Ухвала

від 22.02.2021 по справі 923/938/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 923/938/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В.А.,

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі

за позовом Прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1. Херсонської міської ради, 2. Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів -Державний реєстратор Херсонської міської ради Кіріченко Вікторія Геннадіївна,

про визнання недійсними рішення та договорів про встановлення особистого земельного сервітуту, скасування державної реєстрації речового права на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 923/938/19, подана 12.01.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

22.01.2021 від Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 923/938/19, з огляду на те, що наявність специфічного фінансування скаржника не може вважатися поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження більше чим три місяці, оскільки при оголошенні оскаржуваної постанови прокурор був присутній та обізнаний щодо суми судового збору.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги та перевіривши доводи, що викладені Обслуговуючим кооперативом "Комунальний ринок" у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Предметом оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 (повний текст складено 21.09.2020), строк для оскарження якої сплив 12.10.2020.

Вперше касаційна скарга була подана заступником прокурора Одеської області 06.10.2020, проте ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2020 її залишено без руху згідно зі статтею 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання заступнику керівника Одеської обласної прокуратури про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги; касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 923/938/19 повернуто заявникові на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2020, а саме не надав докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

12.01.2021 заступник керівника Одеської обласної прокуратури повторно подав касаційну скаргу, що підтверджується конвертом Укрпошти, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що за об`єктивних обставин, які не залежали від волі прокуратури, Одеська обласна прокуратура була позбавлена можливості доплатити судовий збір у строки, визначені судом касаційної інстанції, оскільки органи прокуратури фінансуються виключно за рахунок коштів Державного бюджету, будь-які інші бюджетні кошти не можуть бути витрачені прокуратурою для сплати судового збору, через що було заявлено клопотання про продовження строку виконання ухвали від 24.11.2020. При цьому, Одеська обласна прокуратура не позбавлена права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, оформленою належним чином. Тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних, об`єктивних причин та підлягає поновленню.

Дослідивши клопотання заявника, колегія суддів зазначає, що наведені причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть вважатися поважними і такими, що дійсно перешкоджали зверненню у передбачений законом строк, оскільки скаржнику вже надавався строк для усунення недоліків, він був обізнаний щодо необхідності їх усунення, при цьому своїм правом на усунення недоліків не скористався.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на викладене Суд вважає, що доводи, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Одеської обласної прокуратури необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.03.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 923/938/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 09.03.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю .Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв