Ухвала

від 25.02.2021 по справі 640/20295/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

25 лютого 2021 року м. Київ№ 640/20295/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чиста-Машина"

доГоловного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста-Машина" (надалі - позивач або Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач або ГУ ДПС у Київській області), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 16.05.2018 № 703474/39331864;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 30.04.2018 на загальну суму з ПДВ 712 500,00 грн.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховано суть взаємовідносин позивача з ТОВ "ТРАНСІНВЕСТКОМ", не враховані пояснення та первинні документи, подані позивачем, які, на думку позивача, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 8 від 30 квітня 2018 року.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

29.10.2019 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20295/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну податкову службу України.

16.12.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позовні вимоги та вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідач направив до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з порушенням позивачем строку звернення із позовом до суду, оскільки позивач рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 16.05.2018 № 703474/39331864 оскаржив у адміністративному порядку, отже строк на звернення до суду з даним позовом становить три місяці у відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Докази направлення вказаної заяви на адресу позивача у матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю Чиста-Машина надати пояснення щодо обставин викладених у заяві Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду.

27.11.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення ТОВ Чиста-Машина щодо обставин, викладених у заяві Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що у липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Чиста-Машина звернулося з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України від 04.06.2018 № 9300/39331864/2 та про зобов`язання ДФС України вжити дії щодо реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 № 8 на загальну суму 712 500,00 грн (в тому числі, ПДВ 118 750,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, у задоволенні позову ТОВ Чиста-Машина відмовлено.

Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.02.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Чиста-Машина залишено без задоволення.

Позивач вказав, що порушення тримісячного строку на звернення до адміністративного суду зумовлене необхідністю розгляду справи № 826/11086/18.

Позивач наголосив, що існує очевидний причинно-наслідковий зв`язок між діями TOB Чиста-Машина , спрямованими на реєстрацію податкової накладної № 8 від 30 квітня 2018 року, та пропущеним тримісячним строком на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2018 № 703474/39331864; а звернення TOB Чиста-Машина до суду з урахуванням висновків судів, наданих в ході розгляду справи № 826/11086/18 свідчить про добросовісну поведінку Товариства.

Надаючи правову оцінку дотримання позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням від 16.05.2018 № 703474/39331864 Комісії ДФС України відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з неподанням позивачем копій документів відповідно до наведеного в рішенні переліку.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач подав до ДФС України скаргу від 25.05.2018, в якій просив скасувати рішення від 16.05.2018 № 703474/39331864 та зареєструвати податкову накладну від 30.04.2018 №8 на загальну суму 712 500,00 грн (в тому числі, ПДВ 118 750,00 грн).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 04.06.2018 №9300/39331864/2 залишено скаргу без задоволення, а рішення Комісії ДФС від 16.05.2018 №703474/39331864 - без змін з посиланням на таку підставу, як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про задоволення скарги; відсутність копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг), та/або документи надані не у повному обсязі.

17.07.2018 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України від 04.06.2018 №9300/39331864/2;

визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо нереєстрації податкової накладної від 30.04.2018 №8 на загальну суму 712 500,00 грн (в тому числі, ПДВ 118 750,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДФС України вжити дії щодо реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 № 8 на загальну суму 712 500,00 грн (в тому числі, ПДВ 118 750,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2019 у справі № 826/11086/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, у задоволенні позову ТОВ Чиста-Машина відмовлено.

Рішення у адміністративній справі № 826/11086/18 набрало чинності 31.07.2019.

Згідно з відміткою вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва позов ТОВ Чиста Машина у цій справі подано 23.10.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року (справа № 640/20468/18) судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів вирішено відступити від висновку про застосування пункту 56.18 статті 56 ПК України у подібних правовідносинах та сформульовано новий правовий висновок.

Судом касаційної інстанції зазначено, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 640/12324/19 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого встановлення скороченого тримісячного строку для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, слугує меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. При цьому, незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Судом встановлено, що позивач для оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 16.05.2018 № 703474/39331864 скористався процедурою адміністративного оскарження, в результаті якої ДФС України прийнято рішення від 04.06.2018 № 9300/39331864/2, яким залишено скаргу ТОВ Чиста Машина без задоволення.

Враховуючи, що за результатом розгляду скарги ТОВ Чиста-Машина контролюючим органом 04.06.2018 було прийнято та вручено рішення про відмову у її задоволенні, а позов у цій справі подано 23.10.2019, суд приходить до висновку про порушення позивачем тримісячного строку на звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Позивач в якості поважності причин пропущення строку на звернення до суду вказав на обставини звернення з позовом у справі № 826/11086/18 щодо оскарження рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 04.06.2018 № 9300/39331864/2 за результатами розгляду пояснень на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що у ході розгляду адміністративної справи, зокрема, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 встановлено, що рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 04.06.2018 № 9300/39331864/2 не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності та не має самостійного юридичного значення, оскільки не містить обов`язкового для суб`єкта господарювання припису. Таке рішення само по собі не породжує у платника будь-якого додаткового обов`язку та не перешкоджає реалізації його права та, як наслідок, не підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Суд роз`яснив, що позивач не позбавлений права оскаржити рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 травня 2018 року №703474/39331864 в установленому порядку до суду.

Суд критично ставиться до зазначених доводів позивача, оскільки обставини звернення позивача до суду у межах справи № 826/11086/18 для захисту своїх прав та вирішення адміністративного спору у спосіб, обраний шляхом оскарження рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень у результаті адміністративного оскарження, як причина пропущення строку на звернення до суду є суб`єктивними, не є непереборними та такими, що унеможливили своєчасне звернення з цим позовом до суду.

В свою чергу, очікування позивача на завершення перегляду судового рішення у справі № 826/11086/18 не змінює суті спірних правовідносин та не перешкоджає реалізації позивачем права в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України перебачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

З аналізу наведених положень вбачається, що позивач, отримавши рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної від 16.05.2018 № 703474/39331864, не був обмежений у праві на звернення до суду з відповідним позовом на підставі та у порядку, передбаченому чинними на момент виникнення спірних правовідносин положеннями КАС України та Податкового кодексу України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Суд зауважує, що юридична відповідальність, як наслідок несвоєчасної реалізації прав, може також стосуватися і певних процесуальних обмежень, в тому числі обмежень щодо права особи у зверненні до суду у випадках, визначених законом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України , пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, якщо суд після відкриття провадження в адміністративній справі встановить факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення такого строку, будуть визнані судом неповажними.

Враховуючи, що позивачем у частині обґрунтування поважності пропущення строку на звернення з позовом до адміністративного суду зазначено лише про обставини здійснення адміністративного провадження у справі № 826/11086/18, за відсутності інших обґрунтувань позивача щодо наявності поважних причин для подання відповідного позову поза тримісячним строком відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду, а відтак позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста-Машина" підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста-Машина" Корнича Д.Ю. про поновлення строку на звернення до суду - відмовити.

2. Клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду - задовольнити.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста-Машина" - залишити без розгляду.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко