Постанова

від 23.02.2021 по справі 2-1986/2010

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2021 року м. Київ

Справа № 22-3763 Головуючий у 1-й інстанції: Миколаєць І. Ю.

Унікальний № 2-1986/2010 Доповідач - Пікуль А. А.

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуль А. А.

суддів Гаращенка Д. Р.

Невідомої Т. О.

за участю секретаря Осінчук Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Григор`єва Андрія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,-

у с т а н о в и в:

У вересні 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М. звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами , в якому просив визначити частку боржника ОСОБА_1 у спільній власності з ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частина земельної ділянки кадастровий номер: 32212832200:06:002:0009, площа 2,2248 га; 1/2 частина земельної ділянки кадастровий номер: 6325156102:00:001:0016, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частина земельної ділянки кадастровий номер:6325156102:00:001:0015, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частина будинку, загальної площі 73,40 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3, а.с.203-212).

Подання було обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні виконавчого округу міста Києва знаходиться виконавче провадження № 60648441 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1986/2010, виданого 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 1 455 932 грн 08 коп.

19 листопада 2019 року на адресу приватного виконавця Телявського А. М. від стягувана ОСОБА_3 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, в якій стягувач просив приватного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ № 2-1986/2010, виданий 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва.

Того ж дня приватним виконавцем, керуючись ст. ст. 24, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60648441.

19 листопада 2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця з урахуванням ст. 56 Закону України Про виконавче провадження .

З відповідей на запити приватного виконавця Телявського А. М. до банків та Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що грошові кошти та будь-яке рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, у боржника ОСОБА_1 відсутнє.

27 серпня 2020 року на адресу приватного виконавця Телявського А. М. надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, у якій було зазначено, що ОСОБА_1 з 1995 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 .

За час шлюбу боржник ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 набули майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав нерухоме майно від 27 серпня 2020 року № 221662313 до спільної сумісної власності ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 відноситься наступне майно: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834417232212, кадастровий номер: 32212832200:06:002:0009, площа 2,2248 га.; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1038533963251, кадастровий номер: 6325156102:00:001:0016, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037786063251, кадастровий номер: 6325156102:00:001:0015, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок, реєстраційний номер: 7271763, загальна площа: 73,40 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначеною заявою стягувач ОСОБА_3 просив приватного виконавця визначити частку майна ОСОБА_1 та звернути примусове стягнення на належну частку ОСОБА_1 у вищезазначеному майні.

Приватним виконавцем Телявським А. А. було проведено дії з виявлення нерухомого майна боржника. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було виявлено об`єктів нерухомості, які зареєстровано за боржником ОСОБА_1 .

При цьому приватним виконавцем Телявським А. М. було виявлено нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_1 відповідно до копій витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та інформаційних довідок з ДРРПНМ щодо земельних ділянок, - земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0008,6325155800:02:011:0052, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:007:0007, на які було накладено арешт в межах виконавчого провадження.

Однак за перебігом виконавчого провадження у приватного виконавця Телявського А. М. виникли обставини, що свідчать про недостатність вартості виявленого нерухомого майна боржника для виконання судового рушення щодо стягнення боргу перед ОСОБА_4 за виконавчим документом, з урахуванням стягнення витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вимог ст. 57 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем Телявським А.М. було визначено вартість виявленого майна боржника. Загальна вартість земельних ділянок з кадастровими номерами 63251561 00:03:016:0003. 6325156100:03:016:0008. 6325155800:02:011:0052,6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008. 6325155800:02:007:0007, яка встановлена суб`єктом оціночної діяльності станом на 12 березня 2020 і загалом становить 1 730 382 грн, що підтверджується копіями звітів про оцінку вказаного майна від 12 березня 2020 року.

У межах виконавчого провадження № 60648441 приватним виконавцем Телявським А. М. було розпочато реалізацію майна боржника - земельних ділянок з кадастровими номерами 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0008, 6325155800:02:011:0052, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:007:0007 відповідно до ст. 61 Закону України Про виконавче провадження шляхом продажу на аукціоні, організатором якого є Державне підприємство СЕТАМ .

25 серпня 2020 року були проведені перші електронні торги з реалізації вказаних земельних ділянок, але вказані електронні торги не відбулися, у зв`язку із чим вказані земельні ділянки були виставлені па повторні торги за лотами № 440692, № 440675, № 440686, № 440694, № 440680, № 440673, які були призначені на 15 вересня 2020 року.

Після того, як перші торги з примусової реалізації виявленого майна боржника не відбулися, виявлене нерухоме майно боржника ОСОБА_1 при проведенні повторних торгів було виставлене за ціною, меншою за стартову ціну на перших торгах на 15 %, що становить 1 470 824,7 грн.

Вказана ціна земельних ділянок з кадастровими номерами 6325156100:03:016:0003, 63251 56100:03:016:0008, 6325155800:02:011:0052, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:007:0007, які виставлені для продажу на торгах за лотами № 440692, № 440675, № 440686, № 440694, № 440680, № 440673, покриває тільки розмір суми боргу, що підлягає стягненню за виконавчим документом № 2-1986/2010 виданим 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва, але є недостатньою для покриття витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця.

Станом на 15 вересня 2020 року повторні торги за лотами № 440692, № 440675, № 440686, № 440694, № 440680, № 440673 також не відбулися. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0008, 6325155800:02:011:0052, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:007:0007 виставлені для реалізації на треті електронні торги. При цьому стартова ціна вказаних земельних ділянок па третіх торгах становитиме 1 211 267,4 грн, що вже є недостатньою сумою для погашення боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 , що підлягає стягненню за виконавчим документом № 2-1986/2010, виданим 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва.

Крім того, існують ризики, що й навіть вказана сума не буде отримана за результатами примусової реалізації виявленого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , що пов`язано із поданням його дружиною ОСОБА_2 позовної заяви від 15 квітня 2020 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М., про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту.

У вказаній позовній заяві дружина боржника ОСОБА_2 просить суд: визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельних ділянок з кадастровими номерами 6325156100:03:016:0003, 6325156100:03:016:0008, 6325155800:02:007:0006, 6325155800:02:007:0007, 6325155800:02:007:0008, 6325155800:02:011:0052; зняти арешт, накладений згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Телявським А. М. 13 лютого 2020 року по примусовому виконанню виконавчого листа по справ № 2-1986/2010, виданого 19 січня 2011року Святошинським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 1 455 932 грн 08 коп. по виконавчому провадженню № 60648441.

Отже дружина божника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , вказує на належність їй половини нерухомого майна, зареєстрованого за боржником та за рахунок якого має бути здійснено примусове виконання листа № 2-1986/2010.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2020 року у справі № 635/2275/20 було відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський А. М., про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту.

Наразі провадження у справі № 635/2275/20 розглядається Харківським районним судом Харківської області.

Отже існують об`єктивні підстави вважати, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого може бути здійснено примусове виконання виконавчого листа № 2-1986/2010, виданого 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва, а отриманих від реалізації виявленого нерухомого майна коштів буде недостатньо для виконання судового рішення з урахуванням стягнення витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Для забезпечення належного та реального виконання виконавчого листа № 2-1986/2010, виданого 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 1 455 932 грн 08 коп., вбачається необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, на підставі ст. 443 ЦПК України.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, задоволено.

Визначено частку боржника ОСОБА_1 у спільній власності з ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер: 3221283200:06:002:0009, площа 2,2248 га.

Визначено частку боржника ОСОБА_1 у спільній власності з ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер: 6325156102:00:001:0016, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначено частку боржника ОСОБА_1 у спільній власності з ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер:6325156102:00:001:0015, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначено частку боржника ОСОБА_1 у спільній власності з ОСОБА_2 , а саме: 1/2 частини будинку, загальної площі 73,40 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Григор`єв А. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні подання приватного виконавця (т. 4, а. с. 68-72).

У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 , адвокат Левченко В. В., вказує, що боржник був повідомлений про розгляд справи належним чином. Стосовно наявності у боржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, а саме - чотирьох земельних ділянок про які вказує скаржник, то за цими земельними ділянками з 2018 року ведуться судові спори за позовом Харківської місцевої прокуратури № 6 про визнання незаконними та скасування двох розпоряджень, визнання недійсними чотирьох державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування та повернення земельних ділянок та скасування реєстрації земельних ділянок у справі № 635/1378/18. За вказаною справою триває відкрите провадження. Тому оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні (т.4, а.с.136-145).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., пояснення учасників справи: представника боржника, адвоката Григор`єва А. В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити; представника стягувача, адвоката Левченка В. В. та представника приватного виконавця, адвоката Коваленко Т. А., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з таких підстав.

Судом встановлено, що приватним виконавцем Телявським А.М. виконавчого округу міста Києва здійснюється примусове виконання, в межах виконавчого провадження № 60648441, виконавчого листа № 2-1986/2010, виданого 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 1 455 932 грн 08 коп.

19 листопада 2019 року на адресу приватного виконавця Телявського А. М. від стягувана ОСОБА_3 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, в якій стягувач просив приватного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ № 2-1986/2010, виданий 19 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва.

Того ж дня приватним виконавцем, керуючись ст. ст. 24, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60648441.

Відповідно до ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження копія постанови від 19 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 60648441 була надіслана боржнику разом із роз`ясненням прав і обов`язків сторін згідно зі ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , а також із постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 19 листопада 2019 року. Вказані документи були надіслані боржнику рекомендованим листом № 0209419031964.

19 листопада 2019 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якого накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця з урахуванням ст. 56 Закону України Про виконавче провадження .

На виконання вимог частин 1, 2 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження приватним виконавцем Телявським А. М. було направлено запити в банки для виявлення наявних у боржника ОСОБА_1 грошових коштів. Відповідно до отриманих від банківських установ відповідей у ОСОБА_1 відсутні відкриті банківські рахунки або грошові кошти на них, що підтверджується копіями відповідей, які надані приватним виконавцем суду.

Крім того, 15 квітня 2020 року приватним виконавцем Телявським А. М. було направлено запит приватного виконавця до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

За результатами обробки зазначеного запиту Міністерством внутрішніх справ України було надано відповідь, у якій зазначається, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Отже грошові кошти та будь-яке рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, у боржника ОСОБА_1 відсутнє.

27 серпня 2020 року на адресу приватного виконавця Телявського А.М. надійшла заява стягувача ОСОБА_3 про звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, у якій було зазначено, що ОСОБА_1 з 1995 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 .

За час шлюбу боржник ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 набули майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав нерухоме майно від 27 серпня 2020 року № 221662313 до спільної сумісної власності ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 відноситься наступне майно: земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1834417232212, кадастровий номер: 32212832200:06:002:0009, площа 2,2248 га.; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1038533963251, кадастровий номер: 6325156102:00:001:0016, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1037786063251, кадастровий номер: 6325156102:00:001:0015, площа 1 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок, реєстраційний номер: 7271763, загальна площа: 73,40 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначеною заявою стягувач ОСОБА_3 просив приватного виконавця визначити частку майна ОСОБА_1 у спільному майні та звернути примусове стягнення на належну частку ОСОБА_1 у вищезазначеному майні.

Приватним виконавцем Телявським А. М. було проведено дії з виявлення нерухомого майна боржника. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було виявлено об`єктів нерухомості, які зареєстровано за боржником ОСОБА_1 .

Однак за перебігом виконавчого провадження у приватного виконавця Телявського А. М. виникли обставини, що свідчать про недостатність вартості виявленого нерухомого майна боржника для виконання судового рушення щодо стягнення боргу перед ОСОБА_4 за виконавчим документом, з урахуванням стягнення витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Задовольняючи подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М.районний суд виходив із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з боргу із боржника, який не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло чи на інше майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги представника боржника апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 443 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб . Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

У даному випадку матеріали справи містять копію судової повістки про виклик ОСОБА_1 у судове засідання на 01 грудня 2020 року, 10 год. 50 хв. (т. 4, а.с.39), однак дані про вручення цієї судової повістки боржнику у матеріалах справи відсутні.

При вирішенні питання щодо розгляду подання за відсутності ОСОБА_1 районний суд на вказане уваги не звернув, розглянув питання та постановив ухвалу за відсутності боржника, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже ураховуючи наявність безумовних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з процесуальних мотивів, останнє підлягає скасуванню, а доводи подання приватного виконавця підлягають повторній оцінці судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

За положеннями ст. 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно зі ст. 53 Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Наведені норми надають право приватному (державному) виконавцю звертатись до суду з поданням про визначення частки боржника у спільному сумісному майні.

Разом із тим, саме по собі набуття майна в період знаходження особи у зареєстрованому шлюбі, не є безумовною підставою для визнання цього майна спільною сумісною власністю подружжя, оскільки встановлена законом презумпція щодо спільності майна, набутого у період шлюбу, може бути спростована одним із подружжя.

Під час апеляційного розгляду в порядку, визначеному ст. 367 ЦПК України, судом досліджено у якості нових доказів: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07 лютого 2021 року та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 березня 2019 року (т. 4, а.с.108, 109, 183-189).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07 лютого 2021 року убачається, що на час вирішення судом питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, право власності на земельні ділянки 6325156102:00:001:0016 та 6325156102:00:001:0015, а також на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо яких оскаржуваною ухвалою визначено частку боржника ОСОБА_1 , з 12 жовтня 2020 року зареєстроване за ОСОБА_2 (т. 4, а.с.183-188).

Отже на час вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, указане майно не належало ОСОБА_2 , з якою боржник ОСОБА_1 перебуває у шлюбі, а тому втратило статус спільного сумісного майна подружжя.

У суду також немає достатніх підстав вважати, що указане майно є спільною власністю боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки у розпорядженні суду відсутні докази, що нинішній титульний власник майна набув це майно спільно із боржником.

Крім того, з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С. О., реєстровий номер 636, убачається, що ОСОБА_2 придбала у власність у ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3221283200:06:002:0005, площею (га) 4,4496 га, яка знаходиться за адресою Броварський район, селищна рада Калинівська (т. 4 а.с.108-109).

При співставленні відомостей договору купівлі-продажу та відомостей витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, слід дійти висновку, що земельна ділянка із кадастровим номером 3221283200:06:002:0009, площею (га) 2,2248 є частиною (1/2) земельної ділянки 3221283200:06:002:0005, площею (га) 4,4496 га, яка знаходиться за адресою Броварський район, селищна рада Калинівська, належить на праві власності ОСОБА_2 з 20 травня 2019 року із значенням підстави такої державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 березня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С. О., реєстровий номер 636 (т. 3, а.с.227-228; т.4, а.с.77).

Відповідно до змісту пункту 1.8 вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки це майно було придбане ОСОБА_2 в особисту приватну власність, як таке, що придбане під час шлюбу, але за особисті кошти, що підтверджується заявою ОСОБА_1 , справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобитом С. О. 27 березня 2019 року за реєстровим № 634 (т. 4, а.с.109).

Отже у даних правовідносинах презумпція спільності майна - земельної ділянки, спростовується змістом договору купівлі-продажу земельної ділянки, а тому правові підстави для визначення частки боржника у цьому майні також відсутні.

За правилами ч. 1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського А. М. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384, 443 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Григор`єва Андрія Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2020 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Телявського Анатолія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 25 лютого 2021 року.

Головуючий А. А. Пікуль

Судді Д. Р. Гаращенко

Т. О. Невідома