Рішення

від 17.02.2021 по справі 923/690/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м. Херсон Справа № 923/690/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії- Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк " (вул. Суворова, 26, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 02766367)

до:

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ" (73003, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, буд. 15, офіс 507, код ЄДРПОУ 34595212)

відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про звернення стягнення на заставлене майно та солідарне стягнення 1146800,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Савченко К.Г., представник, довіреність від 10.07.2020;

Щепаняк Ю.М., представник, довіреність від 10.07.2020;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від відповідача-3: Канібор С.І., адвокат, ордер № 145149 від 03.08.2020.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Філії- Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ" (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2), ОСОБА_2 (відповідач-3) про звернення стягнення на заставлене майно та солідарне стягнення 1119548 грн. 86 коп.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 після усунення недоліків, постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 21.10.2020.

16.10.2020 від позивача надійшла заява про збільшення суми позовних вимог, в якому він зазначив, що користуючись цим правом, позивач вважає за необхідне збільшити позовні вимоги та відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.10.2020 загальна заборгованість Відповідачів по Кредитному договору перед Позивачем складає 1 146 800,29 грн., з яких:

- заборгованість за основним боргом (кредитом) - 929 869,74 грн.;

- проценти за користування кредитом - 151 406,66 грн.;

- комісія - 0,02 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 25 533,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1 343,00 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 19 916,64 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 2 025,28 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 15 407,79 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 1 297,92 грн.

Він обґрунтував збільшення тим, що з моменту подання позовної заяви до суду і станом на 16.10.2020 збільшилися сума процентів за користування кредитом, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При таких обставинах, суд прийняв до розгляду збільшення позовних вимог, отже, ціна позову, який підлягає розгляду складає 1146800,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 21.10.2020 постановлено продовжити строк підготовчого провадження до 27.11.2020, розгляд справи відкласти та призначити підготовче засідання на 17.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.11.2020 постановлено розгляд справи відкласти та призначити підготовче засідання на 27.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2020 постановлено закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні на 18.01.2021.

16.01.2021 до суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи по суті на іншу дату через хворобу його представника. У зв`язку з цим, ухвалою від 18.01.2021 судове засідання по розгляду справи по суті було перенесено на 05.02.2021.

Розгляд справи по суті розпочато в судовому засіданні 05.02.2021 з перервами в судових засіданнях 05.02.2021 та 15.02.2021 до 17.02.2021.

Відповідач-1 та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, однак не скористались своїм правом щодо надання відзиву та /або направлення свого представника в судове засідання.

Відповідач-3 надав відзив на позов та в судовому засіданні його інтереси представляв уповноважений представник.

В судовому засіданні 17.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

Суд вважає, що справа розглянута в продовж розумного строку, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, згідно якої в поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст. 3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Стислий виклад позиції позивача

Обґрунтовуючи позов Позивач зазначає про наступне:

19 лютого 2019 року між публічним товариством Державний ощадний банк України , в особі філії - Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк (далі - Позивач, Позикодавець, Банк, Заставодержатель), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальність АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ (далі - Відповідач-1, Позичальник, Боржник в особі директора Ліпкова Юрія Вікторовича, з другої сторони, було укладено Договір кредитної лінії №119.10-10\122(далі - Кредитний договір).

Постановою правління Банку від 19.07.2019 тип публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України було змінено на приватне та перейменоване Банк акціонерне товариство Державний ощадний банк України .

Договір кредитної лінії №119.10-10\122 від 19.02.2019, підписаний між Банком та Позичальником, свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо врегулювання усіх майнових та організаційних аспектів на умовах, визначених договором. Також договір містить інформацію щодо умов кредитування; періоду надання кредиту; розміру процентної ставки, порядку її нарахування та сплати; періоду внесення платежів; забезпечення виконавчого зобов`язання за договором; відповідальність за порушення умов договору.

Згідно п.2.3 Кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту та визначили його в розмірі 1 000 000, 00 (один мільйон) гривень.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору кредит надається траншами в порядку та на умовах, встановлених договором.

Кредитні кошти на загальну суму 999 990, 20 грн. Банком було перераховано на вказану Позичальником рахунки, відповідно до його заяв на отримання кредиту: від 26.02.2019 в сумі 446 050, 00 грн.(3аява №1), від 01.03.2019 - 46 120, 20 грн.(3аява№2), від 04.03.2019 - 507, 820, 00 грн.(3аява№3).

20.12.2019, 11.01.2020, 21.01.2020, 11.02.2020, 19.02.2020 директору ТОВ АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ Ліпкову Ю.В. було вручено під особистий підпис листи-повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором.

У своєму листі вих. №6\01\20 від 29.01.2020 Боржник підтвердив наявну заборгованість перед Банком та завірив про намір виконати всі обов`язки згідно Кредитного договору у повному обсязі.

21.04.2020 Позивачем було вручено директору ТОВ АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, відповідно до якого Позивач вимагав виплатити заборгованість у повному обсязі. 25.05.2020 та 22.04.2020 вимогу про повернення кредиту було вручено також Поручителям.

Вимога Позивача про повне погашення кредиту Відповідачами проігнорована.

Відповідачем 04.06.2020 було частково сплачено в рахунок прострочених відсотків в сумі 15 000, 00 грн. та 10.06.2020 - в сумі 3 000, 00 грн. Крім того 10.06.2020 Банком, у відповідності до п.2.12 Кредитного договору, було списано з поточного рахунку Позичальника кошти в сумі 2088,77 грн., в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 21.08.2020 за Кредитним договором заборгованість складає 1 101 701, 88 грн., з яких:

- заборгованість за основним боргом (кредитом)-929 869, 74 грн.;

- проценти за користування кредитом -117311, 44 грн.;

- комісія - 0,02 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 25533,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1343,00 грн.;

- 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 15648,38 грн.;

- 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1399, 48 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 12 618, 18 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 978,40 грн.

До позовної заяви додано розрахунок заборгованості станом на 21.08.2020, з якого вбачається, щоштрафні санкції (проценти за користування кредитом, комісія, пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом) нараховано Позивачем з моменту укладення кредитного договору до 31.07.2020.

16.10.2020 Позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивачем було додатково нараховано суму до стягнення у розмірі 42 098,41 грн., яка складається з наступного: проценти за користування кредитом на суму 34 095,22 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу у сумі 4268,26 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у сумі 625,80 грн.; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу 2729,61 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 379,52 грн. Отже, загальна сума вимог з урахуванням збільшення складає 1146 800,29 грн.

Обґрунтовуючи дану заяву Позивачем зазначено, що з моменту подання позовної заяви до суду і станом на 16.10.2020 збільшилась: сума процентів за користування кредитом, 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів.

Пунктом 6.1. Договору застави передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадках, передбачених цим Договором та Законодавством, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає Зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Одним із способів звернення стягнення на Предмет застави та задоволення вимог Заставодержателя, згідно пп. 6.4.1. Договору застави, є рішення суду.

У зв`язку з цим, позивач скористався своїм правом, визначеним згідно пп. 6.4.1. Договору застави просить суд звернути стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості, яка склалась за кредитним договором.

19.02.2019 відомості про забезпечувальне обтяження вказаного рухомого майна, а саме трактор колісний Джон Дір 8430, 2008 року випуску, внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Позивачем додані копії витягу з реєстру .

Також позивач на підставі договорів поруки та правил, передбачених ст. 554 ЦК України щодо солідарної відповідальності поручителів у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою просить стягнути суму заборгованості з поручителів: відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивач обґрунтував ст.ст. 543, 553, 554, ст. 611, ч.1 ст.590, ч.1 ст.612,626, ч.2 ст.1050 ЦК України, ч.2 ст.345 ГК України, ст. 1, 19, 20 ЗУ "Про заставу" та умовами договору .

Стислий виклад позиції відповідача-3

ОСОБА_2 не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог в частині нарахування процентів, штрафних санкцій, 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрат він інфляції за несвоєчасне погашення процентів він звертає увагу суду на наступні обставини.

Згідно з п.2.2. договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 18 лютого 2020 року.

Як зазначає Позивач, 21.04.2020 Позивачем було вручено директору ТОВ АРСЕНАЛ-ГРУП-ШВЕСТ ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, відповідно до якого Позивач вимагав виплатити заборгованість у повному обсязі. 25.05.2020 та 22.04.2020 вимогу про повернення кредиту було вручено також Поручителям.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 2.7.6. Договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення Основної суми боргу за цим Договором.

Тобто, на думку відповідача-3, фактично порядок сплати процентів за кредитним договором відповідає порядку встановленому ч.1 ст. 1048 ЦПК України.

ОСОБА_2 зазначає, що припис ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи зазначене ОСОБА_2 , вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України.

Відповідач-3 звертає увагу, що зазначене узгоджується, з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, де зроблено правовий висновок, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач-3 звернув увагу, що до того ж, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 року Справа № 5016/234/2012(18/2) конкретно вказано про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитними коштами припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Він зазначив, що в цій постанові зазначено, що виходячи з норм законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що після направлення такої вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості, банк втратив можливість нарахування відсотків за кредитним договором, що зумовлює відмову у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" (як правонаступника ПАТ "Кредитпромбанк") з поточними грошовими вимогами до боржника, оскільки дані вимоги складаються саме з суми заборгованості за простроченими відсотками, які нараховані з 27.09.2013 по 23.10.2016, тобто після направлення вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором.

Отже, відповідач-3 прийшов до висновку, що враховуючи, що остаточним терміном повернення кредиту згідно договору є 18 лютого 2020 року, нарахування відсотків після 18.02.2020 є неправомірним, оскільки банк втратив можливість нарахування відсотків за кредитним договором.

З огляду на вищевикладене, ОСОБА_2 вважає, що позивач безпідставно здійснив нарахування процентів за користування кредитом після спливу строку кредитування, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також відповідач-3 заперечував щодо нарахування позивачем пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), та пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. З цього приводу відповідач-3 зазначив наступне.

Згідно з ч. 1,2 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 15 такого змісту:

"15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".

Вказаний Закон набрав чинності 04.07.2020.

При цьому, ОСОБА_2 просить суд врахувати, що згідно ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

З урахуванням наведеного законодавства, зважаючи на період карантину, визначений постановами Кабінету Міністрів України, у даному випадку нарахування пені з 12.03.2020, є неправомірним.

Крім того, у Постанові від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (14-318цс18) Велика Палата Верховного Суду вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач-3 щодо нарахування 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом зазначає, що оскільки нарахування процентів та штрафних санкцій (пені) було здійснено неправомірно, отже й зазначені розрахунки також є невірними. Окремо ОСОБА_2 звернув увагу суду, що статтею 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на його думку, судовий збір повинен бути розподілений між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові висновки та мотивувальна частина рішення

19.02.2019 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (позивач, Позичальник, Банк, Заставодержатель), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ (далі - Відповідач-1, Позичальник, Боржник), в особі директора Ліпкова Юрія Вікторовича, з другої сторони, було укладено Договір кредитної лінії № 119.10-10/122 (далі - Кредитний договір).

Постановою правління Банку від 19.07.2019 тип Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України було змінено на приватне та перейменовано Банк на Акціонерне товариство Держаний ощадний банк України .

Договір кредитної лінії № 119.10-10/122 від 19.02.2019, підписаний між Банком та Позичальником, свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо врегулювання усіх майнових та організаційних аспектів на умовах, визначених договором. Також договір містить повну інформацію щодо умов кредитування; періоду надання кредиту; розміру процентної ставки, порядку її нарахування та сплати; періоду внесення платежів; забезпечення виконання зобов`язання за договором; відповідальність за порушення умов договору.

У забезпечення виконання Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором 19.02.2019 між Позивачем та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-3, Заставодавець) було укладено Договір застави транспортних засобів (далі - Договір застави).

У відповідності до п. 3.1 Договору застави Предметом застави є трактор колісний Джон Дір 8430, 2008 р. вип, зеленого кольору, реєстраційний № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , об`єм двигуна 9000 см. куб., свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 , видане ДІСГ в Херсонській області 14.12.2017.

Право власності Заставодавця на Предмет застави підтверджується Договором купівлі-продажу № 2/4 від 18.04.2012.

Крім того, виконання Позичальником Зобов`язання за Кредитним договором забезпечується: порукою ОСОБА_2 (далі - Відповідач-3) та порукою ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2).

Так, 19 лютого 2019 року між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-3 було укладено Договір поруки № П-697, згідно з п. 2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

19 лютого 2019 року між Позивачем та Відповідачем-2 було укладено Договір поруки № П-698, згідно з п. 2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Позивач зобов`язався надати, а Відповідач отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені Кредитним договором строки кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором.

Згідно п. 2.3. Кредитного договору сторони погодили суму максимального ліміту і визначили його в розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору кредит надається траншами в порядку та на умовах, встановлених договором.

Кредитні кошти на загальну суму 999 990,20 грн. Банком було перераховано на вказані Позичальником рахунки, відповідно до його заяв на отримання кредиту: від 26.02.2019 в сумі 446 050,00 грн. (Заява № 1), від 01.03.2019 - 46 120,20 грн. (Заява № 2), від 04.03.2019 - 507 820,00 грн. (Заява № 3). Копії розпоряджень про видачу кредитних коштів від 26.02.2019, від 01.03.2019, від 04.03.2019 додані до матеріалів справи.

Таким чином, факт отримання Відповідачем коштів на рахунок останнього підтверджений документально, в ході розгляду справи не заперечувався відповідачами.

Відповідачі свої зобов`язання, передбачені Кредитним договором, не виконали, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за основним боргом, процентами та іншими платежами, що передбачені Кредитним договором.

Згідно пп. 3.3.1. Кредитного договору, у разі невиконання будь-якого з зобов`язань, передбачених Кредитним договором, Банк має право відкликати кредит та вимагати (в порядку, визначеному пп. 3.3.2. цього Договору) повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором).

Так, 20.12.2019, 11.01.2020, 21.01.2020, 11.02.2020, 19.02.2020 директору ТОП АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ ОСОБА_1 було вручено під особистий підпис листи, повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором.

У своєму листі вих. № 6/01/20 від 29.01.2020 Боржник підтвердив наявну заборгованість перед Банком та завірив про намір виконати всі обов`язки згідно Кредитного договору у повному обсязі.

21.04.2020 Позивачем було вручено директору ТОВ АРСЕНАЛ-ГРУП-ШВЕСТ ОСОБА_1 вимогу про повернення кредиту, відповідно до якого Позивач вимагав негайно сплатити заборгованість у повному обсязі. 20.05.2020 та 22.04.2020 вимогу про повернення кредиту було вручено також Поручителям.

Відповіді на вимогу Позивача про повне погашення кредиту Відповідачі не надали.

Судом встановлено, що Відповідачем 04.06.2020 було частково сплачено в рахунок прострочених відсотків в сумі 15000,00 грн. та 10.06.2020 - в сумі 3000,00 грн. Крім того, 18.06.2020 Банком, у відповідності до п. 2.12 Кредитного договору, було списано з поточного рахунку Позичальника кошти в сумі 2088,77 грн., в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 16.10.2020 загальна заборгованість Відповідачів по Кредитному договору перед Позивачем складає 1 146 800,29 грн., з яких:

- заборгованість за основним боргом (кредитом) - 929 869,74 грн.;

- проценти за користування кредитом - 151 406,66 грн.;

- комісія-0,02 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 25 533,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1 343,00 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 19 916,64 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом- 2025,28 грн.;

- втрати від інфляції За несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 15407,79 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів - 1 297,92 грн.

Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником строків виконання взятих на себе зобов`язань. Банк має право застосувати наступні штрафні санкції, а саме: за порушення строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на період прострочення платежу, за кожен день прострочення.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання оновлений договоре або законом. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вставлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Пунктом 3.1.4. Договору застави передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язання за Кредитним договором та/або Заставодавцем умов цього Договору, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, Законодавством, Кредитним договором, Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, витрати, пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору та/або Заставодавцем умов цього Договору, а також витрати Заставодержателя, зв`язані з пред`явленням вимоги за Кредитним договором та зі зверненням стягнення на предмет застави за цим Договором (в тому числі витрати, пов`язані з реалізацією Предмету та вартість послуг незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності), а також витрати за утримання і збереження Предмета застави.

Пунктом 6.1. Договору застави передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадках, передбачених цим Договором та Законодавством, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення будь-якого зобов`язання, що складає Зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором.

Одним із способів звернення стягнення на Предмет застави та задоволення вимог Заставодержателя, згідно пп. 6.4.1. Договору застави, є рішення суду.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 1 ЗУ Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Частиною 1 ст. 24 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

У відповідності до ст. 19 ЗУ Про заставу за рахунок заставленого майна Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи процедури, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 ЗУ Про заставу передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

19.02.2019 відомості про забезпечувальне обтяження вказаного рухомого майна внесені в Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Позивачем додані копії витягу з реєстру .

Пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження позивачу невідомий.

Згідно з оцінкою, проведеною 29.01.2019, вартість заставленого майна складає 1931 432,00 (один мільйон дев`ятсот тридцять одна чотириста тридцять дві гривні 00 коп.) гривні.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доводи відповідача-3 щодо права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України судом до уваги не приймається, оскільки за умовами Кредитного договору передбачене нарахування процентів, комісії та пені до повного виконання зобов`язання.

Так, згідно до п. 2.7.6. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно та до повного погашення Основної суми боргу за цим Договором.

Позичальник до виконання кредитних грошових зобов`язань продовжує фактично користуватися Кредитом, оскільки Основна сума боргу (кредит) не погашена, отже зобов`язаний платити відсотки за користування кредитом.

Таким чином, позивачем правомірно, у відповідності до умов Кредитного договору, здійснюється нарахування процентів за користування кредитом.

Доводи відповідача-3 щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення основного боргу та пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом суд також не приймає до уваги із огляду на наступне.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода договору.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі мають право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Кредитний договір укладено банком та відповідачем-1, в якому погодили строки нарахування процентів за користуванням кредитом та термінів позовної давності з відступленням від актів цивільного законодавства, однак з дотриманням загальних принципів цивільного законодавства, передбачених ст.3 ЦК України та в межах прав визначених ст.6 ЦК України.

Так, у відповідності до п. 7.2. Кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором. Банк має право застосувати до позичальника наступні штрафні санкції: за порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення (п.7.2.1).

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, здійснюється до повного виконання відповідного зобов`язання, встановленого цим Договором та не припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути ним виконано.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивач правомірно нарахував штрафні санкції у відповідності до умов договору, які сторони погодили, тому мають перевагу над встановленими нормами чинного законодавства.

В ході розгляду справи, представник відповідача-3 наполягав на застосуванні висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у Постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (14-318цс18) та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 року Справа № 5016/234/2012(18/2).

Відповідно до ч.6 ст.13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Суд при розгляді даного спору не враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вищезгаданих постановах Верховного Суду, оскільки фактичні обставини, які були встановлені в ході згаданих справ інші, ніж ті, що встановлені при розгляді справи № 923/690/20. А саме, банкові установи скористались своїм правом достроково розірвати кредитні договори та суди надавали правові висновки наслідкам таких дій, зокрема невиконанню зобов`язань щодо повернення суми кредитів Позичальником на вимогу банку. У спорі, який розглядається за справою № 923/690/90, банк заявив позов після закінчення дії договору та в зв`язку з невиконанням договірних грошових зобов`язань Позичальником.

За період дії карантину пеня за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів за користування кредитом позивачем не нараховувалася. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.10.2020 останнє нарахування пені відбулось 28.02.2020, тобто до початку дії карантину.

При таких обставинах спростовуються доводи відповідача-3 щодо посилань на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 , якою з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому Постановою КМУ №760 від 26.08.2020 карантин продовжено до 31.10.2020.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України суд судові витрати у вигляді судового збору покладає на відповідачів пропорційно по 15391 грн. 16 коп. з кожного, а всього 46173 грн.48 коп.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Звернути стягнення на Предмет застави, зазначений в Договорі застави транспортних засобів від 19.02.2019р., належний на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 05 червня 1996 р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), а саме: трактор колісний Джон Дір 8430, 2008 р. вип, зеленого кольору, реєстраційний № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , об`єм двигуна 9000 см. куб., свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 , видане ДІСГ в Херсонській області 14.12.2017 р. в рахунок погашення заборгованості ТОВ АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ перед акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі філії - Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк (код ЄДРПОУ 02766367, м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок IВАN: НОМЕР_8 ) за Договором кредитної лінії № №119.10-10/122 від 19.02.2019 р. в сумі 1 146 800,29 грн., з яких:

- заборгованість за основним боргом (кредитом) - 929 869,74 грн.;

- проценти за користування кредитом - 151 406,66 грн.;

- комісія - 0,02 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 25533,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1343,00 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 19 916,64 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 2 025,28 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 15 407,79 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1297 грн. 92 коп.

3.Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів, відповідно до процедури, передбаченої ЗУ Про виконавче провадження , за початковою ціною предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4.Стягнути солідарно з

Товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ (Код ЄДРПОУ 34595212, Місцезнаходження: 73003, Херсон, вул. Пилипа Орлика (колишня вул. 9 Січня), буд. 15, офіс 507),

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , IПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 03 лютого 2011 р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 05 червня 1996 р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області; місце проживання: АДРЕСА_2 )

на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІВАN: НОМЕР_10 , код ЄДРПОУ 02766367) заборгованість за Договором кредитної лінії №119.10-10/122 від 19.02.2019 р. у сумі 1146800 грн. 29 коп., з яких:

- заборгованість за основним боргом (кредитом) - 929 869,74 грн.;

- проценти за користування кредитом - 151 406,66 грн.;

- комісія - 0,02 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 25 533,24 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1 343,00 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 19 916,64 грн.;

- 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 2025,28 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 15 407,79 грн.;

- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1297 грн. 92 коп.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АРСЕНАЛ-ГРУП-ІНВЕСТ (Код ЄДРПОУ 34595212, Місцезнаходження: 73003, Херсон, вул. Пилипа Орлика (колишня вул. 9 Січня), буд. 15, офіс 507) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІВАN: UАЗ33524570000000000003739503, код ЄДРПОУ 02766367) 15391 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

6.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_11 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 03 лютого 2011 р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІВАN: НОМЕР_10 , код ЄДРПОУ 02766367) 15391 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

7.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 05 червня 1996 р. Дніпровським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області; місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 26, Рахунок ІВАN: НОМЕР_10 , код ЄДРПОУ 02766367) 15391 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

8.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення оформлено і підписано 26.02.2021

Суддя Л.М. Немченко