Рішення

від 11.02.2021 по справі 910/12706/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2021Справа №910/12706/20

За позовомСелянського (Фермерського) господарства "Поле" доАкціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" простягнення 820 875,97 грн. Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники сторін:

від позивача:Круторогова С.І. від відповідача:Перевозник П.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (Фермерське) господарство "Поле" (надалі - "Господарство") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (надалі - "Корпорація") про стягнення 820 875,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було поставлено відповідачу ячмінь 3 класу врожаю 2019 року у загальній кількості 142,189 тони, однак останній ухиляється від підписання договору поставки, видаткових накладних здійснення оплати поставленого зерна, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 685 204,77 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з нього пені у розмірі 96 976,19 грн., інфляційних втрат у розмірі 20 761,86 грн. та 3% річних у розмірі 17 933,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12706/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі правонаступника Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; призначено проведення підготовчого засідання на 29.09.2020.

25.09.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позов, в якому вказував на те, що відповідачем з позивачем договір поставки №КИВ0052-С від 23.08.2019 та додаткові угоди до нього №001Я3 від 23.08.2019 і №002Я3 від 27.08.2019 не укладались, а також не підписувались видаткові накладні та акти приймання-передачі зерна, а отже Господарством не доведено наявність спірної заборгованості. Крім того, зазначав, що податкові накладні не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а отже не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2020 задоволено спільне клопотання сторін про відкладення підготовчого засідання; витребувано у філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" належним чином завірені документи на підставі яких були виписані складські квитанції на зерно №784 від 30.08.2019 та №319 від 29.08.2019; зобов`язано філію Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" надати суду витребувані документи у строк - до початку наступного підготовчого засідання; попереджено філію Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду в частині витребування доказів; відкладено підготовче засідання на 20.10.2020.

07.10.2020 через відділ діловодства суду представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якого зазначає, що договір поставки не підписано відповідачем, проте факт прийняття відповідачем оферти позивача щодо поставки ним товару підтверджується листуванням з уповноваженою особою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а факт приймання товару відокремленими підрозділами Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підтверджується складськими квитанціями. Також, позивач зазначає, що наявність податкових накладних свідчить, що господарські операції зі спірних поставок товару відображались в податковому обліку позивача та відповідача.

В підготовчому засіданні 20.10.2020 представником позивача було подано клопотання про витребування доказів, а саме: у філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" належним чином завірені документи на підставі яких були виписана складська квитанція на зерно №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951, а також документи щодо подальшої реалізації ячменя 3 класу, отриманого від позивача за вказаною складською квитанцією; у філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" належним чином завірені документи на підставі яких були виписана складська квитанція на зерно №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534, а також документи щодо подальшої реалізації ячменя 3 класу, отриманого від позивача за вказаною складською квитанцією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 відкладено підготовче засідання на 10.11.2020; витребувано: від філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" належним чином завірені документи на підставі яких була виписана складська квитанція на зерно №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951, а також документи щодо подальшої реалізації ячменя 3 класу, отриманого за вказаною складською квитанцією; від філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" належним чином завірені документи на підставі яких була виписана складська квитанція на зерно №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534, а також документи щодо подальшої реалізації ячменя 3 класу, отриманого за вказаною складською квитанцією; зобов`язано Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" сприяти в наданні витребуваних доказів, особливо в частині документів на підставі яких були виписані складські квитанції на зерно №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951 та №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534; встановлено строк для надання витребуваних доказів суду - до 06.11.2020.

06.11.2020 через відділ діловодства суду від філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" надійшов лист №1352 від 04.11.2020, в якому повідомлялося про те, що 19.07.2019 Господарство уклало з Філією договір складського зберігання зерна №74-ЗБ/2019, в рамках виконання якого було прийнято на зберігання від Господарства ячмінь 3 класу в кількості 31 900 кг, який в подальшому, згідно листа №105 від 30.08.2019 та заяви на переоформлення зерна Господарства було переоформлено на Корпорацію, про що складено акт прийому-передачі №133 від 30.008.2019, у зв`язку з чим складська квитанція на зерно АЧ №920148 від 30.07.2019 була погашена та замість неї видана складська квитанція на зерно АЧ №920534 від 30.08.2019. На підтвердження наведено філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" було надано зазначені документи та повідомлено, що повідомлено про відсутність інформації щодо подальшої реалізації вказаного зерна.

В підготовчому засіданні 10.11.2020 представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи витягів з реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, на підтвердження обігу спірного зерна.

Протокольними ухвалами суду від 10.11.2020 долучено подані позивачем докази до матеріалів справи; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.11.2020 для надання в наступне засідання позивачем оригіналів документів долучених ним до позовної заяви, а також для надходження витребуваних доказів від Філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор".

11.11.2020 через відділ діловодства суду від філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" надійшов лист №349 від 04.11.2020, в якому повідомлялося про те, що 29.07.2019 Господарство уклало з Філією договір складського зберігання зерна №28-ЗБ/2019, в рамках виконання якого було прийнято на зберігання від Господарства ячмінь 3 класу в кількості 110 299 кг, який в подальшому, згідно листа та заяви Господарства на переоформлення зерна від 29.08.2019 було переоформлено на Корпорацію, про що складено акт прийому-передачі №43 від 29.08.2019, у зв`язку з чим складська квитанція на зерно АЦ №457922 від 22.08.2019 була погашена та замість неї видана складська квитанція на зерно АЦ №457951 від 29.08.2019. На підтвердження наведено філією Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" було надано зазначені документи.

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2020, в якому протокольною ухвалою суду запропоновано позивачу надати інформацію щодо ціни ячменя та оголошено перерву в судовому засіданні на стадії вступних слів до 08.12.2020.

В судовому засіданні 08.12.2020 представником позивача подано пояснення щодо ціни ячменя та заявлено клопотання про витребування у відповідача документів щодо подальшого руху ячменя 3 класу, отримано від позивача за складськими квитанціями №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534 та №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951, та пояснень щодо підстав погашення таких складських квитанцій.

Протокольними ухвалами суду від 08.12.2020 частково задоволено клопотання позивача; витребувано у Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", філій Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" та "Старокостянтинівський Елеватор" документи на підставі яких відбулось погашення складської квитанції на зерно №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951 та складської квитанції на зерно №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534; відкладено судове засідання на 22.12.2020.

21.12.2020 через відділ діловодства суду представником відповідача подано додаткові пояснення стосовно виконання ухвали суду від 08.12.2020, згідно яких вказував на відсутність правових підстав для прийняття та виконання протокольної ухвали від 08.12.2020 про витребування документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 повторно витребувано у АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", філій АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" та "Старокостянтинівський Елеватор" документи, на підставі яких відбулось погашення складської квитанції на зерно №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951 та складської квитанції на зерно №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534; попереджено АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", філії АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" та "Старокостянтинівський Елеватор", що у відповідності до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом; відкладено судове засідання на 19.01.2021.

24.12.2020 через відділ діловодства суду від філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Старокостянтинівський Елеватор" надійшов лист №1352 від 04.11.2020, в якому повідомлялося про те, що всі існуючі документи було надано суду листом №1352 від 04.11.2020.

19.01.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача подано додаткові пояснення стосовно виконання ухвали суду від 22.12.2020, за змістом яких вказував на відсутність правових підстав для прийняття та виконання ухвали про витребування доказів від 22.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 застосовано до АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнуто з нього в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 2 270,00 грн.; втретє витребувано у АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", філій Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" та "Старокостянтинівський Елеватор" документи, на підставі яких відбулось погашення складської квитанції на зерно №319 від 29.08.2019 серії АЦ №457951 та складської квитанції на зерно №784 від 30.08.2019 серії АЧ №920534; встановлено АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", філіям АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" та "Старокостянтинівський Елеватор" строк для надання таких документів суду - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали; відкладено судове засідання на 04.02.2021.

22.01.2021 через відділ діловодства суду від філії Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Великолепетиський Елеватор" надійшов лист №7 від 13.01.2021, в якому повідомлялося про те, що всі існуючі документи було надано суду листом №349 від 04.11.2020.

04.02.2021 через відділ діловодства суду представником відповідача подано додаткові пояснення №2 стосовно виконання ухвали суду від 19.01.2021, у відповідності до яких вказував, що: зміна якісних характеристик зерна стала підставою для погашення складської квитанції на зерно №319 від 29.08.2019 (серії АЦ №457951) та оформлення замість неї нової складської квитанції на зерно №343 від 29.08.2019 (серії АЦ №457975), в якій була зазначена натура зерна 580 г/л; вибуття зерна зі зберігання на зерновому складі філії АТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор" стало підставою для погашення філією складської квитанції на зерно №784 від 30.08.2019 (серії АЧ №920534).

Протокольною ухвалою суду від 04.02.2021 відкладено судове засідання на 09.02.2021 для надання можливості позивачу ознайомитись з наданими відповідачем поясненнями.

08.02.2021 через відділ діловодства суду представником позивача подано пояснення, в яких вказує на те, що з витягів з Реєстру складських документів на зерно №№14732, 14733 від 06.11.2020, №14979 від 08.02.2021 вбачається, що власником зерна є саме відповідача, при цьому всі складські квитанції, які містяться в матеріалах справи; №319 від 29.08.2019, №343 від 29.08.2019, №784 від 30.08.2019 погашені: 30.08.2019, 26.09.2019, 23.12.2019 відповідно, а тому існують всі підстави для висновку, що належний позивачу товар видано відповідачу його філіями, а в подальшому - реалізовано останнім.

Протокольною ухвалою від 09.02.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.02.2021.

В судове засідання 11.02.2021 з`явилися представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 11.02.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 Корпорацією в особі Філії АТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор" було прийнято на зберігання від Господарства зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг, про що було видано складську квитанцію на зерно №448 від 30.07.2019 (серії АЧ №920148).

22.08.2019 Корпорацією в особі Філії АТ "ДПЗКУ" "Великолепетиський елеватор" було прийнято на зберігання від Господарства зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 110 299 кг, про що було видано складську квитанцію на зерно №291 від 22.08.2019 (серії АЦ №457922).

29.08.2019 Господарство звернулося до Філії АТ "ДПЗКУ" "Великолепетиський елеватор" із заявою на переоформлення зерна, згідно якої просило провести переоформлення зерна ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 110 299 кг, прийнятого на зберігання згідно складської квитанції на зерно №291 від 22.08.2019 (серії АЦ №457922), на користь Корпорації.

Згідно складської квитанції на зерно №319 від 29.08.2019 (серії АЦ №457951) було засвідчено прийняття Філією АТ "ДПЗКУ" "Великолепетиський елеватор" на зберігання від Корпорації зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 110 299 кг.

29.08.2019 між Корпорацією в особі Філії АТ "ДПЗКУ" "Великолепетиський елеватор", як зерновим складом, від імені якої діяв директор філії, Господарством, поклажодавцем, та Корпорацією, як новим власником, було складено акт приймання-передачі зерна при переоформленні №43, який підписано лише представниками зернового складу та поклажодавця, про те, що зерновий склад передав, а поклажодавець прийняв зі зберігання та переоформив на нового власника зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 110 299 кг.

30.08.2019 Господарство звернулося до Філії АТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор" із заявою на переоформлення зерна, згідно якої просило провести переоформлення зерна ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг, прийнятого на зберігання згідно складської квитанції на зерно №448 від 30.07.2019 (серії АЧ №920148), на користь Корпорації.

Згідно складської квитанції на зерно №784 від 30.08.2019 (серії АЧ №920534) було засвідчено прийняття Філією АТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор" на зберігання від Корпорації зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг.

30.08.2019 між Корпорацією в особі Філії АТ "ДПЗКУ" "Старокостянтинівський елеватор", як зерновим складом, від імені якої діяв директор філії, Господарством, поклажодавцем, та Корпорацією, як новим власником, було складено акт приймання-передачі зерна при переоформленні №133, який підписано лише представниками зернового складу та поклажодавця, про те, що зерновий склад передав, а поклажодавець прийняв зі зберігання та переоформив на нового власника зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг.

Листом №101 від 20.02.2020 Господарство звернулося до Корпорації з повідомленням про існування у останнього заборгованості по оплаті поставлено згідно договору поставки №КИВ0052-С від 23.08.2019, додаткових угод №001ЯЗ від 23.08.2019 та №002ЯЗ від 27.08.2019 ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю на суму 685 204,77 грн., у зв`язку з чим вимагало здійснити її оплату.

Спір у даній справі стосується наявності правових підстав для виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №КИВ0052-С від 23.08.2019 та додаткових угод №001ЯЗ від 23.08.2019 та №002ЯЗ від 27.08.2019 до нього за поставлене позивачем зерно.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання та права вимоги його виконання може бути, зокрема, як договір, так і інші юридичні факти.

В даному випадку, звертаючись з даним позовом до суду позивачем вказується на те. що в рамках виконання договором поставки №КИВ0052-С від 23.08.2019 та додаткових угод №001ЯЗ від 23.08.2019 та №002ЯЗ від 27.08.2019 до нього ним було поставлено відповідачу зерно ячменю 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг та 110 299 кг, однак, останнім не було виконано грошове зобов`язання по його оплаті.

В той же час, відповідач заперечує проти існування у нього відповідного грошового зобов`язання з огляду на те, що жодного договору поставки ним з позивачем не укладалося.

Отже, при вирішенні даного спору суду необхідно встановити: 1) чи було укладено договір (досягнуто домовленості між сторонами про найменування товару, його кількість та ціну); 2) чи було продано товар; та 3) чи настав строк виконання зобов`язання по його оплаті.

На підтвердження укладання спірного Договору поставки позивач посилається на роздрукований текст договору поставки №КИВ0052-С від 23.08.2019, додаткові угоди №001ЯЗ від 23.08.2019 та №002ЯЗ від 27.08.2019 до нього, видаткові накладні №448 від 29.08.2019 та №438 від 29.08.2019.

Наведені документи підписані односторонньо з боку позивача та не містять підписів та/або печаток відповідача.

При цьому, позивач зазначає, що з приводу придбання спірного зерна та укладення наведеного правочину вів перемовини (листування) з Рябошапко Б.П. як директором Київського регіонального відділу Корпорації, який діяв на підставі довіреності №606 від 02.08.2019, що підтверджується електронними листами з адреси b.riaboshapko@pzcu.gov.ua від 30.08.2019 та 12.12.2019.

Також, позивач вказує на акти приймання-передачі зерна при переоформленні: №43 від 29.08.2019, за яким позивач переоформив ячмінь 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 110 299 кг на відповідача; та №133 від 30.08.2019, за яким позивач переоформив ячмінь 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг на відповідача. Наведені документи підписані зерновим складом та позивачем за відсутності підпису відповідача.

Відповідачем заперечується факт укладання Договору поставки, проте не заперечується того, що позивач за власної ініціативи в односторонньому порядку переоформив ячмінь на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Позивач вказує, що між сторонами відбувся договір купівлі-продажу товару, а відповідач заперечує власне волевиявлення на укладання такого договору купівлі-продажу та зазначає, що позивач в односторонньому порядку переоформив на нього зерно.

Згідно із ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст.665, 669, 671 Цивільного кодексу України найменування, кількість та асортимент товару є істотними умовами договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відтак, аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, для висновку про те, що правочин купівлі-продажу відбувся, суду необхідно встановити дійсне волевиявлення сторін, погодження найменування, кількість та асортимент, а також можливість визначення ціни такого товару.

По-перше, з пояснень учасників судового процесу вбачається та підтверджується наявними в матеріалами справи доказами, що первісно відбулося подача позивачем на зернові склади актів приймання-передачі зерна при переоформленні №43 від 29.08.2019, за яким позивач переоформив ячмінь 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 110 299 кг на відповідача, та №133 від 30.08.2019, за яким позивач переоформив ячмінь 3 класу 2019 року збирання врожаю вагою 31 900 кг на відповідача.

На вказаний момент договору, додаткових угод та видаткових накладних, які визначені підставою позову не існувало, оскільки за твердженням позивача були надіслані електронним листом від 30.08.2019.

Одночасно з цим, позивач не зміг пояснити чому наведені документи не підписані відповідачем, незважаючи на відправлення відповідачем їх проектів після переоформлення товару на відповідача.

По-друге, акти приймання-передачі зерна при переоформленні не містять ціни товару, посилань на правову підставі їх оформлення та підпису відповідача. Підписання зерновим складом, який є філією відповідача, не можна ототожнювати із безпосереднім волевиявленням відповідача на їх придбання, оскільки за змістом Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад не може відмовити власнику (поклажедавцеві) у переоформленні зерна і для цього достатньо лише волевиявлення останнього.

Відтак, такі акти не можуть свідчити про укладання договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

По-третє, за змістом ст.ст. 632, 692 Цивільного кодексу України ціна хоча і не є істотною умовою договору купівлі продажу, при аналізі даних правовідносин суд позбавлений можливості визначити ціну товару. Наведене передусім обумовлено невизначеністю позивача про ціну, за яку він домовився продати таке зерно.

Зокрема, в додатковій угоді №002ЯЗ від 27.08.2019 позивач вказує ціну у розмірі 3 566,67 грн. без ПДВ, в той же час в видатковій накладній на передачу цієї ж партії товару - ціна цього ж ячменю визначається у розмірі 4 008,33 грн. без ПДВ.

Будь-якого обґрунтування розбіжності у ціні товару, при тому, що наведені документи складалися одномоментно вже після факту переоформлення товару на відповідача, позивачем не надано.

За відсутності волевиявлення відповідача щодо погодження ціна, а також наявності двох різних цін одного товару в позиції позивача, суд позбавлений можливості дійти висновку, що сторонами досягнуто згоди щодо придбання такого товару за погодженою між ними ціною.

Наведені обставини виключають можливість для висновку про те, що спірний правочин купівлі-продажу зерна між сторонами відбувався, а відтак зерно переоформлено на відповідача за відсутності правової підстави.

Твердження позивача про наступне розпорядження відповідачем спірним зерном, яке грунтується на відомостях з Реєстру складських документів на зерно щодо погашення виданих за наслідком переоформлення такого зерна за вказівкою позивача на відповідача складських квитанцій, не спростовує наведеного висновку суду, адже позивачем за власною волею оформлено та подано на зерновий склад документи про передачу зерна відповідачу, а зерновий склад позбавлений можливості перевіряти правові підстави (чи їх наявність) для вчинення таких дій.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується, що між сторонами відбувся договір купівлі-продажу спірного зерна, а відтак, і відсутні правові підстави для висновку про наявність грошового зобов`язання відповідача, яке виникло в рамках правовідносин за договором поставки №КИВ0052-С від 23.08.2019 та додаткових угод №001ЯЗ від 23.08.2019 та №002ЯЗ від 27.08.2019 до нього, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені позовних вимог Господарства з викладених в його позові підстав в повному обсязі.

Наведене не виключає право позивача вимагати повернення безпідставно одержаного зерна на підставі приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Селянського (Фермерського) господарства "Поле" (07353, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Старі Петрівці, вул. Заярська, буд. 32; ідентифікаційний код 20589743) до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; ідентифікаційний код 37243279) про стягнення 820 875,97 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати по оплаті судового збору за розгляд даного спору покласти на Селянського (Фермерського) господарства "Поле".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 25.02.2021.

Суддя Р.В. Бойко