Постанова

від 18.02.2021 по справі 904/5286/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 904/5286/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Соловйової А. Є.

від 16 червня 2020 року

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б., Білецької Л. М., Верхогляд Т. А.

від 15 вересня 2020 року

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс ,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Акціонерне товариство ВТБ Банк ,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста ,

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство Сентравіс Продакшн Юкрейн ,

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 ,

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Конкорд Факторинг ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю представників:

позивача: не з?явилися.

відповідача: не з?явилися.

третьої особи-1: не з?явилися.

третьої особи-2: не з?явилися.

третьої особи-3: не з?явилися.

третьої особи-4: не з?явилися.

третьої особи-5: не з?явилися.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс , оформлених протоколом № 01/11/13 від 01 листопада 2013 року, за пунктами другим та третім протоколу, а саме: про передачу в наступну іпотеку Публічному акціонерному товариству ВТБ Банк адміністративного комплексу загальною площею 1915,9 кв. м та земельної ділянки площею 0,3846 га, кадастровий номер 1210100000:03:299:0013, що знаходяться у АДРЕСА_1 , для забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством Сентравіс Продакшн Юкрейн зобов`язань за кредитним договором № 46/07МВ від 15 червня 2007 року (зі всіма змінами та доповненнями) та про надання повноважень представнику Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс на підписання з Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк від імені Товариства договору про внесення змін до іпотечного договору та договору наступної іпотеки зазначеного нерухомого майна, з правом визначення всіх інших умов на власний розсуд.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс , що відбулися з порушенням порядку їх проведення, а саме: в період до прийняття позивачкою спадщини померлого учасника Товариства, без участі спадкоємців та/або їх представників, за відсутності визначеного пунктом 8.7.7. статуту Товариства кворуму для прийняття рішення про відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків його майна, спірні рішення порушують майнові права та інтереси позивачки, оскільки стосуються майна Товариства, що входить до складу спадкового майна, частка якого належить позивачці в порядку спадкування.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до пункту 5.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс , в редакції затвердженій зборами учасників товариства від 15.01.2005, його учасниками є:

- ОСОБА_3 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 2 100 000,00 грн, що складає 33,3% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 2 100 000,00 грн, що складає 33,3% статутного капіталу;

- ОСОБА_5 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 2 100 000,00 грн, що складає 33,3% статутного капіталу.

Згідно із пунктом 4.4 статуту частка у статутному капіталі товариства переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень про вихід учасника з товариства.

Всі інші питання переходу частки (її частини) в статутному капіталі товариства визначаються відповідно до чинного законодавства і рішень зборів учасників товариства.

Підпунктом 8.7.7 пункту 8.7 статуту встановлено, що збори товариства мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства, в тому числі із тих, що передані загальними зборами до компетенції ради директорів товариства, а вирішення питань про відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків його майна, рішення приймається більшістю не менш як у 3/4 голосів учасників.

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Ювіс ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повідомленням про смерть, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану від 21.05.2013 м. Лугано, Швейцарія.

На загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс , проведених за участі ОСОБА_4 (33,3% від загальної кількості голосів) і ОСОБА_5 (33,3% від загальної кількості голосів), прийняті наступні рішення оформлені протоколом № 01/11/13 від 01.11.2013:

- про внесення змін до іпотечного договору від 09.11.2010 реєстровий № 1891;

- про передачу в наступну іпотеку Публічному акціонерному товариству ВТБ Банк адміністративного комплексу загальною площею 1915,9 м 2 та земельної ділянки площею 0,3846 га (кадастровий номер 1210100000:03:299:0013), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення виконання зобов`язань Приватного акціонерного товариства Сентравіс Продакшн Юкрейн по кредитному договору № 46/07МВ від 15.06.2007 зі всіма змінами та доповненнями;

- про надання повноважень виконавчому директору Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс ОСОБА_6 на підписання з Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк від імені товариства договору про внесення змін до іпотечного договору та договору наступної іпотеки вищезазначеного нерухомого майна з правом визначення всіх інших їх умов на його власний розсуд.

На підставі зазначеного рішення загальних зборів Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство Ювіс 20.11.2013 уклало з Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк іпотечний договір, предметом якого є належне товариству на праві власності нерухоме майно, а саме:

- адміністративний комплекс загальною площею 1915,9 м 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37927812101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який посвідчується свідоцтвом про право власності на адміністративний комплекс, виданим Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 18 вересня 2000 року на підставі Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1616 від 20 липня 2000 року;

- земельна ділянка загальною площею 0,3846 га (кадастровий номер 1210100000:03:299:0013) що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку (серія ДП № 025228), виданим 27 грудня 2002 року Дніпропетровською міською радою на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки № 1496 від 16 липня 2002 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.2013 ОСОБА_1 успадкувала 1/2 частку частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс .

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс , за участю ОСОБА_4 (33,3% від загальної кількості голосів) та ОСОБА_5 (33,3% від загальної кількості голосів) прийнято оформлене протоколом № 13/12/13 від 17.12.2013 рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_3 , у зв`язку з його смертю, та розподіл належної йому частки (33,3%) статутного капіталу між його спадкоємцями наступним чином:

- ОСОБА_1 вступає до складу учасників товариства з часткою, що складає 16,65% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 вступає до складу учасників товариства з часткою, що складає 16,65% статутного капіталу.

Відповідно до пункту 5.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство Ювіс , в редакції затвердженій зборами учасників товариства від 21.12.2017, його учасниками є:

- ОСОБА_4 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 2 100 000,00 грн, що складає 33,3% статутного капіталу;

- ОСОБА_5 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 2 100 000,00грн, що складає 33,3% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі у розмірі 1 050 000,00 грн, що складає 16,65% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 , з часткою у статутному капіталі 1050000,00 грн, що складає 16,65% статутного капіталу.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарського судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15 вересня 2020 року, відмовив у задоволенні позову з підстав того, що спірні рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс не порушують корпоративні права позивачки, яка на момент їх прийняття не мала статусу учасника Товариства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, ОСОБА_1 12 жовтня 2020 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15 вересня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду позивачка зазначила пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та послалася на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 55 Закону України Про господарські товариства , яка на її думку має застосовуватись з урахуванням того, що особи, що є потенційними спадкоємцями померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю, мають право на вступ до такого товариства та/або отримання відповідної частки товариства. Відтак прийняття будь-яких рішень загальними зборами учасників такого товариства в період з моменту відкриття спадщини та до моменту її прийняття, мають прийматися з урахуванням інтересів та голосів вказаних осіб.

Вважає, що все майно, належне ТОВ ВКП Ювіс на момент смерті ОСОБА_3 , до вирішення питання про вступ спадкоємців до складу учасників ТОВ ВКП Ювіс або виділення його в натурі, фактично входить до складу спадкового майна, яке позивач, як спадкоємець, має право отримати у разі відмови від вступу до складу учасників відповідача.

Судами попередніх інстанцій не було враховано, що розпорядження таким майном без отримання згоди його потенційного чи фактичного власника є протиправним.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідачем та третіми особами відзиви на касаційну скаргу не подані, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

7. Позиція Верховного Суду.

Спірним у справі є вирішення питання чи порушує рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс № 01/11/13 від 01.11.2013 права та законні інтереси позивачки.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів).

Частиною 1 статті 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Згідно з частиною 5 статті 147 Цивільного кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів).

Відповідно до статті 55 Закону України Про господарські товариства (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) під час реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, у разі смерті (ліквідації) учасника товариства спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Особа стає носієм корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю лише з моменту вступу до цього товариства.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване рішення загальних зборів від 01.11.2013 не порушує корпоративні права позивачки, оскільки рішення про вступ до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс ОСОБА_1 , як спадкоємиці померлого учасника товариства - ОСОБА_3 , прийнято на загальних зборах 17.12.2013. Тобто на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, позивачка не мала статусу учасника товариства.

Скаржник вважає, що все майно, що належало ТОВ ВКП Ювіс на момент смерті ОСОБА_3 , до вирішення питання про вступ спадкоємців до складу учасників ТОВ ВКП Ювіс або виділення його в натурі, фактично входить до складу спадкового майна, яке позивач, як спадкоємець, має право отримати у разі відмови від вступу до складу учасників відповідача.

Однак Верховний Суд вважає ці твердження безпідставними, оскільки у разі смерті учасника товариства, спадкоємці спадкують не майно цього товариства, а саме частку у статутному капіталі товариства, що належала померлому учаснику.

Крім того, ці доводи скаржника були предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який правильно зазначив, що після спадкування права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційному підприємстві Ювіс , позивачка, у разі відмови від вступу до товариства, мала б право на видачу їй товариством вартості частини майна товариства, пропорційної успадкованій частці у статутному капіталі, вартість якої визначається на день смерті спадкодавця.

Обов`язок товариства в такому разі здійснити виплату особі (спадкоємцю) вартості майна пропорційно успадкованій нею частці у статутному капіталі товариства, порядок і строки виконання цього обов`язку визначені положеннями статей 148 Цивільного кодексу України, 54, 55 Закону України Про господарські товариства (в редакціях чинних на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів).

У разі виникнення спору про визначення розміру вартості частини майна, що підлягає виплаті у разі виходу учасника з товариства, або спадкоємця який відмовився від участі у товаристві, чи відмови самим товариством від прийняття спадкоємця до складу учасників цього товариства, цей спір має вирішуватись судом в окремому судовому провадженні.

У касаційній скарзі, поданій на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, позивачка зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 55 Закону України Про господарські товариства , яка має застосовуватись з урахування того, що особи, що є потенційними спадкоємцями померлого учасника товариства з обмеженою відповідальністю, мають право на вступ до такого товариства та/або отримання відповідної частки товариства. Відтак прийняття будь-яких рішень загальними зборами учасників такого товариства в період з моменту відкриття спадщини та до моменту її прийняття, мають прийматися з урахуванням інтересів та голосів вказаних осіб.

Також скаржник вважає, що все майно, що належало ТОВ ВКП Ювіс на момент смерті ОСОБА_3 до вирішення питання про вступ спадкоємців до складу учасників ТОВ ВКП Ювіс або виділення його в натурі, фактично входить до складу спадкового майна, яке позивач, як спадкоємець, мав право отримати у разі відмови від вступу до складу учасників відповідача, а тому розпорядження таким майном без отримання згоди його потенційного чи фактичного власника є протиправним.

Верховний Суд вважає, що наведені скаржником доводи є суб?єктивними, заснованими на довільному тлумаченні положень статті 55 Закону України Про господарські товариства , норми якої не підлягають розширеному тлумаченню.

Частиною першою статті 55 Закону України Про господарські товариства визначено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Тобто, положення цієї норми лише закріплюють переважне право спадкоємця на вступ до товариства у разі смерті громадянина, учасника цього товариства та не наділяють спадкоємця правами учасника товариства.

Комплексний аналіз норм статей 58 та 60 Закону України Про господарські товариства (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) також не дає підстав для висновку про те, що при прийнятті рішень загальними зборами учасників товариства у них існує обов?язок враховувати інтереси та голоси спадкоємців, у період з моменту відкриття спадщини та до моменту її прийняття.

Відповідно до положень статей 58 та 60 Закону України Про господарські товариства (у редакції чинній на час прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Отже, оскільки до моменту вступу спадкоємців до складу учасників товариства закон не наділяє їх правом участі у загальних зборах учасників товариства та не зобов?язує враховувати голоси спадкоємців при прийнятті рішень загальними зборами учасників товариства, доводи скаржника про неправильне застосування судами положень частини першої статті 55 Закону України Про господарські товариства є помилковими, грунтуються на неправильному, довільному тлумаченні норми статті 55 Закону України Про господарські товариства , без урахування інших норм цього Закону, зокрема, статей 58, 60 та статті 145 Цивільного кодексу України (у редакціях чинних на час прийняття оспорюваного рішення загальних зборів) у їх сукупності.

Щодо інших доводів касаційної скарги, що стосуються права спадкоємця отримати у разі відмови від вступу до складу учасників товариства частки у майні, яка належала спадкодавцю, то вони не входять до предмету дослідження у цій справі з огляду на предмет та підстави позову.

Дії Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс щодо відмови у прийнятті спадкоємця до складу учасників товариства або відмови у видачі спадкоємцю частки померлого учасника товариства у майні товариства не є предметом спору у цій справі.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.12.2013 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Ювіс прийняли рішення, яке оформлене протоколом № 13/12/13, за яким ОСОБА_1 вступила до складу учасників товариства та набула частку у статутному капіталі товариства в розмірі 16,65%.

Отже, позивачка не відмовлялася від вступу до складу учасників товариства, товариство не відмовляло у прийнятті її до складу учасників товариства, спір щодо визначення частки та її розміру у статутному капіталі товариства, що успадкована позивачкою, відсутній.

Враховуючи викладене, у Верховного Суду, з огляду на фактичні обставини встановлені у справі № 904/5286/19, відсутні підстави для формування висновку щодо застосування положень частини другої статті 55 Закону України Про господарські товариства під час вирішення цього спору.

Відтак касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

8. Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.

9. Судові витрати

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги позивачки та залишає без змін оскаржені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15 вересня 2020 року у справі № 904/5286/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15 вересня 2020 року у справі № 904/5286/19 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець