Постанова

від 11.08.2021 по справі 752/17533/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2021 року м. Київ

справа № 752/17533/19

провадження № 22-ц/824/7880/2021

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В.

суддів - Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі - Ярмак О.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року у складі судді Колдіної О.О., повний текст складений 27.02.2021 року,

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 8 150 712,39 грн., в тому числі суму основного боргу у розмірі 8 066 730 грн., проценти в розмірі облікової ставки НБУ, нараховані на основну суму боргу, у розмірі 71 385,03 грн., та суму 3 % річних, нарахованих на основну суму боргу, у розмірі 12 597,36 грн.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що 29 квітня 2014 року ОСОБА_2 складено розписку, в якій останній зобов`язувався розрахуватись із ним, сплативши на його користь 321 000 доларів США в разі неповернення даної суми боргу на користь ТОВ Фінансова компанія Рітейл Кепітал боржниками: ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел протягом двох років.

Позивач вказує, що листом від 12 червня 2019 року ТОВ Фінансова компанія Рітейл Кепітал повідомило позивача про те, що за період з 29 квітня 2014 року по 10 червня 2019 року боржниками ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел , заборгованість на користь ТОВ Фінансова компанія Рітейл Кепітал не сплачена. У зв`язку із цим, 21 червня 2019 року ним відповідачу було направлено вимогу про повернення боргу згідно розписки від 29.04.2014 року у розмірі 321 000 доларів США протягом 30 днів з дня отримання вимоги.

Оскільки, відповідач у позасудовому порядку відмовляється від взятих на себе зобов`язань та повернення позики, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив його задовольнити.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач пояснив, що розписка, приєднана до позову, не підтверджує факт отримання ним коштів у борг і виникнення у нього обов`язку з їх повернення на вимогу позивача, а тому відсутні передбачені ст. 1049 ЦК України підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованості.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи скарги ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі 154/3443/18, у якій зазначено, що розписка позичальника є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчує отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Вважає, що заявлені ним позовні вимоги є такими, що підтверджені належними та допустимими доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу позивача відхилити як необґрунтовану та безпідставну, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач зазначає, що відносини, про які йдеться у розписці виникли між юридичними особами, а грошові кошти як позика позивачем йому не передавались, що, на його думку, свідчить про відсутність відносин позики між сторонами.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Позивач та його представник, належним чином повідомлені про час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, при цьому від адвоката Спасибко А.В., представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги у зв`язку з участю адвоката в іншій справі, а позивача у відрядженні, при цьому будь-яких доказів, які б підтверджували дані обставини, до заяви не долучено, тому у колегії суддів відсутні підстави вважати неявку позивача та його представника з поважних причин.

За таких обставин, приймаючи до уваги регламентовані строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе провести судове засідання у відсутність учасників, згідно ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розписки від 29.04.2014 року ОСОБА_2 зобов?язується розрахуватись з ОСОБА_1 за борг, отриманий внаслідок діяльності ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ ФК Рітейл Кепітал , код 37393405, в розмірі 321 000 доларів США в разі неповернення всієї суми боргу боржниками: ТОВ Аліна , ТОВ Дует Сім , ТОВ Південь Трейд , ТОВ Сан Максима , ТОВ Аемел , протягом двох років. Розписка діє до повного виконання зобов ?язань. Строк зобов ?язань може бути продовжено за взаємною згодою сторін.

При цьому, зміст розписки не містить відомостей про передачу позивачем грошових коштів та отримання відповідачем цих грошових коштів. Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів та підтвердження факту передачі коштів відповідачу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем існування між сторонами спору правовідносин за договором позики, тобто недоведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з таких мотивів.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Аналіз частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Суд першої інстанції, встановивши що зміст розписки 29.04.2014 року не містить відомостей про передачу позивачем грошових коштів та отримання відповідачем цих грошових коштів та позивачем не надано належних та допустимих доказів та підтвердження факту передачі коштів відповідачу, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до змісту ст. ст. 12,13,77-81 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи скарги спростовуються встановленими обставинами справи, тому не впливають на законність судового рішення і не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складений 16 серпня 2021 року

Головуючий:

Судді: