Рішення

від 18.12.2020 по справі 752/17533/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/17533/19

Провадження № 2/752/2580/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.12.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Оджубейської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики,

в с т а н о в и в:

в серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Спасибка А.В., звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 8 150 712,39 грн., в тому числі суму основного боргу у розмірі 8 066 730 грн., проценти в розмірі облікової ставки НБУ, нараховані на основну суму боргу, у розмірі 71 385,03 грн., та суму 3 % річних, нарахованих на основну суму боргу, у розмірі 12 597,36 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 29.04.2014 року ОСОБА_2 складено розписку, в якій останній зобов?язувався розрахуватись із ОСОБА_1 , сплатити на користь останнього 321 000 доларів США в разі неповернення даної суми боргу на користь ТОВ Фінансова компанія Рітейл Кепітал боржниками: ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел протягом двох років.

Листом ТОВ Фінансова компанія Рітейл Кепітал від 12.06.2019 року повідомило ОСОБА_1 про те, що за період з 29.04.2014 року по 10.06.2019 року боржниками ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел , заборгованість на користь ТОВ Фінансова компанія Рітейл Кепітал не сплачена.

21.06.2019 року позивачем відповідачу направлено вимогу про повернення боргу згідно розписки від 29.04.2014 року у розмірі 321 000 доларів США протягом 30 днів з дня отримання вимоги.

Однак, відповідач у позасудовому порядку відповідач відмовляється від взятих на себе зобов?язань та повернення позики згідно розписки від 29.04.2014 року у розмірі 321 000 доларів США, у зв?язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.03.2020 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

10.06.2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нагорного О.В. на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з огляду на наступне.

Так, представником відповідача зазначено про те, що між сторонами відсутні відносини, що регламентуються ст. 1049 ЦК України, тобто правовідносини позики, оскільки жодних грошових коштів відповідач у позику від позивача не отримував. Натомість, з розписки вбачається, що боргові правовідносини склались між юридичними особами, зазначеними у позові. Розписка, приєднана до позову, не підтверджує факт отримання відповідачем коштів у борг і виникнення у відповідача обов?язку з їх повернення на вимогу позивача, відтак відсутні передбачені ст. 1049 ЦК України підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вказаному розмірі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.08.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено у судове засідання для розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд надходить до наступних висновків.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 29.04.2014 року у розмірі 8 150 712,39 грн. на підставі статей 1049, 1050 ЦК України, посилаючись на складену ОСОБА_2 розписку від 29.04.2014 року.

Звертаючись до змісту вказаної вище розписки від 29.04.2014 року (а.с. 9), вбачається, що ОСОБА_2 зобов?язується розрахуватись з ОСОБА_1 за борг, отриманий внаслідок діяльності ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405, в розмірі 321 000 доларів США в разі неповернення всієї суми боргу боржниками: ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел , протягом двох років. Розписка діє до повного виконання зобов?язань. Строк зобов?язань може бути продовжено за взаємною згодою сторін.

Тобто, аналізуючи зміст зазначеної вище розписки слід дійти наступних висновків:

- юридичні особи - ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел - є боржниками ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405;

- ОСОБА_2 взяв на себе зобов?язання розрахуватись із ОСОБА_1 за борг, що виник внаслідок діяльності ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405, в розмірі 321 000 доларів США, у випадку неповернення боргу зазначеними юридичними особами-боржниками на користь ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405.

Згідно зі ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормою ч. 1 ст. 627 ЦК встановлено що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК).

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ч. 1 ст. 1048 ЦК передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, -незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Аналізуючи докази, надані в розпорядження суду, судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами ґрунтуються на розписці від 29.04.2014 року, однак зміст вказаної розписки жодним чином не відображає обставин передання ОСОБА_1 та, відповідно, отримання ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 321 000 доларів США в якості позики, а так само порядку та строків повернення отриманої позики і спати відсотків за користування позикою.

Наведене випливає зі змісту самої розписки від 29.04.2014 року, оскільки зміст розписки відображає виключно наступні обставини:

- юридичні особи - ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел - є боржниками ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405;

- ОСОБА_2 взяв на себе зобов?язання розрахуватись із ОСОБА_1 за борг, що виник внаслідок діяльності ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405, в розмірі 321 000 доларів США, у випадку неповернення боргу зазначеними юридичними особами-боржниками на користь ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405.

Відтак, суд надходить до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами спору,не ґрунтуються на положеннях статей 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України; між сторонами спору 29.04.2014 року не було укладено договору позики грошових коштів на суму 321 000 доларів США., що породжував би передбачені вказаними нормами закону правові наслідки, а саме отримання грошових коштів у позику та обов`язок їх повернення у чітко обумовлені сторонами правочину строки та порядку.

За встановлених обставин, суд надходить до висновку про недоведеність позивачем існування між сторонами спору правовідносин за договором позики, чим мотивовано позов, у зв?язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.. 141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя