Ухвала

від 26.02.2021 по справі 818/2318/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2021 року

Київ

справа №818/2318/18

адміністративне провадження №Зі/9901/21/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. у справі № 818/2318/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Віктора Анатолійовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Сумське АТП-15927 , ОСОБА_2 , Сумська міська рада в особі Центру надання адміністративних послуг про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних записів,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з інформацією зазначеною у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2019 по зазначеній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Анцупова Т. О., судді: Стародуб О. П., Кравчук В.М..

Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 13), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між судями від 11.06.2019 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя -Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

Позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з заявою про відвід судді Тацій Л.В. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України. В обґрунтування заяви скаржник зазначив, що Тацій Л.В. до призначення на посаду судді Верховного Суду, працювала протягом 9 років суддею в Харківському апеляційному адміністративному суді (зараз - Другий апеляційний адміністративний суд). Такі обставини свідчать про можливі тісні професійні та дружні стосунки судді Тацій Л.В. з суддями Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюк О.В, Мельніковою Л.В., Бенедик А.П., які у складі колегії приймали оскаржувану постанову від 02.04.2019 у справі № 818/2318/18. Так, позивач зазначає, що такі особисті стосунки можуть викликати у судді Тацій Л.В. зацікавленість та вплинути на її об`єктивність та неупередженість при розгляді справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.02.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. визнано необґрунтованою, справу № 818/2318/18 із заявою про відвід передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

За результатами автоматизованого розподілу від 25.02.2020 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. передано для вирішення судді Чиркіну С.М.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

За приписами частини десятої статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Перевіривши підстави зазначені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. судом встановлено таке.

Частинами першою-третьою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі (…) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас вказані у заяві про відвід підстави для відводу судді не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді, пряму чи опосередковану зацікавлений в результаті розгляду справи. Інформація зазначена в заяві фактично відображає особисту позицію позивача побудовану на припущеннях про існування суб`єктивних обставин, які начебто можуть вплинути на об`єктивність та неупередженість судді при розгляді справи. Проте наведені припущення, не підтверджені належними і допустимими доказами.

За таких обставин суд відхиляє твердження позивача щодо існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Тацій Л.В.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Практика цього Суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Отже, твердження заявника не знайшли свого підтвердження щодо можливої упередженості судді Тацій Л.В., оскільки мають суб`єктивний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами та не містять жодного факту вчинення дій, які б свідчили про його упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді.

Отже відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України та інших передумов для відводу судді Тацій Л.В. від участі у справі № 818/2318/18 .

На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, необ`єктивності та заінтересованості в результаті розгляду справи № 818/2318/18 судді Тацій Л.В., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.

У зв`язку з наведеним вище, підстави для задоволення заяви про відвід судді Тацій Л.В. у справі № 818/2318/18 відсутні.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, Суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Тацій Л.В. у справі № 818/2318/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін