Ухвала

від 23.02.2021 по справі 380/8031/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8031/20

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

23 лютого 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 15 лютого 2021 року про поновлення строку у справі № 380/8031/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25257384) щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015-2020 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25257384) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) 32665 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень (з яких 25865,00 гривень - за період з 2015 по 2019 роки, 6800,00 гривень - за 2020 рік) як недораховану суму виплати за 2015-2020 роки разової грошової допомоги, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 16 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою судді від 11 лютого 2021 року позовну заяву після відкриття провадження у справі залишено без руху, а особі, що звернулася із позовною заявою встановлено в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:

- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум та стягнення з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 25865,00 гривень, як недораховану суму виплати разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вимог ухвали судді від 11 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без руху позивач подав до суду заяву від 15 лютого 2021 року про поновлення строку.

Указана заява мотивована тим, що про порушення свого права виплатою у неналежному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки позивач дізнався 12 серпня 2020 року, отримавши листа Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про відмову у задоволенні поданої ним заяви про нарахування та виплату цієї грошової допомоги.

Позивач вказує, що дізнатися про порушення свого права він не міг раніше, оскільки з сум коштів, які надходили на його картковий рахунок, він не мав змоги встановити, чи правильно було проведено нарахування і виплату разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій. Зауважує, що не має фінансово-економічної чи бухгалтерської освіти аби самостійно провести обрахунки виплачених йому сум, та довіряв розрахункам органу соціального захисту населення і не підозрював, що виплати будуть проведені не в повному розмірі.

Після того, як позивач дізнався про прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, у нього з`явилися підстави вважати, що його право, яке передбачене нормою матеріального права, могло бути порушено і є об`єктивна необхідність в його поновленні, оскільки таке право прямо впливає на його матеріальний стан та порушує право на власність, гарантоване першим Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Саме тому в липні 2020 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області з метою отримати підтвердження або спростування факту порушення свого права.

12 серпня 2020 року на адресу позивача надійшов лист, з якого він і дізнався, що Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області при нарахуванні йому разової грошової допомоги до 5 травня в період за 2015 року по 2020 рік протиправно керувалося не нормою матеріального права - статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а відповідними постановами Кабінету Міністрів України, які, з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 були визнані такими, що прийняті поза межами повноважень Кабінету Міністрів України.

Крім того, позивач звертає увагу на частину 2 статті 11 Закону України Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю , відповідно до якої суми державної соціальної допомоги відповідним особам, які не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує відповідну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Також позивач зазначає, що порушення його права на належний соціальний захист, яке допущене Управлінням соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, має триваючий характер та існує на сьогодні. Адже позивач до цього часу не отримав грошову допомогу до 5 травня в передбаченому Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту розмірі. Тобто, порушення права, за захистом якого він звернувся до суду, не може мати вихідної дати для обчислення строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений процесуальний строк.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З цього приводу суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як слідує з матеріалів справи, з цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся у вересні 2020 року та заявив такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015-2020 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 32665 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень (з яких 25865,00 гривень - за період з 2015 по 2019 роки, 6800,00 гривень - за 2020 рік) як недораховану суму виплати за 2015-2020 роки разової грошової допомоги, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум.

У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Конституція України також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у вересні 2020 року та оспорює дії відповідача щодо недоплати йому щорічної грошової допомоги до 05 травня відповідно до положень статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , зокрема, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

Суд відзначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, а тому про порушення своїх прав її недоплатою позивач міг дізнатись у квітні-травні 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 років відповідно, при отриманні такої виплати за ці роки.

Таким чином, звернувшись до суду з вимогами про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум та стягнення з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 25865,00 гривень, як недораховану суму виплати разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум, позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цими вимогами.

Оцінюючи доводи позивача, які викладені у заяві від 15 лютого 2021 року про поновлення строку, щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог про визнання протиправними дій та стягнення з відповідача разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, суд зазначає наступне.

Твердження позивача про те, що про порушення свого права виплатою у неналежному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки він дізнався 12 серпня 2020 року, отримавши листа Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про відмову у задоволенні його заяви про нарахування та виплату цієї грошової допомоги суд оцінює критично, адже, передбачена частиною 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту разова грошова допомога до 5 травня є регулярною та виплачується один раз на рік, тому й про порушення своїх прав її виплатою у неналежному, на його думку, розмірі, позивач міг дізнатись у квітні-травні кожного року при отриманні цієї допомоги, а не з моменту отримання листа Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області.

З цих же підстав хибними є посилання позивача у межах спірних правовідносин на триваючий характер порушення його прав відповідачем щодо невиплати разової допомоги до 5 травня, зокрема, за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки у тому розмірі, який, на його думку, мав бути йому нарахований. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20).

Більше того, як слідує зі змісту заяви позивача від 30 липня 2020 року, адресованій Управлінню соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, (а.с.34-35) позивач просив, зокрема, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХІV (367-14) від 25.12.98) здійснити донарахування та виплатити за 2015-2019 роки разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум. Наведене, на переконання суду, свідчить про те, що ще до моменту отримання листа Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (12 серпня 2020 року, як зазначено у заяві про поновлення строку звернення) позивач достеменно знав про порушення своїх прав виплатою, на його думку, разової грошової допомоги до 5 травня у неналежному розмірі за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки.

З огляду на викладене, суд відхиляє твердження позивача про те, що про порушення свого права виплатою у неналежному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки він дізнався 12 серпня 2020 року з листа Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області.

Посилання позивача на те, що дізнатися про порушення свого права він не міг раніше, оскільки з сум коштів, які надходили на його картковий рахунок, він не мав змоги встановити, чи правильно було проведено нарахування і виплату разової грошової допомоги до 5 травня суд вважає необґрунтованими, адже розмір цієї допомоги чітко встановлений на законодавчому рівні, відтак, позивач, з огляду на фактично отримані суми не був позбавлений можливості самостійно перевірити правильність їх нарахування та виплати відповідачем.

Крім того, позивач не був позбавлений можливості звернутися до відповідача із відповідною заявою (запитом) щодо отриманих сум разової грошової допомоги до 5 травня з метою перевірки правильності їх нарахування та виплати.

Суд також вважає помилковими посилання позивача на частину 2 статті 11 Закону України Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю , відповідно до якої суми державної соціальної допомоги відповідним особам, які не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує відповідну допомогу, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, оскільки зазначений Закон визначає правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, а також надання державної соціальної допомоги на догляд та не встановлює і не регулює порядок нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, яка є предметом регулювання окремого Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Будь-яких інших поважних причин, які були об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та стягнення з відповідача разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, позивачем не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки зазначені позивачем у заяві від 15 лютого 2021 року про поновлення строку, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій та стягнення з відповідача разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки є неповажними, а інших підстав судом не знайдено, позовну заяву в частині цих позовних вимог належить залишити без розгляду на підставі пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77,122,123, 240, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача від 15 лютого 2021 року про поновлення строку - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум та стягнення з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 25865,00 гривень, як недораховану суму виплати разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складено 23 лютого 2021 року.

Суддя Клименко О.М.