Рішення

від 17.02.2021 по справі 904/4505/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2021м. ДніпроСправа № 904/4505/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД", с. Сотницьке, Петриківський район, Дніпропетровська область

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, м. Дніпро

про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 10.03.2020 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017

Представники:

Від Позивача Антонюк П.О. - адвокат

Від Відповідача Хмара О.О. - представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 10.03.2020 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017.

Ухвалою від 20.08.2020 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору. Позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн.

07.09.2020 Позивач надав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 08.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2020.

Ухвалою суду від 01.10.2020 підготовче засідання відкладено до 20.10.2020.

02.10.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що свою волю на укладання Додаткової угоди №2 від 10.03.2020 року до договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 Позивач виявив подавши позов до суду у справі № 904/505/19 та надавши 28.01.2020 Відповідачу два примірники цієї Додаткової угоди підписані зі свого боку та скріплені печаткою.

Зважаючи на те, що доказів відстрочення судом виконання рішення у справі № 904/505/19 Позивачем не надано, Відповідач вважає, що підписання Додаткової угоди №2 від 10.03.2020 року до договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 відбулось на виконання рішення суду у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, підстави для визнання правочину недійсним відсутні, а відтак, відсутній предмет спору.

Також 02.10.2020 Відповідач направив до суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначає, що підписання Додаткової угоди №2 від 10.03.2020 року до договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 відбулось на виконання рішення суду у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, підстави для визнання правочину недійсним відсутні, а відтак, відсутній предмет спору.

07.10.2020 Відповідач направив до суду заяву про надання доказів на вимогу суду, до якої надав оригінал додаткової угоди №2 до договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 року.

Ухвалою від 20.10.2020підготовче засідання відкладено на 09.11.2020.

Ухвалою від 09.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2020 та оголошено перерву до 25.11.2020.

Ухвалою від 25.11.2020 клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду та у засіданні оголошено перерву до 08.12.2020.

08.12.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив Відповідача необґрунтований та не спростовує доводи позовної заяви. Позивач звертає увагу, що 10 березня 2020 року ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" не підписувало будь-яких Додаткових угод з КЕВ м. Дніпро.

Ухвалою від 08.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.01.2020.

Ухвалою від 11.01.2021 відкладено судове засідання на 01.02.2021.

01.02.2021 фіксація судового засідання не відбулась у зв`язку із технічною неможливістю проведення звукозапису, що підтверджується Актом наданим відділом технічного забезпечення.

Ухвалою від 01.02.2021 судове засідання відкладено на 10.02.2021.

10.02.2021 відповідач надав до суду письмові пояснення в яких просить визнати зловживанням процесуальними правами дії позивача, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання позивачем завідомо безпідставного позову за відсутності предмета спору.

У судовому засіданні 10.02.2021 оголошено перерву до 18.02.2021.

Позивач у судовому засіданні 18.02.2021 підтримав позовні вимогу у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 18.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування даного позову є встановлення факту недійсності Додаткової угоди №2 від 10.03.2020 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРЕЙД ЛТД» (далі - позивач, сторона-2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро (далі - відповідач, сторона-1) укладено договір № 6/2017/КЕВ (далі - договір).

Відповідало до п. 1.1. договору з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин та підрозділів ЗСУ, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Дніпро, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України сторони дійшли згоди про те, що цей договір є змішаним у розумінні ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона-1 зобов`язується за умови сприяння та підтримки сторони-2 протягом визначеного в договорі строку, надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (визначеної згідно Переліку видів сільськогосподарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, установам Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25-07.2000 № 1171 (зі змінами) на земельній ділянці, що є власністю Держави та знаходиться в користуванні квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро на підставі державного акту на право користування землею серія Б № 020061 від 1988 року стороні 1, а сторона-2 зобов`язується вчасно оплачувати надані послуги згідно умов цього договору стороні 1 (далі за текстом - послуги). Загальна орієнтовна площа, на якій буде здійснюватися надання послуг становить 735,2000 га, згідно акту обстеження земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, загальна площа підлягає уточненню після розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки, які є невід`ємною частиною договору, та є підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за них за цим договором.

У відповідності до п. 1.2. договору сторони у цьому договорі погодились із тим, що вони мають наступні цілі, які сформовані виключно на їх волевиявленні:

а) обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції, розподіл праці та спеціалізація виробництва при вирощуванні сільськогосподарської продукції;

б) підвищення обсягів виробництва та досягнення економічного ефекту від раціонального використання землі;

в) забезпечення ефективності виробництва шляхом оптимізації витрат на матеріальні ресурси;

г) збільшення гнучкості виробництва та збуту у відповідності до вимог ринку;

д) швидке освоєння нової продукції, яка користуються попитом на ринку.

Послуги передаються стороною-1 стороні-2 на підставі акту прийому-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається після фактичного отримання послуг, а помісячна оплата за послуги здійснюється відповідно до розділу 2 (два) даного договору, в тому числі до складання акту прийому передачі наданих послуг (п. 1.5. договору).

Строки та способи передачі стороною-1 послуг стороні-2 визначаються за домовленістю сторін (п. 1.6. договору).

Сторони дійшли згоди, що право власності на сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті надання послуг стороною-1, належить стороні-2 (п. 1.7. договору).

Згідно з п. 2.1. договору для цілей, зазначених у пункті 1. цього договору, сторони домовилися про наступне:

Відносини сторін за цим договором спрямовані на надання послуг з взаємної підтримки та допомоги в щоденній діяльності (п. 2.1.1. договору).

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна послуг з урахуванням вимог цього договору, кон`юнктури ринку та сплати встановлених законодавством податків, інших обов`язкових платежів і зборів та є звичайною ціною в розумінні Податкового кодексу України (п. 2.1.2. договору).

Грошова сума, яку сторона-2 перераховує стороні-1 за надані послуги складає 2 205 600 грн. 00 коп. на рік, в т.ч. ПДВ 367600 грн. 00 коп., із розрахунку 3 000 грн. 00 коп. за 1 га площі земель, на яких надаються послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру отриманого доходу сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами послуг, наданих за дим договором (п. 2.1.3. договору).

Обчислення розміру плати за послугу здійснюється з урахуванням індексації. Розмір плати послуги визначається шляхом коригування розміру плати послуги за базовий рік (перший рік) на сумарний індекс інфляції за період з першого числа фактичного року за договором до останнього числа фактичного кожного року за договором. Плата за послуги за кожен наступний фактичний рік за договором визначається шляхом коригування плати за послугу за попередній фактичний рік за договором на індекс інфляції на минулий рік за наступний фактичний рік (п. 2.1.4. договору).

Відповідно до п. 2.1.5. договору нарахування та оплата за послуги проводиться наступним чином:

- у серпні 2017 року - 254 948 гривень 39 коп. (в тому числі: 71148 гривень 39 коп. - сума оплати за липень пропорційно кількості днів дії договору; 183 800 гривень 00 коп. - сума оплати за серпень).

- у вересні 2017 року - 53 627 гривень 09 коп. (часткова сума оплата за вересень 2017 року) з подальшою сплатою повної суми разом з індексацією у жовтні 2018 року. Кінцева сума оплати за жовтень 2017 року вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати 130 172 гривні 91 коп. на сумарний індекс інфляції за період з вересня 2017 року по жовтень 2018 року.

- у жовтні 2017 року - квітні 2018 року - по 10 000 гривень 00 коп. щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць цього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 173 800 гривень 00 коп. на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року.

- у травні 2018 року - вересні 2018 року - по 30 000 гривень 00 коп. щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць нього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 153 800 гривень 00 коп. на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року.

Крім того, з жовтня 2018 року, здійснюється щомісячна плата (до 10 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами (із розрахунку 1/12 від суми договору), що складає 183 800 гривень 00 коп., на рахунок сторони 1 з коригуванням сум згідно з п. 2.1.4. даного договору.

Сторона - 2 сплачує (компенсує) земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного місяця) перерахування грошових коштів у розмірі, що зазначений у звітній декларації про сплату земельного податку та уточнюючої декларації (у разі її подання) у поточному році. Компенсація земельного податку не є базою для нарахування ПДВ. У разі несвоєчасної сплати (компенсації) земельного податку з вини сторони-2, сторона - 2 сплачує (компенсує) стороні - 1 усі пов`язані із несвоєчасною сплатою (компенсацією) земельного податку штрафні санкції, інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством України (п. 2.1.6. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін.

Згідно п. 7.2. договору він укладається строком до 31.12.2024 з обов`язковим підписанням сторонами актів надання послуг, що підтверджують виконанням зобов`язань за цим договором.

У відповідності до п. 7.7. договору його може бути розірвано з взаємною згодою сторін, письмово повідомивши про це іншу сторони за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Протягом зазначеного періоду проводиться звірка взаєморозрахунків, підписується акт наданих послуг та здійснюється відповідні розрахунки за договором. Одностороннє розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених цим договором та законом України.

Одностороннє дострокове розірвання договору можливе лише за ініціативи сторони-1. Одностороннє розірвання договору здійснюється в позасудовому порядку без підписання сторонами додаткової угоди. У цьому випадку договір є розірваним через 30 (тридцять) календарних днів з дати відправлення стороною-1 повідомлення про розірвання договору на адресу сторони-2 (п. 7.8. договору).

Одностороннє дострокове розірвання договору можливе у разі:

Невнесення стороною-2 плати, передбаченої п.2.1.3-2.1.6 договору протягом 1 місяця. У разі коли на момент розірвання договору на землях будуть засіяні сільськогосподарські культури, грошові зобов`язання сторони-2 діють до моменту збору урожаю, що підтверджуватиметься підписанням сторонами актів звірки взаєморозрахунків та актів наданих послуг (п. 7.8.1. договору).

Не виконання стороною-2 зобов`язань, передбачених п 4.1.10. даного договору (п. 7.8.2. договору).

Порушення умов договору стороною-2 (п. 7.8.3. договору).

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач не зміг виконати взяті на себе зобов`язання щодо надання йому земельної ділянки площею 735,2 га.

Актом обстеження встановлено, що під час обстеження земельної ділянки виявлено не розірвані боєприпаси, частина земельної ділянки потрапляє під обстріли під час проведення навчань на 239 загальновійськовому полігоні військовою частиною НОМЕР_1 . Встановлені факти під час проведення польових робіт загрожують життю та здоров`ю працівників ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД», виконанню поставлених завдань щодо спільного обробітку земельної ділянки та техніці. З використанням мірної стрічки проведено обміри земельної ділянки та встановлено, що для спільного обробітку можливо використовувати земельну ділянку орієнтовною площею 170 га, тому є необхідність зменшення площі згідно укладеного договору.

01.11.2018 сторонами підписано Додаткову угоду до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 про зменшення орієнтовної площі земельної ділянки до 130 га.

Оскільки ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» було вимушене погодитись на зменшення розміру земельної ділянки до 130 га, виникла необхідність внести відповідні зміни і до порядку розрахунків за послуги.

Позивач зазначає, що при цьому між ним та відповідачем не було досягнуто згоди щодо розміру та порядку оплати послуг за фактично надану площу земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про зобов`язання укласти Додаткову угоду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 по справі № 904/505/19 задоволено позовні вимоги ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» в повному обсязі та зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю Укр-Трейд ЛТД Додаткову угоду до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 на наступних умовах:

Додаткова угода

до договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 року

м. Дніпро

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, в особі Начальника КЕВ м. Дніпро підполковника Прокудіна Віталія Олексійовича, діючого на підставі Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, Закону України Про господарську діяльність у Збройних силах України від 21 вересня 1999 року № 1076-ХІV (зі змінами), Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за № 615/2419 (зі змінами) та Свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб`єкта господарської діяльності у Збройних Силах, виданого Департаментом фінансів Міністерства оборони України від 23.11.2015 № 481 з однієї сторони (в подальшому іменується - Сторона-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю Укр-Трейд ЛТД, в особі директора Трощій Олексія Сергійовича, що діє на підставі Статуту (в новій редакції), зареєстрованого в реєстрі за № 755, 756, 757, 758 від 14.04.2016 та Наказу № 1/2014 від 10.11.2014, (в подальшому іменується - сторона 2), з другої сторони, а разом - сторони, уклали цю Додаткову угоду до Договору від 20.07.2017 № 6/2017/КЕВ (надалі - договір) про наступне:

1. Сторони дійшли взаємної згоди з 20.07.2017 внести зміни до пунктів 2.1.3., 2.1.5. договору та викласти їх у наступній редакції:

2.1.3. Грошова сума, яку Сторона-2 перераховує Стороні-1 за надані послуги складає 390 000,00 грн. (триста дев`яносто тисяч гривень 00 копійок) на рік, в т.ч. ПДВ 65 000 грн. 00 коп. (шістдесят п`ять тисяч грн.), із розрахунку 3000 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 копійок) за 1 га площі земель, на яких надаються Послуги. Загальна сума підлягає уточненню з урахуванням даних технічної документації із землеустрою, щодо фактичної площі земельних ділянок, на яких будуть надаватися Послуги. Грошова сума, яка підлягає оплаті не залежить від розміру отриманого доходу Сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції, отриманого за результатами Послуг, наданих за цим договором.

2.1.5. Нарахування та оплата проводиться наступним чином:

у серпні 2017 року - 45 080,65 (сорок п`ять тисяч вісімдесят гривень 65 копійок), в тому числі - 12 580,65 (дванадцять тисяч п`ятсот вісімдесят гривень 65 копійок) сума оплати за липень 2017 року пропорційно кількості днів дії договору, та 32 500,00 (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) сума оплати за серпень 2017 року;

у вересні 2017 року - 9 482,48 грн. (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 48 копійок) (часткова сума оплати за вересень 2017 року) з подальшою сплатою повної суми разом з індексацією у жовтні 2018 року. Кінцева сума оплати за жовтень 2017 року вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати 23 017,52 грн. (двадцять три тисячі сімнадцять гривень 52 копійки) на сумарний індекс інфляції за період з вересня 2017 року по жовтень 2018 року;

у жовтні 2017 року - квітні 2018 року - по 1 768,23 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 23 копійки) щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць цього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 30 731,77 грн. (тридцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 77 копійок) на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року;

у травні 2018 року - вересні 2018 року - по 5 304,68 грн. (п`ять тисяч триста чотири гривні 68 копійок) щомісячно. Сплата повної суми здійснюється у листопаді 2018 року. Кінцева сума оплати за відповідний місяць цього періоду вираховується шляхом коригування розміру залишкової плати за кожен місяць у сумі 27 195,32 грн. (двадцять сім тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 32 копійки) на сумарний індекс інфляції за період з місяця, за який здійснюється оплата, по листопад 2018 року.

Крім того, з жовтня 2018 року здійснюється щомісячна плата (до 10 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами (із розрахунку 1/12 від суми договору), що складає 32 500,00 (тридцять дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) на рахунок Сторони 1 із коригуванням сум, згідно з п. 2.1.4. даного Договору.

2. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 року.

3. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення її печатками Сторін.

4. Додаткова угода укладена українською мовою в двох ідентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із Сторін.

5. Інші умови договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

Сторона 1: Сторона 2:

Начальник КЕВ м. Дніпро Директор ТОВ Укр-Трейд ЛТД

м.п. м.п.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2019 вищезазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2019 Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 у справі № 904/505/19 залишено без змін.

Позивач зазначає, що ним неодноразово направлялися на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро пропозиції підписати Додаткову угоду в редакції, що визначена рішенням суду.

24.06.2019 ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро направлено лист з доданою до нього Додатковою угодою до Договору № 6/2017/УКЕВ від 20.07.2017 в двох екземплярах, що були підписані та скріплені печаткою ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД». Текст Додаткової угоди направлявся в редакції, що визначалась рішенням суду, тобто без зазначення дати її підписання.

Квартирно-експлуатаційного відділ м. Дніпро відповіді на зазначений лист не надав.

28.01.2020 позивачем на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро повторно направлено лист з доданою до нього Додатковою угодою до Договору № 6/2017/УКЕВ від 20.07.2017 в двох екземплярах, що підписані директор та скріплені печаткою ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД».

Листом від 30.01.2020 Квартирно-експлуатаційного відділ м. Дніпро відмовився від підписання Додаткової угоди та повернув її ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» без підпису у двох екземплярах.

Після чого, позивачеві з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» стало відомо про реєстрацію 19.07.2019 права оренди земельної ділянки площею 742,63 га (кадастровий номер 1223256200:02:001:1001) за ТОВ «ПРОМСГАГРО» (код ЄДРПОУ 42929332) на підставі договору оренди № 19/07-01/19ДО від 19.07.2019. Відповідно до даних з реєстру, зазначений договір було укладено між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСГАГРО» (код ЄДРПОУ 42929332) строком на 10 років. Крім того, 22.07.2019 зареєстровано право суборенди тієї ж земельної ділянки за Фермерським господарством «ДОБРОБУТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 40702630) на підставі договору суборенди № 19/07-54/19ДО від 19.07.2019 року, укладеного між ТОВ «ПРОМСГАГРО» та ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО». Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ «ПРОМСГАГРО» укладено договір оренди на ту саму земельну ділянку, що є об`єктом Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017, строк якого ще не закінчився.

Позивач зазначає, що 04.03.2020 для врегулювання питань подальшої співпраці за Договором від 20.07.2017 та підписання Додаткової угоди (в редакції визначеній рішенням суду) проведено особисту зустріч керівників КЕВ м. Дніпро та ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД». Крім того, 25.05.2020 ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» направив на адресу КЕВ м. Дніпро лист з пропозицією вирішити питання щодо офіційного визнання і підтвердження державою за ним права постійного користування земельною ділянкою та звернуло увагу на неможливість підписання Додаткової угоди до моменту повернення земельної ділянки у постійне користування останнього.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/1664/19 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРЕЙД ЛТД» про стягнення заборгованості за Договором № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017.

Як зазначає позивач, з матеріалів цієї справи йому стало відомо про підписану відповідачем Додаткову угоду від 10.03.2020 року до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017.

Позивач стверджує, що 10.03.2020 ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» не підписувало будь-яких Додаткових угод з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро. Крім того, директор товариства фізично не міг підписати вказану додаткову угоду оскільки з 09.03.2020 по 11.03.2020 перебував у відрядженні у м. Запоріжжі.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що 10.03.2020 від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на заяву про закриття провадження у справі № 904/505/19, де зазначено, що додаткова угоду до договору № 6/2017/КЕВ на визначених судом умовах з боку ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» не підписана.

На підставі викладеного позивач вважає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро скористався Додатковою угодою, що направлялась ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» ще 28.01.2020 без дати та підписало її поза волею останнього. При цьому, як вже зазначалось вище, 30.01.2020 КЕВ м. Дніпро відмовилось від підписання вказаної Додаткової угоди, а тому пропозиція щодо її підписання втратила свою дію.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити на підставі наступного.

Стаття 214 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту. Особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

Суд зазначає, що схвалення стороною правочину, вчиненого від її імені з перевищенням повноважень або без повноважень (ст. 241 ЦК України), має юридичне значення також для інших зацікавлених осіб, а сторона оспорюваного правочину, дії якої вказують на її волю зберегти дійсність правочину, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати при виявленні цієї волі (естопель), що випливає з вказаної норми та засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов`язання (ч. 3 ст. 509 ЦК України

В даному випадку, Позивач виявив свою волю на укладення Додаткової угоди № 2 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 подавши позов до суду у справі № 904/505/19 та надавши відповідачу 2 примірники цієї Додатної угоди підписані зі сторони ТОВ УКР-ТРЕЙД ЛТД» директором та скріплені печатного підприємства позивача.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2019 по справі № 904/505/19 задоволено позовні вимоги ТОВ «УКР-ТРЕЙД ЛТД» в повному обсязі та зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРЕЙД ЛТД» Додаткову угоду №2 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що рішення від 30.05.2019 по справі № 904/505/19 набрало законної сили.

Отже, Крвартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро підписано Додаткову угоду № 2 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 на виконання рішення Госаподасрького суду від 30.05.2019 по справі № 904/505/19.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що 22.02.2019 зареєстровано право суборенди земельної ділянки кадастровий номер 1223256200:02:001:1001 за Фермерським господарством «ДОБРОБУТ-АГРО» на підставі договору суборенди № № 19/07/19ДО від 19.07.2019, укладеного між ТОВ «ПРОМСГАГРО» та ФГ «ДОБРОБУТ-АГРО», у зв`язку з чим позивач не міг користуватися спірною земельною ділянкою.

Перевіривши вищевикладені пояснення позивача, судом встановлено, що як вбачається з бази «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/639819 за позовом прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до відповідача-1 Державного реєстратора-приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСГАГРО" та до відповідача-3 Фермерського господарства "ДОБРОБУТ-АГРО" за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро та за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" про:

- визнання протиправним та скасувати запис відповідача-1 №32477420 від 19.07.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 742,63га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001, що розташована на території Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі договору оренди №19/07-01/19ДО від 19.07.2019, укладеного між позивачем та відповідачем-2;

- визнання протиправним та скасувати запис відповідача-1 №32494140 від 22.07.2019 про реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 742,63га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001, що розташована на території Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі договору оренди №19/07-01/19ДО від 19.07.2019, укладеного між відповідачем-2 та відповідачем-3;

- витребування із незаконного володіння та користування відповідача-2 та відповідача-3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 742,63га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001, що розташована на території Черкаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі договору оренди №19/07-01/19ДО від 19.07.2019 у власність держави в особі позивача.

Провадження у справі №904/6398/19 ухвалою від 10.11.2020 закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору (т. 2 а.с. 62-65).

В ухвалі від 10.11.2020 у справі № 904/6398/19 зазначено, що: « 07.02.2020 виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі договору про дострокове розірвання договору суборенди б/н від 04.02.2020 припинено речове право відповідача-3 суборенди на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 742,63га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001.

Прокуратура констатує, що виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 07.02.2020 припинені інші речові права оренди та суборенди на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею742,63га, кадастровий номер 1223256200:02:001:1001, право власності держави на земельну ділянку є фактично відновленим.».

Таким чином, як вбачається із справи № 904/6398/19, право оренди на спільну земельну ділянку з 19.07.2019 по 07.02.2020 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за іншими особами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати, але недійсність договору не повинна дестабілізува тицивільний оборот. Оскільки недійсність договору впливає на права та інтереси інших осіб, то при вирішенні спорів про недійсність договорів має враховуватися добросовісність, як загальна засада цивільного законодавства та доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Тлумачення статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;

по-друге, наявність підстав для оспорення правочину;

по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Тлумачення положень абзацу 1 частини першої статті 218, частини першої статті 219, частини першої статті 220, абзацу 1 частини першої статті 638 ЦК України свідчить, що коли договір не підписувався фізичною особою, яка вказана в ньому як сторона, він може кваліфікуватися як: (а) нікчемний (якщо такий наслідок недотримання письмової форми встановлений законом); (б) неукладений (у тих випадках, коли недійсність за недотримання форми не встановлено, але відповідний договір повинен вчинятися в письмовій формі).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти в супереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як зазначалось вище, Крвартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро підписано Додаткову угоду № 2 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 на виконання рішення Господарського суду від 30.05.2019 по справі № 904/505/19.

З викладеного вбачається, що у суду відсутні підстави вважати Додаткову угоду № 2 від 10.03.2020 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017 недійсною, отже в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Щодо заяви відповідача про визнання зловживанням процесуальними правами дії позивача, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання позивачем завідомо безпідставного позову за відсутності предмета спору, суд зазанчає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Отже підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Таким чином вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

Таким чином, звернення позивача з даним позовом до відповідача не є зловживанням процесуальними правами.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом; витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позвом.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро в застосуванні заяви про визнання зловживанням процесуальними правами дій позивача, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання позивачем завідомо безпідставного позову за відсутності предмета спору.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 10.03.2020 до Договору № 6/2017/КЕВ від 20.07.2017.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.03.2021

Суддя Н.Г. Назаренко