Ухвала

від 24.02.2021 по справі 911/1332/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1332/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 (головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.) та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2019 (суддя Лилак Т.Д.) у справі

за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 2) Фермерського господарства "Агро-Вересень",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання недійсними та скасування наказів і договорів оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2019 року заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі - позивач, прокурор) звернувся до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ Держгеокадастру у Київській області) та Фермерського господарства "Агро-Вересень" (далі - відповідач-2, ФГ "Агро-Вересень") про визнання недійсними та скасування:

- наказів ГУ Держаземагентства у Київській області від 15.09.2014 №10-5407/15-14-сг та від 15.09.2014 №10-5404/15-14-сг про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 32,3918 га та 30,9035 га відповідно, розміщених на території Сквирської міської ради Сквирського району для ведення фермерського господарства;

- наказів ГУ Держаземагентства у Київській області від 20.10.2014 №10-8115/15-14-сг та від 22.10.2014 №10-8073/15-14-сг про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок площею: 32,3918 га (кадастровий номер 3224010100:03:014:008) та 30,9035 га (кадастровий номер 3224010100:05:011:0035) відповідно, на території Сквирської міської ради Сквирського району для ведення фермерського господарства, строком на 21 рік;

та визнання недійсними:

- Договору оренди землі, площею 30,9035 га для ведення фермерського господарства, укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 та зареєстрованого в Державному реєстрі земель 20.01.2015 за № 8428603;

- Договору оренди землі, площею 32,3918 га для ведення фермерського господарства, укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 та зареєстрованого в Державному реєстрі земель 20.01.2015 за № 8428538.

2. Позов обґрунтовано порушенням вимог земельного законодавства та спеціальних норм Закону України "Про фермерське господарство" при наданні в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), розміщеної на території Сквирської міської ради Сквирського району, оскільки на момент прийняття оскаржуваних наказів та укладення договорів оренди, фізична особа ОСОБА_1 вже мав своє зареєстроване фермерське господарство, тому всі інші ділянки повинен був отримувати у користування відповідно до вимог статей 124, 134 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" лише на конкурсних засадах - за результатами аукціону.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020, у задоволені позову заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Київській області та ФГ "Агро-Вересень", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 - відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з який погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувані накази ГУ Держаземагентства у Київській області прийнято з дотриманням вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про фермерське господарство", і прокурором не доведено належними та допустимими доказами існування на момент прийняття цих наказів, визначених статтею 123 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та у затвердженні відповідних проектів.

5. Оскільки позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі є похідними від основних вимог щодо визнання недійсними та скасування наказів, на підставі яких було укладено спірні договори, та враховуючи, що прокурором не зазначено інших підстав для визнання недійсними договорів оренди, суд визнав безпідставним та необґрунтованим позов у цій частині.

6. Заступником керівника Київської обласної прокуратури подано касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора у повному обсязі.

7. Касаційну скаргу подано відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, з підстав порушення судами норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, статей 2, 7, 74, 86, 236, 277 ГПК України, статей 31, 116, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №927/83/19, від 25.03.2020 у справі №357/2418/15-ц, від 17.09.2020 у справі № 917/1416/19.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.01.2021 у справі № 911/1332/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2020 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.02.2021.

9. Відповідач-2 у відзиві на касаційну скаргу зазначає про її необґрунтованість та не відповідність доводів фактичним обставинам справи, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.

10. Інші учасники судового процесу не скористалися своїм право на надання відзиву на касаційну скаргу.

11. Разом з тим, при вивченні матеріалів касаційної скарги колегією суддів встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2020 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/1830/19, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 357/1180/17, від 20.03.2019 у справі № 619/1680/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, з обґрунтуванням того, що, на думку колегії суддів, такі спори повинні розглядатися в порядку господарського судочинства, оскільки земельна ділянка, що надається для ведення фермерського господарства, є основою та необхідною умовою для здійснення фермерським господарством господарської діяльності у сфері товарного сільськогосподарського виробництва.

12. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 було прийнято до розгляду справу № 922/1830/19.

13. Згідно із частиною 2 статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

14. З огляду на те, що спір у даній справі виник з аналогічних підстав, як і у справі № 922/1830/19, що прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки за характером спору та сферою правового регулювання правовідносини є подібними, колегія суддів вважає, що сформовані правові висновки за результатами розгляду справи № 922/1830/19 можуть вплинути на правильність вирішення спірних правовідносин у даній справі, що розглядається, шляхом однакового застосування судом норм закону щодо підвідомчості спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

15. За змістом імперативних положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

16. Таким чином, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

17. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

18. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. У такому випадку, згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

19. З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо поставленої у справі № 922/1830/19 правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зупинити провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури, поданою у справі № 911/1332/19, до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/1830/19.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2020 у справі № 911/1332/19 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку у подібних правовідносинах справи № 922/1830/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.