Постанова

від 24.02.2021 по справі 206/2392/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2223/21 Справа № 206/2392/20 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Садівничого товариства Мічуринець-1 Тронько Лариси Миколаївни та Садівничого товариства Мічуринець-1 про визнання дій щодо відключення електропостачання незаконними та зобов`язання підключити електропостачання,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Голови Садівничого товариства Мічуринець-1 Тронько Лариси Миколаївни та Садівничого товариства Мічуринець-1 про визнання дій щодо відключення електропостачання незаконними та зобов`язання підключити електропостачання.

В обґрунтування позову посилався на те, що він є членом СТ Мічуренець-1 з 2008 року та регулярно сплачує всі належні платежі, зокрема і за електроенергію.

Його сім`я користується садовим будинком та ділянкою АДРЕСА_1 .

На початку 2017 року відповідачі вирішили замінити старі електрокабелі на нові, для чого під керівництвом голови садового товариства деякі садівники збирали гроші з членів садового товариства.

При обговоренні питання восени 2017 року він став вимагати від відповідачів, що збирали гроші, документи що підтверджують кошторис по заміні електрокабелів, вартість необхідних робіт та витратних матеріалів, а також звіт про витрати цільових внесків, з яких можна було б оплатити ці роботи.

У відповідь на це його ділянку навесні 2018 року було відключено від електромережі, вважає що незаконними діями відповідачі порушили його права та інтереси, в результаті чого він не має можливості вільно володіти та користуватися земельною ділянкою.

Просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії голови СТ Мічуренець-1 Тронько Л.М. щодо відключення електропостачання садового будинку та земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ Мічуренець-2 , зобов`язати голову СТ Мічуренець-1 ОСОБА_2 підключити електропостачання до садового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 без оплати витрат щодо підключення електроенергії по умові одночасного допущення ним уповноважених представників СТ Мічуренець-1 до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що розташовані на території вищезазначеної земельної ділянки, стягнути з голови СТ Мічуренець-1 ОСОБА_2 та СТ Мічуренець-1 солідарно моральну шкоду в сумі 30000 грн., судовий збір в сумі 2522,40 грн., витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн., а всього 42522,40 грн.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Голови Садівничого товариства Мічуринець-1 Тронько Лариси Миколаївни та Садівничого товариства Мічуринець-1 про визнання дій щодо відключення електропостачання незаконними та зобов`язання підключити електропостачання - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає запотрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є користувачем садової ділянки № НОМЕР_1 в садовому товаристві Мічуренець-1 .

27.11.2011 року між ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго та СТ Мічуренець-1 укладено договір електропостачання (а.с. 40-41).

Позивач посилається на ті обставини, що при здійсненні заміни кабелю з вини відповідачів, його було відключено від електропостачання.

Зазначає, що навесні 2018 року зникло електропостачання його садової ділянки, позивач посилається на те що відповідач, як юридична особа, та її голова ОСОБА_2 грубо порушили його права шляхом відключення електроенергії на його ділянці та не вжили відповідних заходів щодо відновлення електропостачання.

Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що джерелами формування майна товариства є вступні, членські та цільові внески його членів, додаткові внески, а згідно п.8.2 Статуту одними з основних обов`язків членів товариства є сплачувати не лише членські внески, плату за електроенергію, а й цільові внески та інші платежі, сплачувати усі витрати, пов`язані з експлуатацією майна товариства.

Рішенням правління від 04.03.2018 року було вирішено здійснити заміну старих електрокабелів за рахунок додаткових цільових внесків членів товариства (а.с.42).

Відповідно до протоколу зборів від 22.04.2018 року було прийнято рішення про здійснення заміни старого алюмінієвого кабелю по вулицях Садова та Виноградна (а.с. 43-45).

Позивач кошти на придбання та монтаж нового кабелю не вносив, в результаті чого при здійснені заміни кабелю електропостачання до його земельної ділянки поновлено не було.

14.08.2018 року зборами членів товариства вирішувалось питання щодо підключення земельної ділянки № НОМЕР_1 до електропостачання, за результатами яких було прийнято рішення не підключати будинок за вищезазначеною адресою до повного погашення суми заборгованості (а.с.47-48).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що постачання електроенергії СТ Мічуренець-1 здійснює ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго згідно договору про постачання електричної енергії. Садове товариство повинно за власний кошт утримувати належні йому електромережі. Електричні кабелі на стовпах та вулицях прокладали та замінювались близько шістдесяти років тому. На чергових зборах було прийнято рішення про заміну кабелів по кожній вулиці окремо за рахунок додаткових цільових внесків членів товариства. Позивач на зборах був відсутній, а також відмовився задавати кошти та виконувати умови щодо винесення приладів обліку електроенергії на фасад будинку. Електроенергія позивачеві спеціально не відключалась, а не було поновлено її постачання через порушення ним статуту СТ та техніки безпеки експлуатації лінії електропередач (а.с.36-39).

Позивач посилається на те, що при рішення збору коштів на заміну кабелю по вулиці СТ Мічуренець-1 позивач попросив кошторис на витрати та роботу, чого надано не було, тому він відмовився надавати кошти, навесні 2018 року його ділянку було відключено від електропостачання в результаті дій відповідачів, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача пояснила, що вона перебуває на посаді голови правління з 2016 року. Садове товариство, як підрозділ станції ДТЕК забезпечує електропостачанням, договір з ДТЕК існує один та він був доповнений в 2012 році. Ділянку позивача відключено не було, було лише знято старий кабель який замінили на новий на підставі загальних зборів членів товариства в квітні 2018 року. У заміні кабелю позивач участі не брав, а тому його не підключили до електропостачання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що позивач є користувачем садової ділянки № НОМЕР_1 в садовому товаристві Мічуренець-1 .

27.11.2011 року між ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго та СТ Мічуренець-1 укладено договір електропостачання (а.с. 40-41).

ОСОБА_1 є членом СТ Мічуренець-1 .

Згідно зі ст.1 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За ст.3 вказаного Закону громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності.

Відповідно до положень ст.11 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання діє на підставі статуту.

Як вбачається з п.1.7 розділу І Статуту СТ Мічуренець-1 Товариство у своїй діяльності керується Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами України та цим Статутом.

За п.3.1 розділу ІІІ Статуту СТ Мічуренець-1 Товариство є юридичною особою відповідно до законодавства України.

За п.14.1 розділу ХІV Статуту СТ Мічуренець-1 Вищим органом управління Товариства є збори членів Товариства.

За приписами ч.2 ст.21 Закону України Про громадські об`єднання громадське об`єднання зі статусом юридичної особи має право: бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об`єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об`єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об`єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

Положеннями Закону України Про громадські об`єднання визначено і право членів таких об`єднань вирішувати питання щодо своєї діяльності в межах та спосіб, передбачені статутними документами, законодавством України, встановлюючи при цьому забезпечення додержання прав громадських об`єднань (ст.ст.21, 22 Закону).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, Законом України Про ринок електричної енергії , Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №312.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Взаємовідносини між СТ Мічуренець-1 , який визначений споживачем-юридичною особою, та відповідним підрозділом постачальника електроенергії, регулюються укладеним договором купівлі-продажу електричної енергії.

Всі відносини між СТ Мічуренець-1 та споживачами електричної енергії - членами садового товариства регулюються його установчими документами відповідно до вимог законодавства України, Законом України Про громадські об`єднання , внутрішніми рішеннями керівних та виконавчих органів та встановленими в організації правилами.

У взаємовідносинах між СТ Мічуренець-1 та позивачем, СТ Мічуренець-1 не здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії, не має відповідної ліцензії, він сам є споживачем-юридичною особою і у відносинах з членами садівницького товариства регулюється внутрішніми статутними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу зборів від 22.04.2018 року було прийнято рішення про здійснення заміни старого алюмінієвого кабелю по вулицях Садова та Виноградна (а.с. 43-45).

14.08.2018 року зборами членів товариства вирішувалось питання щодо підключення земельної ділянки № НОМЕР_1 до електропостачання, за результатами яких було прийнято рішення не підключати будинок за вищезазначеною адресою до повного погашення суми заборгованості (а.с.47-48). Електропостачання не було поновлено через порушення позивачем статуту СТ та техніки безпеки експлуатації лінії електропередач.

Однак, колегія суддів зазначає, що право відключення споживачів населеного пункту має лише постачальник електроенергії, а не споживач, яким виступає СТ Мічуренець-1 .

Таким чином, СТ Мічуренець-1 не може вважатися постачальником електроенергії по відношенню до членів товариства, а відтак згідно умов договору та положень чинного законодавства в даній сфері не наділений повноваженнями відключати окремих субспоживачів (до яких належить позивач) від електропостачання.

Всі вищевикладені обставини в сукупності дають підстави прийти до висновку, що дії СТ Мічуренець-1 щодо відключення від енергопостачання будинку позивача є неправомірними, проведеними у незаконний спосіб, а тому колегія суддів вважає їх незаконними, а порушені права позивача такими, що підлягають поновленню, шляхом зобов`язання СТ Мічуренець-1 поновити електропостачання та підключити будинок позивача до енергопостачання.

Вирішуючи вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди, суд приходить до такого висновку.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, в тому числі, і у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач прохає стягнути моральну шкоду в розмірі 30 000 грн, обґрунтовуючи її душевними стражданнями, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього в частині відключення його ділянки від електропостачання.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено факт неправомірного відключення ділянки позивача від електропостачання, тому суд вважає, що позивач отримав моральні страждання, у зв`язку з такою протиправною поведінкою відповідача проти нього, і тому є підстави для відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, суд вважає, що розмір морального відшкодування визначений позивачем є завищеним і таким, що не відповідає тому обсягу моральних страждань, які зазнав позивач, у зв`язку з чим суд визначає такий розмір на рівні 1000 грн., оскільки на думку суду саме така сума буде достатньою для відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що позивачем було надана документи на підтвердження понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копія акту прийому-передачі правничої допомоги від 30 червня 2020 року; копія квитанції про сплату правничої допомоги від 30 червня 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір про надання професійної правничої допомоги, а також документи, що підтверджують повноваження адвоката. Не надано позивачем детального опису робіт виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 , ч.4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі ст.141 ЦПК України, з СТ Мічуренець-1 слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 6 306 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року- скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Голови Садівничого товариства Мічуринець-1 Тронько Лариси Миколаївни та Садівничого товариства Мічуринець-1 про визнання дій щодо відключення електропостачання незаконними та зобов`язання підключити електропостачання - задовольнити частково.

Визнати дії Садівничого товариства Мічуринець-1 щодо відключення електропостачання садового будинку та земельної ділянки № НОМЕР_1 в Садівничому товаристві Мічуренець-1 неправомірними.

Зобов`язати Садівниче товариство підключити електропостачання до садового будинку та земельної ділянки № НОМЕР_1 розташованого в Садівничому товаристві Мічуренець-1 .

Стягнути з Садівничого товариства Мічуринець-1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Стягнути з Садівничого товариства Мічуринець-1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 306 грн.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: