Ухвала

від 19.02.2021 по справі 537/1063/17

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/8/2021

Справа № 537/1063/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Фадєєвої С.О.,

з участю секретаря Супруненко О.О.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Білоконя О.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Долі Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив ухвалити рішення, яким поділити в натурі нежитлове приміщення загальною площею 292,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1041688853104, виділивши йому належну на праві власності 1/2 частину в натурі в окремий об`єкт як в окрему одиницю частину нежитлового приміщення загальною площею 146, 6 кв.м., а саме: майстерню 2 площею 48, 7 кв.м., майстерню 3 площею 50,5 кв.м., службове 4 площею 13,4 кв.м., кладову 6 площею 10,1 кв.м., кладову 7 площею 7,3 кв.м. та інструментальний 8 площею 16,6 кв.м., яка в додатку №1 до висновку експертного дослідження № 1/9-17 судового експерта ОСОБА_3 визначена червоним кольором, визнавши за ним право приватної власності на цей виділений об`єкт, також виділивши відповідачу ОСОБА_2 в натурі в окремий об`єкт як в окрему одиницю належну йому 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 145,8 кв.м., а саме: коридор 1 площею 1,7 кв.м., столярний 9 площею 51,2 кв.м., столярний 10 площею 49,4 кв.м., коридор 11 площею 6,7 кв.м., столярний 12 площею 18, 8 кв.м., кабінет 13 площею 11, 7 кв.м. та коридор 14 площею 6, 3 кв.м., яка в додатку №1 до висновку експертного дослідження № 1/9-17 судового експерта ОСОБА_3 визначена синім кольором, визнавши за ним право приватної власності на цей виділений об`єкт. Також просив припинити його та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на нежитлове приміщення загальною площею 292,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язати його демонтувати дверні блоки між приміщеннями 2 та 14 , 3 та 10 , 7 та 9 та закласти прорізи цеглою у нежитловому приміщенні загальною площею 292, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1041688853104 , стягнути з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у сумі 590 грн. 68 коп. за відступлення на 0, 4 кв.м. від розмірів ідеальних часток.

19.06.2017 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області під головуванням судді Сьорі С.І. постановлено заочне рішення у даній справі, яким позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Ухвалою від 31.01.2018 вказане заочне рішення скасоване, справа призначена до розгляду. Ухвалами Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.02.2019 та 11.11.2019 в справі призначено судові будівельно-технічні експертизи, висновки яких долучено до матеріалів справи.

23.04.2020 справа передана в провадження судді Фадєєвої С.О. у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 .

В судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок.

Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час та місце судового засідання.

За умовами мирової угоди позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 дійшли згоди наступним чином поділити в натурі об`єкт їх спільної часткової власності - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1041688853104, додаткові відомості - приміщення літ. А , а саме:

- виділити ОСОБА_2 в натурі на належну йому Ѕ частину в окремий об`єкт нерухомості наступні частини нежитлового приміщення, а саме: коридор 1 площею 1,7 м 2 , столярний 9 площею 51,2 м 2, столярний 10 площею 49,4 м 2 , коридор 11 площею 6,7 м 2 , столярний 12 площею 18,8 м 2 , кабінет 13 площею 11,7 м 2 , коридор 14 площею 6,3 м 2 , які зафарбовані синім кольором у додатку № 1 до висновку експерта № 19-19 від 27.05.2019 (загальна площа приміщень, що виділяються в натурі цьому співвласнику, складає 145, 8 м 2 , позначення та площа приміщень наведені згідно з матеріалами технічної інвентаризації об`єкту станом на 20.02.1997) та визнати за ним право власності на виділений об`єкт;

- виділити ОСОБА_1 в натурі на належну йому Ѕ частину в окремий об`єкт нерухомості наступні частини нежитлового приміщення, а саме: майстерню 1 площею 48,7 м 2 , майстерню 2 площею 48,1 м 2 , туалет 3 площею 1,5 м 2 , майстерню 4 площею 39,6 м 2 , котельню 5 площею 10,1 м 2 (загальна площа приміщень, що виділяються в натурі цьому співвласнику складає 148 м 2 , збільшення площі цієї частини нежитлового приміщення із 146,6 м 2 згідно із матеріалами технічної інвентаризації станом на 20.02.1997 до 148 м 2 , а також зміна кількості та площ окремих приміщень, складових частин, обумовлено проведеним переплануваннями, виконання якого не потребувало оформлення дозвільних документів, а після закінчення відповідних робіт об`єкт не потребував прийняття в експлуатацію) та визнати за ним право власності на виділений об`єкт;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1041688853104, додаткові відомості - приміщення літ. А ;

- у порядку грошової компенсації ОСОБА_2 за відступлення від розмірів ідеальних часток співвласників підлягають списанню грошові кошти в сумах 590 грн. 68 коп. та 465 грн. 32 коп., які внесені ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.772603660.1 від 24.05.2017 та квитанції АТ Приватбанк від 08.07.2019 (дата валютування - 09.07.2019) отримувачу ТУ ДСА України в Полтавській області.

- судові витрати, понесені кожною стороною справи, покладаються на неї та не підлягають відшкодуванню (компенсації) на її користь за рахунок іншої сторони справи;

- зміни у праві власності сторін справи, що слідують із цієї мирової угоди, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі ухвали про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Спільна заява сторін про укладення мирової угоди та мирова угода приєднані до матеріалів цивільної справи. Сторонам роз`яснені та зрозумілі наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбаченіст. 256 ЦПК України .

Суд, розглянувши мирову угоду, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вважає спільну заяву про затвердження мирової угоди обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Отже, в силу ст. 207 ЦПК України укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України , суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Згідно з частиною першою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Частиною третьої цієї статті передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст. 364 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності; якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання; у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється; така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 285/1265/18 (провадження № 61-44858св18).

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 910/14328/17.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.01.2021, копій правовстановлюючих документів, а саме нотаріально посвідченого договору дарування від 29.09.2016, вбачається, що право спільної часткової власності на Ѕ частину спірного нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_1 .

Право спільної часткової власності на іншу Ѕ частину спірного нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєстровано, належить ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 28.12.2000. Згідно довідки КП Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради від 13.07.2016 за даними архівного обліку станом на 28.12.2012 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 по Ѕ частці за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним.

З Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що нерухоме майно не передано в іпотеку, на нього заборони щодо відчудження не накладалися.

Висновком експерта № 19-19 від 27.05.2019 визначена технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва провести поділ в натурі нежитлового приміщення загальною площею 292,4 м.кв., що розташоване по АДРЕСА_1 , між двома співвласниками, частки яких у праві спільної часткової власності складають по Ѕ. Цим же висновком встановлено, що нежитлове приміщення фактично розділене на відокремлені приміщення, які мають окремі входи та в`їзди, загальна площа приміщення без врахування самовільно прибудованих приміщень становить 293,8 м.кв. При визначенні варіантів поділу до уваги не бралися частина приміщень, які є самовільно збудованими та згідно висновку експерта № 93-19 від 16.01.2020 є окремими приміщеннями, не є частиною нежитлового приміщення літ. А .

Згідно довідки ТОВ Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне № 18/21 від 16.01.2021 за результатами проведення станом на 23.08.2017 технічної інвентаризації встановлено, що збільшення площі частини нежитлового приміщення із 146,6 м 2 до згідно із матеріалами технічної інвентаризації станом на 20.02.1997 до 148 м 2 , а також зміна кількості та площ окремих приміщень, складових частин, обумовлено проведеним переплануваннями, виконання якого не потребувало оформлення дозвільних документів, а після закінчення відповідних робіт об`єкт не потребував прийняття в експлуатацію.

Висновком експерта № 19-19 від 27.05.2019 також визначена ринкова вартість приміщення та єдиний можливий варіант поділу при якому першому співвласнику виділяється нежитлових приміщень на 0,4м.кв. більше, а другому - на 0,4 кв.м. менше, ніж належить на їхні ідеальні частки. Грошова компенсація за відступ від ідеальної частки повинна сплачуватися на користь другого співвласника у розмірі 1056 грн. Інженерні мережі розподілу не потребують.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій розташована нежитлова споруда, перебуває у оренді ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджено договором оренди землі від 21.02.2006, витягом з рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.07.2015, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03.08.2020, та не заперечується сторонами. Спір щодо порядку користування земельною ділянкою у сторін відсутній.

З встановленими обставинами, викладеними вище, погоджуються обидві сторони. Згідно умов мирової угоди ідеальні долі сторін будуть змінені, ОСОБА_2 не заперечує проти присудження йому грошової компенсації за відступ від розміру його ідеальної частки.

Згідно з вимогами цивільного процесуального законодавства обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. У разі визнання відповідачем позову, укладення мирової угоди суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про затвердження цих умов. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є невиконуваною суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди.

Відповідач визнає, що його права вказаним поділом , в тому числі і право на частку в спільному майні, не порушуються. За таких обставин виділення частки із права спільної власності не буде суперечити вимогам закону. Права та інтереси інших осіб не порушуються. Укладена між сторонами мирова угода є виконуваною.

В судовому засіданні судом роз`яснено та з`ясовано, що сторонам зрозумілі наслідки ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням мирової угоди, про що зазначено у їх спільній заяві, мирова угода підписана сторонами, передбачені ч.5 ст.207 ЦПК України підстави для відмови в затвердженні мирової угоди відсутні, представник відповідача не обмежений на вчинення таких дій, а тому суд приходить до висновку, що слід затвердити укладену сторонами мирову угоду та одночасно закрити провадження у справі.

При цьому, відповідно до ст.208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень

Враховуючи, що мирова угода укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду, а провадження в справі закрити.

Керуючись ст.ст.13, 49, 142, 207, 255-256, 258-260 ЦПК України, ст..356. 358, 364 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити мирову угоду, укладену 19.02.2021 позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у справі № 537/1063/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нежитлового приміщення, за якою:

- поділити в натурі об`єкт спільної часткової власності - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 293,8 м 2 , реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1041688853104, додаткові відомості - приміщення літ. А , а саме:

- виділити ОСОБА_2 в натурі на належну йому Ѕ частину в праві спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомості наступні частини нежитлового приміщення, розташованогоза адресою : АДРЕСА_1 , а саме: коридор 1 площею 1,7 м 2 , столярний 9 площею 51,2 м 2, столярний 10 площею 49,4 м 2 , коридор 11 площею 6,7 м 2 , столярний 12 площею 18,8 м 2 , кабінет 13 площею 11,7 м 2 , коридор 14 площею 6,3 м 2 , які зафарбовані синім кольором у додатку № 1 до висновку експерта № 19-19 від 27.05.2019 (загальна площа приміщень, що виділяються в натурі цьому співвласнику, складає 145, 8 м 2 , позначення та площі приміщень наведено згідно з матеріалами технічної інвентаризації об`єкту станом на 20.02.1997) та визнати за ним право власності на виділений об`єкт;

- виділити ОСОБА_1 в натурі на належну йому Ѕ частину в праві спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомості наступні частини нежитлового приміщення, розташованогоза адресою : АДРЕСА_1 , а саме: майстерню 1 площею 48,7 м 2 , майстерню 2 площею 48,1 м 2 , туалет 3 площею 1,5 м 2 , майстерню 4 площею 39,6 м 2 , котельню 5 площею 10,1 м 2 (загальна площа приміщень, що виділяються в натурі цьому співвласнику складає 148 м 2 , збільшення площі цієї частини нежитлового приміщення із 146,6 м 2 згідно із матеріалами технічної інвентаризації станом на 20.02.1997 до 148 м 2 , а також зміна кількості та площ окремих приміщень, складових частин, обумовлено проведеним переплануваннями, виконання якого не потребувало оформлення дозвільних документів, а після закінчення відповідних робіт об`єкт не потребував прийняття в експлуатацію) та визнати за ним право власності на виділений об`єкт;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1041688853104, додаткові відомості - приміщення літ. А ;

- у порядку грошової компенсації за відступлення від розмірів ідеальної частки співвласника стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумах 590 грн. 68 коп. та 465 грн. 32 коп., які внесені ОСОБА_1 згідно квитанції №0.0.772603660.1 від 24.05.2017 та квитанції АТ Приватбанк від 08.07.2019 (дата валютування - 09.07.2019)на дипозитний рахунок отримувача ТУ ДСА України в Полтавській області, шляхом перерахування ТУ ДСА України в Полтавській області вказаних коштів з розрахункового рахунку UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Києва, МФО 820172 на розрахунковий рахунок, наданий ОСОБА_2 , оригінали квитанцій знаходяться в матеріалах цивільної справи № 537/1063/17;

- зміни у праві власності сторін справи, що слідують із цієї мирової угоди, підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі даної ухвали суду.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл нежитлового приміщення - закрити.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Наслідки затвердження даної мирової угоди сторонам роз`яснені: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повний текст ухвали складено 24 лютого 2021 року