Постанова

від 24.02.2021 по справі 910/10785/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2021 р. Справа№ 910/10785/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Мельничук О.С.

від прокуратури - Колодяжна А.В.,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - Парицька Н.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 (повний текст ухвали складено 04.01.2021)

про скасування заходів забезпечення позову

у справі №910/10785/19 (суддя Демидов В.О.)

За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави

до:

1. Київської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест"

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що на думку прокурора рішенням Київської міської ради від 06.06.2018 року № 883/4947 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" було незаконно без проведення земельних торгів передано відповідачу 2 в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012) для будівництва житлового комплексу з прибудинковим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва.

30.11.2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява першого заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/10785/19, в якій заявник просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,6953 га по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року заяву першого заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/10785/19 задоволено, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,6953 га по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва.

Застосування заходів забезпечення позову ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року пов`язане із наданими прокурором відомостями про закінчення відповідачем 2 робіт з улаштування бурових паль та початком будівництва поверхів об`єкту будівництва на спірній земельній ділянці, що учасниками судового процесу не спростовано. А тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний заявником, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

23.12.2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року у справі № 910/10785/19 за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Ухвала суду першої інстанції мотивована необхідністю забезпечення безпеки, як будівництва, так і експлуатації прилеглих земельних ділянок і будівель з урахуванням значних ризиків утворення зсувів та ерозії ґрунту у випадку зупинення здійснення заходів щодо укріплення схилів навколо об`єкта будівництва. Також під час ухвалення оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом враховано, що у частині здійснення будівництва та ймовірного пошкодження внутрішніх несучих конструкцій об`єкта ймовірність збитків мала бути передбачена позивачем під час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову та повинно бути запропоноване зустрічне забезпечення відповідно до положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року у справі №910/10785/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі обґрунтовується отриманням ТОВ Русанівка Інвест відповідних дозволів на будівництво, здійснення ним будівельних робіт на спірній земельній ділянці, надання якої товариству в оренду оспорюється в суді, а також тим, що товариство здійснює, зокрема і після подання позову прокурором будівельні роботи. Прокурор також наголошує, що суд першої інстанції в основу оскаржуваної ухвали поклав доводи осіб, які зацікавлені у подальшій забудові спірної земельної ділянки. Також скаржник вважає, що розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову, не є порушенням норм статей 139, 140 Господарського процесуального кодексу України. Отже на думку прокурора не забезпечення позову у даній справі ставить під загрозу реальне виконання позовних вимог у разі їх задоволення судом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 року заяву про самовідвід головуючого судді Пономаренка Є.Ю. та суддів Дідиченко М.А., Руденко М.А. від розгляду апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/10785/19 задоволено, матеріали справи №910/10785/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року у справі №910/10785/19 та призначено розгляд справи на 24.02.2021 року.

18.02.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 24.02.2021 року прокурор надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представника відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача 1.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції предметом позову у справі № 910/10785/19 виступає оскарження рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 883/4947 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудинковим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), яка надана відповідачеві Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" для забудови.

Рішенням Київської міської ради від 06.06.2018 року №883/4947 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Русанівка Інвест" на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження" вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Русанівка Інвест" для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.07, заява ДЦ від 2 квітня 2018 року №50010-002794947-031-03, справа Д-8570); передати ТОВ "Русанівка Інвест" за умови виконання пункту 3 цього рішення в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000136432014) для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.201 №118574892; розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.08.2004 №66-6-00175 (з урахуванням договору від 13.11.2015 року №910) площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОЗОР ЛТД", з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки ТОВ "Русанівка Інвест".

30.11.2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява першого заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/10785/19, в якій заявник просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,6953 га по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року заяву першого заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/10785/19 задоволено, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення вишукувальних та будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,6953 га по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва.

23.12.2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року, а також додаткових поясненнях посилалось, зокрема на лист ТОВ "БУДПІДРЯД" № 10 від 21.12.2020 року в якому вказано, що за об`єктом "Будівництво житлового комплексу з вбудовано - прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження" розпочаті будівельно-монтажні роботи в частині влаштування залізобетонних вертикальних конструкцій (пілони, сходинко - ліфтовий блок, стіни) та плит перекриття, а саме:

1) секція № 4 - будівельно-монтажні роботи на відм. + 18.700, робочі креслення " 1218-4-КБ.1" від 23.10.2020;

2) секція № 3 - будівельно-монтажні роботи на відм. + 5.500, робочі креслення " 1218-3-КБ.1" від 18.11.2020;

3) секція № 2 - будівельно-монтажні роботи на відм. + 3.400, робочі креслення " 1218-2-КБ.0" від 27.11.2020.

Також у листі № 10 від 21.12.2020 року зазначено, що згідно ДБН України В.2.6-98:2009 "Конструкції будинків та споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції" технологія влаштуваннякаркасу будинків є складним безперервним процесом, оскільки розрахункова система майбутньої будівлі розроблена виключно таким чином, що всі розрахункові навантаження працюють спільно, як одне ціле, тобто процес будівництво фундаментів, вертикальних елементів та плит перекриття майбутніх будівель не може зупинятись або призупинятись тощо. Отже, генеральний підрядник зазначеним вище листом № 10 від 21.12.2020 року наголосив, що зупинка на даний час будівельно-монтажних робіт призведе до порушень технологічних процесів монтажу опалубки, армування, укладання бетонної суміші та догляду за конструкціями, що, у свою чергу, неминуче призведе до порушень розрахункової схеми майбутньої будівлі, що призведе до руйнації будівель, необхідності виконання демонтажних робіт та інших негативних наслідків, у тому числі матеріальних збитків; також такі наслідки можуть загрожувати життю працюючих робітників та звичайних перехожих, а також інтересам інвесторів.

Відповідач 2 також зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2019 року у справі № 640/16442/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року та постановою Верховного Суду від 25.02.2020 року у наведеній справі підтверджено законність будівництва спірного житлового комплексу, зокрема у задоволенні позову за позовом Громадської організації "Європейський закон і порядок" до державної архітектурно - будівельної інспекції України (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Русанівка Інвест") про визнання протиправним та скасування дозволу відмовлено.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" надало висновок експерта № 834/12-2019 від 10.12.2019 року, складений на вимогу відповідача 2, про те, що "досліджувана нежитлова будівля гаражу № 357, що розташований на вул. Сверстюка, 54 в Дніпровському адміністративному районі міста Києва, за своїми конструктивними та об`ємно-планувальними характеристиками не підпадає під визначення "тимчасова споруда", "нежитлова будівля гаражу № 357, що розташована на вулиця Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському адміністративному районі міста Києва, має ознаки, які характеризують капітальну будівлю, та є об`єктом нерухомого майна, переміщення якого є неможливим без знецінення та зміни призначення.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" зазначає, що відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт від 05.07.2019 року № ІУ113191861241 об`єкту "Будівництво житлового комплексу з вбудовано - прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва" технічний нагляд здійснює Ростунков Олександр Михайлович (сертифікат серії АТ № 005157 Ростункова О.М.).

При цьому, як зазначає відповідач 2 спеціалістом Ростунковим О.М. у листі від 24.12.2020 року № 24/12-20 зазначено, що на об`єкті будівництва виконані будівельно-монтажні роботи основного періоду роботи основного періоду будівництва, а саме:

1) секція № 2 - будівельно - монтажні роботи на відмітці - 3.400, палі, фундаментна плита (робочі креслення " 1218-2-КБ.О" від 27.11.2020);

2) секція № 3 - будівельно - монтажні роботи на відмітці + 5.500, палі, фундаментна плита (робочі креслення " 1218-3-КБ.1" від 18.11.2020);

3) секція № 4 - будівельно - монтажні роботи на відмітці - 18.700, палі, фундаментна плита (робочі креслення " 1218-4-КБ.1" від 23.10.2020).

Відтак, спеціалістом Ростунковим О.М. встановлено, що відповідно до проекту організації будівництва, враховуючи особливості будівельного майданчика, наявність діючого колектора дощової каналізації та здійснення заходів щодо водовідведення, виконання заходів із захисту магістрального водогону Ф=1200 мм вздовж Русанівського каналу, що знаходиться на потенційно підтоплюваній території, існуючої вулиці Сверстюка з інтенсивним автомобільним рухом, вважається недоцільним та неможливим зупинення виконання будівельно-монтажних робіт. На даному етапі будівництва роботи здійснюються у відповідності до вимог ДБН В.2.6-98:2009 "Конструкції будинків та споруд, бетонні та залізобетонні конструкції". Технологічні особливості виконання бетонних робіт в зимовий період є складним безперервним процесом з розрахунковою схемою послідовного виконання робіт, який потребує комплексу заходів з армування, монтажу опалубки, бетонування, прогріву та догляду за вертикальними та горизонтальними конструкціями, внаслідок чого часткове зупинення виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті може призвести до змін у конструктиві несучих елементів, їх міцностних характеристик та аварійної ситуації.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" вказує, що ним було подано запит-лист № 53 від 21.12.2020 року на який ТОВ "Укрекспертбудпроект" листом від 28.12.2020 року повідомило, що для забезпечення термічної тріщиностійкості фундаментних плит відповідно до п. 7.13 ДСТУ - Н Б В.2.6-205:2015 "Настанова з проектування монолітних бетонних та залізобетонних конструкцій будівель та споруд" передбачено застосування методу безперервної укладки високорухомих модифікованих бетонів з низькою екзотермією та усадкою, без розбивки на окремі технологічні блоки, що робить процес зведення ростверків безперервним і унеможливлює зупинку будівництва. Заглиблені конструкції даного об`єкта призначені для стабілізації зсувних процесів і захисту інженерних споруд у разі обтікання їх зсувом; якщо стійкість стін підвалу проти зрушення не забезпечується, відбувається руйнування; заглиблена споруда є перешкодою на шляху руху зсувної маси; з боку наповзання зсуву біля заглибленої споруди утвориться ущільнена зона з наповзаю чого ґрунту, а подальший рух зсувної маси викличе утворення поверхонь ковзання в ущільненій зоні. Утримуюча протизсувна конструкція запроектована так, щоб утримуючі сили, що виникають в кожній ущільненій зоні, перебільшували сумарну силу зсувного тиску. Призупинення будівництва призведе до нестабільності збудованих конструкцій, нестійкості схилу та неприйнятні переміщення ґрунтового масиву, що не буде утримуватися, а також руйнування існуючих інженерних споруд. Конструктивні рішення за об`єктом розроблені у відповідності до вимог ДБН В.2.6-98;2009 "Конструкція будинків та споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції", в тому числі для забезпечення вимог довговічності враховано вплив змінного заморожування та відтавання на встановлений термін та режим експлуатації. Зупинка будівельно-монтажних робіт у зимовий період часу призведе до недотримання технологічних вимог та вимог щодо експлуатації відповідно до 2.1.1.8 ДБН В.2.6-98;2009 "Конструкція будинків та споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції": багаторазовий вплив змінного заморожування та відтавання на внутрішні несучі конструкції (що не могло бути передбачено у завданні на проектування) негативно вплине на безпеку, експлуатаційну придатність і довговічність збудованих залізобетонних конструкцій. Ділянка будівництва знаходиться на потенційно підтоплюваній території, яка потребує прийняття планувальних та спеціальних заходів щодо водовідведення; ґрунти мають невитримане поширення, відрізняються за літологічним складом і, відповідно, мають незакономірні зміни показників властивостей ґрунтів в плані та в глибину; зупинка будівельних робіт та невиконання технологічно передбачених заходів із водовідведення, вертикального планування та кріплення призведе до негативних наслідків. При підрізці схилів можливе утворення зсувів, а в розробленому котловані можливе нерівномірне випливання розрідженого ґрунту та обвали. Також ґрунти мають схильність до ерозії і тому під час опадів в котловані можуть утворитися ерозійні врізи, а накопичення ґрунтових вод по типу "верховодка" на суглинистих і глинистих ґрунтах у періоди інтенсивних атмосферних опадів і сніготанення призведе до затоплення котловану. Відтак, перераховані явища та впливи матимуть негативні наслідки як для об`єкту , так і можуть викликати нерівномірні осадки оточуючих будівель та споруд.

Судом першої інстанції встановлено, що лист ТОВ "Укрекспертбудпроект" від 24.12.2020 року підписано директором вказаного товариства, а також провідним будівельним експертом В.Л. Котвицьким, до листа додано кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 005923 від 19.10.2020 року відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, виданий експертові Котвицькому В.Л., щодо компетенції останнього здійснювати експертизу проектної документації у частині забезпечення механічного опору та стійкості об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) ССЗ (значні наслідки).

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову, зокрема, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Колегія суддів зазначає, що норми Господарського процесуального кодексу України надають можливість учаснику справи, який не згодний із прийнятим судовим рішенням про вжиття заходів забезпечення позову, як оскаржити ухвалу про забезпечення позову в апеляційному порядку, так і подати вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

При цьому ст. 145 Господарського процесуального кодексу України не містить підстав та критеріїв вмотивованості клопотання про скасування заходів забезпечення позову, отже доводи, покладені в його основу, можуть бути пов`язані і з відсутністю у суду підстав для вжиття таких заходів раніше.

Передбачене частиною першою статті 145 Господарського процесуального кодексу України право суду скасувати заходи забезпечення позову залежить від встановлення судом після вжиття заходів забезпечення позову обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, проаналізувавши наданий відповідачем 2 лист від 24.12.2020 року № 24/12-20 будівельного експерта В.Л. Котвицьким, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно взято до уваги технологічну неможливість зупинення або часткового призупення виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті, що призведе в подальшому до можливих змін в конструктиві несучих елементів, їх міцності характеристик та аварійної ситуації.

Тобто, місцевим господарським судом об`єктивно прийнято до уваги необхідність забезпечення, як самого об`єкта будівництва, так і безпечної експлуатації прилеглих земельних ділянок та будівель з урахуванням значних ризиків утворення зсувів та ерозії ґрунту у випадку зупинення здійснення заходів щодо укріплення схилів навколо об`єкта будівництва.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Щодо доводів прокуратури, що суд першої інстанції взяв до уваги доводи осіб, які зацікавлені у подальшій забудові спірної земельної ділянки колегія суддів ставиться критично оскільки відповідачем 2 надано сертифікат серії АЕ № 005923 від 19.10.2020 року, який підтверджує, що В.Л. Котвицький є провідним будівельним експертом, який насамперед є відповідальним за надані ним висновки, як фахівець.

Колегія суддів також звертає увагу, що за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 908/1310/19).

Місцевим господарським судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що предметом позову у справі № 910/10785/19 виступає оскарження рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 883/4947 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудинковим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), яка надана відповідачеві Товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" для забудови. Питання витребування земельної ділянки або приведення земельної ділянки в первинний стан позивачем не заявлялось у позовні заяві.

Таким чином, позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої судове рішення не потребуватиме примусового виконання, отже в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Така правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі № 910/688/13.

Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 1, ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Також відповідно до ч. 2, ст. 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Керуючись нормами ст. 141 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд обґрунтовано врахував, що у частині здійснення будівництва та ймовірного пошкодження внутрішніх несучих конструкцій об`єкта ймовірність збитків мала бути передбачена позивачем під час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову та повинно бути запропоноване зустрічне забезпечення відповідно до положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, розглянувши клопотання відповідача 2 про скасування заходів забезпечення позову у контексті вимог процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, встановивши, що відносно відповідача 2, а також третіх осіб існує можливість настання негативних наслідків у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року у даній справі.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року у справі №910/10785/19.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284, ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року у справі №910/10785/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року у справі №910/10785/19 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 року у справі №910/10785/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.02.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко