Постанова

від 26.01.2021 по справі 426/7409/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 426/7409/20

Провадження № 22-ц/810/779/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.

суддів - Кострицького В.В., Стахової Н.В.

за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.

представника відповідача - Прийма Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області, в інтересах якого діє представник-адвокат Прийма Роман Сергійович,

на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2020 року, ухваленого судом у складі судді Криви Ю.В.в приміщенні того ж суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області про поновлення на роботі,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області

встановив:

14 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом в якому просив поновити його на роботі завідувача, лікаря - хірурга (1.5.ставки) Комунального некомерційного підприємства "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області.

Позов мотивований незаконним звільненням позивача 17 серпня 2020 року із займаної посади здійсненного відповідачем з порушенням вимог статті 38 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 подав відповідачу заяву про його звільнення за власним бажанням з 17 серпня 2020 року (а не 17.08.2020 року) тому вважає, що двотижневий строк попередження про звільнення рахується з 17 серпня 2020 року і відповідно до ч. 4 ст. 241-1 КЗпП України закінчувався у відповідний день тижня тобто 30 серпня 2020 року.

Про звільнення з роботи до закінчення двотижневого строку позивач у вказаній заяві не просив, не вказавши дати звільнення до закінчення двотижневого строку, тобто, реальне волевиявлення позивача було спрямоване на можливість скористатись правом відкликання вказаної заяви при зміні обставин трудових правовідносин, які склались на момент її подання.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2020 року позов задоволено, ОСОБА_1 поновлено на роботі завідувача, лікаря - хірурга (1.5.ставки) Комунального некомерційного підприємства "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області.

Скасовано Наказ Комунального некомерційного підприємства "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області № 128-ос від 17 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 , завідувача, лікаря - хірурга (1,5 ставки), 17.08.2020 року за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня 2020 року по 06 жовтня 2020 року у сумі 43 881 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривня 50 копійок.

Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим у справі обставинам, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_1 посилаючись на законність ухваленого судом рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача та його представника - адвоката Прийма Р.С. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно зі ст.264 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив із доведеності позивачем порушення його законних прав відповідачем при його звільненні за власним бажанням саме 17 серпня 2020 року із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, оскільки реальне волевиявлення ОСОБА_1 було спрямоване на можливість скористатись правом відкликання вказаної заяви при зміні обставин трудових правовідносин, які склались на момент подання заяви, тому є підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та скасування наказу про його звільнення.

Такі висновки суду не відповідають закону та встановленим у справі обставинам з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджуються такі факти та обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 з серпня 1983 року перебував з відповідачем у трудових відносинах.

17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою за вхід.№968, в якій просив звільнити його із займаної посади з 17 серпня 2020 року за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію (а.с.7).

Частиною 1 статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Аналіз зазначеної норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що роботодавець повинен звільнити працівника за власним бажанням у зв`язку з його виходом на пенсію у строк, про який просить працівник, і в цьому разі скорочується двотижневий строк, і звільнення вважається за власним бажанням з поважних причин.

У вказаній вище заяві від 17 серпня 2020 року позивач просив звільнити його із займаної посади з 17 серпня 2020 року за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію, що вважається поважною причиною.

Згідно копії витягу з наказу директора Комунального некомерційного підприємства "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області № 128-ос від 17 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , завідувача, лікаря - хірурга (1,5 ставки), звільнено 17.08.2020 року за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України, з виплатою грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - за 32 календарних дні за основним місцем роботи та за 22 календарних дні за сумісництвом (а.с.8).

Отже, відповідачем було дотримано вимог ч.1 статті 38 КЗпП України.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження посилань позивача про те, що зазначене у змісті його заяви від 17 серпня 2020 року поданої відповідачу про звільнення з 17 серпня 2020 року за власним бажанням в зв`язку з виходом на пенсію не відповідало його реальному волевиявленню на звільнення з цих причин і підстав.

Також, 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до директора Комунального некомерційного підприємства "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області із заявою за вхід.№988 про надання додаткового дня відпочинку за здачу донорської крові зі збереженням середньої заробітної плати 03.06.2020 року на 17 серпня 2020 року, та надав довідку №205 щодо надання пільг донорам (а.с.11-12).

Згідно копії витягу з наказу директора Комунального некомерційного підприємства "Сватівська багатопрофільна лікарня" Сватівської районної ради Луганської області № 104-в від 17 серпня 2020 року, ОСОБА_1 завідувачу, лікарю - хірургу хірургічного відділення (1,5 ставки), надано 17 серпня 2020 року додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку, за здачу донорської крові 03.06.2020 року.

Повний розрахунок та трудову книжку позивачем отримано 19 серпня 2020 року.

Отже, звільнення позивача ОСОБА_1 17 серпня 2020 року під час його знаходження у цей день у додатковому дні відпочинку зі збереженням середнього заробітку, відповідачем здійснено у відповідності до вказаної вище норми.

З довідки Білокуракінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 10 вересня 2019 року як одержувач пенсії за віком, що також підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.15).

Колегія суддів зауважує, що перебування позивача з вказаного часу на обліку як одержувача пенсії за віком, не є обставиною яка б стала підставою дійти висновку про порушення відповідачем під час звільнення ОСОБА_1 вимог ст. 38 КЗпП України та відсутність у позивача реального волевиявлення на звільнення з роботи за власним бажанням з поважної причини зазначеній останнім у заяві від 17 серпня 2020 року, зокрема, в зв`язку з виходом на пенсію.

Отже, доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги суду не надано.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкових висновків про задоволення позову ОСОБА_1 .

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає у задоволені позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки останнім не доведено обставин, які б стали підставою дійти висновку про порушення відповідачем вимог ст. 38 КЗпП України, що призвело до незаконного звільнення позивача із займаної посади проведеного відповідачем 17 серпня 2020 року та обґрунтованості позову.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з позивача ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області у відшкодування витрат на сплату судового збору підлягає стягненню 1261,20 грн.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, на підставі статті 376 ЦПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області задовольнити.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області про поновлення на роботі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства Сватівська багатопрофільна лікарня Сватівської районної ради Луганської області(код ЄДРПОУ 42974427, адреса: 92600, Луганська область, м. Сватове, провул. Промисловий, буд. 11) у відшкодування витрат на сплату судового збору 1261 (тисяча двісті шістдесят одну) грн. 20 коп.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складення повної постанови - 01 лютого 2021 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

Н.В. Стахова