Постанова

від 24.02.2021 по справі 826/5662/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5662/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Грибан І.О.,

судді: Ключкович В.Ю.,

Парінов А.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" про стягнення заборгованості у розмірі 22 666,85 грн.,

УС Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Теплобуд-230 про стягнення заборгованості у розмірі 22 666, 85 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача утворилась заборгованість у зазначеному розмірі з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року даний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Скаргу обґрунтовано тим, що за підприємством відсутня заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту б статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Однак, жодного висновку атестаційної комісії про проведення атестації робочих місць, карт умов праці, наказу по підприємству, або його витягу про перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників позивач до суду не надав і в матеріалах цієї справи таких документів немає.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також не повне з`ясування обставин справи мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке відповідно до положень ст. 317 КАС України підлягає скасуванню.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 19 лютого 2003 року № 21-1 (далі - Інструкцією №21-1).

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1788-ХІІ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми Теплобуд-230 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відповідно до положень Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування і Прикінцевих положень вказаного Закону несе обов`язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Пенсійним фондом сплачуються пенсії, які призначені на підставі статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , фізичним особам, що працювали у відповідача за Списком № 2.

Згідно з направленими Управлінням розрахунками відповідачу призначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 ОСОБА_1 за період з лютого 2017 по березень 2017 року на суму 22666,85 грн.

На підтвердження направлення вказаних розрахунків за лютий-березень 2017 року ТОВ Фірми Теплобуд-230 на адресу: м. Київ, вул. Виборзька, 96 позивачем долучено до справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.10-11).

Отримані підприємством розрахунки у встановлені законодавцем строки і порядку відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, загальна сума заборгованості у розмірі 22666,85 грн.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Станом на день розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , відповідачем не сплачена.

Зазначене стало підставою звернення позивачем до суду з даним позовом про примусове стягнення заборгованих сум.

З приводу доводів апелянта, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до Закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону № 1788-ХІІ у розмірі 22 666, 85 грн. по Списку №2, а тому вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Отже звернення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як з даним позовом в суд не суперечить вимогам п.5 ч.5 ст.46 КАС України, оскільки здійснюється в межах наданих Законом повноважень та на виконання функцій та завдань пов`язаних із забезпеченням своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Щодо доводів апелянта з приводу необґрунтованості та безпідставності розрахунків сум витрат на доставку пільгових пенсій, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем такі розрахунки жодним чином не оспорено.

Також відповідач не заперечує той факт, що ОСОБА_1 знаходиться(вся) з ним у трудових відносинах. При цьому, посилання апелянта у скарзі на відсутність у справі документів, підтверджуючих проведення атестації робочих місць, карт умов праці, наказу по підприємству, або його витягу про перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників розцінюється судом критично, оскільки жодного відношення щодо розгляду предмету спору немає. Зокрема, наведені документи мають значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для призначення фізичним особам пільгових пенсій у зв`язку з їх зайнятістю на роботах зі шкідливими й важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В той час як в даному провадження предметом спору є заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування по вже призначеній за рішенням суду та виплаченій пенсії.

Решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230".

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теплобуд-230" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 24.02.2021р.)