Ухвала

від 23.02.2021 по справі 643/6330/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

м. Харків

справа №643/6330/16-ц

провадження №22-ц/818/1662/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Огар І.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справуза заявою ОСОБА_1 про визначення порядку виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року у складі судді Ференчук О.В.,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.06.2016 року у справі №643/6330/16-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошей №1 від 19 березня 2013року - 800000 грн. 00 коп.; 3% річних за договором позики грошей №1 від 19 березня 2013 року - 57443 грн. грн. 00 коп.; штрафні санкції за договором позики грошей №1 від 19 березня 2013 року за кожен день прострочення - 5606400 грн. 00 коп.; інфляційні збитки за договором позики грошей №1 від 19 березня 2013 року - 700800 грн. 00 коп.; заборгованість за договором позики грошей № 2 від 21 грудня 2015 року - 3 000000 грн. 00 коп.; 3% річних за договором позики грошей № 2 від 21 грудня 2015 року - 23114 грн. грн. 00 коп.; штрафні санкції за договором позики грошей № 2 від 21 грудня 2015 року за кожен день прострочення - 2256000 грн. 00 коп.; інфляційні збитки за договором позики № 2 від 21 грудня 2015 року 135000 грн. 00 коп.; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6890,00 грн.

26.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визначення порядку виконання вищезазначеного судового рішення, посилаючись на те, що рішення суду не може бути виконано у зв`язку з відсутністю коштів у відповідача ОСОБА_3 .. Тому, вважав за доцільне встановити виконання зазначеного рішення шляхом визнання за ним права власності на майно, належне ОСОБА_3 , а саме - незавершене будівництво, житловий будинок, готовністю 72%,недобудований житловий будинок , що за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 210462163101; нежитлову будівлю літ- А-6 , загальною площею 1280,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 369347963101;земельну ділянку, кадастровий номер 6310136300:10:004:0033, площею 0,0265 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 535602333101, що належить на праві власності ОСОБА_3 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 10 жовтня 2016 року про виправлення описки, встановлено спосіб і порядок виконання рішення шляхом передання у власність, визнання та реєстрації права власності за ОСОБА_1 наступного майна:

- незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

- нежитлова будівля літ А-6 , загальною площею 1280,00 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,

- земельна ділянка, кадастровий номер 6310136300:10:004:0033, площею 0,0265 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 535602663101) .

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , особа, яка не брала участі у справі, посилаючись на те, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права та обов`язки, просить це судове рішенняв частині встановлення способу і порядку й виконання рішення Московського районного суду міста Харкова від 10.06.2016 у справі №643/6330/16-ц шляхом передання у власність, визнання та реєстрації права власності за ОСОБА_1 незавершеного будівництва, недобудованого житлового будинку готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 210462163101), скасувати і ухвали в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення суду в частині передання у власність та визнання за ОСОБА_1 права власності на незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Зазначає, що до 25.01.1989 він перебував у шлюбі з ОСОБА_3 та, у подальшому, після розірвання шлюбу з другої половини 2013 року їхні стосунки покращилися та вони почали знову проживати разом. На даний час вони мешкають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведуть спільне господарство, в інших зареєстрованих шлюбах не перебувають.

Вказує, що недобудований житловий будинок по АДРЕСА_1 на даний час згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить ОСОБА_3 , а отже оскаржувана ухвала не виконана.

Цей будинок належить відповідачці на підставі мирової угоди, укладеної 28.10.2013 за результатами розгляду Київським районним судом м. Харкова справи № 640/15485/13-ц.

Зазначає, що ним особисто було надано ОСОБА_3 грошові кошти, які були сплачені ОСОБА_3 іншим учасникам справи на виконання затвердженої судом мирової угоди.

Після реєстрації права власності на недобудований житловий будинок він з ОСОБА_3 за спільні кошти його утримували, добудовували, зокрема, облаштовували покрівлю, огорожу, проводили внутрішні оздоблювальні роботи. Значна частина розрахункових документів не зберіглася, однак зазначені обставини може підтвердити як сама ОСОБА_3 , так і позивач по справі, якому вони відомі.

Вказує, що ОСОБА_3 вимоги про встановлення заявленого способу і порядку виконання судового рішення визнала в повному обсязі. Внаслідок волевиявлення ОСОБА_3 щодо виконання судового рішення у справі в порядку та спосіб, що встановлені оскаржуваною ухвалою, суд фактично вирішив питання про його права та обов`язки, як особи, яка має правові підстави вважати, що нерухоме майно - незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 210462163101), - є об`єктом спільної сумісної власності з підстав, передбачених ст. ст. 74, 62 СК України, тобто фактично було здійснене розпорядження таким майном всупереч приписів статті 65 СК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

ОСОБА_2 надав до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутністю, в якій зазначив, що вимоги апеляційної скарги повністю підтримує, заперечень не має.

ОСОБА_1 не заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначає, що викладені в апеляційній скарзі обставини не були йому відомі на час подання заяви про зміну способу виконання рішення суду, просить апеляційну скаргу розглядати без його присутності.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Виходячи зі змісту положень даної статті, особи, які не брали участі у розгляді справи але звертаються з апеляційною скаргою, оскільки вважають, що суд вирішив питання про їх права та обв`язки, повинні довести, а апеляційний суд повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10.06.2016 року у справі № 643/6330/16-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07жовтня 2016 року встановлено спосіб і порядок виконання рішення шляхом передання у власність, визнання та реєстрації права власності за ОСОБА_1 наступного майна, зокрема, незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ..

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна : АДРЕСА_1 , станом на 31.05.2016 право власності на незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі мирової угоди по справі № 640/15485/13-ц від 28.10.2013 (а.с.55)

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2013 по справі №640/15485/13-ц, яка міститься в Державному реєстрі судових рішень, затверджено мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачами 27 жовтня 2013 року наступного змісту:

1.Право власності на недобудований житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , готовність якого складає 72% та огорожа № 1-2 визнається за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. На момент підписання цієї мирової угоди ОСОБА_3 передала ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримали грошові кошти в сумі 34 258 грн. 33 коп. кожний у якості грошової компенсації за їхню частку у спадковому майні - недобудованому житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , готовність якого складає 72% та огорожа № 1-2.

3. ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 свідчать, що не мають будь-яких претензій до будь-якої іншої Сторони щодо поділу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та розміру своєї частки у спадщині.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - закрито.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Відкривши апеляційне провадження і призначивши справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції забезпечив право апелянта на перевірку його доводів, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено про права, свободи та інтереси .

Звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_4 , обґрунтував її доводи тим, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 щодо виконання судового рішення, фактично вирішив питання про його права та обов`язки, як особи, яка має правові підстави вважати, що нерухоме майно - незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 210462163101), - є об`єктом спільної сумісної власності з підстав, передбачених ст.ст. 74, 62 СК України, тобто фактично було здійснене розпорядження таким майном всупереч приписів статті 65 СК України.

Згідно з положеннями статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Відповідно до частини першої статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною другою статті 74 СК України передбачено, що на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, до майна, що було набуте під час проживання осіб однією сім`єю, застосовуються положення сімейного законодавства, які регулюють правові відносини з приводу права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

ОСОБА_4 не надано належних та допустимих доказів того, що нерухоме майно: незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 210462163101), - є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також належність спірного майна до об`єктів спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , апелянтом не доведено.

При цьому, колегія суддів наголошує, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано у 1989 році. Позивач у справі - ОСОБА_1 є їх рідним сином, про що учасники справи не заперечували.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність апелянтом наявності у нього майнових прав на нерухоме майно - незавершене будівництво, недобудований житловий будинок готовністю 72%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 210462163101), а тому відсутні підстави для висновку, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_4 .

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 362, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2016року по справі за заявою ОСОБА_1 про визначення порядку виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення складено 25 лютого 2021 року.