Постанова

від 13.04.2021 по справі 910/10785/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа№ 910/10785/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 13.04.2021 року у справі №910/10785/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021, повний текст якого складено 15.02.2021

у справі №910/10785/19 (суддя Демидова В.О.)

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави

до 1.Київської міської ради, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю Русанівка Інвест

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року заступник керівника Київської міської прокуратури (далі-позивач) звернувся в інтересах держави до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Русанівка Інвест (далі-відповідач 2) про визнання незаконними та скасування пунктів 1-3, 3.1-3.9 рішення Київської міської ради від 06.06.2008 № 883/4947 Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Русанівка Інвест на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:00012), укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., реєстровий №782.

Обґрунтування позовних вимог загалом зводяться до порушення відповідачем 1 порядку надання в користування відповідачу 2 земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10785/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованості підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10785/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинами справи та з неправильним застосування норм матеріального права (ст.ст.61, 116, 120, 124, 125, 134, 135 Земельного кодексу України, ст.89 Водного кодексу України), а також з порушенням норм процесуального права (ст.ст.86, 236 ГПК України), що відповідно до ст.277 ГПК України є підставою для його скасування.

Крім того, скаржник посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про перехід права користування спірною земельною ділянкою до відповідача 2 із тими самими характеристиками, кадастровим номером, розміром та межами, що були у попереднього землекористувача - ТОВ Дозор ЛТД .

Також скаржник посилається на те, що відведення спірної земельної ділянки поза конкурентними засадами є неефективним розпорядженням землею територіальної громади міста Києва та свідчить про порушення інтересів держави та територіальної громади.

Скаржник стверджує, що оскільки попередній користувач спірної земельної ділянки (ТОВ Дозор ЛТД ) не забудував вказану земельну ділянку, ніколи не реєстрував за собою право власності на будь-яке нерухоме майно на цій земельній ділянці (в тому числі гараж площею 25 кв.м.), та не був продавцем вказаного майна будь-яким фізичним або юридичним особам, зокрема відповідачу 2, відтак передача її у користування останньому на підставі ст.120 Земельного кодексу України є незаконним. До того ж, скаржник звертає увагу на встановлений факт відсутності на спірний земельній ділянці нерухомого майна (гараж площею 25 кв.м.).

Також скаржник стверджує, що суд першої інстанції дійшов формального та необґрунтованого висновку про законність відведення відповідачу 2 поза конкурсом під нерухоме майно (гараж площею 25 кв.м.) земельної ділянки площею 0,6953 га, що майже у 280 разів перевищує площу вказаного майна, а також не надано оцінку його доводам щодо незаконності надання спірної земельної ділянки для нового будівництва без проведення торгів.

Крім того, скаржник стверджує, що висновки суду першої інстанції про те, що зона забудови спірної земельної ділянки не потрапляє до прибережної захисної смуги Русанівського каналу є безпідставними.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021, справу №910/10785/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10785/19; розгляд апеляційної скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10785/19 призначено на 13.04.2020 о 10:00 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

08.04.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

09.04.2021 на електрону адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про те, що 13.04.2021 о 09:00 год. за адресою: м.Київ, вул..Шолуденка, 1-А, відбудеться мирне зібрання у формі мирного мітингу інвесторів житлового комплексу ЖК Rusaniv Residence (розташованого по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва), з приводу привернення уваги громадськості, керівництва КМДА, уряду, тощо, щодо захисту прав та законних інтересів інвесторів зазначеного ЖК.

12.04.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача 2 клопотання про приєднання до матеріалів справи листів ТОВ КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ ДАЛІЗ-ФІНАНС №№09/04, 09/04-2 ВІД 09.04.2021, в яких зазначено, що з моменту старту продажів об`єктів нерухомого майна ЖК Rusaniv Residence (розташованого по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва) було укладено 155 нотаріально посвідчених попередніх договорів з фізичними особами. Колегія суддів, порадившись на місці ухвалила долучити вказані листи до матеріалів справи.

Відповідач 1 наданим йому процесуальним правом не скористався та у судове засідання, яке відбулося 13.04.2021 не з`явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні їх про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача 1.

Також відповідач 1 не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

13.04.2021 прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

Представник відповідача 2 в даному судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.09.2017 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_2. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 2965 (а.с.31-32 т.2). Технічний паспорт на гараж наявний у матеріалах справи (а.с.34-37 т.2).

В подальшому, ОСОБА_2 вказане нерухоме майно (гараж) відповідно до Протоколу установчих зборів учасників ТОВ Русанівка-Інвест від 18.09.2017 внесено до статутного капіталу ТОВ Русанівка - Інвест (а.с. 39-40, т.2).

Вказаний гараж розташований на земельній ділянці площею 0,6953 га, по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012, з цільовим призначенням: для будівництва, експлуатації та обслуговування пункту централізованої системи пожежного спостереження та служби оперативного реагування, яка на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.07.2004 перебувала у користуванні ТОВ Дозор ЛТД (а.с.45 - 55 т.2), укладеним строком на 10 років із Київською міською радою та розірваним Київською міською радою внаслідок невиконання ТОВ Дозор ЛТД умов вказаного договору.

Відповідач 2 є наступним землекористувачем земельної ділянки площею 0,6953 га, розташованої по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012, на підставі Договору оренди, укладеного з Київською міською радою 11.07.2018, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №782. Право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 26999138 від 11.07.2018. Договір оренди укладений на підставі рішення Київської міської ради №883/4947 від 06.06.2018.

Проектна документація на будівництво об`єкта Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку з експертним звітом щодо розгляду проектної документації Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва №4/19 від 22.03.2019. ТОВ Будпроектекспертиза з урахуванням листа відповідача 2 №42/1/03-2019 від 22.03.2019 наказом №22/03/19 від 22.03.2019 затвердило проектну документацію за зазначеним проектом.

Рішенням Київської міської ради від 06.06.2018 №883/4947 Про передачу земельної ділянки ТОВ Русанівка Інвест на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Русанівка Інвест для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.07, заява ДЦ від 2 квітня 2018 року №50010-002794947-031-03, справа Д-8570); передати ТОВ Русанівка Інвест за умови виконання пункту 3 цього рішення в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000136432014) для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.201 №118574892); розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.08.2004 №66-6-00175 (з урахуванням договору від 13.11.2015 №910) площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Дозор ЛТД , з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки ТОВ Русанівка Інвест .

Розміщення пункту пожежного спостереження передбачено у складі технічних приміщень (№12) будинку, секція №2, згідно Схеми Житловий будинок. План поверхів , яка міститься у складі проекту Стадія П Том 1 Загальна пояснювальна записка. Генеральний план. Архітектурні рішення . Листом №65/1/875 від 14.02.2019 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві зазначило про відсутність в управління підстав для надання ТОВ Русанівка Інвест завдання на проектування пункту централізованої системи пожежного спостереження на зазначеному об`єкті будівництва. Державна служби України з надзвичайних ситуацій листом №26-6079/261 від 22.04.2019 повідомила, що надання завдань на проектування об`єктів будівництва не належить до повноважень ДСНС, а відноситься до компетенції замовника на будівництво, яким є ТОВ Русанівка Інвест .

Вказана обставина також встановлена судами за результатами розгляду адміністративної справи №640/16442/19 та зафіксована постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі №640/16442/19.

Згідно з умовами Договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, Рішення Київської міської ради від 06.06.2018 №883/4947 та цього Договору є земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012; місце розташування - вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва; цільове призначення - 02.07, для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження; розмір (площа) - 0,6953 га.

Функціональне призначення земельної ділянки - територія багатоповерхової забудови відповідно до Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 №728/728, що знайшло відображення і в Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва від 11.09.2018.

Відповідно до висновку Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України , викладеному у Звіті за результатами №23/1296 від 27.05.2019 наукової санітарно-епідеміологічної оцінки умов розташування та подальшої експлуатації житлово-громадської забудови за проектом Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва , проектні матеріали Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва , щодо умов розташування та подальшої експлуатації від гаражних кооперативів Русанівка-1 , Русанівка-2 та Державної пожежної частини №16 не суперечать вимогам санітарного законодавства України. Реалізація намірів за умови дотримання запроектованого архітектурно-просторового розміщення будинків та належного планування прибудинкової території не спричинить негативного впливу на довкілля, умови життєдіяльності та проживання населення.

Вказана обставина встановлена судами за результатами розгляду адміністративної справи № 640/16442/19 та зафіксована постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 640/16442/19.

Відповідно до листа №221-4200 від 10.09.2019 Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва ПЛЕСО , характеристики водних об`єктів та зовнішні межі прибережних захисних смуг водних об`єктів Дніпровського району визначено у Проекті прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва. Дніпровський район , який розроблений ДП Інститут Київгенплан ВАТ Київпроект на замовлення Державного управління екобезпеки та природних ресурсів у м. Києві у 2003 році, скориговано у 2007 році відповідно до нової редакції Водного кодексу України за станом на 01.09.2004, та за матеріалами чергових кадастрових планів 2006 року Державного земельного кадастру та затверджено рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 №365/2434.

За даними Містобудівного кадастру м. Києва та Схеми планувальних обмежень Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14 липня 2016 року №728/728 (ДТП), даними Будівельного Генерального плану в складі проектної документації земельна ділянка 8000000000:63:018:0012 межує із прибрежно-захисною смугою Русанівського каналу, а зона забудови до даної смуги не потрапляє.

Як встановлено судами за результатами розгляду адміністративної справи № 640/16442/19 та зафіксовано постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 640/16442/19, проектні рішення будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул.Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва в аспекті конфігурації об`єкту будівництва відповідають Детальному плану території. Детальним планом території визначено поверховість об`єкта - 24 поверхи, кількість квартир - 173, чисельність населення 450 осіб. Проектними рішеннями передбачено поверховість об`єкта - 24 поверхи. Гранично допустима щільність населення кварталу не перевищує нормативно і відповідно до ДБН Б.2.2-12:2018. У складі проекту передбачено будівництво вбудовано-прибудованого двоповерхового дошкільного закладу, що розташований в стилобатній частині житлового комплексу, що підтверджується проектною документацією. Листом №103/7857/35/1 від 29.08.2019 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації повідомлено про згоду та зацікавленість в облаштуванні у житловому комплексі за адресою: вул. Євгена Сверстюка вбудованого дошкільного закладу на 80 місць, побудованого відповідно до ДБН В.2.2-4:2018.

Підпункт 2.5.1. Проекту Том 1 Загальна пояснювальна записка містить розрахунок машино-місць для житлового будинку на 368 квартир. Проектом передбачено будівництво вбудовано-прибудованого паркінгу.

Листом №053/05-3221 від 13 вересня 2019 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КИЇВПАСТРАНС за результатами звернення ТОВ РУСАНІВКА ІНВЕСТ повідомило про наявність паркувальних майданчиків та можливість реалізації питання зазначеного у зверненні шляхом укладання відповідних договорів.

Наявність вільних місць для паркування підтверджено листом кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Русанівський-2 , що міститься у складі проекту Том1.

Облаштування дитячих майданчиків передбачено у складі робіт з благоустрою території та озеленення прилеглої території вздовж Русанівського каналу за погодженням з Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ПЛЕСО , підтверджено Листом КП ПЛЕСО №221-3434 від 24 липня 2019 року та Схемою Генерального плану Благоустрій набережної , погодженою з КП ПЛЕСО .

Розміщення автомобільної дороги передбачено відповідно до Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, Залізниці, Броварського проспекту, вул. Р. Окіпної та Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва, Архітектурно-планувальна організація території Коригування 5 що підтверджується проектним планом у складі ДПТ та відповідно до Проекту Технічних умов №196-4-18 на підключення до мереж дощової каналізації та влаштування автопроїзду виданих КК Київавтодор .

Схему генерального плану будівництва з розташуванням зазначеної автомобільної дороги погоджено КК Київавтодор , КП СУППР , Управлінням патрульної поліції у м. Києві, Комунальним підприємством Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінням регулювання забудови міста Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 05.07.2019 видано ТОВ Русанівка Інвест Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191861241 з будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження по вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва.

Предметом позову у даній справі №910/10785/19 є вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування п.1, п.2, п. 3, п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7., 3.8., 3.9. рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 883/4947 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудинковим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 782.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на земельній ділянці площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012) відсутнє майно у вигляді гаражного боксу АДРЕСА_2, а тому Київська міська рада незаконно прийняла оскаржуване рішення від 06.06.2018 №883/4947. Також прокурор посилається на невідповідність адреси майна у вигляді гаражного боксу АДРЕСА_2 адресі земельної ділянки, яку було передано відповідачу у оренду. Крім вказаного, прокурором у підстави позову покладено твердження про те, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 Земельного кодексу України, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Згідно із ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Посилаючись на вказану норму, а також на приписи ст. 120 Земельного кодексу України щодо того, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж самому обсязі, що були у попереднього землекористувача. За доводами позовної заяви ТОВ Дозор ЛТД не забудував земельну ділянку та не відчужував майно ТОВ Русанівка Інвест . Спірна земельна ділянка перебувала не у власності ТОВ Дозор ЛТД , а у користування на праві оренди, за місцем розташування земельної ділянки гаражі відсутні, а право власності на гаражний бокс ні за ким не реєструвалося. Первинна реєстрація права власності на гаражний бокс на спірній земельній ділянці здійснене за ОСОБА_1 23.01.2008. Разом з цим не відбулося присвоєння поштової адреси вказаному нерухомому майну. Водночас, як зазначає прокурор, навіть якщо гаражний бокс площею 25 кв.м. був би розміщений на спірній земельній ділянці, право користування вказаною земельною ділянкою ТОВ Русанівка Інвест могло набути лише на конкурентних засадах відповідно до приписів ст.ст. 124, 134, 135 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив із того, що оскільки позивачем не доведено факту порушення закону під час прийняття відповідачем 1 спірного рішення та укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем 2, а також оскільки під час розгляду справи не встановлено порушеного права позивача або інтересів держави чи іншого компетентного органу, яке підлягає судовому захисту, відтак, підстави для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання незаконним та скасування рішення відповідача 1 відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Положеннями ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з положеннями ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами п.п. а), б), в) ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.

За змістом ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до вказаного Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

З огляду на зазначені вище норми, право розпорядження земельними ділянками комунальної власності в межах території м. Києва належить до повноважень Київської міської ради.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні також встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (ч.5 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради підлягають вирішенню відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно із ст. 134 Земельного кодексу України Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За приписами ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж самому обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 2 є землекористувачем земельної ділянки площею 0,6953 га, розташованої по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012, на підставі Договору оренди, укладеного з Київською міською радою 11.07.2018, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №782, право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 26999138 від 11.07.2018. Договір оренди укладений на підставі рішення Київської міської ради №883/4947 від 06.06.2018.

Рішенням Київської міської ради від 06.06.2018 №883/4947 Про передачу земельної ділянки ТОВ Русанівка Інвест на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Русанівка Інвест для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 02.07, заява ДЦ від 2 квітня 2018 року №50010-002794947-031-03, справа Д-8570); передати ТОВ Русанівка Інвест за умови виконання пункту 3 цього рішення в оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000136432014) для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям права власності на майно (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.201 №118574892; розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.08.2004 №66-6-00175 (з урахуванням договору від 13.11.2015 №910) площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), укладений між Київською міською радою та ТОВ ДОЗОР ЛТД , з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки ТОВ Русанівка Інвест .

Розміщення пункту пожежного спостереження передбачено у складі технічних приміщень (№12) будинку, секція №2, згідно Схеми Житловий будинок. План поверхів , яка міститься у складі проекту Стадія П Том 1 Загальна пояснювальна записка. Генеральний план. Архітектурні рішення .

Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, Рішення Київської міської ради від 06.06.2018 №883/4947 та цього Договору є земельна ділянка з кадастровим номером - 8000000000:63:018:0012; місце розташування - вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі м. Києва; цільове призначення - 02.07, для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження; розмір (площа) - 0,6953 га.

Функціональне призначення земельної ділянки - територія багатоповерхової забудови відповідно до Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 №728/728, що знайшло відображення і в Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва від 11.09.2018.

Таким чином, надана в оренду відповідачу 2 спірна земельна ділянка станом на момент прийняття оспорюваного рішення відповідача 1 та укладення спірного договору оренди була сформована, перебувала у попереднього землекористувача - ТОВ Дозор ЛТД , із тими самими характеристиками, кадастровим номером, розміром та межами, що і в оспорюваних рішенні відповідача 1 та договорі оренди.

Факту зміни цільового призначення спірної земельної ділянки оспорюваними рішенням або договором оренди землі під час судового розгляду справи судом не встановлено.

Доводи прокурора про потрапляння зони забудови до прибережно-захисної смуги Русанівського каналу колегія суддів відхиляє, оскільки за даними Містобудівного кадастру м. Києва та Схеми планувальних обмежень Детального плану території в межах просп. Возз`єднання, залізниці, Броварського проспекту, Русанівської протоки та Русанівського каналу, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 14.07.2016 №728/728 (ДТП), даними Будівельного Генерального плану в складі проектної документації земельна ділянка 8000000000:63:018:0012 межує із прибрежно-захисною смугою Русанівського каналу, а зона забудови до даної смуги не потрапляє. До того ж, у межах розглянутої Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративної справи № 640/16442/19, рішення у якій набрало законної сили, встановлено факт дотримання при здійсненні будівництва об`єкту та використання земельної ділянки статей 60,61 Земельного кодексу України, вимог інших нормативних актів, а також законність видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Стосовно тверджень прокурора про те, що передання відповідачем 1 в оренду відповідачеві 2 спірної земельної ділянки відбулося із порушенням положень ст.ст. 120, 124, 125, 132, 134, 135 Земельного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, громадянин ОСОБА_1 був власником нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності від 23.01.2008 (а.с.29 т.2).

11.09.2017 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_2 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - гаражного боксу АДРЕСА_2 . Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 2965 (а.с.31-32 т.2).

В подальшому, ОСОБА_2 вказане нерухоме майно (гараж) відповідно до Протоколу установчих зборів учасників ТОВ Русанівка-Інвест від 18.09.2017 внесено до статутного капіталу ТОВ Русанівка - Інвест (а.с. 39-40, т.2).

Після проведення технічної інвентаризації 21.03.2018 було впорядковано адресу вказаного вище нерухомого майна, а саме: м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 54 , про що свідчить довідка ПП ПКБ Хебітет , Технічний паспорт на гараж наявний у матеріалах справи та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.162 т.1, а.с.27-28, 33-37 т.2).

Таким чином, вказаний гараж був розташований на земельній ділянці площею 0,6953 га, по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012.

Вказані обставини також були встановленні адміністративним судом та відображенні у рішенні по справі №640/16442/19.

Посилання прокурора на те, що проведеною в межах даної справи судової комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, підтверджується факт відсутності гаража загальною площею 25 кв.м. в межах земельної ділянки площею 0,6953 га, розташованої по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012, колегією суддів відхиляються, оскільки вказаний висновком не спростовує вищевикладеного та того, що вказане нерухоме майно не було розташоване (було знесено) на спірній земельній ділянці станом на дату прийняття оспорюваного рішення відповідачем 1 та укладення спірного договору оренди між відповідачами. Натомість, на даний час відповідачем 2 ведуться роботи із забудови земельної ділянки відповідно до умов укладеного із відповідачем 1 договору і з дотриманням умов договору оренди землі щодо цільового призначення земельної ділянки. У такому випадку цілком логічним і припустимим є знесення після укладення договору оренди земельної ділянки будівлі гаражу, що не суперечить ані жодному нормативному актові, ані умовам укладеного відповідачами договору оренди спірної земельної ділянки.

Також відхиляються посилання прокурора на акт обстеження земельної ділянки №89/04 від 09.02.2015, оскільки останній стосується фактично неналежного виконання ТОВ Дозор ЛТД (попередній землекористувач) договірних зобов`язань щодо строків забудови спірної земельної ділянки та не спростовує вище встановлених обставини. З цих же підстав відхиляються і посилання прокурора на встановленні господарським судом обставини в межах справи №910/19122/13.

Колегія суддів також відхиляє як необґрунтовані та безпідставні посилання прокурора на неправомірність надання у користування відповідачеві 2 земельної ділянки площею більшою, ніж гараж площею 25 кв.м., з огляду на таке.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ст.79-1 ЗК України).

Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; відомості про обчислення площі земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру; матеріали погодження проекту землеустрою.

Ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться. При поданні позову з підстав (надмірність площі земельної ділянки порівняно з площею розташованої на ній нежитлової будівлі), які заявляє прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.

Проте, прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим.

При цьому, як встановлено вище, надана в оренду відповідачу 2 спірна земельна ділянка станом на момент прийняття оспорюваного рішення відповідача 1 та укладення спірного договору оренди була сформована, перебувала у попереднього землекористувача - ТОВ Дозор ЛТД , із тими самими характеристиками, кадастровим номером, розміром та межами, що і в оспорюваних рішенні відповідача 1 та договорі оренди.

Прокурором до того ж не надано доказів щодо того, що така різниця у площах відведеної земельної ділянки, а також взагалі надання її відповідачу 2 в оренду порушує чиїсь права або законні інтереси, що є обов`язковою передумовою звернення до суду.

Прокурор звернувшись до господарського суду із даним позовом, мотивував своє звернення порушенням інтересів територіальної громади міста Києва. З цього привод колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/7662/17 зазначено, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним ( також і п. 57 постанови Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. У іншому випадку у позові слід відмовити.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (справа Сакхінадзе проти Грузії ), яка є джерелом права, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна. Таке очікування може вважатися правомірним, коли воно ґрунтується на нормі закону або правовому акті, що зачіпає правовий інтерес.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Повноваження державних органів з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, які не обмежено жодними часовими рамками, мають суттєвий негативний вплив на юридичну визначеність у сфері особистих прав і цивільних правовідносин, що шкодить принципу належного урядування та вимозі законності , закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, отримавши відповідне рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, підприємство має усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо користування спірною земельною ділянкою.

Втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно.

Якщо хоча б одного критерію із перелічених не було додержано, то Європейський суд з прав людини констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, питання про яку прокурор взагалі не порушував.

Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Колегією суддів при вирішенні спору у цій справі не встановлено всіх трьох критеріїв для відповідності втручання держави у право відповідача 2 на мирне користування майном.

Як свідчить вищевстановлене, під час укладення Договору сторони вважали, що діяли правомірно, та оспорюваний Договір виконується. Також, як свідчать матеріали справи та не спростовано прокурором, з моменту старту продажів об`єктів нерухомого майна на спірній земельній ділянці було укладено більше ста нотаріально посвідчених попередніх договорів з фізичними особами, які також мають усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, чиї права та інтереси, відповідно, також може бути порушено унаслідок задоволення позовних вимог у цьому випадку.

Таким чином, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 09.02.2019 по справі №910/4528/15-г, від 04.12.2018 по справі №910/18560/16, від 01.07.2020 по справі №910/9028/19, оскільки аналіз висновків, зроблених у вказаній постанові суду апеляційної інстанції та оскаржуваному судовому рішенні, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду, на які посилається скаржник, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших предмета і підстав заявленого позову, фактичних обставин, встановлених судами у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10785/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/10785/19 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/10785/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 20.04.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала