Постанова

від 23.02.2021 по справі 125/1362/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1362/20

Провадження № 22-ц/801/446/2021

Категорія: 32

Головуючий у суді 1-ї інстанції Питель О. В.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,

з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Приватної агрофірми Вікторія на рішення Барського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Питель О. В. в залі суду в м. Бар Вінницької області , повний текст судового рішення складено 20 листопада 2020 року,

у цивільній справі № 125/1362/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Вікторія про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати,

встановив:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 14.09.2018 між ним та Приватною агрофірмою Вікторія , а також стягнути з відповідача заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 4814,37 грн; пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 88,58 грн; інфляційні втрати у розмірі 72,21 грн; 3 % річних від простроченої суми у розмірі 91,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки площею 1,9 га, кадастровий номер: 0520282000:01:005:0120, що знаходиться на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області. 14.09.2018 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та Приватною агрофірмою Вікторія , як орендарем, укладений договір оренди землі, відповідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 0520282000:01:005:0120, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області, строком на 10 років. Строки сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, визначені у договорі, тому позивач розраховував на отримання необхідних йому обігових грошових коштів. Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2018-2019 роках та, відповідно, нехтує терміном, зазначеним в п. 4.4 договору оренди землі, який є його істотною умовою. Відповідно до п. 4.6 договору оренди землі за несвоєчасне внесення орендної плати, відповідач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Станом на 13.08.2020 пеня за несвоєчасне внесення орендної плати становить 88,58 грн. Крім того, позивач вважає, що має право на отримання відповідних сум, що передбачені ст. 625 ЦК України, за невиконання відповідачем грошового зобов`язання: 3 % річних від простроченої суми, що становить 91,55 грн, та суму інфляційних втрат у розмірі 72,21 грн. Станом на 13.08.2020 відповідачем не сплачено жодних грошових коштів у рахунок орендної плати. Виплату орендної плати у натуральній формі позивач теж не отримував, отже, у зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати, був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які розраховував при укладені договору оренди землі. На момент пред`явлення позову зобов`язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним. Заборгованість з орендної плати за використання земельної ділянки становить 4814,37 грн. Підставою для розірвання договору оренди землі позивач зазначає систематичне невнесення орендної плати відповідачем. Прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2018-2019 роках є невиконанням обов`язків Приватною агрофірмою Вікторія , передбачених договором оренди землі від 14.09.2018, що, відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі , є підставою для його розірвання, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2020 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Вікторія 14.09.2018, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 0520282000:01:005:0120, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області, строком на 10 (десять) років.

Стягнуто з Приватної агрофірми Вікторія заборгованість з виплати орендної плати у розмірі 4814,37 грн; пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 88,58 грн; інфляційні втрати у розмірі 72,21 грн; 3 % річних від простроченої суми у розмірі 91,55 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1681,60 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керуючись нормами статті 32 Закону України Про оренду землі , статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із систематичним порушенням умов договору відповідачем, зокрема, несплатою орендної плати.

При цьому, суд дійшов висновку, що за наявності порушення з боку орендаря вимог щодо своєчасної сплати орендної плати орендодавцю застосовуються вимоги частини другої статті 625 ЦК України.

Крім того, пунктами 4.6, 12.3 договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня, а за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Таким чином, встановивши факт невиконання орендарем грошових зобов`язань за договором оренди щодо внесення орендної плати, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з орендної плати за 2018-2019 роки, обумовлену договором пеню та передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних та суму інфляційних втрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Приватна агрофірма Вікторія подала апеляційну скаргу, оскільки вважає що зазначене рішення ухвалене з недотриманням норм матеріального права та на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд ухвалюючи рішення про задоволення позову обмежився лише констатуванням факту існування невиплати орендної плати за договором оренди землі від 14.09.2018 за 2018-2019 роки. Однак суд не встановив, що невиплата орендної плати є результатом невиконання або неналежного виконання умов договору Приватною агрофірмою Вікторія , а саме це є підставою до розірвання договору. При цьому відповідач стверджує, що позивач не звертався за отриманням орендної плати, а отже, орендар, відповідно до п. 4.6 Договору оренди, не несе відповідальність за порушення строків виплати орендної плати. Вважає, що невиплата орендної плати є результатом невиконання умов договору саме позивачем. Ці доводи знайшли своє підтвердження, оскільки на думку відповідача, позивач не надав доказів щодо звернення до приватної агрофірми для отримання орендної плати. Сторони передбачили такі умови договору, що позивач повинен звернутися до відповідача за отриманням орендної плати, у зв`язку з невиконанням таких умов відповідач не може вважатись таким, що несвоєчасно виплати орендну плату та чим порушив умови договору оренди. А та обставина, що відповідач не ухилявся від сплати орендної плати підтверджується тим, що при укладенні договору оренди відповідачем сплачено 14.10.2018 позивачу 6000 грн.

У строк, встановлений апеляційним судом, від представника позивача - адвоката Бурятинського В. О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти вимог апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача - адвокат Бурятинський В. О. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги Приватної агрофірми Вікторія заперечив, просить залишити її без задоволення.

Відповідач повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з копією договору оренди землі від 14.09.2018, орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар Приватна агрофірма Вікторія приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 0520282000:01:005:0120, для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка знаходиться на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області. Договір укладено строком на 10 років.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди землі, орендна плата за кожен рік користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3 707,27 грн, з якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Пунктом 4.4 Договору оренди землі, передбачено, що орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір, пропорційно фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Згідно з п. 4.6. Договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення. Орендар не несе відповідальність за порушення строків виплати орендної плати у випадку, якщо таке порушення сталося з вини Орендодавця, зокрема, якщо Орендодавець не звернувся до Орендаря у визначений термін для отримання орендної плати.

Відповідно до п. 9.1 Договору оренди землі, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. 9.4 Договору оренди землі орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату у терміни, визначені цим Договором.

Відповідно до копії акту прийому-передачі об`єкта оренди, орендодавець передав, орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,9000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Каришківської сільської ради, згідно з договором оренди земельної ділянки від 14.09.2018. У акті прийому-передачі об`єкта оренди відсутній підпис орендодавця.

Згідно з копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 138071315 від 18.09.2018, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий № 05202820006:01:005:0120, що розташована на території Каришківської сільської ради Барського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 138076968 від 18.09.2018, на земельну ділянку площею 1,9 га; кадастровий № 05202820006:01:005:0120; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1646088205202; цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; зареєстровано інше речове право: право оренди земельної ділянки; підстава виникнення: договір оренди землі, видавник Приватна агрофірма Вікторія . Договір укладено на 10 років.

Згідно з розрахунком позивача, пеня за несвоєчасне внесення орендної плати становить 88,58 грн; інфляційні втрати становлять 72,21 грн; сума відсотків за користування грошовими коштами становить 91,55 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до наданих відповідачем копій позовної заяви від 12.04.2019 та ухвали від 16.05.2019, ОСОБА_1 звертався до Барського районного суду Вінницької області з позовом до Приватної агрофірми Вікторія про визнання договору оренди недійсним, який згідно з копією ухвали цього ж суду від 16.07.2020 залишено без розгляду.

З копії Відомості на видачу грошей за заключення договорів оренди землі з Приватною агрофірмою Вікторія від 14.10.2018, встановлено, що у ній вказано позивача та зазначено суму до видачі 6000 грн.

Позивач посилається на те, що орендарем допущене систематичне прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2018-2019 роках, що є невиконанням обов`язків Приватною агрофірмою Вікторія , передбачених договором оренди землі від 14.09.2018, та відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі є підставою для його розірвання.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати виявив бажання розірвати в односторонньому порядку укладений з відповідачем спірний договір оренди землі, звернувся з відповідною вимогою і така вимога відповідає чинному законодавству та умовам договору оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16-ц (провадження № 61-33165св18) зазначив, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове не виконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246цс19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт д частини першої статті 141 ЗК України).

Зважаючи на наведене, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати за користування належною позивачу земельною ділянкою, відповідно до положень статті 141 ЗК України, статті 32 Закону України Про оренду землі , статті 651 ЦК України та умов договору, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що позивач не звертався до Приватної агрофірми Вікторія з вимогою виплатити орендну плату та ухилявся від її отримання є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, у випадку ухилення орендодавця від отримання орендної плати, орендар, відповідно до частини першої статті 537 ЦК України, не був позбавлений можливості виконати свій обов`язок шляхом внесення належної з нього орендної плати за 2018 - 2019 роки на депозит нотаріуса (нотаріальної контори), однак таких дій не вчинив.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв як доказ виплати орендної плати Відомості на видачу грошей за заключення договорів оренди землі з Приватної агрофірми Вікторія від 14.10.2018, оскільки з даного документу жодним чином не вбачається, що відбувалась виплата орендної плати, оскільки виплата орендної плати авансом не передбачена умовами договору та нормами законодавства. Так, відповідно до умов Договору, орендна плата за 2018 рік повинна була бути сплачена до 31.12.2018, а за 2019 рік - до 25.12.2019.

Отже доводи Приватної агрофірми Вікторія про те, що про належне виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати свідчить факт сплати ним 14.10.2018 при укладенні договору оренди позивачу 6000 грн. є безпідставними.

Таким чином, встановивши факт невиконання орендарем грошових зобов`язань за договором оренди щодо внесення орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з орендної плати за 2018-2019 роки, обумовлену договором пеню та передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних та суму інфляційних втрат.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище нормам матеріального та процесуального права, принципам та завданням цивільного судочинства, є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення, оскільки містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми Вікторія залишити без задоволення.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 10 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2021 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: І. В. Міхасішин

І. М. Стадник