Ухвала

від 24.02.2021 по справі 818/2318/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2021 року

Київ

справа №818/2318/18

адміністративне провадження №К/9901/65849/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку підготовки до касаційного розгляду справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. у справі № 818/2318/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Віктора Анатолійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Сумське АТП-15927 , ОСОБА_2 , Сумська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних записів, -

у с т а н о в и в :

Як вбачається з матеріалів справи № 818/2318/18 ОСОБА_1 (далі - позивач ) у червні 2018 року звернувся до суду з позовною заявою до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Міхачова Віктора Анатолійовича ( далі - відповідач) треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", ОСОБА_2 , в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про юридичну особу ТОВ "АТП-15927" в частині зміни керівника, вчинені 12 червня 2018 року;

- скасувати реєстраційний запис № 16321070028005808 від 12 червня 2018 року про внесення відомостей щодо юридичної особи ТОВ "АТП-15927" в частині зміни керівника;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про юридичну особа ТОВ "АТП-15927" в частині зміни розподілу часток учасників товариства, вчинені 13 червня 2018 року;

- скасувати реєстраційний запис № 16321050031005808 від 13 червня 2018 року про внесення відомостей щодо юридичної особи ТОВ "АТП-15927" в частині зміни розподілу часток учасників.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 818/2318/18 - задоволено частково.

Зупинено дію реєстраційного запису № 16321070028005808 щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме: зміни керівника, вчиненого 12.06.2018 державним реєстратором Дніпровської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачовим Віктором Анатолійовичем.

Зупинено дію реєстраційного запису № 16321050031005808 щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміни складу або інформації про засновників, вчиненого 13.06.2018 державним реєстратором Дніпровської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачовим Віктором Анатолійовичем.

В задоволенні заяви позивача в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії від імені ТОВ АТП-15927 без довіреності як керівнику товариства та відсторонення його від посади керівника (директора) ТОВ АТП-15927 - відмовлено.

16 липня 2018 року до суду надійшла заява про роз`яснення ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, в обґрунтування якої було зазначено, що під час виконання цього рішення виникла суперечка щодо розуміння правових наслідків зупинення дії реєстраційних записів № 16321070028005808 від 12.06.2018 та № 16321050031005808 від 13.06.2018. Так, ОСОБА_1 зазначив, що третя особа ОСОБА_2 , використовуючи оскаржувані реєстраційні записи, блокує господарську діяльність ТОВ "АТП-15927", вчиняє дії щодо його управління, приймає накази про прийняття на роботу осіб та їх звільнення, не допускає орендарів до приміщень, які користуються ними на підставі укладених договорів оренди.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення Ухвали про забезпечення позову у справі № 818/2106/17 - задоволено.

Роз`яснено, що під час дії заходів забезпечення позову, вжитих Ухвалою від 18 червня 2018 року, реєстраційні записи № 16321070028005808 від 12.06.2018 та № 16321050031005808 від 13.06.2018, як певна форма рішень суб`єкта владних повноважень, вчинені державним реєстратором Дніпровської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Міхачовим Віктором Анатолійовичем, не створюють будь-яких правових наслідків, у зв`язку з чим, достовірною є та інформація про керівника ТОВ АТП-15927 та частки засновників у статутному капіталі, яка містилась у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до моменту внесення оскаржуваних реєстраційних записів відповідачем.

Не погодившись з вказаною ухвалою про роз`яснення судового рішення, третя особа ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року по справі № 818/2318/18 скасовано. Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року по справі № 2818/2318/18 залишити без задоволення.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, позивач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення у справі № 818/2318/18 та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2018 року по зазначеній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Анцупова Т. О., судді: Стародуб О. П., Бучик А. Ю .

Розпорядженням начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року № 1144/0/78-18, у зв`язку з відпусткою судді Бучик А.Ю., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду Булки О.А. від 09.11.2018, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між судями від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Анцупова Т. О., судді: .Стародуб О. П., Кравчук В.М.

Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року №687/0/78-19, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 13), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між судями від 11 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя -Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

Позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з заявою про відвід судді Тацій Л.В. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України. В обґрунтування заяви скаржник зазначив, що Тацій Л.В. до призначення на посаду судді Верховного Суду, працювала протягом 9 років суддею в Харківському апеляційному адміністративному суді (зараз - Другий апеляційний адміністративний суд). Такі обставини свідчать про можливі тісні професійні та дружні стосунки судді Тацій Л.В. з суддями Другого апеляційного адміністративного суду Сіренко О.І., Любчич Л.В., Бартош Н.С., які у складі колегії приймали оскаржувану постанову від 02 квітня 2019 року у справі № 818/2318/18. Так, позивач зазначає, що такі особисті стосунки можуть викликати у судді Тацій Л.В. зацікавленість та вплинути на її об`єктивність та неупередженість при розгляді справи.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Дослідивши аргументи, викладені у заяві про відвід судді, колегія суддів дійшла висновку про те, що немає підстав для задоволення цієї заяви, з огляду на таке.

Частинами першою-третьою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з положеннями частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин , не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме - неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Як на підставу про відвід судді представник позивача покликається на юридичні приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

У цьому світлі Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Водночас колегія суддів підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про наявність відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними й допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

У заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Тацій Л.В. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Отже, аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує заяву про відвід члена колегії суддів, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

За таких обставин заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В., слід визнати необґрунтованою.

За правилами частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись положеннями ст. 36, 39, 40, 236 КАС України, суд

у х в а л и в :

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. у справі № 818/2318/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Віктора Анатолійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Сумське АТП-15927 , ОСОБА_2 , Сумська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних записів.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. у справі № 818/2318/18 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розв`язання питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій