Рішення

від 26.02.2021 по справі 469/427/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.02.2021 Справа № 469/427/20

2/469/270/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

учасники справи та їх представники:

позивачка ОСОБА_1 - не з`явилась,

представник позивачки адвокат Мотельчук Ю.І. - не з`явилась,

відповідачка ОСОБА_2 - не з`явилась,

представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Кострикін О.І. - не з`явився,

відповідачка ОСОБА_3 - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

Позивачка 11 червня 2020 року звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування вимог посилається на те, що її матір ОСОБА_4 , за життя у травні 2004 року набула у власність земельну ділянку, кадастровий номер - 4820955000:13:000:0027, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,65 га, що розташована в межах Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки загальною площею 8,65 га, кадастровий номер - 4820955000:13:000:0027, що розташована в межах Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, яку прийняла позивачка, звернувшись до Вітовської (на той час Жовтневої) державної нотаріальної контори у визначений законом строк.

У січні 2020 року постановою державного нотаріуса Вітовської державної нотаріальної контори Моторного М.О. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку.

Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус зазначив, що у Позивача відсутнє право на цілу частку спадкового майна, яке складається із спірної земельної ділянки, оскільки наявний інший спадкоємець, а саме: онука спадкодавця ОСОБА_3 , яка є такою, що прийняла спадщину за правом представлення як малолітня особа після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла до відкриття спадщини та була рідною дочкою померлої ОСОБА_4 , а також сестрою Позивача.

Крім іншого, в матеріалах спадкової справи наявна інформація про складений ОСОБА_4 за життя заповіт, який посвідчений 03.12.1999 року секретарем виконкому Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області Токієнко Т.О., згідно змісту якого остання заповідала все належне їй майно ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4 та право власності Позивача не визнається третіми особами, остання звернулась до суду за захистом свого права.

16 червня 2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с.31).

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.198).

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. Позивачка надала до суду, через свого представника адвоката Мотельчук Ю.І. заяву від 17.02.2021 року, у якій з посиланням на правові позиції Верховного Суду зазначила, що заперечує проти повторного відкладення розгляду справи за відсутності законних підстав, просить розглянути справу без її участі на підставі наявних у справі доказів та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у даній справі Позов просила задовольнити у повному обсязі (а.с.218).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, у спосіб передбачений п.2 ч.7, ч.11 ст.128 ЦПК України, однак у судове засідання повторно не з`явилися, не повідомили про причину своєї неявки, відзиву на позовну заяву та пояснень щодо позову до суду не надали (а.с.203, 204, 205, 215, 216, 220).

Представник Відповідача ОСОБА_2 адвокат Кострикін О.І. до судового засідання повторно не з`явився, повторно подав до суду клопотання, в якому просив суд відкласти судовий розгляд справи з причин перебування на самоізоляції (а.с.219). .Відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з того, що відповідачі неодноразово не з`являлись у судові засідання, суд зі згоди представника позивачки вирішив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи на судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії № НОМЕР_1 від 09.10.2009 року (а.с.10, 139).

Позивачка є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 , виданого повторно 30.10.2010 року (а.с.8, 140 на зв.).

Згідно з довідкою Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області від 16.01.20 року мати позивачки ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 24 січня 1984 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.140).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа № 49 була заведена 06.04.2010 року (а.с.11, 138).

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли: її донька - позивачка ОСОБА_1 , подавши нотаріусу відповідну заяву, що підтверджується матеріалами спадкової справи №49, заведеної щодо майна померлої, а також відповідач ОСОБА_3 за правом представлення як неповнолітня після смерті своє матері ОСОБА_5 , яка була рідною дочкою померлої ОСОБА_4 та рідною сестрою Позивача та померла до відкриття спадщини (а.с.146 на зв.).

Вказані особи свідоцтва про право на спадщину не отримували, що підтверджується матеріалами спадкової справи №49/210 (а.с.134-172).

Крім іншого, в матеріалах спадкової справи наявна інформація про складений за життя ОСОБА_4 заповіт, який посвідчений 03.12.1999 року секретарем виконкому Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області Токієнко Т.О., згідно змісту якого остання заповідала все належне їй майно ОСОБА_2 (а.с.148).

Проте, згідно Роз`яснення Вітовської державної нотаріальної контори від 11.12.2019 року, яке було надано Відповідачу ОСОБА_2 , остання не має право на отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом оскільки попустила строки звернення із відповідною заявою про прийняття спадщини (а.с.154).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 позивачці та Відповідачці ОСОБА_3 належало право на отримання кожному по 1/2 частини спадкового майна.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мала право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,65 га кадастровим номером 4820955000:13:000:0027, що розташована в межах Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області. Вказане підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 062483, що зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 289 (а.с.9, 24).

Оскільки позивачка та її племінниця ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 в рівних частках, то вважається що вони набули право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю, на підставі статей 1216 та 1218ЦК України.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 у встановленому порядку матеріалами справи не доведено.

З наявного у матеріалах спадкової справи №49/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.134-172) роз`яснення Завідувача Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 28.01.2020 року на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що оформити спадщину на ім`я відповідачки ОСОБА_2 не можливо, оскільки вона вважається спадкоємцем, який спадщину не прийняв (а.с.171 на зв.)

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли: її донька - позивачка ОСОБА_1 , подавши нотаріусу відповідну заяву, що підтверджується матеріалами спадкової справи №49, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.134-172).

Разом з тим, постановою державного нотаріуса Вітовської державної нотаріальної контори Моторного М.О. від 18.01.2020 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 на цілу частку майна, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,65 га, що розташована в межах Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, оскільки є інший спадкоємець. який прийняв спадщину, а саме, ОСОБА_3 , що підтверджується копією зазначеної постанови (а.с.13, 163).

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування (пункт 23) передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги по закону, після смерті ОСОБА_4 , як рідна дочка.

У відповідності до частини 1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Отже Відповідач ОСОБА_3 успадкувала частину земельної ділянки у розмірі Ѕ в порядку встановленому законом за правом представлення.

Позивачем її право на вказану частину земельної ділянки не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Отже, у разі, якщо майно спадкується особами, які вважаються такими, що прийняли спадщину, порядок спадкування і набуття ними права на спадкове майно має обов`язково враховувати особливості правового режиму відповідного майна. Якщо об`єктом спадкування виступає нерухоме майно, то відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Пунктом а частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи те, що позивачка не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, суд вважає, що відповідно до ст.16 ЦК України, її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на Ѕ частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,65 га, що розташована в межах Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області за законом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки сплачені нею судові витрати в рівних частках з кожного пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,65 га, кадастровий номер 4820955000:13:000:0027, розташовану в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК №062483, виданого Березанською райдержадміністрацією 28 травня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №289, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , в рахунок сплаченого судового збору 420,40 грн. з кожної.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року.

Суддя: