Рішення

від 23.02.2021 по справі 380/8031/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/8031/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25257384) щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015-2020 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25257384) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) 32665 (тридцять дві тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень (з яких 25865,00 гривень - за період з 2015 по 2019 роки, 6800,00 гривень - за 2020 рік) як недораховану суму виплати за 2015-2020 роки разової грошової допомоги виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій та у 2020 році отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому, ніж це передбачено частиною 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Уважаючи, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році здійснена не в повному обсязі, позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив, зокрема, здійснити йому перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . Однак, відповідач у своїй відповіді, зазначив про те, що разова грошова допомога до 5 травня, зокрема, у 2020 році виплачена позивачу в повному обсязі, а саме у розмірі 1390 гривень, як це встановлено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - Постанова № 112). Позивач не погоджується з таким висновком відповідача та вважає, що відповідач порушив його право на отримання разової грошової допомоги у належному розмірі відповідно до вимог чинного законодавства.

У зв`язку з викладеним просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 16 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів судом відмовлено.

Вказаною ухвалою роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 7901828503920 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 16 жовтня 2020 року відповідач отримав 23 жовтня 2020 року.

Проте, станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Також суд зазначає, що ухвалою суду від 16 листопада 2020 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою судді від 11 лютого 2021 року позовну заяву після відкриття провадження у справі залишено без руху.

Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року розгляд справи продовжено.

Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року в задоволенні заяви позивача від 15 лютого 2021 року про поновлення строку відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум та стягнення з Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 25865,00 гривень, як недораховану суму виплати разової грошової допомоги за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV (367-14) від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 22 квітня 2015 року Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, (а.с.20) позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

30 липня 2020 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області із заявою (а.с.34), у якій просив, зокрема, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-ХІV (367-14) від 25.12.98) здійснити нарахування та виплатити йому за 2020 рік разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком - 8190 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 03 серпня 2020 року № 05-1285 Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області повідомило позивача на його заяву від 30 липня 2020 року щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, про те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік була виплачена йому у розмірі 1390,00 грн., як це передбачено Постановою № 112 (а.с.22-23).

Уважаючи дії відповідача щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, зокрема, за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом № 367-XIV від 25 грудня 1998 року), з урахуванням раніше виплачених сум, протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає та забезпечує Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-ХІІ).

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності з 01 січня 2008 року) частину 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту викладено у такій редакції: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту б підпункту 1 пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності з 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань № 112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390,00 гривень.

У той же час рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в Рішенні від 27 лютого 2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року № 367-XIV, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2020 року - 1638,00 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).

Наведена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з частиною 5 статті 242 КАС України.

При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Отже, беручи до уваги фактичні обставини справи, з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд доходить висновку, що позивач має право на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня у 2020 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Оскільки разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році позивачу виплачено у розмірі, меншому, ніж це передбачено частиною 5 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , суд констатує порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному, встановленому чинним законодавством, розмірі.

Також суд враховує те, що на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.

Проте, виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році відповідач повинен був застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.

Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.

Так, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду зразкової справи № 440/2722/20 дійшла висновку, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.

Оскільки у 2020 році разова грошова допомога до 5 травня була виплачена позивачу Управлінням соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області, то саме останній і є належним відповідачем у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а тому позовну вимогу у цій частині належить задоволити у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Також суд бере до уваги спосіб захисту порушеного права, застосований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Ухвалюючи це рішення, суд також звертає увагу на те, що зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити грошову допомогу, як спосіб захисту виключає застосування такого способу захисту порушеного права, як стягнення конкретно визначеної суми заборгованості. Враховуючи те, що станом на день розгляду цієї справи відсутня заборгованість перед позивачем з виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня, позаяк відповідна сума такої допомоги ще не нарахована відповідачем, то вимога про стягнення з останнього 6800,00 грн. є передчасною.

За таких обставин, на переконання суду, з метою ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Тому позовну вимогу у цій частині належить задоволити частково.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір та при зверненні до суду з цим адміністративним позовом його не сплачував, а тому розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи у матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (вул. Львівська, 40, м. Жовква, Львівська область, 80300) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Жовківської районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2021 року.

Суддя Клименко О.М.