Рішення

від 23.02.2021 по справі 927/23/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2021 року м. Чернігів справа № 927/23/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгазспецсервіс» ,

код ЄДРПОУ 30042448, вул. Любецька, 60а, м. Чернігів, 14021

Відповідач: Чернігівська міська рада,

код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання протиправним та скасування пункту рішення, визнання укладеною додаткової угоди,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Якимчук Ю. В., адвокат;

від відповідача: Гладченко Н. Л., представник,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівгазспецсервіс звернулось до суду з позовом до Чернігівської міської ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 51 рішення Чернігівської міської ради від 27.08.2020 № 55/VII-48 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам» щодо відмови у передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191), площею 0,1072 га, по вул. Любецькій, 77, ТОВ «Чернігівгазспецсервіс» ;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №1294 від 06 липня 2015 року у редакції, викладеній у позовній заяві.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 13.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.02.2021 та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, у тому числі доказами їх направлення позивачу.

У підготовчому засіданні 09.02.2021 суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

У підготовчому засіданні 09.02.2021 суд постановив ухвалу, якою встановив сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- позивачу - п`ятиденний строк з моменту проголошення цієї ухвали для подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відповіді на відзив з доданими до неї документами.

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заперечень з доданими до них документами.

У підготовчому засіданні 09.02.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.02.2021 на 12:00.

12.02.2021, тобто у встановлений судом строк, позивач направив до суду та відповідачу, відповідь на відзив з доданими до неї документами.

До початку судового засідання від відповідача надійшли заперечення з доказами їх направлення позивачу.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, як таку, що подана у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з її урахуванням.

Щодо доданих до відповіді на відзив документів суд зазначив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

За змістом ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України до відзиву, зокрема, додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

До відповіді на відзив позивач додав, зокрема, копії наказів ТОВ Чернігівгазспецсервіс від 07.04.2020 №20 Про зупинення діяльності у зв`язку з запровадженням на території карантину, пов`язаного з розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та від 19.05.2020 №21 Про відновлення діяльності підприємства .

Як пояснила представник позивача у судовому засіданні 23.02.2021, ці накази надані на підтвердження того, що лист-повідомлення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 21.04.2020 про необхідність поновлення спірного договору оренди землі позивач зміг отримати лише після відновлення діяльності підприємства, а тому і відповідне клопотання про продовження строку дії цього договору ним було подано лише наприкінці травня.

Разом з тим, зі змісту відзиву на позов вбачається, що відповідних доводів та заперечень, на спростовування яких надано копії вказаних наказів, відзив на позовну заяву не містить.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Стаття 80 є спеціальною нормою Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, якими позивач має довести обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Таким чином, копії наказів ТОВ Чернігівгазспецсервіс від 07.04.2020 №20 та від 19.05.2020 №21 позивачем мали бути подані разом з позовною заявою.

Принцип змагальності сторін полягає не тільки в обов`язку учасника довести свої вимоги, але й у використанні однієї сторони на свою користь помилок іншого учасника судового процесу, що також узгоджується з приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем не надано обґрунтування і доказів щодо неможливості подання цих доказів раніше.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За наведених обставин, суд у судовому засіданні 23.02.2021 долучив до матеріалів копії наказів ТОВ Чернігівгазспецсервіс від 07.04.2020 №20 та від 19.05.2020 №, але не прийняв їх до розгляду. Інші докази, додані позивачем до відповіді на відзив, прийняті судом до розгляду.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд долучив до матеріалів справи заперечення відповідача, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

У судовому засіданні 23.02.2021 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення .

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.07.2015 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки № 1294 (далі - Договір) з терміном дії до 30.05.2020. До закінчення терміну дії Договору позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 25.05.2020 №01-05/20 про продовження строку дії цього договору, проте рішенням Чернігівської міської ради від 27.08.2020 йому було відмовлено у передачі в оренду земельної ділянки, яка була предметом спірного договору, без зазначення причин.

Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, посилаючись на ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент закінчення строку дії Договору), оскільки після закінчення строку дії Договору він продовжив користуватись спірною земельною ділянкою, так як на ній знаходиться будівля, що перебуває у його власності, вносив орендну плату та відповідачем не було направлено лист - повідомлення про заперечення у поновленні Договору, а тому позивач вважає, що Договір вважається поновленим на той саме строк і на тих саме умовах, які були ним передбачені.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 51 спірного рішення відповідача та визнати укладеною додаткову угоду до Договору.

Відповідач проти позову заперечує та у своєму відзиві просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав:

- позивач у порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі та умов п. 6 Договору звернувся до Чернігівської міської ради з клопотанням про продовження строку дії Договору за 4 календарні дні до спливу строку його дії;

- земельна ділянка за Договором була передана в оренду для експлуатації адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів, проте позивач до клопотання від 25.05.2020 №01-05/20 не додав документів, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна;

- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2020 приватним нотаріусом 28.07.2020 було проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - приміщення охорони, площею 12,3 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька 77а, проте спірна земельна ділянка знаходиться за адресою: вул. Любецька, 77;

- п. 10 Договору було передбачено перегляд розміру орендної плати, у тому числі у випадку затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова. Рішенням Чернігівської міської ради від 26.01.2017, яке набуло чинності з 01.01.2018, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова, а отже п. 4 значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та п. 7 (розмір орендної плати) не можуть бути аналогічними даним істотним умовам Договору. Таким чином, п. 2 запропонованої редакції додаткової угоди не відповідають нормам чинного законодавства та рішенню Чернігівської області від 26.01.2017;

- позивач несвоєчасно сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, у зв`язку з чим вживались заходи щодо стягнення такого боргу у судовому порядку, що підтверджується судовими рішеннями Чернігівського окружного адміністративного суду.

Враховуючи наведені доводи, відповідач вважає, що позивач не є належним землекористувачем у розумінні норм чинного законодавства, умови Договору в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, сплати орендної плати, поновлення такого Договору товариством не дотримано, отже договір оренди припинив свою дію за закінченням визначеного строку, а підстави для укладення додаткової угоди відсутні.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, та зазначив:

- на спірній земельній ділянці передбачалось будівництво адміністративно-господарської будівлі з влаштуванням автостоянки, а саме: у першу чергу - будівництво приміщення охорони, у 2-гу чергу - будівництво адміністративно-господарської будівлі. побудував приміщення охорони. Позивач в період дії Договору побудував приміщення охорони, а тому твердження відповідача, що земельна ділянка не використовувалась за цільовим призначенням є безпідставним;

- щодо адреси будівлі охорони позивач зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 02.07.2020 вирішено погодити присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна - будівлі охорони , розташованій на спірній земельній ділянці по вул. Любецькій,77 - м. Чернігів, вул. Любецька, 77а;

- зменшення загальної площі приміщення охорони на 5,5 кв. м у порівнянні із площею, зазначеною у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виникло внаслідок контрольного обміру, що не є самочинним; загальна площа приміщення охорони по зовнішньому обміру становить 17,8 кв. м;

- повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається.

У запереченнях відповідач зазначає, що додані до відповіді на відзив документи, не підтверджують обставини використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням в період дії договору оренди.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

28.11.2012 між Чернігівською міською радою (далі - Орендодавець) та ДП Газспецсервіс ТОВ Чернігівгазспецсервіс (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №3490 (далі - Договір №3490) (а. с. 50-51).

Відповідно до п. 1 Договору №3490 Орендодавець надає, а Орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191) в місті Чернігові по вул. Любецькій, 77 (на розі вулиць Любецької та Боженка) для проектування та будівництва адміністративно-господарської будівлі з облаштуванням автостоянки для відвідувачів.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,1072 га (п. 2 Договору №3490).

Договір укладено терміном до 31.10.2017 (п. 6 Договору №3490).

31.01.2015 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернігівській області зареєстровано декларацію №ЧГ 143150310490 про готовність об`єкта - одноповерхової будівлі, площею 18 кв. м, розташованій за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 77, до експлуатації. Замовником є ТОВ Чернігівгазспецсервіс (а.с. 46-48).

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівгазспецсервіс звернулось до міського голови м. Чернігова з листами від 05.03.2015 №01-03/15, від 15.03.2015 №02-03/15, у яких у зв`язку з закінченням 1-ї черги будівництва по об`єкту: Будівництво адміністративно-господарської будівлі з влаштуванням автостоянки по вул. Любецькій, 77 в м. Чернігові на орендованій земельній ділянці з виділенням черговості: 1-ша черга - будівництво приміщення охорони; 2-га черга - будівництво адміністративно-господарської будівлі та введенням в експлуатацію об`єкту нерухомості, який побудований підприємством, просило передати в оренду земельну ділянку площею 0,1072 га за адресою: вул. Любецька, 77, м. Чернігів, на якій розташований вищезазначений об`єкт нерухомості (а.с. 45, 49).

04.06.2015 на п`ятдесят першій сесії шостого скликання Чернігівської міської ради прийнято рішення, у якому міська рада вирішила: п. 8. Ураховуючи декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, ТОВ Чернігівгазспецсервіс передати земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191), площею 0,1072 га, в короткострокову оренду строком до 30.05.2020, по вул. Любецькій, 77, для експлуатації адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів (землі житлової та громадської забудови). Встановити розмір орендної плати на рівні 4 відсотків нормативної грошової оцінки. Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191) від 28.11.2012, укладений між ДП Газспецсервіс ТОВ Чернігівгазспецсервіс та Чернігівською міською радою, розірвати за згодою сторін (а.с. 10).

06.07.2015 між Чернігівською міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Чернігівгазспецсервіс (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №1294 (далі - Договір №1294) (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 1 Договору №1294 Орендодавець надає, а Орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191) в місті Чернігові по вул. Любецькій, 77, для експлуатації адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,1072 га (п. 2 Договору №1294).

За умовами п. 3, 4 Договору №1294 на земельній ділянці знаходиться адміністративно-господарська будівля та автостоянка для відвідувачів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 469 150,08 грн (437,64 грн за 1 кв. м).

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 469 150,08 грн підтверджується витягом Управління Держземагентства у Чернігівському районі Чернігівської області з технічної документації від 05.03.2015 №0-28-0.3-2349/2-15 (а.с. 55).

Договір укладено терміном до 30.05.2020. Після закінчення терміну дії Договору Орендар має преважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 6 Договору №1294).

Згідно з п. 7-9, п.п. 10.4 п. 10 Договору №1294 орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 4,0 відсотки нормативної грошової оцінки землі, що становить 18 766,00 грн (17,5056 грн за 1 кв. м) на рік. Орендна плата вноситься Орендарем в строки, встановлені ст. 287 Податкового кодексу України, на рахунок, вказаний Орендодавцем (одержаний в ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 рік, К=1,249. Розмір орендної плати переглядається у разі затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Чернігова та введення його в дію.

Відповідно до п. 13, 14 Договору №1294 земельна ділянка передається в оренду для експлуатації адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів. Цільове (функціональне) призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови (промислове призначення).

Підставою припинення договору є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 29 Договору №1294).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (п. 36 Договору №1294).

На підставі акту прийому-передачі земельної ділянки від 06.07.2015 Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191) в короткострокову оренду, терміном дії договору до 30.05.2020, площею 0,1072 га, по вул. Любецькій, 77, для експлуатації адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів (а. с. 8).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.02.2016 здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,1072 га, кадастровий номер 7410100000:01:022:0191, за договором оренди земельної ділянки від 06.07.2015 №1294; власник земельної ділянки - територіальна громада м. Чернігова в особі Чернігівської міської ради (а. с. 16-17).

26.01.2017 Чернігівська міська рада прийняла рішення №15/VII-18, у якому вирішила затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2016; це рішення набуває чинності з 01.01.2018 (а.с. 84).

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направило позивачу лист-повідомлення від 21.04.2020 №270/ІН/2-08/2020, у якому зазначило, що договір оренди земельної ділянки від 06.07.2015 укладено до 30.05.2020 і для його поновлення необхідно звернутись до Чернігівської міської ради з відповідним клопотанням та документами (а.с 11).

ТОВ Чернігівгазспецсервіс звернулось до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради з клопотанням від 25.05.2020 №01-05/20, у якому просило продовжити строк дії Договору №1294. У додатках до цього клопотання зазначені: копія Договору; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ Чернігівгазспецсервіс . Вказане клопотання отримано Чернігівською міською радою 26.05.2020 (а.с. 12).

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради у листі від 09.06.2020 №899/20/вих/02.08/3252/11/вх/03 повідомило позивача про те, що питання про поновлення договору оренди земельної ділянки буде винесено на чергову сесію міської ради, пленарне засідання якої відбудеться в кінці червня 2020 року (а. с. 62).

Відповідно до витягу відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з технічної документації від 30.06.2020 №971 розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191) становить 1 451 948,96 грн (а.с. 64).

Листом від 01.07.2020 №498/ІН/2-08/2020 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомило позивача про те, що питання про поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191) було включено до проекту рішення Чернігівської міської ради №54/VII-23, але знято з розгляду, оскільки не набрало необхідної кількості голосів (а. с. 65).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 02.07.2020 та наказу Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 02.07.2020 будівлі охорони, загальною площею 12,3 кв. м, ТОВ Чернігівгазспецсервіс , розташованій на орендованій земельній ділянці (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191), загальною площею 0,1072 га, по вул. Любецькій, 77, присвоєно адресу - Україна, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Любецька, 77а.

Відповідно до інформаційної довідки КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації від 24.07.2020 №1834 та технічного паспорту на громадський будинок загальна площа приміщення охорони, розташованого по вул. Любецькій, 77а у м. Чернігові, становить 12,3 кв. м.

28.07.2020 здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ Чернігівгазспецсервіс на об`єкт нерухомого майна - приміщення охорони, площею 12,3 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 77а, на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:022:0191, площею 0,1072 га, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с 15).

ТОВ Чернігівгазспецсервіс звернулось до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради з клопотанням від 31.07.2020 №01-07/20, у якому просило продовжити строк дії Договору №1294 (а.с. 67).

27.08.2020 Чернігівська міська рада прийняла рішення №55/VII-48 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам , у якому вирішила:

п. 51. Товариству з обмеженою відповідальністю Чернігівгазспецсервіс відмовити у передачі в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:022:0191), площею 0,1072 га, по вул. Любецькій, 77 (а.с. 14).

Позивач зазначає, що після закінчення строку дії Договору №1294 він продовжує користуватись земельною ділянкою, сплатив орендну плату за земельну ділянку за 2020 рік і як доказ цього надав платіжне доручення №118 від 28.12.2020 на суму 115 440,00 грн з призначенням платежу сплата орендної плати за земельну ділянку за 2020 р. (а.с. 18).

Відповідач вказує, що позивач несвоєчасно сплачував орендну плата за спірну земельну ділянку, на підтвердження чого надав судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме:

- рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 у справі №2540/2776/18, що набрало законної сили 06.11.2018, яким стягнуто з ТОВ Чернігівгазспецсервіс , у тому числі податковий борг по сплаті орендної плати з юридичних осіб у сумі 44 013,83 грн;

- рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №620/3633/19, що набрало законної сили 04.03.2020, яким стягнуто з ТОВ Чернігівгазспецсервіс , у тому числі податковий борг по сплаті орендної плати з юридичних осіб у сумі 36 374,17 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди за цим Законом є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі» , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №313/350/16-ц.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» також встановлює пріоритет саме для обумовленого сторонами в договорі строку, обмежуючи лише граничний (найменший) строк для відповідного повідомлення. При цьому словесна конструкція «повідомити» в ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає собою обов`язок здійснення фактичного повідомлення (його безпосереднього отримання), а не направлення у виді передання до оператора поштового зв`язку, а тим більше самого лише виготовлення або датування такого документа, оскільки інше унеможливлює реалізацію орендодавцем приписів ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо розгляду клопотання у місячний строк з прийняттям відповідного рішення до закінчення строку дії договору.

Оскільки строк дії Договору №1294 сторонами було встановлено до 30.05.2020, позивач повинен був реалізувати своє право на його поновлення шляхом фактичного повідомлення відповідача не пізніше 01.03.2020.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав клопотання позивача про поновлення дії Договору №1294 лише 26.05.2020, тобто з порушенням строків, які передбачені як Договором оренди, так і Законом України «Про оренду землі» .

При цьому таке клопотання було направлено відповідачу лише після отримання від Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листа-повідомлення від 21.04.2020 про необхідність подання відповідного клопотання про поновлення договору оренди.

Також у порушення вимог ч. 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач до клопотання не додав проекту додаткової угоди.

Щодо користування позивачем спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору №1294 суд зазначає наступне.

Заперечуючи проти доводів відповідача про існування заборгованості зі сплати орендної плати, тобто щодо неналежного виконання умов Договору №1294, позивач зазначає, що у наданих рішеннях Чернігівського окружного адміністративного суду про стягнення податкового боргу не зазначено щодо яких саме земельних ділянок виник борг, а у позивача в користуванні їх декілька. Разом з тим, доказів цього позивач не надав.

Крім того, у платіжному дорученні №118 від 28.12.2020 призначення платежу також не містить посилань на сплату орендної плати саме за спірну земельну ділянку.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не довів належними доказами виконання умов Договору №1294 щодо сплати орендної плати та не спростував відповідні доводи відповідача.

Відповідно до п. 1 Договору №3490 позивачу була надана в оренду спірна земельна ділянка для проектування та будівництва адміністративно-господарської будівлі з облаштуванням автостоянки для відвідувачів.

Позивач побудував на цій земельній ділянці об`єкт нерухомості - приміщення охорони, площею 12,3 кв. м, яке було введено в експлуатацію 31.01.2015 та державну реєстрацію права власності на яке здійснено 28.07.2020, тобто вже після закінчення строку дії Договору оренди №1294.

Разом з тим, згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 04.06.2015 та умовами Договору №1294 спірна земельна ділянка була надана в оренду позивачу для експлуатації (а не будівництва) адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів.

Проте весь період дії Договору №1294 та навіть після закінчення строку його дії на земельній ділянці перебуває лише будівля охорони площею 12,3 кв. м. одночасно слід зазначити, що державна реєстрація права власності на яку відбулась навіть після сесії Чернігівської міської ради, що проходила у червні 2020 року та на якій могло бути розглянуто спірне питання (тобто в місячний строк дії Договору №1294).

Доказів будівництва адміністративно-господарської будівлі (ані початку, ані його завершення) на вказаній земельній ділянці позивач суду не надав.

Таким чином, увесь цей час земельна ділянка за своїм прямим призначенням - для експлуатації адміністративно-господарської будівлі та автостоянки для відвідувачів (яких за відсутності такої будівлі апріорі бути не могло), фактично не використовувалась.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що наведені обставини не підпадають під розуміння належного виконання позивачем своїх обов`язків та користування спірною земельною ділянкою відповідно до умов Договору №1294 у призмі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

За приписами ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки позивач не надіслав відповідачу у строки, встановлені Договором та ч. 2 статті 33 Закону України Про оренду землі , повідомлення про свій намір поновити договір оренди землі разом з проектом додаткової угоди, що унеможливило розгляд цього питання з прийняттям відповідачем відповідного рішення на підставі ч. 5 цієї статті, тому суд дійшов висновку про недотримання позивачем процедури поновлення договору на підставі ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі та відсутність підстав для задоволення позову як в частині визнання протиправним та скасування п. 51 спірного рішення, так і в частині визнання укладеною додаткової угоди до Договору.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації) право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, підлягали обов`язковій державній реєстрації.

Таким чином, позивач набув право власності на об`єкт нерухомості - приміщення охорони, площею 12,3 кв. м, з моменту державної реєстрації такого права, тобто 28.07.2020.

Після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна позивач набув право на оформлення відповідного права користування земельною ділянкою, на якій розташований цей об`єкт.

Статтями 122 та 123 Земельного кодексу України встановлено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, позивач має право на одержання земельної ділянки у користування, однак розглянути це питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Позивач, як на підставу неправомірності відмови відповідача у поновленні договору оренди, посилається на те, що на спірній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, проте не обґрунтував та не надав доказів, які підтверджували б площу земельної ділянки, необхідну для обслуговування майна.

При цьому площа земельної ділянки є необґрунтовано більшою (1072 кв. м) ніж площа об`єкта нерухомого майна (12,3 кв. м.), майже у сто разів.

Враховуючи зазначені обставини, а також з огляду на те, що для оформлення у встановленому порядку свого права користування на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташоване нерухоме майно, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, позивач має звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та укласти новий договір оренди земельної ділянки у загальному порядку.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 26.02.2021.

Суддя В. В. Шморгун