Постанова

від 11.02.2021 по справі 947/10098/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2500/21

Номер справи місцевого суду: 947/10098/20

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 947/10098/20

Номер провадження: 22-ц/813/2500/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

-головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

-суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дубрянської Н.О.,

учасники справи:

-позивач - ОСОБА_1 ,

-відповідач - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду міста Одеса, постановлену у складі судді Калініченко Л.В. об 11 годині 09 хвилині 11 листопада 2020 року, про скасування заходів забезпечення позову, повний текст ухвали складений 11 листопада 2020 року,

встановив:

2.Описова частина

2.1 Короткий зміст вимог

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним Персональний меморандум Асоційованого члена кооперативу №в/3152018471 від 21.08.2018р; 2) визнати недійсним Інструктивну декларацію №в/4/6/2-п від21.06.2018року та Угоду про порядок повернення паю; 3) застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача боргу у вигляді сплаченого позивачем на підставі укладеного Персонального меморандуму та Інструктивної декларації паю в розмірі - 540 431,57грн..

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 21 червня 2018 року між ним - ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС (далі - ОК ЖБК ВІЛЬЯМС ) було укладено персональний меморандум Асоційованого члена кооперативу № в/3152018471 та інструктивну декларацію №в/4/6/2-п від 21.06.2018р., за умовами яких позивач зобов`язався вносити кошти на розрахунковий рахунок відповідача згідно умов Інструктивної декларації №в/4/6/2-п від 21.06.2018р., а відповідач здійснити взяті на себе обов`язки по будівництву та передачі позивачу права власності в оговорені строки у персональному меморандумі Асоційованого члена кооперативу №в/3152018471, а саме -квартири розрахунковою, площею - 81,79 кв. м. на 6-му поверсі, секції 4, в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу.

ОСОБА_1 були належним чином виконані умови Персонального меморандуму Асоційованого члена кооперативу № в/3152018471 та інструктивної декларації №в/4/6/2-п від 21.06.2018р., а саме належним чином сплачено на розрахунковий рахунок відповідача суму коштів у розмірі 540431,57 грн.

Відповідно до угоди про порядок повернення паю від 16.09.2019 року, укладеної між ОК ЖБК ВІЛЬЯМС та ОСОБА_1 , ОК ЖБК ВІЛЬЯМС підтверджено, що ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у розмірі 540431,57 грн. за Персональним меморандумом Асоційованого члену Кооперативу №В/3152018471 від 21 липня 2018 року, які підлягають поверненню ОСОБА_1 у зв`язку із припиненням асоційованого членства в ОК ЖБК ВІЛЬЯМС строком по 16 вересня 2021 року.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що Персональний меморандум Асоційованого члена кооперативу №в/3152018471 та інструктивна декларація №в/4/6/2-п від 21.06.2018р., а також угода про порядок повернення паю від 16.09.2019 року, підлягають визнанню недійсними, а сплачені ним грошові кошти у розмірі 540431,57 грн. поверненню, оскільки відповідачем не були належним чином виконані умови Персонального Меморандуму та Інструктивної декларації, а під час укладення угоди про повернення паю, йому було введено в оману стосовно строку повернення таких коштів (Т.1, а. с. 2 - 5).

05.10.2020 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про забезпечення позову, яку надалі уточнив та згідно з останньою редакцією від 08.10.2020 року за вх. №50622 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках, належні Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС , в сумі 540 431 гривня 57 копійок.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що як визначив позивач, відповідачем здійснювались дії з введення його в оману, поведінка відповідача свідчить про відсутність наміру повертати йому грошові кошти, у зв`язку з чим є загроза в невиконанні відповідачем майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, та здійснення відповідачем дій з приховання свого майна і коштів, для виплати йому грошових коштів (Т. 1, а. с. 102, 104 - 107).

Ухвалою Київського районного суду міста Одеса від 09 жовтня 2020 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/10098/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, а саме накладено арешт на грошові кошти на рахунках, належні Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС , код ЄДРПОУ 40190615, місцезнаходження: Україна, 65016, Одеська область, місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М, у межах позовних вимог, а саме в сумі 540 431 (п`ятсот сорок тисяч чотириста тридцять одна) гривня 57 (п`ятдесят сім) копійок (Т. 1, а. с. 146 - 151)..

Рішенням Київського районного суду міста Одеса від 11.11.2020 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11680 гривень 00 копійок (Т.1, а. с. 195 - 208).

2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеса від 11.11.2020 року скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09.10.2020 року, а саме - скасовано арешт, накладений на грошові кошти на рахунках, належні Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС , код ЄДРПОУ 40190615, місцезнаходження: Україна, 65016, Одеська область, місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М, у межах позовних вимог, а саме в сумі 540431 (п`ятсот сорок тисяч чотириста тридцять одна) гривня 57 (п`ятдесят сім) копійок.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що з урахуванням відмови у задоволенні позову та у відповідності до положень ст. 158 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09.10.2020 року, підлягають скасуванню (Т. 1, а. с. 210 - 210 зворотна сторона).

2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Київського районного суду міста Одеса від 11 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення позову скасувати.

2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги його докази, що є істотними умовами, при розгляді судових справ, щодо недійсності правочинів укладених під впливом оману та помилки: - по перше, Персоніфіцирований меморандум та Інструктивна декларація підписувались, не за офіційною юридичною адресою Відповідача, данні про яку внесені до ЄДРПОУ, а в приміщені біля будівельного майданчика з вивіскою Таіровськи Сади ; - по друге, суд при винесенні рішення посилався на твердження позивача, що йому ніби то були відомі умови і зміст правочинів, які підписав позивач, але не взяв до уваги, що посадові особи відповідача, наполягали на підписанні не вдавались до деталей, так як підписання правочинів містить формальний характер, а в дійсності Позивач придбає нерухоме майно у розстрочку; - посилання відповідача, підтримані судом першої інстанції про те, що внаслідок внесення певних внесків позивач отримав так звані корпоративні права.

Відповідач не надав до суду будь яких доказів щодо державної реєстрації корпоративних прав Позивача.

2.5 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді

Адвокат Гогович В.А., діюча від імені ОК Житлово-будівельний кооператив Вільямс , у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.

Вважає, що ухвалу по справі прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.6Рух справи в суді апеляційної інстанції

26 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 11 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.12.2020 рокувідкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 11 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.11.2020 року вищезазначену справу було призначено до судового розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду.

03 лютого 2021 року від Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Вільямс надійшов відзив на апеляційну скаргу.

05 лютого 2021 року на електрону адресу апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Гогович В.А., діючого від імені ОК Житлово-будівельний кооператив Вільямс , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення Одеського апеляційного суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.02.2021 року клопотання адвоката Гогович В.А., діючого від імені ОК Житлово-будівельний кооператив Вільямс , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначено на 11 лютого 2021 року о 14:30 год. задоволено.

ОСОБА_1 клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції не надав.

Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

11 лютого 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні представник Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Вільямс - адвокат Гогович Валентина Анатоліївна підтримала доводи відзиву на апеляційну скаргу та просила останню залишити без задоволення.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

На підставі рішення зборів суддів Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року, відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про судоустрій і статус суддів , постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами) та від 22 липня 2020 року № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами), рішення Ради суддів України за №19 від 17 березня 2020 року, постанови головного державного санітарного лікаря України №16 від 09 травня 2020 року, рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації від 15 жовтня 2020 року, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в місті Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду ухвалено розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду .

Пунктами 1, 5, 12 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду передбачено, що тимчасово, на час установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний , зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Це розпорядження набрало чинності з 26 жовтня 2020 року.

Отже, вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину, установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: помаранчевий або червоний .

Відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, вважає необхідним клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилити, як необґрунтоване, справу розглянути справу за відсутності останнього.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Ухвалою Київського районного суду міста Одеса від 09 жовтня 2020 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/10098/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності, а саме накладено арешт на грошові кошти на рахунках, належні Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС , код ЄДРПОУ 40190615, місцезнаходження: Україна, 65016, Одеська область, місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 123, приміщення 5М, у межах позовних вимог, а саме в сумі 540 431 (п`ятсот сорок тисяч чотириста тридцять одна) гривня 57 (п`ятдесят сім) копійок.

За наслідком розгляду справи в судовому засіданні 11.11.2020 року судом було ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ВІЛЬЯМС про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі, застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч.7-8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв`язку із відмовою у задоволенні позову необхідно скасувати вжиті заходи забезпечення позову.

3.3 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є безпідставними, а тому її треба залишити без задоволення.

Колегія суддів зауважує, що не згода ОСОБА_3 з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2020 року про скасування заходів забезпечення позову, зводиться фактично до його незгоди з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2020 року.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

За правилами, передбаченими пунктом 1 частини 1 статті 374, статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу про скасування заходів забезпечення позову без порушень діючого законодавства, підстави для її скасування, зміни в межах доводів апеляційної скарги відсутні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

3.5 Порядок та строк касаційного оскарження

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про скасування забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку, не може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеса від 11 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 24 лютого 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе