785700:03:000:0012, оскільки Рішенням Малехівської сільської ради №289 від 27.12.1996 та №221 від 17.09.1996 надано Військовим частинам А-3334 і А-3357 земельні ділянки, розміром 5,799га та 3,8491га, в постійне користування землею ІІ-ЛВ №000650 від 29.05.1997 та Державним актом на право постійного користування, - згідно з Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №002741 від 03.06.1997, частину з яких було вилучено у зв`язку із відчуженням об`єктів нерухомого майна Третьою особою на користь юридичних осіб;

-Позивач просить Суд витребувати спірну земельну ділянку, при цьому належним чином не обґрунтовує дану позовну вимогу, не надає жодних належних доказів, які б підтверджували право Позивача на цю земельну ділянку;

-розділом ІІ «Право на землю» Земельного кодексу України передбачено, зокрема, «Прова на землю» (глава 14) та «Право користування землею» (глава 15);

-згідно з ч.1 ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку;

-відповідно до ч.1 ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;

-згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земельної державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону;

-ст.122 Земельного кодексу України передбачено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування;

-із вказаних норм Закону вбачається, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади;

-у випадку задоволення позову, в порушення вказаних положень чинного законодавства, Міністерство оборони України, попри те, що частина земельних ділянок Військових частин А-3334 і А-3357 може належати ДП МО України «Західвійськбуд» виключно на праві постійного користування, набуде право власності на спірну земельну ділянку;

-отже, з наведеного вбачається, що позовна вимога про витребування від ТзОВ «Галтрансрембуд» на користь Держави Україна (в особі Міністерства оборони України) спірної земельної ділянки є неправомірною, безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства;

-у 2004 році ТзОВ «Галтрансрембуд», у зв`язку із купівлею в ДП МОУ «Західвійськбуд», згідно з Договором купівлі-продажу №8 від 26.03.2003, об`єктів нерухомого майна, враховуючи Рішення Малехівської сільської ради від 25.12.2003, було замовлено виготовлення Технічної документації на земельну ділянку площею 0,1170га, на якій знаходяться дані об`єкти нерухомого майна;

-з Акту встановлення та узгодження меж землекористування на місцевості від 08.03.2004 вбачається, що суміжним землекористувачем спірної земельної ділянки є ДП МОУ «Західвійськбуд», яке ніяких претензій при узгоджені меж не заявило та належним чином погодило межі даної земельної ділянки, про що свідчить підпис керівника та печатка Підприємства;

-відповідно до п.п.6.1, 6.2 Договору купівлі-продажу №8 від 26.03.2003, ДП МОУ «Західвійськбуд» відмовляється від земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що продаються; після укладення цього Договору ДП МОУ «Західвійськбуд» зобов`язалось не чинити перешкод ТзОВ «Галтрансрембуд» в доступі до земельної ділянки;

-з Листа від 23.12.2003 №91711 вбачається, що ДП МОУ «Західвійськбуд» звернулось у Відділ земельних ресурсів Жовківського району Львівської області з проханням відчужити від ДП МОУ «Західвійськбуд» земельні ділянки, що прилягають до реалізованих об`єктів нерухомості;

-згідно з Висновком Жовківського районного відділу земельних ресурсів від 19.03.2004 №481, земельні ділянки площею 1,0195га, 0,1170га під об`єктами нерухомості майна в с.Малехів, немає обмежень на використання, не обтяжена сервітутами, сторонні землекористувачі відсутні;

-Рішенням Малехівської сільської ради було затверджено ТзОВ «Галтрансрембуд» вказану Технічну документацію на земельні ділянки площею 1,0195га та 0,1170га, які розташовані в АДРЕСА_5 і призначені для обслуговування адміністративних та виробничих приміщень, і надано ці земельні ділянки в довгострокову оренду на 49 років 11 місяців з правом викупу;

-01.08.2004 між Малехівською сільською радою та ТзОВ «Галтрансрембуд» було укладено Договір оренди на земельну ділянку площею 1,0195га, 0,1170га, загальною площею 1,1365га, яка знаходиться в АДРЕСА_5 ;

-у зв`язку із внесенням змін у ст.6 Закону України «Про оренду землі», яку доповнено ч.5 згідно із Законом №1878-VІ від 11.02.2010 (відповідно до якої право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону), ТзОВ «Галтрансрембуд» звернулось до Малехівської сільської ради для належного проведення державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки;

-згідно з ч.1 ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад;

-відповідно до ст.83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

-згідно з ч.5 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля та споруда, на умовах оренди;

-відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб;

-відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин;

-керуючись Генеральним планом с.Малехів (затвердженим у встановленому порядку), вказаними нормами чинного на той момент законодавства, беручи до уваги те, що спірна земельна ділянка перебувала в межах населеного пункту с.Малехів, Малехівською сільською радою, як суб`єктом, якому законом надано право розпоряджатися землями територіальної громади, прийнято оскаржуване Рішення;

-з моменту прийняття оскаржуваного Рішення до звернення Позивача в Суд минуло більше 4 років;

-Листом №03-676вих-14 від 21.03.2014 у Малехівську сільську раду звернувся старший прокурор Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, молодший радник юстиції, щодо надання інформації з приводу розпорядження земельною ділянкою площею 5,1443га, яка була вилучена на підставі Розпорядження Жовківської райдержадміністрації №1223 від 22.12.2006;

-Малехівською сільською радою, Листом №263/02-13 від 26.03.2014, було надано необхідну інформацію та, зокрема, повідомлено, що Рішеннями №21, 22 від 27.12.2013 ТзОВ «Галтрансрембуд» передано в оренду земельні ділянки площами 1,0195га та 0,1170 га для будівництва та обслуговування виробничих будівель і споруд, копію Рішення Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області від 27.12.2013 №22 було долучено до даної Відповіді;

-отже, Позивачу було відомо про прийняття оскаржуваного Рішення Сільською радою ще у 2014 році (була об`єктивна можливість дізнатись про прийняття такого Рішення);

-ще у 2004 році Малехівчською сільською радою та ТзОВ «Галтрансрембуд» було укладено Договір оренди від 01.08.2004 на земельну ділянку площею 1,0195га, 0,1170га, загальною площею 1,1365га, яка знаходиться в АДРЕСА_5 ;

-з моменту укладення даного Договору оренди до звернення Позивачів минуло більше 13 років;

-також з матеріалів справи вбачається, що Позивачу було відомо про зменшення площі землекористування ДП МОУ «Західвійськубд» ще з 2003 року, оскільки останнім виготовлялась Технічна документація щодо інвентаризації земель;

-відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки;

-відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові;

-норма ч.1 ст.261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав;

-оскільки Позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов`язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин;

-з Постанов Верховного Суду України у справі №3-194гс-14 від 23.12.2014, №3-23гс14 від 27.05.2014 вбачається, що строки позовної давності обчислюються не з моменту виявлення прокуратурою факту порушення при проведенні перевірки, а з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору, які на думку прокурора, порушують державний інтерес;

-Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№11083/93, 22095,/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого королівства»; п.570 Рішення від 20.03.2011 за Заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»);

-порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст.261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язки особи знати про стан своїх майнових прав, а тому ствердження, що Позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї припини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо;

-обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її прав, покладається виключно на Позивача і така правова позиція міститься у Постановах Верховного Суду України від 29.10.2014 №6-152цс14 та від 03.02.2016 №6-75цс15;

-Позивачу було відомо про порушення його прав ще у 2003, 2004 роках, коли ДП МОУ «Західвійськбуд» було продано об`єкти нерухомого майна (ТзОВ «Галтрансрембуд») згідно з Договором купівлі-продажу №8 від 26.03.2003, і укладено Малехівською сільською радою та ТзОВ «Галтрансрембуд» Договір оренди землі від 01.08.2004 на земельну ділянку площею 1,0195га, 0,1170га, загальною площею 1,1365га, яка знаходиться в АДРЕСА_5 , та виготовлено ДП МОУ «Західвійськбуд» у 2003 році Технічну документацію щодо інвентаризації земель, якою зменшено та підтверджено площу землекористування, а також була об`єктивна можливість знати про обставини порушення її прав із урахування того, що Позивач є засновником ДП МОУ «Західвійськбуд» та зобов`язаний здійснювати контроль за його діяльністю.

Відповідачем-2 зазначено, що Жовківська районна державна адміністрація є неналежним Відповідачем, так як до неї не заявлено жодних позовних вимог.

Відповідачем-3 подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог та Заяву про застосування позовної давності, у яких, зокрема, зазначено:

-підставою подання позову зазначено той факт, що спірна земельна ділянка площею 0,117га, яку орендує ТзОВ ВП «Галтрансрембуд», є частиною земельної ділянки площею 5,799га, яка належала Військовій частині НОМЕР_2 на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЛВ №000650 від 29.05.1997 на праві постійного користування, та входила до складу вилученої, згідно з Розпорядженням Голови Жовківської районної державної адміністрації від 22.12.2006 №1223, земельної ділянки площею 5,1443га;

-при цьому, Прокурор стверджує про те, що третя особа у справі ДП МО України «Західвійськбуд» є правонаступником зазначеної Військової частини щодо права користування спірною земельною ділянкою;

-проте достовірних та належних доказів зазначеного Позивач не надав, так як в матеріалах справи відсутні графічні матеріали чи висновки відповідних спеціалістів (землевпорядників), які б достовірно та однозначно вказували про накладення описаних вище земельних ділянок;

-ствердження Позивача про те, що ДП МО України «Західвійськбуд» є правонаступником Військової частини НОМЕР_2 , що нібито встановлено судовими рішеннями не відповідає дійсності;

-так, в Рішенні Господарського суду Львівської області від 29.08.2012 у справі № 5015/2616/12 встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що правонаступником Військової частини НОМЕР_2 є Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд»;

-таким чином, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права Позивача на спірну земельну ділянку;

-слід також зазначити, що в наданих Позивачем судових рішеннях не вказано про земельну ділянку площею 0,117 га, кадастровий номер 4622785700:03:000:0012;

-з урахуванням наведеного, обставина, що спірна земельна ділянка належить чи колись належала ДП МО України «Західвійськбуд, є недоведеною;

-ствердження про належність ДП МО України «Західвійськбуд» 9,65 га землі не відповідають дійсності;

-Державні акти складені в 1997 році та землекористувачем у них зазначено Військові частини НОМЕР_1 та А-3334;

-сам по собі факт правонаступництва не свідчить про передання прав щодо цих земель (передавальний акт у справі відсутній), а також не звільняє ДП МО України «Західвійськбуд» від обов`язку належним чином оформити речові права на землю;

-на час створення ДП МО України «Західвійськбуд» діяв Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970, статтею 20 якого було передбачено, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування земель;

-згідно із статтею 22 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970, приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється;

-відповідно до положень Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (частина перша статті 22);

-згідно з частиною другою зазначеної статті, приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування, забороняється;

-згідно з частиною першою статті 23, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів;

-аналогічні положення щодо посвідчення права користування земельною ділянкою містяться в статтях 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-111;

-крім того, у Рішенні Господарського суду Львівської області від 29.08.2012 у справі № 5015/2616/12 зазначено, що земельна ділянка, яка належала військовій частині НОМЕР_2 , увійшла до складу земель населеного пункту с. Малехів 13.07.2010 за Рішенням Львівської обласної ради №1276, тобто відбулося розмежування земель, в результаті якого земельну ділянку Військової частини НОМЕР_2 передано до земель комунальної власності, а право розпорядження нею набула Малехівська сільська рада;

-відтак навіть, якщо припустити, що орендована ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» земельна ділянка і належала колись Військовій частині НОМЕР_2 , то станом на день прийняття Малехівською сільською радою оскаржуваного Рішення від 27.12.2013 та укладення оспорюваного Договору оренди землі, така була вже у комунальній власності с. Малехів;

-безпідставними є ствердження Позивача, із посиланням на статтю 149 ЗК України, про те, що прийняттю Рішення про надання спірної земельної ділянки у користування ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» необхідним було прийняття Відповідачем 1 рішення щодо вилучення земельної ділянки від постійного користувача - Військової частини НОМЕР_2 чи його правонаступника;

-спірна земельна ділянка перебуває у користування ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» ще з березня 2005 року, що підтверджується Договором оренди землі від 01.08.2004 та Актом прийняття-передачі земельної ділянки від 24 березня 2005;

-15.03.2003 Третьою особою та Відповідачем 3 був укладений Договір купівлі-продажу № 8, за яким ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» придбало у ДП МО України «Західвійськбуд» два об`єкти нерухомого майна, а саме: прохідну розчинно-бетонного вузла загальною площею 82,8 м. кв. та склад-навіс розчинно-бетонного вузла загальною площею 406,4м.кв;

-пунктами 6.1 та 6.2 зазначеного Договору передбачено, що ДП МО України «Західвійськбуд» відмовляється від земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що продаються; після укладення цього Договору ДП МОУ «Західвійськбуд» зобов`язується не чинити перешкод ТзОВ «Галтрансрембуд» в доступі до земельної ділянки;

-у зв`язку із відчуженням Третьою особою об`єктів нерухомого майна, ДП МО України «Західвійськбуд» звернулося до Відповідача 1 із заявою щодо вилучення з його користування землі;

-відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинною на час придбання вказаних будівель), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди;

-згідно з пунктом «а» частини першої статті 141 ЗК України (в редакції, що була чинною на час придбання зазначених будівель) передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

-порядок припинення права постійного користування, у зв`язку з добровільною відмовою, визначений в статті 142 ЗК України, відповідно до якої припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки;

-згідно з пунктом «б» частини першої статті 141 ЗК України (в редакції, що була чинною на час придбання вищезазначених будівель), самостійною підставою припинення права користування є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

-порядок вилучення земельних ділянок передбачений статтею 149 ЗК України, частиною першою якої (в редакції, що діяла на час придбання Відповідачем 3 зазначених об`єктів нерухомого майна) передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

-таким чином ЗК України (в редакції, що була чинною у 2004 - 2005 роках) містить дві самостійні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою, тому безпідставним є ствердження Позивача про необхідність вилучення спірної земельної ділянки перед прийняттям Відповідачем 1 оспорюваного рішення;

-безпідставним також є ствердження Позивача про те, що Міністерство оборони України чи уповноважений ним орган не надавав дозволу на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, так як, відповідно до Дозволу від 22.12.2004 № 10/2640, Міністерство оборони України, в особі начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України Ісаєнка Дмитра Валерійовича, який діяв на підставі Довіреності Міністерства оборони України від 17 серпня 2004 серії ВВК № 951832 (посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М.) надав дозвіл ДП МО України «Західвійськбуд», в особі його керівника Довгополюка Анатолія Дем`яновича, здійснити відчуження нерухомого майна на користь ТзОВ «Галтрансрембуд» (код ЄДРПОУ 30918102), а саме: споруди РБВ та частину огорожі; у вказаному Дозволі Міністерства оборони України також зазначено, що загальна площа земельної ділянки, що безпосередньо прилягає до зазначених об`єктів нерухомості, становить 1,541 га і підлягає вилученню з фондів земель Міністерства оборони України після проведення відчуження зазначеного нерухомого майна;

-10.02.2005 Третьою особою і Відповідачем 3 був укладений договір, зазначений у Дозволі Міністерства оборони України, в особі його уповноваженого органу;

-як роз`яснив Верховний Суд України в Постанові від 12.10.2016 №6-2225цс16, норми ст.120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований; за цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість;

-при цьому, при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України, слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти; це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності;

-окрім того, пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

-таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду, стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості;

-з урахуванням наведеного можна зробити висновок, що ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» набуло речових прав на спірну земельну ділянку, набувши у власність приміщення в 2003 році; укладенням Договору від 01.08.2004 та спірного Договору оренди відбулось лише належне оформлення такого права;

-безпідставними є ствердження Позивача про те, що Відповідач 1 під час прийняття ним оскаржуваного Рішення та укладення оспорюваного Договору діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Законом;

-у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна, у тому числі - на підставі Договору купівлі продажу № 8 від 26.03.2003, ДП МО України «Західвійськбуд» було замовлено виготовлення Технічної документації на проведення інвентаризації земельних ділянок, які розташовані в АДРЕСА_4 ;

-під час проведення інвентаризації було встановлено, що в користуванні Третьої особи знаходяться земельні ділянки площами 2,1493га, 0,2276 га, 0,4045 га, 0,2786 га;

-на підставі Заяви ДП МО України «Західвійськбуд», Відповідачем-1 було прийняте Рішення № 1 «Про погодження дозволу на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки», яким погоджено вилучення земельної ділянки з користування та погоджено дозвіл на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна в АДРЕСА_4 ;

-враховуючи зазначене Рішення Відповідача 1 та згоду Третьої особи про погодження вилучення частини земельної ділянки, було прийняте Розпорядження голови Жовківської РДА від 22.12.2006 № 1223, яким припинено ДП МО України «Західвійськбуд» користування частиною земельної ділянки площею 5,1443 га у зв`язку з добровільною відмовою від права користування частиною земельної ділянки, - з подальшою передачею ТзОВ «Західбудсервіс», ПП «Автотехнобудсервіс», ТзОВ «Галтрансрембуд»; вилучену земельну ділянку ДП МО України «Західвійськбуд» площею 5,1443 га переведено в землі запасу Малехівської сільської ради (забудовані землі);

-Рішенням Малехівської сільської ради від 24.11.2008р. № 14 було затверджено Генеральний план с. Малехів, відповідно до якого територія розформованих Військових частин А-3334 та А-3357 передбачена в межах населеного пункту с.Малехів Жовківського району, що підтверджується викопіюванням з Генерального плану с.Малехів;

-13.07.2010 Львівською обласною радою прийнято Рішення № 1276 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни та встановлення меж с. Малехів Малехівської сільської ради Жовківського району», яким затверджено проект землеустрою щодо зміни та встановлення меж с. Малехів та включено територію розформованих Військових частин А-3334 та А-3357 в межі с. Малехів Жовківського району Львівської області;

-із викопіювання з Генерального плану с. Малехів вбачається, що на території розформованих Військових частин А-3334 та А-3357 знаходиться Відповідач 3;

-відповідно до статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруд, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти;

-згідно з пунктом «е» частини першої статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою прав власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

-таким чином, у зв`язку з відчуженням Третьою особою об`єктів нерухомого майна, припинилося і його право користування земельною ділянкою;

-слід зазначити, що на момент прийняття Відповідачем 1 Рішення про затвердження Генерального плану с. Малехів та прийняття Рішення Львівською обласною радою про зміну меж с.Малехів, Розпорядження голови Жовквіської РДА від 22.12.2006 № 1223 було чинним;

-у 2004 році ТзОВ ВП «Галтрансрембуд», у зв`язку з придбанням у Третьої особи об`єктів нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу № 8 від 26.03.2003, враховуючи Рішення Малехівської сільської ради від 25.12.2003, було замовлено виготовлення технічної документації на земельну ділянку, площею 0,117 га, на якій знаходяться придбані об`єкти нерухомості;

-з Листа від 23.12.2003 № 91711 вбачається, що ДП МО України «Західвійськбуд» звернулося у відділ земельних ресурсів Жовківського району Львівської області з проханням відчужити від ДП МО України «Західвійськбуд» земельні ділянки, що прилягають до відчужених об`єктів нерухомого майна;

-згідно з Висновком Жовківського районного відділу земельних ресурсів від 19.03.2004 №481, земельні ділянки площею 1,0195 га та 0,1170 га під об`єктами нерухомого майна в с. Малехів, немає обмежень на використання, не обтяжена сервітутами, сторонні землекористувачі відсутні;

-01.08.2004 між Відповідачем 1 та Відповідачем 3 було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 1,0195га, 0,170 га, загальною площею 1,1365 га, яка знаходиться в АДРЕСА_5 ;

-відповідно до частини першої статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад;

-відповідно до статті 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

-згідно з частиною другою статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача;

-у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (частина п`ята статті 120 ЗК України);

-відповідно до частини першої статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб;

-згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засідання сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин;

-з урахуванням наведеного, керуючись Генеральним планом с. Малехів, нормами чинного на той час законодавства, враховуючи, що спірна земельна ділянка перебувала в межах населеного пункту с. Малехів, Відповідачем 1, в межах своєї компетенції, встановленої Законом, було прийняте оскаржуване Рішення;

-передаючи у користування оспорювану земельну ділянку, її цільове призначення не змінювалося, оскільки таку було надано для обслуговування і будівництва наявних на ній об`єктів нерухомого майна;

-оскільки підставою для визнання недійсним оспорюваного Договору Позивач зазначає невідповідність оскаржуваного Рішення вимогам законодавства, що не відповідає дійсності, відсутні правові підстави для визнання недійсним оспорюваного Договору оренди землі;

-позов Прокуратури обґрунтовано виключно неправомірними діями Малехівської сільської ради (Позов не містить стверджень про неправомірну поведінку Відповідача 3);

-згідно з ч.1 статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права;

-відповідно до статті 129 Конституції України, під час вирішення справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, права людини визнаються найвищою соціальною цінністю, вони визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосування зазначеного принципу з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;

-відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права;

-згідно з п.п.32-35 Рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» майном, у значенні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади;

-даним Рішенням Європейського суду з прав людини встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулося порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, отже, визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим;

-Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України», зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;

-враховуючи наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при укладенні правочину не можуть бути безумовною підставою для визнання договорів недійсними;

-відтак, ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» не може відповідати за помилки органу місцевого самоврядування при укладенні оспорюваного Договору, а відтак його не може бути позбавлено конституційного права, оскільки він добросовісно, відкрито та на законних підставах набув права оренди на спірну земельну ділянку;

-визначаючи пропорційність, слід згадати про необхідність спірної земельної ділянки для здійснення господарської діяльності Відповідача 3 у власних будівлях, які на ній розміщені, у свою чергу в позові відсутні вказівки про наявність майна Держави на спірній землі чи наявність іншої необхідності у використанні такої землі;

-з урахуванням правомірності оскаржуваного Рішення та відповідності чинному законодавству України оспорюваного Договору, дії Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції щодо здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень спірної земельної ділянки відбулися у відповідності з вимогами чинного законодавства України (та такими діями права Позивача не порушені);

-безпідставними є ствердження Позивача про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони;

-так, відповідно до статі 77 ЗК України, землям оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; землі оборони можуть перебувати лише в державній власності;

-відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості;

-відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України;

-оскільки Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд» не відноситься до складу Збройних Сил України, не є військовим формуванням, не фінансується з Державного бюджету України, а є госпрозрахунковою організацією, а відтак закріплені за Третьою особою землі не відносяться до земель оборони;

-з урахуванням наведеного вимога про витребування спірної земельної ділянки на користь Держави Україна в особі Міністерства оборони України є також безпідставною;

-у Постанові Великої Палати ВС від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 викладено наступні правові висновки:

«Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

За змістом частини першої статті 167 та статті 170 ЦК України, Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За договором купівлі - продажу військового майна відбулося відчуження військового майна, яке належало на праві власності Державі, в приватну власність. Відповідно, до покупця об`єктів нерухомого майна перейшло право на частину земельної ділянки, на якій розмішене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна»;

-таким чином, наведені в позовній заяві доводи з приводу того, що уклавши спірний Договір оренди землі від 25.03.2014 Малехівська сільська рада незаконно розпорядилася землями державної власності, які належать до земель оборони, за відсутності доказів відмови попереднього користувача від земельної ділянки, а також за відсутності підстав для переходу права землекористування (попри наявність Договору купівлі-продажу військового майна, що розміщене на відповідній земельній ділянці) - суперечать висновкам Верховного Суду;

-за правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постановах у справі №3-194гс14 від 23.12.2014, у справі №3-23гс14 від 27.05.2014, строки позовної давності обчислюються не з моменту виявлення прокуратурою факту порушення при проведенні перевірки, а з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору, які, на думку прокурора, порушують державний інтерес;

-позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов`язки через свої органи, тому його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів;

-також, Верховний суд України, в Постанові від 03.02.2016 у справі №6-75цс15, вказує, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права;

-оскаржуване Рішення Малехівської сільської ради прийняте 27.12.2013, оскаржуваний Договір оренди укладено 25.03.2014, тоді як позов подано 06.04.2018, тобто після спливу трьох років загальної позовної давності;

-інформація про спірну земельну ділянку, а саме про реєстрацію права комунальної власності на неї згідно з оскаржуваним Рішенням та реєстрацію оренди міститься в загальному доступі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та на Публічній кадастровій карті України;

-відтак Позивач мав можливість в будь-який час з`ясувати про оскаржувані Рішення та Договір;

-крім того, ДП МО України «Західвійськбуд» було відомо про виникнення прав ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» на спірну земельну ділянку, адже Підприємство фактично знаходиться за суміжною адресою: АДРЕСА_1 ; відтак уповноважені особи Підприємства бачили факт користування ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» спірною земельною ділянкою;

-оспорювана земельна ділянка знаходиться в користуванні ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» ще з березня 2005 року на підставі Договору оренди від 01.08.2004 (згідно з Актом прийняття-передачі від 24.03.2005);

-окрім того, відповідно до завдання директора Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України та на підставі посвідчень начальника Територіального Західного контрольно-ревізійного управління від 19.05.2008р. № 234/5/212 та від 20.05.2008 року №234/5/213, ревізійною групою під керівництвом начальника групи контролю за діяльністю в сфері будівництва та послуг Територіального Західного контрольно-ревізійного управління Антощука В.М. з 19 травня 2008 року по 09 червня 2008 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» за період з 01 січня 2003 року по 19 червня 2008 року;

-за наслідками зазначеної перевірки Територіальним Західним контрольно-ревізійним управлінням Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» від 09.06.2008 року;

-як вбачається з Акта ревізії від 09.06.2008, одним із питань було проведення ретельної перевірки правомірності відчуження земельних ділянок та фондів, якими було наділено ДП МО України «Західвійськбуд»;

-правомірність відчуження земельних ділянок та фондів, якими було наділено ДП МО України «Західвійськбуд», досліджено на підставі наступних документів: Бізнес - плану ДП МО України «Західвійськбуд» на 2003 рік, копій дозволів на реалізацію, копій протоколів засідання конкурсної комісії, копій звітів про експертну оцінку майна, копій технічних паспортів на об`єкти нерухомості, виданих Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, копій договорів купівлі-продажу;

-предметом ревізії було також дослідження питання, яким чином визначалися площі земельних ділянок, які без погодження з Міністром оборони України були передані з земель оборони до земель запасу, та межі, які безпідставно були погоджені керівником ДП МО України «Західвійськбуд»;

-як зазначено в Акті ревізії від 09.06.2008, в ході ревізії було проведено перевірку земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_5 , розташованого за адресою с. Малехів, Жовківського району, Львівської області; в результаті перевірки було встановлено, що згідно з Державними актами на право постійного користування землею від 1997 року військовим частинам НОМЕР_1 та НОМЕР_2 були надані у постійне користування земельні ділянки загальною площею 9,6481га; після розформування згаданих військових частин земельна ділянка загальною площею 9,6481 га повинна була бути передана правонаступнику - ДП МО України «Західвійськбуд» у постійне користування; через закінчення термінів зберігання фінансово-господарських документів за 1998 рік (знищені встановленим порядком), не видалося можливим перевірити факт передачі земельної ділянки від військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 до ДП МО України «Західвійськбуд»;

-на час проведення ревізії, ДП МО України «Західвійськбуд» використовувалася земельна ділянка площею 2,2169 га, що підтверджувалося Актом інвентаризації нерухомого майна та земель;

-в ході ревізії надано документи щодо вилучення земельних ділянок Військового містечка № 371, зокрема згідно з Дозволом від 22.12.2004 № 10/2640 начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України ( ОСОБА_2 ) було відчужено будівлю розчинно-бетонного вузла та зазначено, що після відчуження зазначеного об`єкта земельна ділянка площею 1,541 га, що безпосередньо прилягає до вказаного об`єкта нерухомості, підлягає вилученню з фондів земель Міністерства оборони України;

-всього з Дозволу начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України Ісаєнка Д.В., у зв`язку з відчуженням нерухомого майна, Малехівською сільською радою було вилучено із земель Міністерства оборони України 4,288 га;

-проте, в ході ревізії не надано підтверджуючих документів щодо погодження Міністра оборони, або його заступника на передачу земельних ділянок з фондів земель Міністерства оборони, чим не дотримано вимоги п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб ЗСУ та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483;

-також в Акті ревізії від 09.06.2008р. вказано, що на час проведення ревізії земельна ділянка колишнього військового містечка № НОМЕР_5 розподілена і у ТзОВ Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» перебуває земельна ділянка площею 1,54 га;

-таким чином Позивач (в особі його контролюючого органу) ще 09.06.2008 дізнався про вилучення в ДП МО України земельної ділянки загальною площею 1,54 га, що перебувала на момент ревізії у користуванні ТзОВ ВП «Галтрансрембуд»;

-окрім того, у провадженні Господарського суду Львівської області в 2009 році перебувала справа № 9/8 за позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах Держави, в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, Державного підприємства МО України «Західвійськбуд» до Жовківської районної державної адміністрації, Малехівської сільської ради, третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ «Захід-Буд-Сервіс», ПП «Автотехнобудсервіс», ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» про визнання недійсним Рішення № 1 від 14.03.2006 року Малехівської сільської ради «Про погодження дозволу на складання проекту землеустрою з інвентаризації земельної ділянки» та Розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації №1223 від 22.12.2006 «Про вилучення земельної ділянки із землекористування ДП МО України «Західвійськбуд» на території Малехівської сільської ради»;

-у переліку додатків до зазначеного позову вказуються, зокрема: на Договори від 10.02.2005 купівлі-продажу нежитлових будівель ДП МОУ Країни «Західвійськбуд»; Акт від 09.06.2008 Територіального Західного КРУ КРД МО України; Лист № 240 від 27.05.2008 начальника ЦСБУ МО України;

-у Листі ТВО начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Савчука А.М., зокрема, зазначено про те, що на виконання програми заходів щодо виходу з кризового фінансового стану, на підставі довіреності, виданої начальнику Центрального спеціалізованого управління Міністром оборони України, були видані зазначені у запиті Дозволи; окрім того зазначено про те, що протягом 2003 - 2008 років начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління не видавалось окремих дозволів на вилучення з фондів земель Міністерства оборони України, земельних ділянок, що прилягають до реалізованих ДП МО України «Західвійськбуд» об`єктів нерухомості; матеріали справи №9/8 містять також копію Дозволу Міністерства оборони України від 22.12.2004р. № 10/2640;

-отже, Міністерство оборони України могло довідатися про порушення свого права щодо користування спірної земельної ділянки ще в січні 2009 року, з моменту одержання Позивачем копії позовної заяви із додатками;

-якщо у передбачених законом випадках, у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого Державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

-позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

·прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

·прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17);

-відповідно до п.п. 72-75 п. 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України № 406/2011 від 6 квітня 2011 року, МОУ веде облік об`єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони України; утримує в належному стані та організовує експлуатацію об`єктів військового призначення; затверджує порядок списання військового майна; здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил;

-згідно з п.п. 105, 107 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, МОУ здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, які належать до сфери управління Міноборони; веде облік об`єктів державної власності, які належать до сфери управління Міноборони;

-за змістом пунктів 1.1 -1.4 Керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, землі, які використовують Збройні Сили України, підлягають обов`язковому обліку, цільовому використанню і правильному утриманню; облік земель повинен бути своєчасним, повним, достовірним і точним; облік земель в органах квартирно-експлуатаційної служби ведеться з метою своєчасного забезпечення відповідних посадових осіб, органів квартирно-експлуатаційної служби, а також відповідних рад, в адміністративних межах яких знаходиться землекористувач, даними про наявність, рух і якісний стан земель, контролю за збереженістю, законністю, доцільністю й ефективністю використання земель, підготовки вихідних даних для складання облікових документів, установлених табелем термінових донесень будівельно-квартирних органів МОУ;

-таким чином, саме Міністерство оборони України було зобов`язане здійснювати своєчасний, повний та достовірний контроль за обліком, цільовим використанням та збереженістю земель оборони;

-відтак, зважаючи, що в даному випадку існує орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів Держави Міністерство оборони України, то позовна давність обчислюється з дня, коли про порушення права довідався або міг довідатися саме цей орган, а в силу вказаних вище положень чинного законодавства України та наведених обставин, Міністерство оборони України повинно було та не могло не бути обізнаним про здійснення фактичного використання спірної земельної ділянки новим набувачем реалізованого військового майна - Відповідачем-3 в силу придбання цього майна за Договором купівлі-продажу від 26.03.2003;

-відповідний висновок сформовано у Постанові Великої Палати Верховного Суду № 910/18560/16 від 04 грудня 2018 р.

Відповідно до Ухвали Суду від 02.08.2018, у справі проведено судову експертизу (Висновок №4685 від 26.06.2020).

У судовому засіданні 26.01.2021 Судом оголошувалась перерва до 10.02.2021.

10.02.2021 Спеціалізованою прокуратурою у військовій сфері західного регіону (правонаступник Військової прокуратури Західного регіону України) та Міністерством оборони України заявлено Клопотання про відкладення розгляду справи, - у зв`язку з неможливістю прибуття представників.

Враховуючи факт заслухання пояснень представників Прокуратури та Позивача у судовому засіданні 26.01.2021, Суд визнав відсутність підстав для задоволення вказаних Клопотань про відкладення розгляду справи.

При цьому важливо, що у судовому засіданні 26.01.2021 Судом погоджено з представниками Прокуратури та Позивача дату і час (10.02.2021, 11:00) продовження судового засідання.

Представники Учасників справи надали пояснення стосовно обставин спору.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

Спірною у даній справі є земельна ділянка площею 0,117га (кадастровий №4622785700:03:000:0012), яка розташована у селі Малехів Жовківського району, Львівської області, на вул.Київська, 22.

За ствердженням Прокуратури та Позивача, зазначена земельна ділянка раніше входила у склад земельної ділянки (загальною площею 3,8491га), яка перебувала у постійному користуванні Військової частини НОМЕР_1 , а після її розформування у постійному користуванні Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд» (правонаступник).

За ствердженням Відповідачів-1 та -3, зазначена земельна ділянка перебувала під об`єктами нерухомості, відчуженими Підприємством «Західвійськбуд» Товариству «Галтрансрембуд» (за Договором №8 від 26.03.2003). При цьому стверджено, що Прокуратурою та Позивачем не доведено зазначеного ними факту перебування спірної земельної ділянки у складі земельної ділянки Військової частини НОМЕР_1 (а згодом Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд»).

26.03.2003 Державним підприємством МОУ «Західвійськбуд» (Продавець, Третя особа у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галтрансрембуд» (Покупець, Відповідач-3 у справі) укладено Договір №8 стосовно купівлі-продажу будівель і споруд, а саме: прохідної розчинно-бетонного вузла (загальною площею 82,8кв.м, літ. «Д»-1) та складу-навісу розчинно-бетонного вузла (загальною площею 406,4кв.м, літ. «Ж»-1).

Зазначені будівлі (споруди) передано Відповідачу-3 у власність за Актом приймання-передання від 31.03.2003.

У вказаному Договорі не зазначено про наявність у Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд» повноважень на відчуження об`єктів нерухомості.

Дозвіл Міністерства оборони України №10/2640 від 22.12.2004 на відчуження Державним підприємством об`єктів нерухомості не стосується будівель (споруд), придбаних Відповідачем-3, так як їх відчуження відбулось за Договором від 26.03.2003, тобто до часу надання Міністерством зазначеного Дозволу (від 22.12.2004).

Згідно з умовами п.6.1 Договору, Продавець (Третя особа у справі) відмовився від земельної ділянки, на якій розташовані відчужені об`єкти. При цьому, доказів наявності повноважень у Підприємства «Західвійськбуд» на відмову від земельної ділянки не надано.

Докази визнання Договору купівлі-продажу №8 від 26.03.2003 недійсним відсутні.

Враховуючи факт набуття Товариством «Галтрансрембуд» права власності на вказані об`єкти нерухомості (за Договором №8 від 26.03.2003), у Відповідача-3, згідно з нормою ч.1 ст.120 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час відчуження об`єктів нерухомості), виникло право на отримання у користування земельної ділянки, що розташована під об`єктами та необхідна для їх обслуговування.

Згідно із зазначеною нормою ч.1 ст.120 ЗК України (у вказаній редакції), право користування відповідною земельною ділянкою могло виникнути у Товариства «Галтрансрембуд» лише на підставі договору оренди землі.

Зазначена Відповідачами-1 та -3 норма ч.5 ст.120 ЗК України (у відповідній редакції) застосуванню не підлягає, так як:

-стосується «осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки», проте Товариство «Галтрансрембуд», згідно з нормою ч.1 ст.82 ЗК України, не обмежене у набутті права власності на земельну ділянку;

-зазначена норма стосується випадків, коли у продавців об`єктів нерухомості земельна ділянка перебувала у власності, а в даному випадку у Продавця об`єктів нерухомості (Підприємства «Західвійськбуд») земельна ділянка перебувала у постійному користуванні.

Згідно з нормами статей 90 (п.»а» ч.1), 93 (ч.5), 124 ЗК України (у відповідній редакції), орендодавцем земельної ділянки, що перебувала під об`єктами нерухомості, придбаними Товариством «Галтрансрембуд» (у Підприємства «Західвійськбуд»), міг бути лише її власник (уповноважений ним орган).

Відповідно до норми ч.1 ст.84 ЗК України (у відповідній редакції), у державній власності в Україні перебували усі землі, крім земель комунальної та приватної власності.

Нормою п.12 Перехідних положень ЗК України було встановлено: до часу розмежування земель державної і комунальної власності, - повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють сільські, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка перебувала (на час виникнення правовідносин) за межами села Малехів і, відповідно, - належала до земель державної власності, тому право розпорядження нею (у т.ч. надання в оренду) належало уповноваженому (Державою) органу виконавчої влади.

Враховуючи, що Державне підприємство МОУ «Західвійськбуд» є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 (що встановлено Рішеннями Господарського суду Львівської області від 30.10.2013 у справі №914/2733/13 та від 21.12.2015 у справі №914/2895/15), якій було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 3,8491га (для будівництва та експлуатації існуючих будівель і споруд), розташовану у селі Малехів (що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 03.06.1997), у Державного підприємства наявним було право постійного користування вказаною землею, яка, згідно з нормами статей 65 (ч.1), 77 ЗК України (у відповідній редакції), належала до земель оборони.

Отже, для реалізації Товариством «Галтрансрембуд» права на отримання в оренду земельної ділянки, на якій розташовані придбані (за Договором №8 від 26.03.2003) об`єкти нерухомості і яка належала до земель оборони, Відповідачу-3 необхідно було укласти договір оренди відповідної земельної ділянки із Міністерством оборони України (чи уповноваженим ним органом).

Проте, Товариством «Галтрансрембуд» було укладено Договір оренди земельної ділянки (загальною площею 1,1365га), - для обслуговування складу навісу (площею 406,4кв.м) та прохідної (площею 82,8кв.м), - із Малехівською сільською радою, яка не була уповноважена на розпорядження землями оборони, що перебували у державній власності (у т.ч. на надання землі в оренду).

Отже, Товариством «Галтрансрембуд», якому належало право на отримання в оренду необхідної земельної ділянки, було укладено Договір оренди (від 01.08.2004) із неуповноваженою особою. Проте, зазначений Договір оренди землі недійсним не визнавався.

За ствердженням Відповідачів-1 і -3, спірна земельна ділянка (площею 0,117га, кадастровий №4622785700:03:000:0012) і була об`єктом оренди за оспореним (у справі) Договором від 25.03.2014, укладеним Малехівською сільською радою (Орендодавець) та Товариством «Галтрансрембуд» (Орендар), проте допустимих доказів зазначеної обставини не надано.

Крім цього, важливо, що до позову Прокуратурою надано Договір оренди землі від 25.03.2014, який стосується зовсім іншої земельної ділянки: площею 1,0195га, кадастровий №4622785700:03:000:0011 (оспореного Договору оренди земельної ділянки площею 0,117га не надано).

Допустимих доказів, які б забезпечили можливість здійснення належної ідентифікації спірної земельної ділянки, - не надано.

Стосовно спірної земельної ділянки Малехівською сільською радою Жовківського району, Львівської області (Відповідач-1) 27.12.2013 прийнято Рішення №22, яким було вирішено:

-здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку (кадастровий №4622785700:03:000:0012);

-після державної реєстрації права комунальної власності, надати земельну ділянку в оренду (для будівництва та обслуговування виробничих будівель і споруд) строком на 5 років.

У вказаному Рішенні №22 (у вступній частині) зазначено, що дана земельна ділянка перебуває в оренді Товариства «Галтрансрембуд» з 22.03.2005.

При цьому, не зазначено жодних даних про правовстановлюючі документи від 22.03.2005.

Суду не надано жодних правовстановлюючих документів, на підставі яких у Відповідача-3 первинно виникло право оренди на земельну ділянку площею 0,117га (чи 22.03.2005, чи в інший час).

Ствердження Прокуратури і Позивача, що спірна земельна ділянка входила раніше у склад земельної ділянки (загальною площею 3,8491га), яка перебувала у постійному користуванні Військової частини НОМЕР_1 (а після її розформування у Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд») - не підтверджено жодними доказами.

Згідно з Висновком Експерта №4685 від 26.06.2020, «земельна ділянка площею 0,117га, кадастровий номер 4622785700:03:000:0012, яка розташована на АДРЕСА_1 , не накладається на земельну ділянку площею 3,8491га, стосовно якої видано Військовій частині НОМЕР_1 Державний акт на право постійного користування землею від 03.06.1997».

Отже, Прокуратурою і Позивачем не доведено наявності обставин (які є підставою позову) щодо належності спірної земельної ділянки до тих земель оборони, які перебували у постійному користуванні Військової частини НОМЕР_1 (а згодом Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд»).

Враховуючи недоведеність фактичних підстав позову, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним Рішення №22 від 27.12.2013 Малехівської сільської ради.

Оскільки інші позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним Рішення №22, тому відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги зумовлює і відсутність підстав для задоволення усіх іншим вимог.

Недоведеність обставин, що є підставою позову, зумовлює наявність підстав для відмови у задоволенні позову (повністю).

Крім цього важливо, що у випадку, якщо б Прокуратурою та Позивачем було доведено обставини, якими обґрунтовано позов (які входять у предмет доказування у справі), наявними були б інші підстави для відмови у задоволенні позову, передбачені нормами статей 256, 257, 267 (ч.4) Цивільного кодексу України пропущення 3-річного строку позовної давності.

Факт пропущення строку позовної давності підтверджується наступним:

-спірне Рішення №22 прийнято Малехівською сільською радою 27.12.2013, а позов заявлено 06.04.2018, тобто після спливу 3-річного строку позовної давності (встановленого нормою ст.257 ЦК України);

-оспорене Рішення Реєстраційної служби прийнято 12.03.2014, тому наявний факт пропущення строку позовної давності стосовно відповідної позовної вимоги;

-оспорений Договір укладено 25.03.2014, тому наявний факт пропущення 3-річного строку позовної давності стосовно відповідної позовної вимоги.

При цьому, згідно з нормою ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності розпочався від дня, коли Позивач (Міністерство оборони України) довідався або міг довідатись про порушення інтересів Держави.

Так як Міністерство оборони України зобов`язано здійснювати належний контроль за використанням земель оборони, тому невжиття ним необхідних заходів для своєчасного встановлення фактичних обставин стосовно земель Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд» (до 05.04.2015, тобто до часу, з якого обчислюється 3-річний строк позовної давност) підтверджує факт пропущення строку позовної давності.

Крім цього, важливо, що Львівській прокуратурі з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері було відомо про прийняття Малехівською сільською радою Рішення №22, так як про це було повідомлено Листом Сільської ради №263/02-13 від 26.03.2014, який було надано як відповідь на письмову Вимогу Прокуратури №03-676вих-14 від 21.03.2014.

Згідно з нормою ч.1 ст.129 ГПК України, відмова у задоволенні позову зумовлює наявність підстави для покладення на Прокуратуру понесених судових витрат у справі (судового збору).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, - Суд

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволенні позову повністю.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 22.02.2021.

Суддя Стороженко О.Ф.