Постанова

від 23.02.2021 по справі 213/775/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/717/21 Справа № 213/775/20 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м.Кривий Ріг

справа № 213/775/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Євтодій К.С.,

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2020 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст судового рішення складено 07 серпня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат , третя особа - Міська організація Незалежної профспілки гірників України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що з 21.09.2010 року вона працювала на підприємстві відповідача, з 02.01.2019 року займала посаду бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії управління.

17.01.2020 року позивачу було надано Наказ Генерального директора Південний гірничо-збагачувальний комбінат № 1н від 15 січня 2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності , яким позивачу, за порушення 03.01.2020 року режиму роботи, яке виразилось у самовільному залишенні робочого місця, оголошено догану та зменшено на 50% розмір виробничої премії за січень 2020 року. З даним наказом вона не погодилась, про що зробила відповідний запис в наказі.

Крім того, 17.01.2020 року Генеральним директором АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат винесено Наказ № 3Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності , відповідно до якого за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії трудовим договором, правилам внутрішнього трудового розпорядку для працівників АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат бухгалтера бюро обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії ОСОБА_1 звільнено з 17 січня 2020 року.

17.01.2020 року Директором з персоналу та соціальних питань АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат видано Наказ №17-зв Про припинення трудового договору з бухгалтером бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії Управління ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що працює на підприємстві тривалий час, завжди сумлінно ставилась до виконання своїх обов`язків, але будучи членом профспілки, активно відстоювала трудові інтереси колективу та працівників підприємства в цілому, однак відповідні дії не завжди схвально сприймались адміністрацією підприємства, що в свою чергу викликало непорозуміння між ними. Одним з невирішених питань було визначення їй та іншим працівникам конкретного робочого місця.

Зі своїм звільненням позивач не погоджується, вважає, що підстави її звільнення є необґрунтованими, а механізм звільнення - недотриманим. Так, відповідач не забезпечив її належними умовами праці і не визначив її робоче місце. Профспілка, членом якої вона є, не отримувала подання від відповідача на надання згоди щодо її звільнення. Крім того, вона є одинокою матір`ю, тому її звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ Наказ №17-зв Про припинення трудового договору за п.3 ст.40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків та поновити її на роботі на підприємстві АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат на посаді бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії Управління.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2020 року позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано Наказ Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат від 17 січня 2020 року №3н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності та Наказ Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат від 17 січня 2020 року №17-зв Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Акціонерному товаристві Південний гірничо-збагачувальний комбінат на посаді бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії управління.

Стягнуто з Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням її з роботи, за період з 18.01.2020 року до дня поновлення на роботі в сумі 46 715 грн. 76 копійок.

Допущено негайне виконання рішення суду в частинах поновлення ОСОБА_1 на роботі та присудження їй виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнуто з Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки підставою для звільнення позивача послугувало порушення трудової дисципліни, що підтверджується Наказом відповідача від 15.01.2020 року № 1Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності та Наказом відповідача від 17.01.2020 року № 3Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності . Наявність двох наказів свідчить про систематичність порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, тому відповідач правомірно звільнив її з займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. При цьому представник відповідача зауважує, що позивачем по справі неодноразово допускалась втрата первинних документів бухгалтерського обліку.

Крім того представник відповідача зауважує, що ОСОБА_1 була правомірно звільнена без повідомлення виборного органу первинної профспілкової організації, оскільки на АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат діє лише одна первинна профспілкова організація, а саме Первинна профспілкова організація працівників публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат . На адресу підприємства не надходило жодного документа чи повідомлення від Міської організації Незалежної профспілки гірників України міста Кривого Рогу про легалізацію профспілки, про створення на підприємстві ще однієї первинної профспілки, як і жодного повідомлення чи документа від позивача про те, що вона є повноправним членом будь-якої профспілкової організації.

При цьому представник відповідача зауважує на тому, що скасовуючи Наказ Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат від 17 січня 2020 року № 3н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності , суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суд першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на її думку , апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Акціонерне товариство Південний гірничо-збагачувальний комбінат - Акулова Є.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, позивача ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції , перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 21 вересня 2010 року працювала в Акціонерному товаристві Південний гірничо-збагачувальний комбінат на посаді бухгалтера бюро обліку соціальних підрозділів головної бухгалтерії (а.с.7-10,120).

Згідно особистої письмової заяви, Наказом від 02.01.2019 року, ОСОБА_1 переведена на посаду бухгалтера бюро обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії, без зміни істотних умов праці (а.с.9)

Розпорядженням т.в.о. головного бухгалтера Ткаченко Н.В. від 14.06.2019 року № 40, за бухгалтером ОСОБА_1 закріплений обсяг робіт по структурному підрозділу управління з ремонту технологічного устаткування на період з 18.06.2019 року по 31.12.2019 року (а.с.131).

У зв`язку з закінченням терміну дії Розпорядження від 14.06.2019 року № 40, головним бухгалтером ОСОБА_2 видано Розпорядження від 21.12.2019 року № 45, згідно якого за бухгалтером ОСОБА_1 закріплений обсяг робіт по структурному підрозділу управління з ремонту технологічного устаткування на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року (а.с.15).

Розпорядженням Директора з персоналу та соціальних питань Бєляєвій О.В., з її згоди, встановлено неповний робочий день на період з 01.01.2020 року з 09.00 години до 14.00 годин, обідня перерва з 12.00 години до 12.45 годин (а.с.22,122-123).

15.01.2020 року Генеральним директором АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат видано Наказ Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності №1н, згідно якого 03.01.2020 року, протягом всього робочого дня, бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня без поважних причин на робочому місці у кабінеті головної бухгалтерії, що знаходиться у будівлі управління з ремонту технологічного устаткування, а саме: у період з 9:00 годин до кінця робочого дня. ОСОБА_1 оголошено догану та зменшено на 50% розмір виробничої премії за січень 2020 року (а.с.16-17,124,125).

17.01.2020 року Генеральним директором АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат винесено Наказ Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності №3Н, згідно якого 13 січня 2020 року протягом всього робочого дня, бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня без поважних причин на робочому місці у кабінеті головної бухгалтерії, що знаходиться у будівлі управління з ремонту технологічного устаткування, а саме у період з 09:00 до кінця робочого дня та допустила втрату первинних документів бухгалтерського обліку (а.с.18-19,126-130).

Відповідно до даного наказу, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат бухгалтера бюро обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії ОСОБА_1 звільнено з 17 січня 2020 року.

17.01.2020 року Директором з персоналу та соціальних питань видано Наказ №1-зв Про припинення трудового договору (а.с.20).

Відповідно до довідки №11 від 02.09.2019 року, ОСОБА_1 знаходиться на профспілковому обліку в Міській організації Незалежної профспілки гірників України і з 01.01.2018 року є представником спілки на ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат (а.с.21).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Наказ №17-зв від 17.01.2020 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 винесений на підставі Наказу Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності №3н від 17.01.2020 року, який прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, ст.ст.40,147 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Пунктом 3 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до статтей 2, 36, 40, 41 КЗпП України, право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до частини друга статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до статті 43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Разом з тим, відповідно до статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Згідно із частиною сьомою статті 43 КЗпП України та частиною шостою статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Розглядаючи трудовий спір з урахуванням положень частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Верховний Суд України у Постанові від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-163цс14 вказав, що аналіз частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП і частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова обґрунтований , яке означає бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами .

Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Вказані правові висновки викладено Верховним Судом України у Постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 та Верховним Судом у Постанові від 21.10.2020 року у спарві № 373/573/17, провадження № 61-4073св20.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції детально проаналізувавши зміст наказів про застосування дисциплінарних стягнень, обґрунтовано встановив, що відповідачем в Наказі № 3н від 17.01.2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності не наведено жодного порушення трудової дисципліни, невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків після того, як до неї уже були застосовані заходи дисциплінарного стягнення Наказом № 1н від 15 січня 2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани, що є підставою для застосування заходу стягнення у виді звільнення.

При вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови , що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено. Отже, при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Так, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору, на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з Правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів. Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного, тобто вдруге чи більше разів, здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ про звільнення.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.01.2020 року Генеральним директором АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат видано Наказ Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності №1н, згідно якого 03.01.2020 року, протягом всього робочого дня, бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня без поважних причин на робочому місці у кабінеті головної бухгалтерії, що знаходиться у будівлі управління з ремонту технологічного устаткування, а саме: у період з 9:00 годин до кінця робочого дня. ОСОБА_1 оголошено догану та зменшено на 50% розмір виробничої премії за січень 2020 року. При цьому, Наказом 17.01.2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності №3Н, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення нею трудові дисципліни, яке мало місце 13 січня 2020 року, тобто до винесення відповідачем Наказу №1н від 15.01.2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності .

Отже, фактично відповідачем було звільнено позивача за порушення, які вчинені нею раніше, до 15 січня 2020 року, ніж притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з Наказом № 1н від 15 січня 2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності , що суперечить умовам, передбаченим у пункті 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України для звільнення працівника.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18, провадження № 11-914заі19, наголосила, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю).

На підставі наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки Наказ №17-зв від 17.01.2020 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 винесений на підставі Наказу Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності № 3н від 17.01.2020 року, який прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, ст.ст.40,147 КЗпП України.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги відповідача про помилковість висновку суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки підставою для звільнення позивача послугувало порушення трудової дисципліни, що підтверджується Наказом відповідача від 15.01.2020 року № 1Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності та Наказом відповідача від 17.01.2020 року № 3Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності . Наявність двох наказів свідчить про систематичність порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, тому відповідач правомірно звільнив її з займаної посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, оскільки в даному випадку позивача було звільнено за порушення, які вчинені нею раніше, до 15 січня 2020 року, ніж її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з Наказом № 1н від 15 січня 2020 року Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності , що суперечить умовам, передбаченим у пункті 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України для звільнення працівника.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем по справі неодноразово допускалась втрата первинних документів бухгалтерського обліку колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази систематичності допущення позивачем втрати первинних документів бухгалтерського обліку, оскільки в Наказі відповідача від 15.01.2020 року № 1Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності про вказані порушення не зазначено. Такі порушення вказані в Наказі відповідача від 17.01.2020 року № 3Н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності .

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 була правомірно звільнена без повідомлення виборного органу первинної профспілкової організації, оскільки на АТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат діє лише одна первинна профспілкова організація, а саме Первинна профспілкова організація працівників публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат . На адресу підприємства не надходило жодного документа чи повідомлення від Міської організації Незалежної профспілки гірників України міста Кривого Рогу про легалізацію профспілки, про створення на підприємстві ще однієї первинної профспілки, як і жодного повідомлення чи документа від позивача про те, що вона є повноправним членом будь-якої профспілкової організації, оскільки в даному випадку позов задоволено не з підстав відсутності рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору, а з підстав того, що Наказ №17-зв від 17.01.2020 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 винесений на підставі Наказу Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності №3н від 17.01.2020 року, який прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, ст.ст.40,147 КЗпП України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що скасовуючи Наказ Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат від 17 січня 2020 року № 3н Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності , суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки суд першої інстанції, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, з урахуванням того, що Наказ №17-зв від 17.01.2020 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 винесений на підставі наказу, який прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, ст.ст.40,147 КЗпП України, правомірноскасував не тільки Наказ №17-зв від 17.01.2020 року Про припинення трудового договору , а й Наказ №3н від 17.01.2020 рок Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності .

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що заява позивача ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що останній не мав права її підписувати задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем по справі було надано належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 є повноважною особою, яка мала право підписувати апеляційну скаргу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної та доповнень до апеляційної скарги - відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2021 року.

Головуючий:

Судді: