Постанова

від 18.02.2021 по справі 917/869/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Справа № 917/869/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача за первісним позовом - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

відповідача за первісним позовом - Саланська І.Л. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1037299 від 18.02.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001418 від 02.10.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" (вх. №368 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Безрук Т.М., час проголошення рішення - 15:32год., дата складання повного тексту рішення - 26.11.2020, у справі №917/869/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Горішні Плавні, Полтавська обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой", м. Горішні Плавні, Полтавська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд", м. Запоріжжя,

про стягнення грошових коштів

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд", м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Горішні Плавні, Полтавська обл.,

про визнання недійсною додаткової угоди

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" про стягнення 146 821, 36грн, у тому числі, 86 821, 36грн збитків, 60 000, 00грн штрафу згідно договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором поставки в частині шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, що спричинило позивачу збитки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 04.07.2018 до договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, додаткова угода має бути визнана недійсною як така що була вчинена під впливом обману. На його думку, підписуючи оскаржувану додаткову угоду ТОВ "Єристівський ГЗК" навмисно ввело ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо можливості в строк до 18.09.2018 підготувати майданчик для проведення постачальником шеф-монтажних робіт. Вказана обставина підтверджується також тим, що повідомлення про готовність майданчика для пусконалагоджувальних робіт він надіслав на адресу ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" лише 29.07.2019, тобто через 10 місяців після спливу строку виконання даного зобов`язання. Отже, у ТОВ "Єристівський ГЗК" тільки 29.07.2019 з`явився майданчик для проведення постачальником шеф-монтажних робіт, в той час як згідно оспорюваної додаткової угоди він прийняв на себе зобов`язання надати такий майданчик в строк до 18.09.2018.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, даний правочин є невигідним лише для ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", яке є обманутою стороною. Обставинами, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого товариством правочину, є відсутність у ТОВ "Єристівський ГЗК" можливості в строк до 18.09.2018 підготувати майданчик для проведення постачальником шеф-монтажних робіт. У свою чергу, ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" прийняло на себе зобов`язання здійснити шеф-монтажні роботи в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від покупця, при цьому крайньою датою виконання даного зобов`язання вважає 08.10.2018. Після цієї дати ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", яке є суб`єктом господарювання приватного сектору економіки, не повинне було утримувати у штаті працівників, які могли провести шеф-монтаж, сплачувати таким працівникам заробітну плату та податки за відсутності потреби їх послугах через відсутність повідомлення покупця про готовність майданчика.

На думку позивача за зустрічним позовом, наявність вказаної вище обставини не відповідає волі ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" перебувати у відносинах, породжених правочином, оскільки за умовами оскаржуваної додаткової угоди у випадку порушення постачальником строку виконання/невиконання шеф-монтажу та пусконалагоджувальних робіт, або невиконання обов`язку щодо навчання працівників покупця стосовно обслуговування Товару, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 60 000, 00грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" про стягнення 146 821, 36грн відмовлено повністю; у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 04.07.2018 до договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014 відмовлено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" 5 625, 00грн відшкодування витрат на професійну правову допомогу в зв`язку з розглядом зустрічного позову .

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджується, що додаткова угода була укладена ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" під впливом обману з боку ТОВ "Єристівський ГЗК", отже, відсутні підстави для визнання цієї додаткової угоди недійсною згідно із статтями 215, 230 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги первісного позову про стягнення 60 000, 00грн штрафу за невиконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт відхилены судом, оскільки позивач не надав суду належних доказів виконання ним усіх вимог, що викладені у додатку № 3 до договору.

Суд також дійшов висновку, що первісним позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача за первісним позовом, безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та настанням збитків, вини відповідача у понесенні заявлених позивачем збитків.

Отже, відсутні підстави для стягнення з первісного відповідача збитків у вигляді вартості додаткових робіт, сплачених первісним позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" за договором підряду №294/51000 від 15.07.2019.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати повністю і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 04.07.2018 до договору поставки № 419/50110 від 08.08.2014.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" було зацікавлене у підписанні додаткової угоди, яка б встановлювала чіткі строки проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, оскільки ТОВ "Єристівський ГЗК" відмовлялось провести остаточний розрахунок за товар до проведення даних робіт і не надавало майданчик для проведення робіт. Проект оспорюваної додаткової угоди дійсно був запропонований ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", проте, як вказує апелянт, він не примушував ТОВ "Єристівський ГЗК" підписувати додаткову угоду саме у запропонованій редакції. Підписуючи додаткову угоду, ТОВ "Єристівський ГЗК" не запропонувало іншого строку, у який товариство гарантовано могло підготувати майнданчик для проведення апелянтом шеф-монтажних робіт. Натомість, на думку апелянта, ТОВ "Єристівський ГЗК" навмисно замовчало цю обставинцу, чим ввело ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

На думку апелянта, подальші правовідносини сторін також підтверджують наявність умислу у ТОВ "Єристівський ГЗК" щодо введення в оману ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", оскільки не виконало свого зобов`язання з підготовки в строк до 18.09.2018 майданчика для проведення постачальником шеф-монтажних робіт та зобов`язання зі сплати у строк до 30.06.2019 на поточний рахунок постчальника 364 284, 47грн в рахунок оплати за поставлений товар. Така бездіяльність з боку ТОВ "Єристівський ГЗК", на думку апелянта, є підтвердженням того, що відповідач за зустрічним позовом підписував оспорювану угоду без наміру її реального виконання, а головним мотивом для ТОВ "Єристівський ГЗК" при підписанні оспорюваної додаткової угоди було уникнення проведення остаточного розрахунку за поставлений товар в сумі 60 000, 00грн та створення ситуації, за якої ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" стало винне позивачу таку саму суму у вигляді штрафу за порушення строку виконання шеф-монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання працівників покупця стосовно обслуговування товару. Другим мотивом для ТОВ "Єристівський ГЗК" при підписанні оспорюваної додаткової угоди апелянт вважає уникнення сплати штрафів, пені та втрат від інфляції за понад 2 роки прострочки оплати товару на користь ТОВ "ІБК Інтерпромбуд".

Апелянт також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, вважає, що позов мав бути пред`явлений ТОВ "Єристівський ГЗК" до Господарського суду Запорізької області за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" на рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020 у справі №917/869/20; встановлено учасникам справи строк до 10.02.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 10.02.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 18.02.2021 о 10:45год.

15.02.2021 засобами електронного зв`язку з електронної адреси Намінас Олександр Васильович Alexander.Naminas@mine.ferrexpo.com у справі №917/869/20 надійшов лист - відзив ТОВ "Єристівський ГЗК" на апеляційну скаргу і клопотання про відкладення розгляду справи, який не засвідчено електронним цифровим підписом, що суперечить вимогам статей 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги", наказу Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5 "Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.11.2014 за №1421/26198 та пункту 22 частини 1 Тимчасового порядку обміну офіційними електронними документами, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 15.11.2016 №231.

На підставі зазначеного, відправнику надіслано повідомлення про отримання та невідповідність листа встановленим вимогам та запропоновано надіслати новий лист, підписаний належним чином або оригінал документа в паперовій формі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Статтею 7 цього Закону визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 цієї статті).

З огляду на викладене, судова колегія залишає без розгляду вказані документи.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.02.2021 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати повністю і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 04.07.2018 до договору поставки №419/50110 від 08.08.2014.

Представники позивача за первісним позовом і третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча позивач за первісним позовом і третя особа були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання (т.3 а.с.28-29).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце судового засідання, і неявка представників позивача за первісним позовом і третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2021, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Згідно доводів і вимог апеляційної скарги, апелянт оскаржує рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020 у справі №917/869/20 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову; просить скасувати рішення в цій частині і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 04.07.2018 до договору поставки №419/50110 від 08.08.2014.

З огляду на викладене рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020 у справі №917/869/20 переглядається апеляційним господарським судом в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" (далі - постачальник) був укладений договір поставки №419/50110 від 08.08.2014, який підписаний сторонами з протоколом узгодження розбіжностей від 29.08.2014 (далі по тексту - Договір; т.1 а.с.10-22).

Відповідно до умов Договору, постачальник зобов`язався поставити та передати у визначені строки покупцеві товар, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, асортимент, номенклатура, загальна кількість та вартість товару, що підлягає поставці, визначаються у додатках до договору.

У Додатку №1 до Договору сторони узгодили товар, що підлягає поставці, - бетонозмішувальна установка "МЕКАМІХ-60С" у кількості 1 одиниця (т.1 а.с.13-14).

Відповідно до пунктів 7, 8 Додатку №1 до Договору, після оплати постачальник проводить шеф-монтаж, пусконалагоджувальні роботи товару та навчання працівників, пов`язаних з його обслуговуванням (т.1 а.с.14).

Отже, Договір є комбінованим договором, так як містить зобов`язання поставки та зобов`язання виконання робіт.

У додатку №2 до Договору (у редакції додаткової угоди №1 від 22.12.2014) сторони визначили комплектацію бетонозмішувальної установки "МЕКАМІХ-60С" (т.1 а.с.24-26).

У додатку №3 до Договору сторони узгодили рекомендації щодо майданчика (т.1 а.с.18).

У додатку № 4 до Договору встановлено порядок розмежування відповідальності з техніки безпеки при виконанні робіт на території ТОВ "Єристівський ГЗК" (т.1 а.с.18-20).

Згідно з пунктом 9.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 31.12.2015 до Договору), строк цього договору закінчується 31.12.2015 (т.1 а.с.23).

У додатковій угоді №2 від 31.12.2015 до Договору сторони виклали пункт 9.3 договору в такій редакції: "Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим до 31.12.2016, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за один місяць, або виступити з пропозицією про укладення нового договору" (т.1 а.с. 28).

31.05.2016 сторони підписали акт приймання-передачі за Договором, в якому підтвердили, що постачальник (ТОВ "ІБК Інтерпромбуд") передав, а покупець (ТОВ "Єристівський ГЗК") прийняв бетонозмішувальну установку "МЕКАМІХ-60С" у кількості 1 одиниця (т.1 а.с.185).

Як додаток до акту приймання-передачі був складений акт від 31.05.2016 про встановлення розбіжностей по якості при прийманні товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с.186-189).

Факт поставки товару також встановлено у рішенні Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі № 917/1342/19 між цими ж сторонами, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 (вказані судові акти є в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" листом від 21.05.2018 №1/05 повідомило ТОВ "Єристівський ГЗК" про те, що покупцем не виконано повної оплати вартості товару, не виконано умови Додатку №3 до Договору та не направлено на адресу постачальника повідомлення про готовність до проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

З метою забезпечення виконання зобов`язань щодо виконання шеф-монтажу, пусконаладки установки та усунення недоліків, виявлених при прийняття товару ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" запропоновано підписати додаткову угоду до Договору, в якій передбачити штрафні санкції за невиконання зазначених зобов`язань; та було надано проект відповідної додаткової угоди (т.1 а.с.128-130).

У відповідь на вказаний лист ТОВ "Єристівський ГЗК" листом від 12.06.2018 №2073/06-18 запропонувало задля забезпечення виконання зобов`язань щодо монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт та усунення недоліків, виявлених при прийнятті товару, провести остаточний розрахунок по Договору по факту виконання робіт. Також постачальника було повідомлено про те, що ТОВ "Єристівський ГЗК" робить остаточні погодження з підрядною організацією про виділення та підготовку майданчика для будівництва бетонозмішува льної установки. Про готовність проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" додатково буде повідомлено листом в місячний термін. ТОВ "Єристівський ГЗК" також було надано свою редакцію додаткової угоди до Договору (т.1 а.с.131-133).

ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" листом від 28.06.2018 №1/06 відхилило проект додаткової угоди ТОВ "Єристівський ГЗК", мотивуючи це тим, що внесення змін у запропонованій редакції суперечитиме інтересам ТОВ "ІБК Інтерпромбуд"; та запропонувало свій проект додаткової угоди (т.1, а.с.134, 135).

ТОВ "Єристівський ГЗК" редакцію додаткової угоди, запропонованої ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", було прийнято та підписано Додаткову угоду №4 від 04.07.2018 до Договору (т.1 а.с.136, 137).

Таким чином, 04.07.2018 між ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" та ТОВ "Єристівський ГЗК" була укладена додаткова угода №4 до Договору (т.1 а.с.30), за умовами якої сторони дійшли згоди про внесення змін та доповнень до пункту 7 додатку №1 до Договору, виклавши його такій редакції:

"В строк до 30.06.2019 року покупець зобов`язаний сплатити на поточний рахунок постачальника 304 284, 47грн в рахунок оплати за поставлений Товар.

В строк до 18.09.2018 року Покупець зобов`язаний підготувати майданчик для проведення Постачальником шеф-монтажних робіт, для чого виконати усі вимоги, що викладені у Додатку №3 до Договору, та направити на адресу Постачальника повідомлення про готовність до проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Постачальник зобов`язаний провести шеф-монтажні, пусконалагоджувальні роботи Товару та навчання працівників, пов`язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від Покупця.

Після завершення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, навчання працівників Покупця стосовно обслуговування Товару, Покупець зобов`язаний остаточно розрахуватися за поставлений Товар шляхом сплати Постачальнику залишку вартості Товару на протязі 3-х робочих днів з дати підписання сторонами Акту пусконалагоджувальних робіт.

У випадку порушення Постачальником строку виконання/невиконання шеф-монтажу та пусконалагоджувальних робіт, або невиконання обов`язку щодо навчання працівників Покупця стосовно обслуговування Товару, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень" (т.1 а.с.30).

Судом першої інстанції також встановлено, що 15.07.2019 ТОВ "Єристівський ГЗК" уклав договір підряду №294/51000 від 15.07.2019 з ТОВ "Феррострой". Предметом цього договору є виконання підрядником за завданням замовника будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт з монтажу бетонозмішувальної установки "МЕКАМІХ-60С" (т.1 а.с.33-47).

Листом від 29.07.2019 ТОВ "Єристівський ГЗК" направив ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" повідомлення про готовність майданчика для проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (т.1 а.с.31). Даний лист був отриманий відповідачем за первісним позовом 09.08.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням (т.1 а.с.32).

05.08.2019 Господарським судом Полтавської області було відкрито провадження у справі № 917/1342/19 за позовом ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" до ТОВ "Єристівський ГЗК" про стягнення заборгованості за Договором (т.1 а.с. 138-139).

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/1 від 12.12.2019 ТОВ "Феррострой" здав, а первісний позивач прийняв будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи з монтажу бетонозмішувальної установки "МЕКАМІХ-60С" на загальну суму 1 000 000, 00грн (т.1 а.с.217).

Надалі додатковою угодою №2 від 16.12.2019 до договору підряду № 294/51000 від 15.07.2019, укладеного між ТОВ "Єристівський ГЗК" та ТОВ "Феррострой", було погоджено проведення робіт на території ТОВ "Феррострой" відповідно до акту №1 на додаткові роботи на суму 86 821, 36грн, а саме, пусконалагоджувальні роботи парогенератора; пусконалагоджувальні роботи бетонозмішувальної установки (т.1 а.с.215).

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 294/2 від 30.01.2020 ТОВ "Феррострой" здав, а первісний позивач прийняв пусконалагоджувальні роботи парогенератора та пусконалагоджувальні роботи бетонозмішувальної установки, загальна вартість робіт - 86 821, 36грн. (т.1 а.с. 48).

Згідно з платіжним дорученням №1491 від 11.02.2020 ТОВ "Єристівський ГЗК" сплатило 86 821, 36грн на користь ТОВ "Феррострой" за будівельно-монтажні роботи (т.1 а.с.49).

ТОВ "Єристівський ГЗК" звернулося до ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" з вимогою від 28.02.2020 №651/02-20 про відшкодування 86 821, 36грн збитків та сплату 60 000, 00грн штрафу, внаслідок невиконання ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" зобов`язань по проведенню будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт у строк встановлений в додатковій угоді №4 до Договору (т.1 а.с.50-52).

Листом від 27.04.2020 №03/04-20 відповідач за первісним позовом повідомив про необґрунтованість вказаних претензій позивача за первісним позовом (т.1 а.с.53).

Апеляційним господарським судом встановлено, що 29.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості в сумі 364 284,47грн, 3% річних в сумі 808, 41грн та пені в сумі 93, 22грн за договором поставки № 419/50110 від 08.08.2014.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" посилається на те, що відповідач частково оплатив вартість поставленого товару - бетонозмішувальної установки "МЕКАМІХ-60С" відповідно до етапів розрахунку, визначених договором, проте останній рахунок-фактура залишився ним неоплаченим.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/1342/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, позовні вимоги задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" стягнуто основний борг в сумі 304 284, 47грн, 3% річних в сумі 700, 27грн, пеню в сумі 93, 22грн, судовий збір в сумі 4 576, 17грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 897, 53грн.

Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" товару, проте, в межах суми оплати, встановленої додатковою угодою №4 від 04.07.2018 до договору, а не в межах суми, яка відображена у рахунку-фактурі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

У силу припису частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. А саме, - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як зазначено у пункті 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі, зокрема статті 230 Цивільного кодексу України, слід мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

У даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд", посилаючись на укладення оспорюваного правочину - додаткової угоди №4 до Договору під впливом обману, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" підписуючи оскаржувану додаткову угоду навмисно ввело ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо можливості в строк до 18.09.2018 підготувати майданчик для проведення постачальником шеф-монтажних робіт.

Зазначене, за твердженням апелянта, підтверджується тим, що під час розгляду справи №917/1342/19 представником ТОВ "Єристівський ГЗК" було надано заперечення на відповідь, в яких вказано таке: "ТОВ "Єристівський ГЗК" не заперечує, що відповідно до умов додаткової угоди № 4 від 04.07.2018 до Договору повинно було підготувати в строк до 18.09.2018 майданчик для проведення ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" шеф-монтажних робіт, але дане зобов`язання було підприємством не виконано з об`єктивних причин. Так, у зв`язку з простроченням поставки бетонозмішувальної установки та несвоєчасним переданням технічної документації, керівництво ТОВ "Єристівський ГЗК" прийняло рішення щодо використання земельної ділянки, відведеної під будівництво даного обладнання, під інші проекти. Таким чином ТОВ "Єристівсь кий ГЗК" не мало можливості в досить короткий термін (з 04.07.2018 до 18.09.2018) здійснити відведення необхідної для будівельного майданчика земельної ділянки".

Однак, судова колегія зазначає, що згідно матеріалів справи, саме ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" запропонував ТОВ "Єристівський ГЗК" укласти додаткову угоду №4 від 04.07.2018 у редакції, яка і була підписана сторонами.

Тобто, встановлення строку до 30.06.2019 для оплати покупцем на поточний рахунок постачальника 304 284, 47грн за поставлений товар, а також строку до 18.09.2018 для підготовки покупцем майданчика для проведення постачальником шеф-монтажних робіт, для чого виконати усі вимоги, що викладені у Додатку №3 до Договору, було запропоновано саме ТОВ "ІБК Інтерпромбуд".

В апеляційній скарзі апелянт підтверджує, що ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" було зацікавлене у підписанні додаткової угоди, яка б встановлювала чіткі строки проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Однак, ці строки були встановлені саме апелянтом, і невиконання контрагентом своїх зобов`язань у встановлений в оскаржуваній додатковій угоді строк не свідчить про навмисне введення апелянта в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину; ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину, який у спірних правовідносинах апелянтом не доведено.

А самі по собі посилання апелянта на пояснення представника ТОВ "Єристівський ГЗК", надані в іншій справі №917/1342/19, не є належним та допустимим доказом навмисного введення ТОВ "Єристівський ГЗК" в оману апелянта при підписанні додаткової угоди щодо невиконання взятих на себе зобов`язань у встановлений у додатковій угоді строк у подальшому. Згідно матеріалів справи, апелянтом не доведено, що ТОВ "Єристівський ГЗК", маючи саме умисел не виконувати свої зобов`язання за оскаржуваною додатковою угодою, обманним шляхом вчинило дії, спрямовані на підписання додаткової угоди.

Більше того, ТОВ "Єристівський ГЗК" листом від 12.06.2018 № 2073/06-18 повідомляв ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" про те, що ТОВ "Єристівський ГЗК" робить остаточні погодження з підрядною організацією про виділення та підготовку майданчика для будівництва бетонозмішува льної установки, а про готовність проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" буде повідомлено додатково. ТОВ "Єристівський ГЗК" також було надано свою редакцію додаткової угоди до Договору (т.1 а.с.131-133).

ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" листом від 28.06.2018 №1/06 відхилило проект додаткової угоди ТОВ "Єристівський ГЗК", мотивуючи це тим, що внесення змін у запропонованій редакції суперечитиме інтересам ТОВ "ІБК Інтерпромбуд"; та запропонувало свій проект додаткової угоди (т.1, а.с.134, 135). ТОВ "Єристівський ГЗК" редакцію додаткової угоди, запропонованої ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", було прийнято та підписано оскаржувану додаткову угоду №4 від 04.07.2018 до Договору.

Отже, ТОВ "Єристівський ГЗК" листом від 12.06.2018 повідомляв ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" про неготовність майданчика, а вказаний у додатковій угоді №4 строк до 18.09.2018 підготовки майданчика для проведення робіт був запропонований саме ТОВ "ІБК Інтерпромбуд".

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Єристівський ГЗК" не заперечувало на дату укладення додаткової угоди №4 від 04.07.2018 наявність обставин щодо підготовки майданчика та не замовчувала про їх існування.

Щодо доводів апелянта, що підписуючи додаткову угоду ТОВ "Єристівський ГЗК" не запропонувало іншого строку, у який товариство гарантовано могло підготувати майданчик для проведення апелянтом шеф-монтажних робіт, судова колегія зазначає, що позов про визнання правочину недійсним може бути задоволений лише за умови доведеності позивачем факту обману, однак факт прострочення виконання стороною угоди зобов`язань за цією угодою не свідчить про наявність обману на дату укладання угоди.

Поряд з цим, саме ТОВ "ІБК Інтерпромбуд" запропонував у додатковій угоді умову про направлення на адресу постачальника повідомлення про готовність до проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а постачальник зобов`язаний провести шеф-монтажні, пусконалагоджувальні роботи Товару та навчання працівників, пов`язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від покупця (без встановлення кінцевої дати можливості проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт).

Як і за пропозицією безпосередньо ТОВ "ІБК Інтерпромбуд", на нього було покладено оскаржуваною додатковою угодою штраф у розмірі 60 000, 00грн за несвоєчасне проведення шеф-монтажних, пусконалагоджувальних робіт товару та навчання працівників, пов`язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від покупця.

Тому безпідставними є доводи апелянта, що він уклав оскаржувану додаткову угоду на умовах, які були невигідні лише йому, оскільки сам апелянт запропонував такі умови. І, проявивши розумну обізнаність, покладаючи на своє підприємство зобов`язання з проведення шеф-монтажних, пусконалагоджувальних робіт товару та навчання працівників, пов`язаних з його обслуговуванням, в 20-ти денний строк з дати отримання повідомлення від покупця (без встановлення кінцевої дати можливості проведення монтажних, шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт), як і встановлення відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасне проведення робіт, мав розуміти для себе настання відповідних правових наслідків. А сама по собі умова щодо строку до 18.09.2018 для підготовки покупцем майданчика для проведення постачальником шеф-монтажних робіт, яку апелянт сам і запропонував, не порушує прав апелянта, оскільки апелянт передбачив, що він має виконати роботи в 20-ти денний строк саме з дати отримання повідомлення від покупця.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що із матеріалів справи не вбачається, яким чином оскаржувана додаткова угода порушує права апелянта з огляду ще й на те, що у задоволенні первісного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" про стягнення 146 821, 36грн, у тому числі, 86 821, 36грн збитків, 60 000, 00грн штрафу згідно Договору відмовлено.

А рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.10.2019 у справі №917/1342/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" стягнуто основний борг в сумі 304 284, 47грн, 3% річних в сумі 700, 27грн, пеню в сумі 93, 22грн.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.02.2021 представник апелянта надала пояснення, що, на думку апелянта, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" ще має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" у розмірі 60 000, 00грн, оскільки у межах справи №917/1342/19 було стягнуто заборгованість з посиланням на додаткову угоду №4 від 04.07.2018, відповідно до якої, в строк до 30.06.2019 покупець зобов`язаний сплатити на поточний рахунок постачальника 304 284, 47грн в рахунок оплати за поставлений товар.

Однак, судова колегія зазначає, що обставини, на які посилається апелянт, не є підставою для визнання недійсною додаткової угоди; фактично апелянт у межах даної справи намагається здійснити переоцінку обставин щодо розміру заборгованості, які були предметом розгляду суду у справі №917/1342/19.

Щодо доводів апелянта, що позов мав бути пред`явлений ТОВ "Єристівський ГЗК" до Господарського суду Запорізької області за місцезнаходженням відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання ві дповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Поряд з цим, статтею 29 Господарського процесуального України передбачено підсудність справ за вибором позивача. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсуд ності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в пев ному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно з частиною 1 статті 532 Цивільного кодексу України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

У пункті 2.1. Договору сторони узгодили поставка товару здійснюється на умавах: DDP - склад Покупця, за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Бу дівельників, 15 згідно правил ІНКОТЕРМС-2010; у пункті 2.3 договору передбачено, що місцем виконання зобов`язань є зазначена в пункті 2.1 адреса, цього Договору

У розділі 2 "Порядок і строки поставки" Договору визначено, що місце виконання зобов`язань є зазначена в пункті 2.1 адреса цього До говору.

Судова колегія зазначає, що вимоги первісного позову як про стягнення збитків, так і про стягнення штрафу заявлені з підстав невиконання відповідачем умов Договору з урахуванням додаткової угоди №4 від 04.07.2018 щодо виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об"єкті (Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 15).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач має право подати позов до Господарського суду Полтавської області у спірних правовідносинах.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що спір про стягнення заборгованості безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання угоди, оскільки в силу положень частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Тобто, позивачем було реалізовано процесуальне право пред`явлення позову за місцем виконання договору, ураховуючи предмет спору: стягнення збитків і штрафу з підстав невиконання відповідачем умов Договору щодо виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на об"єкті (Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 15).

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що у суду першої інстанції були підстави для передачі позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 17.11.2020 у справі №917/869/20 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК Інтерпромбуд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 17.11.2020 у справі №917/869/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.03.2021.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов