Постанова

від 23.02.2021 по справі 206/1501/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2401/21 Справа № 206/1501/20 Суддя у 1-й інстанції - Маштак К. С. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 02 листопада 2020 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міська рада посилалася на те, що листом від 12 червня 2019 року департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: «Капітальний ремонт нежитлового приміщення» по АДРЕСА_1 , прим. 1, об`єкт загальною площею 55,0 кв.м., який ОСОБА_1 прийнято в експлуатацію декларацією від 14 серпня 2018 року №ДП141182260702. До теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі у сумі 32125 грн. 50 коп. не сплачено. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), а розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є невід`ємною частиною цього договору. На офіційному сайті державної архітектурно-будівельної інспекції України міститься інформація, що 14 серпня 2018 року зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ДП141182260702 «Капітальний ремонт нежитлового приміщення» по АДРЕСА_2 , замовником якого є ОСОБА_1 . Під час реєстрації зазначеної декларації саме у замовника (забудовника) виник обов`язок звернутись не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника до органу місцевого самоврядування за укладенням договору про пайову участь та сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. Ухилення замовника від укладення такого договору є порушенням його обв`язку. Зазначений об`єкт було введено в експлуатацію, але пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра не був сплачений відповідачем, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів. Бездіяльністю відповідача порушуються права територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. На підставі викладеного Дніпровська міська рада просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради збитки (упущену вигоду) у сумі 32125 грн. 50 коп.

Заочним рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 02 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків.

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просить заочне рішення суду від 02 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Калініна О.Б. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Крім того, законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Частина 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівноїдіяльності» визначає зобов`язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з наведеними в ст. 1 вказаного Закону термінами, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси; об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст. 26 зазначеного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Відповідно забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об`єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд. Здійснення ж капітального ремонту чи реконструкції об`єкту будівництва, що не пов`язано зі зміною площі чи конфігурації об`єкту по відношенню до земельної ділянки, не свідчить про забудову земельної ділянки, оскільки об`єкт будівництва вже створений.

З матеріалів справи вбачається, згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради №9/9 від 08 червня 2016 року «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська» , викладено абзац перший пункту 2.6 у новій редакції: «Величина пайової участі визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради (далі - департамент) звернення замовника (забудовника) про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість об`єкта, з техніко-економічними показниками, погодженими з постійною профільною комісією міської ради (за винятком випадків наміру здійснення будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв.м., господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках» (а.с. 11-12).

Відповідно до копії регулярного акту рішення Дніпропетровської міської ради №6/19 від 28 грудня 2011 року «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська» , викладено абзац 12 розділу 2.7 Порядку у новій редакції: «При оформленні права власності на закінчені будівництвом об`єкти незалежно від механізму введення їх в експлуатацію, а також об`єкти незавершеного будівництва та їх частини, обов`язковим є отримання замовником (забудовником) довідки департаменту про сплату пайової участі» , доповнено розділ 2.7 Порядку новим абзацом 15: «Починаючи з 2012 року, кошти пайової участі зараховуються до бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету» (а.с. 12)

12 червня 2019 року в.о. начальника управління економіки Таслицька В.О. направила ОСОБА_1 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра по об`єкту: «Капітальний ремонт нежитлового приміщення» по АДРЕСА_2 для ознайомлення та підписання, які підлягають поверненню до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету міської ради у двадцятиденний строк після отримання (а.с. 14).

Орган місцевого самоврядування або його виконавчий орган, який наділений відповідними повноваженнями, відповідно до встановленого згідно з Законом порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту, у своєму рішенні щодо надання замовнику будівництва містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що перебуває у володінні чи користуванні такого замовника, або у рішенні про відведення замовнику будівництва відповідної земельної ділянки під забудову в обов`язковому порядку обумовлює питання відносно зобов`язань такого замовника щодо пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту. Обумовлення органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом у своєму рішенні щодо надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього зобов`язання фінансового характеру в частині сплати відповідної величини коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та договірних зобов`язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Слід зазначити, позивачем не викладено обставин щодо надання відповідачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки чи відведення земельної ділянки під забудову і чи існує необхідність в цьому у разі здійснення капітального ремонту, що не пов`язаний з зайняттям земельної ділянки.

Також, позивачем не обґрунтовано ні наміру забудови, ні фактичної забудови земельної ділянки внаслідок спірного капітального ремонту, зокрема, з посиланням на фактичні обставини та дані проектної та будівельної документації.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), замовником ОСОБА_1 здійснено капітальний ремонт нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , замовника звільнено від сплати пайової участі, згідно ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, об`єкт закінчений будівництвом вважається готовим до експлуатації (а.с. 15-18).

Відповідно до розрахунку розміру збитків, наданого позивачем, гр. ОСОБА_1 по об`єкту: «Капітальний ремонт нежитлового приміщення» за адресою: АДРЕСА_1 , прим. 1, величина пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра (розмір збитків) по об`єкту складає 32125 грн. 50 коп. (а.с. 19).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №5/14 від 29 липня 2011 року та додатками до нього, визначено порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (а.с. 20-26).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, 04 липня 2018 року ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а станом на 19 вересня 2018 року на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя № 3488 право власності було зареєстровано за ТОВ «ТЕРНОЛЮКС» (ЄДРПОУ: 41967005) (а.с. 69-70).

Таким чином, власником вказаного об»єкту нерухомого майна з 19 вересня 2018 року є - ТОВ «ТЕРНОЛЮКС» .

Звернувшись до суду у квітні 2020 року із вказаними позовними вимогами до ОСОБА_1 , позивач Дніпровська міська рада посилалася на те, що об`єкт було введено в експлуатацію, але пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра ОСОБА_1 не був сплачений, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів та просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради збитки (упущену вигоду) у сумі 32125 грн. 50 коп. та судові витрати (а.с.1-9).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, позивач, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки відповідача; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Також позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Слід зазначити договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури між Дніпровською міською радою та ОСОБА_1 укладено не було.

На час направлення 12 червня 2019 року в.о. начальника управління економіки Таслицька В.О. Євдокимовій Н.М. 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра по об`єкту: «Капітальний ремонт нежитлового приміщення» по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вже не була власником вказаного об»єкту нерухомого майна.

Позивачем не доведено того, що кошти у розмірі 32125 грн. 50 коп. є збитками, що спричинила відповідач Дніпровській міській раді. Не доведено неправомірність дій відповідача ОСОБА_1 , що призвели до позбавлення можливості отримати прибуток.

Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог не підтверджуються належними доказами у справі та є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Заочне рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 02 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді