Рішення

від 26.02.2021 по справі 484/3050/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/3050/17

Провадження № 2/484/8/21 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Другої Первомайської державної нотаріальної контори Сіраченко Тетяна Петрівна, про тлумачення заповіту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про про тлумачення заповіту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом

Просила розтлумачити зміст заповіту, складеного 18 березня 2011 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., реєстровий номер 10, та заповіту, складеного 25 серпня 2009 року ОСОБА_3 , посвідченого секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., реєстровий номер 34. Також просила визнати за нею право власності на земельну ділянку розміром 5,7169 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0001 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

З позову вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . За життя спадкодавця залишила заповіт складений на ім`я позивачки 25 серпня 2009 року, який посвідчено секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, згідно якого на випадок смерті заповіла все своє майно позивачці.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 5.7169 га., яка розташована в межах підпорядкованих Полтавській сільській раді Первомайського району Миколаївської області, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825485500:04:000:0001. Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватної власності на земельну ділянку, виданого реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області від 19.10.2013 року № 11203919.

Позивачка своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про спадкування після смерті ОСОБА_3 , однак отримала відмову нотаріуса з роз`ясненням, що спадкодавець ОСОБА_3 18.03.2011 року склала ще один заповіт на 1/4 частину земельної ділянки на ім`я свого сина ОСОБА_2 . Крім того, нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що у вказаному заповіті не вказані точні реквізити майна, що охоплюється заповітом він складається лише з 1/4 частини земельної ділянки, та яка доля 3/4 часток земельної ділянки і якої саме не зрозуміло.

Позивачка вважає, що спадкодавець ОСОБА_3 заповіла відповідачу ОСОБА_2 належну їй 1/4 частку земельної ділянки після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , яку відповідач вже оформив на своє ім`я.

Дану земельну ділянку ОСОБА_3 повинна була набути у власність після смерті свого чоловіка як обов`язкову частку у спадщині відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України. Але ОСОБА_3 на підставі заяви, яку вона надала ОСОБА_5 , секретарю виконкому Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, відмовилася на користь свого сина, ОСОБА_2 , від належної їй обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка, а саме від 1/4 частини земельної ділянки розміром 5,72 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0004

Але секретар виконкому Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області помилково крім відмови зареєструвала ще й заповіт на цю ж 1/4 частину земельної ділянки. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер 27.10.2006 року, спадкова справа заводилася Першою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області. А також згідно до витягу з Держземкадастру вищезазначена земельна ділянка, повністю знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 . Позивач вважає, що вона складається з 3/4 частки ОСОБА_2 отриманих після смерті батька, ОСОБА_4 , та 1/4 частки обов`язкової частки ОСОБА_3 , від якої вона відмовилась на користь сина, ОСОБА_2 .

В даній ситуації яка склалася позивач вважає, що за своїм змістом розпорядження спадкодавця - ОСОБА_3 було спрямоване на те, щоб заповісти їй земельну ділянку, кадастровий № 4825485500:04:00:0001, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7169 га, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за № 11203919, виданого 19.10.2013 року, заповіт спадкодавця, зареєстрований в реєстрі за № 34 від 25.08.2009 року, посвідчений секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Вважає, що за своїм змістом заповіт зареєстрований в реєстрі за № 10 від 18 березня 2011 року, посвідчений секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, спрямований на те, щоб заповісти ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки, кадастровий № 4825485500:04:000:0004, яку ОСОБА_3 мала отримати у спадок після смерті свого чоловіка як обов`язкову частку у спадщині, але відповідно до заяви від 17.03.2011 року про відмову від обов`язкової частки відмовилась на користь ОСОБА_2 , інші 3/4 частини вищезгаданої земельної ділянки ОСОБА_2 одержав у спадок від батька, ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 погодився з необхідністю тлумачення заповітів, проте вважає, що розпорядження спадкодавця - ОСОБА_3 було спрямоване на те, щоб заповісти йому 1/4 належної ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий № 4825485500:04:00:0001.

Представник відповідача Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до суду надав заяву про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги просив вирішити на розсуд суду.

Представник третьої особи Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області надав заяву з проханням слухати справу у їх відсутність.

Суд, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, матеріали спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, що складається з земельної ділянки кадастровий номер 4825485500:04:00:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.7169 га., яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, № НОМЕР_1 , виданого 19.10.2013 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 25 серпня 2009 року посвідчений секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за № 34, за яким все своє майно, де б воно не знаходилась і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона буде мати право за законом на день смерті заповіла позивачу ОСОБА_1 .

Крім того, 18 березня 2011 року ОСОБА_3 склала ще один заповіт посвідчений секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за № 10 за яким належну їй за законом 1/4 частину земельної ділянки, розташованої на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла своєму синові ОСОБА_6 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 Другою Первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області була заведена спадкова справа № 85/2015 від 10.03.2015 року за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої ОСОБА_2 .

25.02.2016 року Державний нотаріус Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що майно зазначене в заповіті від 18 березня 2011 року, зареєстроване в реєстрі № 10 чітко не визначене, не вказані його точні реквізити, зміст тлумачиться неоднозначно. Заповіт складений неконткретно, оскільки не можна з`ясувати 1/4 частка якої саме земельної ділянки заповідалась спадкодавцю та яка доля 3/4 часток даної земельної ділянки.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами ч. 1ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

На підставі ч. 1ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пунктом 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 передбачено, що заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Вказане кореспондується з вимогами п. 1.6 Розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1298/20036

Відповідно дост. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Статтею 1256 ЦК України визначено, що тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно достатті 213 цього Кодексу.

У пункті 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнанні правочинів недійсними`визначено, що при розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників.

Згідно зі ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Правочином є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Вказане положення закріплено у ч. 1 ст. 202 ЦК України.

Тобто, необхідність тлумачення змісту правочинів виникає у випадках нечіткого виявлення волі сторонами. У таких випадках необхідно встановити дійсні наміри сторін.

Неточне відтворення у заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту у цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини.

Тлумачення заповіту являє собою інтелектуально-розумовий процес, спрямований на з`ясування змісту заповіту як одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Тлумачення полягає в усуненні нечітких, подвійних формулювань у заповіті і подоланні таким чином прогалин у реалізації волі заповідача.

Отже, тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Судом встановлено, що на момент складання заповіту 18 березня 2011 року за яким ОСОБА_3 заповіла своєму синові ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки, розташовану на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, вона мала право на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , якому належала земельна ділянка площею 5.72 га., передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий № 4825485500:04:000:0004.

В подальшому ОСОБА_3 04 квітня 2012 року до Першої Первомайської державної нотаріальної контори надала заяву в якій відмовилась від обов`язкової частки на спадщину на користь сина ОСОБА_4 .

22 червня 2012 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,72 га., що розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий № 4825485500:04:000:0004, після смерті свого батька ОСОБА_4 .

Аналіз зазначених вище обставин на переконання суду свідчить про те, що заповіт, складений 18 березня 2011 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно розуміти як те, що вказаний спадкодавець заповів ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки розміром 5,72 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0004, на яку ОСОБА_3 на час складання заповіту мала право, як на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 .

Отже, виходячи з вищенаведеного позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі. Слід розтлумачити заповіти наступним чином.

Розтлумачити зміст заповіту, складеного 18 березня 2011 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., реєстровий номер 10, а саме волю заповідача щодо майна, яке ОСОБА_3 заповідала своєму сину ОСОБА_2 , яку необхідно розуміти як те, що вказаний спадкодавець заповів ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки розміром 5,72 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0004, на яку ОСОБА_3 на час складання заповіту мала право, як на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 .

Розтлумачити зміст заповіту, складеного 25 серпня 2009 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., реєстровий номер 34, а саме волю заповідача щодо майна, яке ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 , яку необхідно розуміти як те, що вказаний спадкодавець заповів ОСОБА_1 на все майно, яке складається із земельної ділянки розміром 5,7169 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0001, що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19.10.2013 року.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, та їх обтяжень від 01 липня 2004 року. Порядок та умови державної реєстрації передбачені тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом МЮ України № 7/5 від 7 лютого 2002 року з наступними змінами.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За такого слід також визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 5,7169 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0001 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Виходячи з того, що порушення прав позивача відбулося не з вини відповідачів, суд не вбачає підстав для стягнення з них на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) до Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (код за ЄДРПОУ 20905387, знаходиться за адресою с. Полтавка, Первомайського району Миколаївської області, вул. Шевченка, 2) та ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_5 ), третя особа - державний нотаріус Другої Первомайської державної нотаріальної контори Сіраченко Тетяна Петрівна (код за ЄДРПОУ 02892764, знаходиться за адресою м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Грушевського, 1), про тлумачення заповіту та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Розтлумачити зміст заповіту, складеного 18 березня 2011 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., реєстровий номер 10, а саме волю заповідача щодо майна, яке ОСОБА_3 заповідала своєму сину ОСОБА_2 , яку необхідно розуміти як те, що вказаний спадкодавець заповів ОСОБА_2 1/4 частину земельної ділянки розміром 5,72 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0004, на яку ОСОБА_3 на час складання заповіту мала право, як на обов`язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 .

Розтлумачити зміст заповіту, складеного 25 серпня 2009 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Шевчук Т.П., реєстровий номер 34, а саме волю заповідача щодо майна, яке ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 , яку необхідно розуміти як те, що вказаний спадкодавець заповів ОСОБА_1 все майно, яке складається із земельної ділянки розміром 5,7169 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0001, що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19.10.2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 5,7169 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полтавської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825485500:04:00:0001 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення - 26.02.2021 року.

Суддя: